Економіка

Україна на шляху відбудови після війни переживає надзвичайно важливий момент свого розвитку. За останні роки кількість західних компаній, що виявили бажання долучитися до цього процесу, поступово зростає. Як приватні, так і державні іноземні фірми активно працюють над планами з післявоєнної реконструкції країни.

Згідно з даними Європейського інвестиційного банку, обсяг інвестицій у цей проект може перевищити 1 трлн доларів, що свідчить про великий інтерес до відновлення України з боку міжнародних партнерів. Серед компаній, які виявили бажання приєднатися до цієї місії, зазначаються не лише європейські та американські гіганти, але й турецькі корпорації.

Зокрема, Onur Group у співпраці з корейською Samsung C&T Corp та Dogus Construction працюють над відновленням мостів та доріг в Україні. Найбільша з них, Onur Group, вже успішно реалізувала 70 проєктів на суму близько 1 млрд доларів, демонструючи високий рівень ефективності та професіоналізму.

Проте процес відбудови країни не лише передбачає великі фінансові вкладення, але й має свої виклики і нюанси. На першому місці потрібно зосередитися на підтримці людей та їхнього благополуччя, а не лише на фінансових аспектах.

Головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку підкреслює, що успіх відбудови України залежить від терпіння українського народу та виконання мирних угод, а також від дотримання міжнародних зобов'язань Росією.

Голова Держагентства з розвитку інфраструктури та реконструкції України впевнений, що країна має перспективу кращої відбудови, ніж коли-небудь раніше. Проте успішне відновлення вимагає часу, терпіння та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами. Тільки спільними зусиллями український народ зможе повернутися до стабільності та процвітання.

Україна переживає важливий період відбудови після війни, який привертає увагу західних компаній та залучає значні інвестиції. Процес відбудови потребує не лише фінансових вкладень, але й уваги до соціальних та економічних аспектів для забезпечення благополуччя населення. Успіх відновлення України залежить від терпіння українського народу, виконання мирних угод та дотримання міжнародних зобов'язань. Зусилля всіх зацікавлених сторін є ключовим елементом у досягненні стабільності та процвітання країни.

Представники Республіканської партії в Сполучених Штатах пропонують змінити форму економічної допомоги Україні з безплатної на кредитну. Згідно з інформацією телеканалу NBC, законопроект про це розробляється членами республіканської більшості Палати представників та деякими сенаторами, у тому числі і спікером Майком Джонсоном. За цією ініціативою весь обсяг невійськової допомоги мав би бути переведений на кредитну основу, з можливістю використання російських активів, які були конфісковані урядом США, як застави. Проте чиновники, зближені з Білого дому, ставляться до цієї ідеї з певним сумнівом. Вони вважають, що хоча будь-яка допомога краща, ніж її відсутність, але такий підхід може завдати шкоди Україні в майбутньому, оскільки це призведе до надмірного боргу, який важко буде погасити, і може викликати економічну кризу. Інформація про ці плани поки що лише на попередній стадії, і їхню повну реалізацію розглядають як віддалену перспективу. Варто також відзначити, що в Сполучених Штатах зберігається значна сума заморожених російських активів, що оцінюється від 40 до 60 мільярдів доларів. Таким чином, якщо вказана модель буде прийнята, майбутня економічна допомога Україні може обмежитися цією сумою.

Україна знову опинилася у центрі уваги американської політики, цього разу через ініціативу республіканських представників змінити безплатну допомогу на кредити. Це може мати серйозні наслідки для економічної стабільності країни в майбутньому. Хоча допомога будь-якого виду краще, ніж її відсутність, перехід до кредитної форми може завдати значних шкідливих наслідків. Плани наразі лише в стадії розробки, і їхню реалізацію вважають далекою перспективою. Проте важливо усвідомлювати потенційні ризики і обговорювати можливі наслідки таких дій для України та її економіки.

Проблеми українського агросектору: від грошей до мобілізації

Складнощі з фінансуванням, пальним та мобілізацією посилюють негативний вплив на український аграрний сектор. За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, фермерам України не вистачає обігових коштів для посівної, а також працівників через масову мобілізацію.

Нинішні ціни на сільгосппродукцію змушують фермерів розглядати зменшення посіву культур, як от кукурудзи та соняшнику. Проте, зростає інтерес до олійних культур, таких як соя та ярий ріпак, через їх високу маржинальність.

Уряд також передбачає зниження врожайності на 4-5% у 2024 році, що призведе до зростання вартості елеваторних послуг через підвищення цін на електроенергію. Очікується також підвищення орендної плати за землю на 5% до $125 за 1 гектар у зв'язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

У висновках можна зазначити, що український агросектор стикається зі складними викликами, такими як нестача фінансів для посівної та працівників через масову мобілізацію. Ці проблеми можуть призвести до зменшення посівів культур, таких як кукурудза та соняшник, але зростає інтерес до олійних культур через їх високу маржинальність. Прогнозується також зниження врожайності і збільшення вартості елеваторних послуг та орендної плати за землю. Уряду слід удосконалити політику та надати підтримку фермерам, щоб забезпечити стабільність та розвиток українського аграрного сектору.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: "Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні". За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. "На такий проєкт вже є інвестори", — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. "Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх", — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов оголосив про історичне досягнення – Україна вперше пройшла зиму, використовуючи лише власний газ. Міністр енергетики раніше прогнозував, що країна наближається до самозабезпечення газом до 2024 року. Це досягнення наголошує на тенденції до енергонезалежності України, що зберігається навіть у складних умовах. Чернишов висловив вдячність українським газовикам за їхню працю та зазначив, що планується продовжувати цю тенденцію.

Але захована за цим "історична подія" має свої причини. Після 24 лютого 2022 року Україна втратила значні території та енергоємні виробництва, що призвело до різкого зменшення споживання газу. Однак країна зберегла контроль над більшістю своїх родовищ газу, особливо в Харківській та Полтавській областях, що дозволило їй повністю задовольнити свої потреби власним газом.

Україна успішно пережила зимовий період, користуючись виключно власним газом, що стало історичним досягненням для країни. Голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов підкреслив важливість цього моменту та висловив вдячність українським газовикам за їхню працю у досягненні цієї мети. Варто зауважити, що це досягнення пояснюється не лише зниженням споживання газу через втрату значної частини територій та енергоємних виробництв, але й завдяки збереженню контролю над власними родовищами газу. Такий поступ у напрямку енергонезалежності є важливим кроком для забезпечення стійкості та безпеки країни в енергетичному секторі.