Цікаве

Згідно з ініціативою Міністерства ветеранів України, був затверджений новий професійний стандарт, що має на меті підтримку ветеранів війни, їхніх сімей та родин загиблих воїнів під час переходу до цивільного життя. Про це повідомив заступник Міністра у справах ветеранів, Максим Кушнір, через Урядовий портал, підкресливши важливість професійного супроводу для ветеранів. Він наголосив на тому, що кожен ветеран має мати можливість отримати фахову підтримку та допомогу під час адаптації до нового життя.

Центральний аспект цього процесу — індивідуальний підхід до кожного ветерана, спрямований на надання необхідної інформації та послуг. "Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок під час переходу від військової служби до цивільного життя, мають знаходити фахову підтримку та допомогу, яку може забезпечити саме такий фахівець із супроводу. Головним чином мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям у отриманні реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг", — зауважив Максим Кушнір.

Фахівці з професійного супроводу будуть надавати консультації ветеранам з питань їхніх прав, можливостей, отримання пільг та доступу до різноманітних послуг, таких як реабілітаційні, психологічні, освітні тощо, а також допомагати з оформленням необхідних документів.

Українські ветерани війни, їхні сім'ї та родини загиблих отримали новий рівень підтримки та допомоги завдяки введенню нового професійного стандарту, ініційованого Міністерством ветеранів України. Цей стандарт передбачає індивідуальний підхід до кожного ветерана та надання широкого спектру послуг, що охоплюють реабілітаційні, психологічні, освітні та інші аспекти адаптації до цивільного життя. Зауважено, що ця ініціатива ставить за мету не лише забезпечення підтримки ветеранам, але й створення комфортного та гідного середовища для їхнього успішного відновлення в громаді.

23 квітня у Національному музеї “Чорнобиль” відкрилася CHORNOBYL SHOP — унікальний магазин, що став новою окремою зоною в музеї, пропонуючи понад 500 різноманітних товарів. Серед асортименту можна знайти сувеніри, книги, мапи, дозиметри та інші предмети. Одним з найцікавіших аспектів є можливість перевірки будь-яких товарів на радіаційне забруднення, що особливо актуально в контексті війни. Крім того, у магазині пропонуються дозиметри за доступними цінами, а також можна скуштувати неповторну “Чорнобильську каву” з полином-чорнобилем.

Книги, представлені у магазині, є переважно творами саміх учасників подій — фахівців та ліквідаторів, що додає особливої цінності цій колекції. Усі сувеніри оригінальні та виготовлені в Україні, включаючи чорнобильські вишиванки, що підкреслює національний характер та культурну спадщину.

Також у магазині представлені воєнні артефакти, які не лише збагачують асортимент, але й підтримують боротьбу українського народу. Генеральна директорка Національного музею “Чорнобиль”, Віталіна Мартиновська, підкреслює, що сервісна зона для відвідувачів не лише є важливим елементом комунікації з гостями музею, але й допомагає змінити старі наративи про Чорнобиль.

CHORNOBYL SHOP відкриває нові можливості не лише для туристів, а й для всіх, хто цікавиться історією та наслідками Чорнобильської трагедії. Він сприяє відтворенню та збереженню пам'яті про Чорнобильський край, перетворюючи його з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

У висновку можна зазначити, що відкриття CHORNOBYL SHOP у Національному музеї "Чорнобиль" відкриває нову сторінку у розумінні та сприйнятті Чорнобильської трагедії. Цей магазин не лише надає відвідувачам можливість придбати унікальні товари та перевірити їх на радіаційне забруднення, але й створює новий простір для спілкування, вивчення історії та відтворення пам'яті про події 1986 року. Важливою частиною магазину є також підтримка українського народу в його боротьбі. CHORNOBYL SHOP стає символом не лише трагедії, але й сили, відваги та волі українського народу, перетворюючи Чорнобильську зону з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

Відомо, що ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання у зв'язку з підозрою у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Цю інформацію надав адвокат Назар Кульчицький у коментарі для Суспільного. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід Лієву, замінивши його перебування під вартою на особисте зобов'язання, й відправивши ухвалу до СІЗО.

Проте, зауважено, що під час засідання відсутній був прокурор, що наразі залишається невизначеним. Звернувши увагу на записи трансляції засідання, суддя Ярослав Шкодін зазначив, що НАБУ та САП не надали достатніх доказів для підтримки підозри про розкрадання.

Варто відзначити, що, відповідно до судді, якщо немає переконливих доказів від САП, то як може їх мати суд? З цього погляду, вирішення щодо запобіжного заходу здається досить складним.

Що стосується самого Лієва, то він залишився без запобіжного заходу, повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту зі 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць він був випущений додому під особисте зобов'язання. Проте, рішення про це було скасоване ВАКС 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв не повернувся до СІЗО, тож фактично залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

На 17 квітня було заплановано повторне розглядання клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду.

