Економіка

Україна отримала рекорде міжнародне фінансування

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

“Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

Дефіцит у 3-4% ВВП: експерти прогнозують друк грошей

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами експерта, цьогоріч Україна отримала від США 7,8 мільярда доларів для фінансування різних потреб, у тому числі для покриття дефіциту бюджету. Але в наступному році така підтримка може суттєво скоротитися.

“На наступний рік існують реальні ризики, що сума допомоги буде зменшена або навіть скасована. Це означає, що Україні доведеться шукати додаткові джерела фінансування,” — заявив Устенко в ефірі програми Вечір.LIVE.

На думку експерта, у разі дефіциту в розмірі 3-4% від ВВП український уряд може вдатися до емісії гривні. Такий крок, за його словами, дозволить тимчасово покрити бюджетні витрати, однак несе високі ризики для економіки.

“Монетизація державного бюджету, фактично, означатиме друк грошей без реального забезпечення. Це може призвести до зростання інфляції та обвалу купівельної спроможності гривні,” — підкреслив Устенко.

В умовах можливої відсутності підтримки з боку міжнародних партнерів уряду України необхідно шукати додаткові джерела для поповнення бюджету. Проте, на думку економіста, реалізувати це швидко буде важко.

Українці погоджуються на розкриття своїх банківських даних при використанні “Національного кешбеку”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Потрібно зауважити, що доступ до платіжних даних є необхідним для нарахування кешбеку. Відповідно до заяви Мінекономіки, ця інформація не зберігається та не передається далі, а використовується виключно для цілей нарахування кешбеку. Однак ця ситуація викликає питання щодо безпеки та прозорості процесу.

Захист банківської таємниці став важливою темою у суспільстві, оскільки українці часто стикаються з необхідністю передавати особисті дані в обмін на різноманітні бонуси чи знижки. Однак чи можна вважати таку вимогу правомірною? Чи не стане це прецедентом для більш глибокого вторгнення в приватність громадян?

Поки що влада запевняє, що ця інформація не буде передаватися третім особам, крім тих, що визначені законодавством. Однак, як зазначають деякі експерти, відкриття доступу до платіжних даних може мати негативні наслідки в разі несанкціонованого доступу чи неправомірного використання інформації.

В зеленій енергетиці України настала фінансова криза

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.

Кабмін знову відклав підвищення зарплат вчителям

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

Екс-голова київського метрополітену отримав підозру у справі про затоплення тунелю синьої гілки минулого року

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За версією слідства, керівництво підприємства кілька років приховувало факти критичного стану цієї ділянки метрополітену і не проводило ремонт.

Унаслідок корозії арматури та поступового руйнування елементів утворилися тріщини в каркасі основної конструкції. У ці щілини потрапляли ґрунтові води, порушилася цілісність гідроізоляції тунелю і колії метро в районі «Деміївської» почало затоплювати.

Імовірно, підозру у службовій недбалості отримав екс-глава метрополітену Віктор Брагінський, який влітку пішов у відставку після журналістського розслідування про його можливу корупцію, і склав мандат депутата Київради.

Раніше підозри у справі про затоплення метро отримали начальник служби шляхів, тунельних споруд і головний інженер КП.

Керівництво «Центренерго» придбало низькоякісне вугілля на 4,3 млрд гривень за підробленими документами для Зміївської та Трипільської ТЕС

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У 2023-2024 роках ПАТ «Центренерго» уклало кілька договорів на поставку вугілля з компаніями ТОВ «Енерго Ресурс Груп», ТОВ «Вугільна Компанія Оптенерготорг», і ТОВ «Глобал Софт Україна». Усі угоди передбачали постачання вугілля з базовою ціною 5076 грн за тонну з урахуванням ПДВ. Однак слідство встановило, що замість якісного вугілля постачали продукцію невідомого походження без належної перевірки.

Виручені кошти перераховувалися на рахунки підставних фірм, знімалися готівкою і розподілялися між учасниками схеми. Наприклад, компанія «Енерго Ресурс Груп» закуповувала вугілля у фірм, які займалися зовсім іншими видами діяльності, зокрема, торгівлею автомобілями.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами підрядників «Центренерго» впродовж 2023-2024 років використовуються реквізити фіктивних підприємств як передоплати за вугілля з метою їхнього подальшого переведення в готівку, штучного створення первинних бухгалтерських документів.

АРМА планує повернути понад $100 мільярдів, які було виведено з України за 30 років

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомила голова Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) Олена Дума.

«Ми проаналізували, що станом на сьогодні можемо говорити про цифри більш як $100 мільярдів як динамічну цифру, яка знаходиться за кордоном», — зазначила вона.

Для повернення таких активів АРМА у липні 2023 року розробило та затвердило порядок реалізації арештованих активів за кордоном. Однак, як пояснила Дума, АРМА не може самостійно обирати покупця таких активів. Агентство зобов’язане створити конкурсну комісію, до складу якої входять представники Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Саме комісія обирає організатора торгів за вісьмома критеріями.

Керівниця АРМА уточнила, що для продажу активів враховується їх вид. Так, для яхт може бути обраний світовий аукціонний дім, для нерухомості — агентства нерухомості, а для творів мистецтва — спеціалізовані майданчики.

Актуальні новини