Економіка

У Дніпрі поліція та кіберполіція викрили посадовицю міської ради, яка стала причиною мільйонних переплат за електроенергію для місцевих шкіл і дитячих садочків. Згідно з інформацією, наданою правоохоронцями, заступниця директора одного з департаментів міської ради підписала документи, через що бюджет міста втратив понад 7,5 мільйона гривень.

Все почалося з того, що посадовиця уклала договір із компанією на постачання електроенергії для освітніх установ. Однак, вже після цього підприємство кілька разів ініціювало додаткові угоди, в яких підвищувались ціни на енергію. Незважаючи на очевидні зміни у вартості, жінка підписувала ці документи без належної перевірки, що призвело до непотрібних фінансових витрат для міського бюджету.

Їй повідомлено про підозру за статтею про службову недбалість. Наразі правоохоронці вирішують питання про обрання запобіжного заходу.

Ця справа додається до низки гучних міських витрат: раніше мерія Дніпра витратила майже 32 мільйони гривень на ремонт водопостачання на вулиці Бехтерева, а також завершила утеплення будинку №118 на Перемозі за 85 мільйонів гривень. Тим часом «ПриватБанк» готується повторно виставити на продаж «Дніпро-Арену» та базу ФК «Дніпро» у Придніпровську.

Зловживання демонструють серйозні ризики недбалого підписання документів при роботі з бюджетними коштами, особливо у сфері освіти, де фінанси повинні спрямовуватися на потреби дітей і навчальних закладів.

Офіс Генерального прокурора висунув підозру колишньому високопосадовцю Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, що призвело до значних фінансових втрат для державного бюджету. За результатами слідства, виявлено, що чиновник, перебуваючи на керівній посаді в Центральному офісі з обслуговування великих платників податків, вчинив серйозне порушення.

Дії колишнього посадовця полягають у наданні незаконної вказівки своїм підлеглим підготувати лист до Головного управління Державної казначейської служби у Києві, в якому пропонувалося залишити без виконання висновки щодо відшкодування ПДВ одному з приватних підприємств. Це призвело до неправомірного звільнення з обов'язків щодо відшкодування податку, що в свою чергу спричинило суттєві фінансові втрати для державного бюджету.

Свої дії посадовець мотивував необхідністю проведення додаткових перевірок. Однак після відкликання висновків жодної перевірки так і не було здійснено, попри те, що підприємство мало законне право на відшкодування ПДВ.

У результаті компанія не отримала вчасно відшкодування податку за деклараціями за лютий–квітень 2015 року і звернулася до суду. Суд зобов’язав державу виплатити пеню за прострочення — майже 108 мільйонів гривень за період з травня 2015 по березень 2021 року.

Таким чином, державний бюджет зазнав збитків у розмірі, еквівалентному зазначеній сумі. Дії ексчиновника кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України як зловживання службовим становищем.

За повідомленнями низки джерел, у Запоріжжі нібито діє масштабна схема з демонтажу та переплавки елементів високовольтних ліній електропередач — об’єктів, які забезпечують стабільну роботу енергосистеми регіону. Ці матеріали, призначені для підтримки критичної інфраструктури, замість законної утилізації чи ремонту потрапляють у нелегальні ланцюги збуту. У повідомленнях фігурують натяки на причетність приватних підприємств і посередників, а також на можливі зв’язки з особами, які колись обіймали керівні посади у податкових чи правоохоронних органах; проте офіційні висновки поки що відсутні або знаходяться на стадії перевірки.

Про це пише Telegram-канал ГО “НОН-СТОП Україна”.

Ключовим підприємством є ТОВ «Сяйвомет» (ЄДРПОУ 40063752), зареєстроване у Борисполі, але фактично працює у Запоріжжі. Засновниками значаться Фелікс Кусаєв та Ольга Афонова – дружина колишнього податківця Романа Афонова. У відкритих джерелах фактичними власниками компанії називають саме родину Афонових.

Інша структура – ТОВ «Метпромсервіс» (ЄДРПОУ 31094633) – також належить Кусаєву. Обидва товариства перебувають під наглядом Юліани Козаченко, яка свого часу була підлеглою Романа Афонова.

За інформацією слідства, у період воєнного стану виробничі майданчики «Сяйвомету» та «Метпромсервісу» використовувалися для переплавки металобрухту, отриманого внаслідок незаконного демонтажу високовольтних ЛЕП на межі Запорізької та Дніпропетровської областей.

У червні–липні 2025 року на територію «Сяйвомету» завезли мідь від демонтованої лінії 750 кВ від Запорізької АЕС. Незважаючи на заяви від «Укренерго» та «Запоріжжяобленерго», кримінальні провадження фактично не просуваються.

За даними джерел, прикриття схемі надають керівник відділу Офісу Генерального прокурора Ашот Гєворкян та представники запорізького управління СБУ. Саме під їхнім тиском у липні 2025 року поліція Запоріжжя не змогла заарештувати вантажівки з мідними уламками, які патрульні затримали.

Мідь систематично вивозиться на майданчик «Метпромсервісу» (м. Запоріжжя, вул. Харчова, 6), а до серпня 2025 року значні обсяги зберігалися також на складі «Сяйвомету» (м. Запоріжжя, вул. Доковська, 3). Оперативники ГУНП у Запорізькій області встановили організаторів та виконавців схеми, але матеріали справи залишаються без руху.

Стратегічні об’єкти української енергетики фактично перетворені на джерело незаконного збагачення бізнес-групи, пов’язаної з родиною Афонових та їхнім партнером Феліксом Кусаєвим. Прикриття з боку прокуратури та СБУ робить можливим подальший демонтаж і продаж елементів енергосистеми, що створює критичні ризики для безпеки держави.

У вересні 2025 року в Україні спостерігалася тенденція до зниження вартості землі сільськогосподарського призначення. За інформацією, оприлюдненою Опендатабот, середня ціна одного гектара землі знизилася до 62 011 грн, що є на понад 2 тисячі гривень меншою, порівняно з попереднім періодом.

Аналітики зазначають, що цьогоріч найвищі ціни на землю фіксували у квітні – 71 876 грн/га, а найнижчі – у березні (54 599 грн/га).

У вересні продано 10 071 га, що більш ніж на 10 тисяч гектарів менше, ніж місяцем раніше. Водночас цей показник ще може зрости, адже місяць не завершився.Найбільше угод було укладено в лютому – 27 572 га, а найменше у січні – 10 346 га.

Ціни на гектар землі по областях коливаються від 34 239 грн до 174 078 грн.

Найдорожча земля – у Тернопільській області (174 078 грн/га), а також у Львівській (154 985 грн/га), Івано-Франківській (126 653 грн/га) та Київській (103 215 грн/га).

Найдешевша земля – у Херсонській області (34 239 грн/га), а також у Запорізькій (36 216 грн/га), Миколаївській (38 065 грн/га), Сумській (38 478 грн/га), Одеській (38 836 грн/га) та Дніпропетровській (39 874 грн/га).

Фінансист Сергій Фурса називає сільгоспземлю привабливим інструментом для інвестицій:

її ціна має зростати довгостроково, особливо на тлі європейської інтеграції;

земля не втрачає цінності навіть попри російські обстріли;

прибуток можна отримувати вже зараз, здавши землю в оренду агрохолдингу чи фермерській компанії.