Економіка

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) завершило процедуру конкурсу на призначення управителя для арештованого торговельно-офісного центру «Гулівер» через систему Prozorro. Першочергово цей об'єкт був переданий в управління АРМА ще у 2017 році у рамках кримінального провадження, яке стосувалося незаконного привласнення активів державних банків особами, наближеними до екс-президента Віктора Януковича.

Протягом цього часу основним завданням АРМА було забезпечення належного збереження майна та його управління до остаточного визначення правового статусу активу в межах кримінального розслідування. З огляду на значущість ТРЦ «Гулівер», як одного з найбільших комерційних об'єктів у столиці, агентство поставило перед собою завдання не тільки ефективного управління, але й забезпечення прозорості процесу, аби майно було максимально захищене від можливих спроб незаконного впливу.

Наразі суди ухвалили рішення, які встановили, що частка у власності ТРЦ належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем. У зв’язку з цим АРМА припинило конкурс із пошуку нового управителя, фактично повернувши актив державі.

За інформацією порталу biz.nv.ua, «Гулівер» є одним із найбільших торговельно-офісних комплексів столиці та тривалий час був предметом судових суперечок щодо права власності. Витоки справи сягають 2018 року, коли комплекс було арештовано та передано в управління АРМА. Того ж року компанія ТОВ «Три О» розпочала управління ТРЦ і в період із 2018 по 2021 рік перерахувала до державного бюджету 8,2 млн грн.

У жовтні 2024 року АРМА оголосило конкурс на відбір управителя ТРЦ із умовою щомісячного гарантійного платежу у розмірі 17,388 млн грн. Спершу переможцем було визначено ТОВ «БК Міленіум», однак 23 січня 2025 року агентство відхилило результати конкурсу через виявлені порушення. Компанія «БК Міленіум», зареєстрована у грудні 2017 року, спеціалізується на управлінні нерухомістю. Кінцевим бенефіціаром і керівником є Володимир Мєчов.

Завершення конкурсної процедури та повернення ТРЦ «Гулівер» під контроль держави стало важливим кроком у відновленні належного управління активами, здобутими незаконним шляхом, та гарантує збереження майна для державних банків та громади.

В Україні існує система спеціальних пенсій для осіб, що займали високі державні посади, зокрема для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців. Така система продовжує функціонувати, попри численні економічні труднощі, і створює серйозну фінансову нерівність серед громадян. Держава витрачає значні кошти на виплату пенсій колишнім високопосадовцям, що в окремих випадках досягають 50–100 тисяч гривень на місяць. Натомість більшість пенсіонерів, які працювали в інших сферах, отримують в рази менші суми — всього кілька тисяч гривень, що є неприпустимим у контексті соціальної справедливості та економічної ситуації країни.

«Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

В Україні ставлення до антикорупційної боротьби залишається неоднозначним і суперечливим. На тлі гучних заяв політиків і міжнародних партнерів, що країна активно працює над подоланням корупції, реальні результати часто виглядають скромними, а боротьба з корупційними схемами здається неефективною. Це ставлення підживлюється багатьма факторами, серед яких – непослідовність державних інститутів, відсутність повної довіри до антикорупційних органів та вплив олігархічних груп.

З одного боку, у державі створено низку спеціалізованих антикорупційних органів, таких як НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, які мали б стати ключовими гравцями у цій боротьбі. Однак, на практиці, їх діяльність часто обмежується політичними та юридичними перепонами, що робить боротьбу з корупцією малоефективною. Окрім того, громадськість не завжди відчуває реальні зміни, що призводить до зростання скептицизму щодо справжніх намірів держави.

Цікаво, що українці демонструють високу підтримку критичної позиції суспільства щодо дій влади. Лише 8% вважають, що владу критикувати не можна взагалі — ця частка помітно знизилася з 13% у 2024 році. Натомість 90% переконані, що критика є необхідною умовою для розвитку демократії і контролю над владою.

Такі результати свідчать про те, що суспільство прагне прозорості, відповідальності та діалогу. Українці готові визнавати позитивні кроки влади, але водночас не відмовляються від права на вимогливість та контроль.

