Прикраса великодніх яєць — одна з найдавніших українських традицій, яка пройшла шлях від язичницького символу до християнського оберегу. І хоча писанки супроводжують українців століттями, археологічні знахідки такого типу — надзвичайна рідкість через крихкість яєчної шкаралупи. Та у Львові трапилось справжнє диво: археологи виявили найстарішу на сьогодні писанку, вік якої перевищує пів тисячоліття.
Унікальну знахідку зробили ще у 2013 році під час ремонтних робіт у Львові. Будівельники натрапили на старовинний колодязь, який після Великої пожежі 1527 року перетворився на вигрібну яму. Саме в цьому шарі археологи виявили чимало артефактів — кераміку, предмети побуту, дерев’яні та металеві речі. Але найбільше вразила майже ціла писанка, що дивом збереглася в шарі деревного вугілля.
Попри пошкоджену ділянку площею лише близько 2 см², яйце зберегло основний візерунок. Воно створене у традиційній українській техніці воскового розпису — малюнок наноситься воском, після чого яйце фарбують, а згодом віск знімають, відкриваючи візерунок.
Історія українських писанок сягає ще язичницьких часів. Археологи раніше знаходили керамічні крашанки, датовані XII століттям, а дослідники вважають, що ще в культурі Кукутень-Трипілля яйце мало сакральне значення як символ родючості, життя та відродження.
Ця традиція, яку згодом перейняло християнство, нині є важливою частиною української ідентичності. У 2024 році ЮНЕСКО офіційно визнала українське мистецтво прикрашання писанок нематеріальною культурною спадщиною людства.
Сьогодні оригінальна 500-літня писанка зберігається у Музеї писанкового розпису в Коломиї. А її точну копію, виготовлену на качиному яйці, можна побачити в експозиції Львівського історичного музею.