19 квітня 2026 року в Болгарії відбудуться дострокові парламентські вибори, які стали вже сьомими в серії, що триває протягом останніх п’яти років. Ці вибори є черговою спробою вирішити політичну кризу, яка триває в країні з населенням близько 6,5 мільйона осіб. Відсутність стабільного уряду призвела до частих виборів та змін у політичному ландшафті. Нинішня кампанія проходить на фоні серйозних економічних викликів, корупційних скандалів та зростання недовіри громадян до традиційних політичних сил.
Однією з головних інтриг виборів є можливе підвищення впливу колишнього президента Румена Радева, який покинув свою президентську посаду на початку 2026 року, щоб очолити нову політичну ініціативу. За останніми соціологічними дослідженнями, його партія має найвищий рівень підтримки серед виборців, що дозволяє їй розраховувати на понад третину голосів. Це ставить Радева в переважну позицію порівняно з основними суперниками, зокрема правоцентристським альянсом навколо партії ГЕРБ, чия популярність помітно знизилася.
Радев проводить свою передвиборчу кампанію, акцентуючи увагу на боротьбі з корупцією та знятті олігархічних бар'єрів, які, за словами багатьох громадян, заважають розвитку Болгарії. Проте його політичні заяви викликають занепокоєння серед європейських партнерів, оскільки під час свого президентства він неодноразово критикував західні санкції проти Росії і висловлювався на користь блокування військової допомоги Україні. Це може призвести до зміни зовнішньої політики Болгарії, якщо його політична сила отримає вплив у новому уряді.
Економічна ситуація в країні залишається критично важливою темою виборів. Болгарія продовжує залишатися найбіднішою країною в Європейському Союзі, з економікою, що страждає від тривалої стагнації. Серед основних проблем можна вказати на низький рівень інвестицій, несприятливий бізнес-клімат, незадовільну роботу правосуддя та високий рівень корупції. За даними міжнародних організацій, країна вже понад десять років не демонструє стабільного прогресу у боротьбі з корупційними проявами, що погіршує довіру як громадян, так і міжнародних партнерів.
Передвиборча кампанія супроводжувалася також інформаційними атаками і підозрами у зовнішньому втручанні. У медіапейзажі Болгарії активно поширювались фейкові новини, а правоохоронні органи задокументували спроби підкупу виборців. Наприклад, у Варні була виявлена велика сума грошей, ймовірно, призначена для впливу на результати голосування. Експерти вважають, що до цих дій можуть бути причетні російські структури, що підвищує напругу навколо виборів.
Політична система країни залишається фрагментованою, і жодна з партій не зможе самостійно сформувати уряд, навіть у разі перемоги. Це знову призведе до необхідності коаліційних переговорів, які в минулі роки часто завершувалися невдачею, що і стало причиною повторюваних дострокових виборів.
Ці вибори можуть мати значні наслідки не тільки для Болгарії, але й для Європейського Союзу. Як члени ЄС та НАТО, зміни у політичному курсі Болгарії можуть вплинути на регіональний баланс сил. Зокрема, посилення позицій політиків з м’якішою політикою щодо Росії може ускладнити спільну позицію ЄС у питаннях санкцій та підтримки України.
Водночас значна частина населення Болгарії підтримує процеси європейської інтеграції і виступає за реформи, які зміцнять інститути та боротьбу з корупцією. Таким чином, результати виборів залишаються непередбачуваними, а подальший розвиток ситуації залежатиме від здатності політичних сил знайти спільну мову для формування уряду.
Отже, сьомі парламентські вибори за п’ять років в Болгарії стають важливим тестом для країни, відображаючи глибокі політичні та економічні кризи та протистояння різних концепцій майбутнього: від європейської інтеграції до незалежного або навіть проросійського курсу. Результати цих виборів можуть визначити не лише внутрішню стабільність Болгарії, а й її позицію у європейській політиці на наступні роки.