Війна в Україні стала причиною масштабної еміграції, і серед тих, хто шукає порятунку за кордоном, багато українських жінок. Більшість з них вирушили до сусідньої Польщі, де, як і в інших країнах Європи, з'явилися нові можливості, але й чимало труднощів. Причини, через які українки вирушають до Польщі, різноманітні: від бажання врятувати себе та родину до прагнення відновити матеріальний добробут в умовах складної економічної ситуації.

Для багатьох жінок Польща стала тимчасовим прихистком. Однак не кожна з них планує залишитися тут надовго. Після адаптації до нових умов багато з них прагнуть реалізувати свій потенціал, знайти нові можливості для роботи, освіти та розвитку кар'єри. Польща надає чимало шансів для самореалізації, зокрема через високий попит на робочу силу, особливо в галузях, де традиційно працює багато українців: будівництво, сільське господарство, медична сфера.

Цікаво, що на фоні зростання шлюбів за кордоном в Україні фіксується майже рівність між кількістю шлюбів і розлучень. У 2024 році було зареєстровано 150,2 тисячі шлюбів і 141,8 тисячі розлучень. Така статистика може свідчити про кризу сімейних відносин, яку загострили війна, розлуки, економічні труднощі та тривале перебування партнерів у різних країнах.

Водночас держава спрощує процедури розірвання шлюбу. У сервісі «Дія» незабаром запускають можливість онлайн-розлучення, що дозволить парам оформити розрив без візитів до суду чи РАЦС. Ця цифрова новація може ще більше вплинути на динаміку стосунків, адже зробить процес швидшим та доступнішим.

Українки в Європі будують нове життя, тоді як українські сім’ї вдома стикаються з новими викликами. Контраст між шлюбами за кордоном і розлученнями в Україні демонструє глибокі соціальні зміни, які переживає суспільство під час війни.

9 жовтня 2025 року став знаковим днем для країни, адже цього дня відбулося кілька важливих подій, які вплинули на політичну та соціальну ситуацію в Україні. Як повідомляють журналісти «КВ», серед основних подій варто виділити як внутрішньополітичні зміни, так і міжнародні зрушення, які відчутно позначилися на геополітичній карті Європи.

Цього дня в Києві відбувся великий політичний форум, на якому обговорювалися питання реформ, боротьби з корупцією, а також ситуація на сході країни. Під час заходу були оголошені нові ініціативи уряду, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, поліпшення умов для інвестицій та розвиток інфраструктури. Участь у форумі взяли представники влади, бізнесу та громадських організацій.

Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №14025, що стосується автоматичного обміну інформацією про доходи громадян, отриманих через цифрові платформи. Законопроєкт, ініційований народним депутатом Данилом Гетманцевим, передбачає значні зміни в механізмах оподаткування для користувачів таких платформ, як OLX, Prom, Bolt, Glovo, Rozetka та інших популярних сервісів, на яких громадяни мають можливість заробляти.

Згідно з новими нормами, між податковими органами різних країн буде налагоджено автоматичний обмін інформацією про доходи, які громадяни отримують через онлайн-майданчики. Це дозволить суттєво покращити контроль за оподаткуванням таких доходів, які, через свою специфіку, часто залишаються поза увагою фіскальних органів. Зокрема, обмін даними дозволить здійснювати ефективніше стягнення податків з осіб, які отримують доходи через інтернет-торгівлю, послуги таксі чи доставку товарів, не декларуючи їх належним чином.

Законопроєкт одночасно вводить податкові правила для фізосіб, які заробляють через платформи. Передбачено податкову пільгу: продажі товарів через майданчики на суму до 2000 євро на рік не обкладатимуться податком. Це означає, що одноразові або незначні продажі побутових речей залишаться поза оподаткуванням.

Якщо річний дохід перевищить поріг пільги, платники мають задекларувати прибутки. Для фізичних осіб-платників, які виконують низку умов, встановлено знижену ставку ПДФО до 5%. Перелік умов включає: відкриття окремого банківського рахунку для надходжень із платформ та розрахунків лише через нього; відсутність статусу самозайнятості та найманих працівників; річний дохід не вище 834 мінімальні заробітні плати (прибл. 6,7 млн грн); і відсутність торгівлі підакцизними товарами. За інших умов діятиме загальна ставка ПДФО 18%.