Згідно з вищезгаданою статтею, суд ухвалив рішення про випуск експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання в справі, де його підозрювали у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Прокурор був відсутній під час засідання, а суддя відмітив, що НАБУ та САП не представили достатніх доказів підозри. Це викликає певні питання стосовно обґрунтування рішення суду.

Деякі аспекти процесу щодо зміни запобіжного заходу також виглядають неоднозначно: скасування рішення щодо варти та його невиконання Лієвим викликали певне недовір’я щодо ефективності правосуддя. Однак, потрібно зазначити, що остаточний висновок може бути зроблений лише після більш докладного розгляду всіх обставин цієї справи.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про загальний і надзвичайний інтерес громадськості до цього питання. Ініціатор петиції пропонує важливий крок – надати пріоритетне працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це дозволить використати досвід і навички військовослужбовців для забезпечення безпеки та функціонування державних структур в умовах загострення ситуації.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами. Наприклад, подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, знадобилася для набору необхідної кількості голосів цілих 87 днів. І це лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Відзначимо також, що вона перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про те, що суспільство все частіше активно включається у вирішення важливих питань, вимагаючи конкретних дій влади.

Необхідно також зазначити, що у минулому, восени 2023 року, громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників. Однак тепер, з урахуванням необхідності авторизації та інших обмежень, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про зростаючий рівень зацікавленості та активності громадян у важливих суспільних питаннях.

У результаті аналізу вищезгаданої петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери можна зробити декілька важливих висновків. Перш за все, відзначається швидкість збору необхідної кількості голосів за короткий період — лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки громадськості у цьому питанні. Другим важливим аспектом є пропозиція надати пріоритетне працевлаштування демобілізованим з ЗСУ в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи, що може сприяти залученню досвіду військовослужбовців для зміцнення безпеки та ефективної роботи в державних структурах у періоди напружених ситуацій. Крім того, порівняння з подібними ініціативами, які знаходяться на розгляді президента, показує зростаючий рівень активності громадян та їх бажання брати участь у прийнятті важливих рішень. Необхідно також відзначити, що зростаюча швидкість набору голосів у подібних петиціях свідчить про поступове зростання усвідомленості суспільства щодо важливості його участі у формуванні державної політики та вирішенні ключових суспільних проблем.

Петиція, яка швидко здобула 25 тисяч голосів, є надзвичайно важливою та відображає глибокий інтерес громадян до питань, пов'язаних з мобілізацією працівників бюджетної сфери. Це свідчить про різке зростання усвідомлення важливості залучення кваліфікованого персоналу у сфері правоохорони, державного управління та інших ключових секторів держави.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією від народного депутата Дубінського, що набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, ця нова ініціатива швидко отримала необхідну підтримку протягом лише трьох днів. Це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у вирішенні актуальних проблем суспільства.

Особливо цікавим є той факт, що попередня петиція ще й залишається на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців. Це дає змогу порівнювати реакцію влади на різні громадські ініціативи та підкреслює важливість моментального відгуку на голос громадян.

Інтересно також зазначити, що навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активну громадянську підтримку та готовність до участі у формуванні країни. Такі ініціативи стають доказом розвитку громадянського суспільства та зміцнення демократичних цінностей в Україні.

У світлі швидкого набору голосів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом трьох днів, можна зробити декілька висновків. По-перше, це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у справах державного управління та правоохорони. По-друге, порівняно з аналогічними ініціативами минулих років, спостерігається значний ріст швидкості збору підписів, що свідчить про глибокий інтерес громадян до вирішення актуальних проблем. Нарешті, такі петиції є важливим інструментом взаємодії громадян із владою, демонструючи їхню готовність до активної участі в формуванні країни та розвитку громадянського суспільства.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула підтримку, збираючи 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Ініціатор висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня подібна петиція від народного депутата Дубінського, під №22/204852-ЕП, щодо мобілізації депутатів та чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому вона отримала підтримку великих телеграм-каналів. Наразі ця петиція перебуває на розгляді в адміністрації президента вже 4,5 місяці. Це важливо зауважити, що, незважаючи на те, що українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників восени 2023 року, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні зібрати необхідну кількість голосів за декілька днів.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Підтримка громади: Швидка мобілізація та широке підтримка петиції, яка зібрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про активність та зацікавленість громадян у покращенні ситуації в державі.

• Прозорість та демократія: Порівняно з попередніми ініціативами, які займали більше часу та зусиль для збору підписів, ця петиція показує, що доступні інструменти демократії, такі як петиції, можуть ефективно прискорити вирішення важливих питань.

• Важливість відгуку влади: Важливо, щоб влада враховувала голос громадян та реагувала на їхні побажання швидко та ефективно, як це сталося у даному випадку.

• Підвищення зацікавленості громадськості: Спостереження за швидким зростанням підтримки подібних ініціатив може відображати зростання зацікавленості громадян у вирішенні питань громадського значення.

У цілому, петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців стала важливим сигналом для влади про необхідність швидких та конструктивних дій у цьому напрямку.

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.