Економіка

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Відключивши Австрію від газу, росія знову використовує енергію як зброю. Проте австрійський уряд, безсумнівно, забезпечить енергетичну безпеку та відкине шантаж. Ера Європи, яка покладалася на російський газ, закінчилася. Час повністю скоротити російські енергетичні прибутки – і фінансування війни”, – написав голова МЗС Андрій Сибіга у X.

Його заява з’явилася після повідомлення про те, що російський “Газпром” з 16 листопада зупиняє транзит газу через Україну до Австрії.

Це послідувало за рішенням австрійської компанії OMV зарахувати з рахунків за контрактом з “Газпромом” отримані 230 млн євро за арбітражем проти “Газпрому”. OMV тоді попередила про “можливу зупинку постачання газу” з росії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Окрім сфер продажу та обслуговування, популярністю також користувалися вакансії для:

Серед найменш популярних професій:

Зарплати в жовтні зросли в середньому на 5%, досягнувши 22 500 грн. У деяких галузях зростання було ще помітнішим:

Також на 5% зросли зарплати у таких сферах:

У регіональному розрізі найбільше зростання зарплат спостерігалося у Львівській області, де середня зарплата підвищилася на 1500 грн і досягла 22 500 грн. Інші області також показали позитивну динаміку:

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Для «зеленої металургії» НКРЕКП пропонує окремий тариф на рівні 352,73 грн/МВтгод, а для диспетчерського управління – 95,07 грн/МВтгод. Комісія пояснює це рішення низкою факторів, серед яких:

Також враховано інфляційні процеси та зростання курсу валют.

Схвалення проєкту постанови означає, що тепер розпочнеться етап громадського обговорення. Остаточне затвердження документа відбудеться пізніше.

Тариф на електроенергію для побутових споживачів залишиться на рівні 4,32 грн за 1 кВт*год як мінімум до 1 травня 2025 року. Це підтвердив міністр енергетики Герман Галущенко у відповіді на запит нардепа Олексія Кучеренка, зазначивши, що ціна для населення закріплена Постановою № 632 до кінця квітня 2025 року.

Таким чином, звичайні українці можуть бути впевнені, що в осінньо-зимовий період-2024/25 тариф на електроенергію для них не зміниться.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Ткаченко, питання пенсійної реформи буде актуальним для українців протягом довгого часу. В Україні на сьогодні налічується близько 10 мільйонів пенсіонерів, а середня пенсія становить лише 5 тисяч гривень. Незважаючи на це, витрати на пенсії залишаються одними з найбільших серед інших соціальних видатків. “Бюджет Пенсійного фонду — це шалені гроші”, — зазначила експертка.

Накопичувальна система: на індивідуальних рахунках

Одна з основних пропозицій реформ — впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Відрахування з зарплат українців більше не надходитимуть до Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки кожного платника податків у новому Державному накопичувальному пенсійному фонді. Кабінет Міністрів ще має розробити механізм його створення.

Лідія Ткаченко підкреслила, що така система може бути дуже корисною, адже кошти, що надходитимуть до накопичувального фонду, можна буде інвестувати, зокрема, у внутрішні державні облігації. Це дозволить створити гарантованого покупця для цих облігацій.

Бальна система нарахування пенсій

Друга частина реформи — це бальна система нарахування пенсій. У рамках цієї системи страхові внески, які сплачують або сплачували громадяни до Пенсійного фонду, переводитимуться у бали, що залежатимуть від співвідношення заробітної плати людини та середньої заробітної плати в Україні. Щороку нараховані бали перераховуватимуться відповідно до актуальної середньої зарплати, що дозволить підтримувати актуальність пенсійних виплат для тих, хто вже вийшов на пенсію.

Прогнози та виклики реформи

Лідія Ткаченко наголосила, що питання пенсійної реформи залишатиметься в центрі уваги українців на довгий час. Зокрема, вона зазначила, що норма, закладена у законопроєкті про державний бюджет на наступний рік, не містить достатньо конкретики щодо запровадження пенсійної реформи. Проте вона припускає, що цей законопроєкт може передбачати обов’язкову накопичувальну пенсійну систему.

Зараз в Україні діє солідарна система, при якій працевлаштовані особи сплачують єдині соціальні внески, частина з яких йде на пенсійні виплати. Реформа має на меті поступову зміну цієї системи, щоб забезпечити більш стабільну і справедливу пенсійну систему в країні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Цю новину повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що сума міжнародного фінансування для України вже досягла позначки в 100,79 мільярда доларів.

“Міжнародне пряме фінансування нашого бюджету з початку повномасштабної війни перевищило сьогодні 100 млрд $. З чим всіх і вітаю Враховуючи сьогодні надійшло 1,35 млрд $ від США то всього 100,79 млрд $”, – написав він.

США продовжують бути одним із найбільших міжнародних партнерів України в її боротьбі з агресією Росії, надаючи значну фінансову підтримку на гуманітарні цілі. Така допомога сприяє не лише відновленню інфраструктури, але й забезпеченню необхідних соціальних послуг для населення, особливо в умовах постійних бойових дій.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами експерта, цьогоріч Україна отримала від США 7,8 мільярда доларів для фінансування різних потреб, у тому числі для покриття дефіциту бюджету. Але в наступному році така підтримка може суттєво скоротитися.

“На наступний рік існують реальні ризики, що сума допомоги буде зменшена або навіть скасована. Це означає, що Україні доведеться шукати додаткові джерела фінансування,” — заявив Устенко в ефірі програми Вечір.LIVE.

На думку експерта, у разі дефіциту в розмірі 3-4% від ВВП український уряд може вдатися до емісії гривні. Такий крок, за його словами, дозволить тимчасово покрити бюджетні витрати, однак несе високі ризики для економіки.

“Монетизація державного бюджету, фактично, означатиме друк грошей без реального забезпечення. Це може призвести до зростання інфляції та обвалу купівельної спроможності гривні,” — підкреслив Устенко.

В умовах можливої відсутності підтримки з боку міжнародних партнерів уряду України необхідно шукати додаткові джерела для поповнення бюджету. Проте, на думку економіста, реалізувати це швидко буде важко.