Міністерство фінансів визначає коло осіб, яких стосуватимуться нові правила: водії сервісів таксі (Bolt, Uklon, Uber), кур’єри служб доставки (Glovo, Zakaz.ua), фрилансери і виконавці завдань через платформи типу Kabanchik.ua, а також продавці на онлайн-майданчиках (OLX, Prom, Rozetka). Крім того, проєкт дозволяє використовувати особистий поточний рахунок для операцій, якщо протягом року через платформу здійснено не більше трьох продажів на суму до €2000.

Данило Гетманцев підкреслив, що ухвалення законопроєкту наблизить українське податкове законодавство до норм ЄС та ОЕСР і сприятиме прозорості: “Цей документ наблизить Україну до повноцінної участі у європейській податковій архітектурі, де прозорість, автоматичний обмін і податкова відповідальність — це ознаки цивілізованої економіки та довіри між державами”. При цьому Державна податкова служба України щороку отримуватиме від партнерів дані про доходи українців із цифрових платформ і передаватиме інформацію про іноземних резидентів іншим країнам.

Наступні кроки — розгляд законопроєкту в сесійній залі Верховної Ради та узгодження технічних деталей його впровадження: як саме відбуватиметься обмін даними, яким чином платники декларуватимуть доходи, і які інформаційні інструменти будуть доступні для користувачів платформ. Учасники ринку та самі платформи матимуть час підготуватися до нових правил, які торкнуться мільйонів українців, що заробляють через цифрові сервіси.

Журналістське розслідування розкрило вражаючу фінансову аферу, що тривала на території України під виглядом «органічного» агровиробництва. У центрі цієї схеми опинився колишній народний депутат Вадим Рабінович, який, за даними слідства, стояв на чолі мережі фіктивних підприємств. Через ці компанії відмивалися величезні суми коштів, ухилялися від сплати податків, а також здійснювалася трансакція капіталу за межі України.

До цієї нелегальної діяльності були залучені десятки юридичних осіб та «фінансових прокладок», серед яких ТОВ «Агрохім Технолоджі», СТОВ «Агрофірма “Україна”», ТОВ «Злагода», ТОВ «Дружбокраянське», ІП «Агро-Вільд Україна» та інші структури, які формально були представлені як учасники «екологічного» виробництва. На практиці ж ці компанії виконували роль шахрайських інструментів для ухилення від податків і легалізації кримінальних доходів.

Гроші проходили через мережу фінансових компаній — ТОВ «ФК Центрофінанс», ТОВ «ФК Вап-Капітал», ТОВ «ФК Атлана» та інші — а для конвертації в готівку і переведення в криптовалюту використовувалися платіжні сервіси MOSST і Fortex Exchange. Частина коштів, як встановили журналісти, виводилася у криптоактиви та офшори, інша — конвертувалася в готівку через підконтрольні «обмінні ланцюжки».

Організатором і координатором цієї багаторівневої схеми розслідувачі називають Вадима Рабіновича, який використав свій політичний статус і бізнес-зв’язки для прикриття фінансових потоків. У керівництві окремих фірм фігурують люди з його найближчого оточення — зокрема Віталій та Аліна Грицаєнки, які очолювали ТОВ «Агрохім Технолоджі» і були пов’язані з «Українсько-ізраїльською торговою палатою», що підпорядковувалася Рабіновичу. Розслідування описує замкнутий колообіг комерційних структур, якими керували пов’язані особи, щоб забезпечити перетікання коштів між підприємствами й зовнішніми прокладками.

Окрім фінансових механізмів, розслідування висвітлює інформаційну складову діяльності Рабіновича: він роками підігрував проросійським наративам і сприяв інформаційному розколу в Україні. Під час повномасштабного вторгнення, як зазначають журналісти, Рабінович виїхав з України, попри те, що мільйони громадян жертвують на армію та втрачають домівки й життя.

Розслідування також вказує на використання криптовалюти і офшорних структур для приховування походження і кінцевих бенефіціарів коштів, а також на механізми конвертації через платіжні сервіси, що дозволяли переводити електронні платежі в готівку та забезпечувати подальше виведення капіталу.