Економіка

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Раніше ця частка належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни в Україні. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, активи Худайнатова, включаючи його частку в “Альянс Холдингу”, були конфісковані в дохід держави.

В результаті цих змін, попередні власники ТОВ “Альянс Холдинг” – компанії Cicerone Holding B.V. та Bogstone Holding B.V. – були виведені з реєстру засновників, а нова структура власності виглядає наступним чином: Shell Overseas Investments B.V. – 51%, Фонд державного майна України – 49%.

Відзначимо, що після початку війни частка Худайнатова в ТОВ “Альянс Холдинг” скоротилася до 2,56%, в той час як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Компанія Shell повідомила, що це стало можливим завдяки грошовим вливанням в український бізнес, але в українському суді їй не вдалося підтвердити свої претензії на більшу частку.

Фонд держмайна також завершив процес реєстрації права власності держави на Нафтова компанію “Альянс-Україна”. У найближчих планах ФДМУ – виставити націоналізовані 49% мережі АЗС Shell на приватизаційний аукціон, на який вже виявили інтерес як українські, так і закордонні нафтові компанії.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з даними Укравтопром, найпопулярнішими залишаються автомобілі з бензиновими двигунами, які становлять 36,1% жовтневих продажів нових авто, хоча торік цей показник досягав 45,5%. Дизельні автомобілі зайняли другу позицію з часткою 26,3%, що є суттєвим зростанням в порівнянні з 20,4% у минулому році.

Гібридні авто продовжують набирати популярність, їх частка зросла з 18,6% до 20,7%. Електромобілі також показали позитивну динаміку, охопивши 16,6% ринку, порівняно з 14,8% у жовтні 2023 року. Автомобілі з газобалонним обладнанням (ГБО) залишаються на рівні менш ніж 1% продажів нових авто.

У різних сегментах автомобільного ринку лідерські позиції посіли наступні моделі:

Ці результати свідчать про тенденцію до зростання популярності альтернативних видів пального, таких як гібридні та електричні автомобілі, у порівнянні з традиційними бензиновими та дизельними моделями. Цей тренд може вказувати на зміну споживчих уподобань і зростаючу обізнаність щодо екологічних питань в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Нам вистачить газу для проходження опалювального сезону. Більше того, нам вистачить газу з урахуванням збільшення його споживання на об’єктах генерації”, – запевнив міністр.

Галущенко також зазначив, що Україна має домовленості щодо можливості імпорту газу у разі необхідності. Це створює додаткову гарантію стабільності для української енергосистеми, зокрема зважаючи на підвищене навантаження на енергетичний сектор у зимовий період.

Раніше, на початку жовтня, голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов заявив, що Україна до початку опалювального сезону планує накопичити в підземних сховищах (ПСГ) 13,2 млрд кубометрів газу. На той момент у ПСГ було вже 12,6 млрд кубометрів, і Чернишов зазначив, що до 1 листопада додатково планується закачати ще від 500 до 600 млн кубометрів газу завдяки кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

За словами Чернишова, в попередній опалювальний сезон Україна використала 6,7 млрд кубометрів газу з ПСГ. Очікується, що цього року рівень споживання буде на тому ж рівні. Завдяки запасам у сховищах і можливості імпорту газу, енергетична система України готова до підвищених зимових навантажень.

Питання енергетичної безпеки є критичним для України, враховуючи складні економічні та геополітичні обставини. Проте міністерство енергетики впевнене, що необхідних заходів вжито, а домовленості про постачання газу створюють достатню впевненість у стабільності роботи енергосистеми.

Ключові елементи військового обліку:

В ефірі телеканалу КИЇВ24 Васильченко пояснила, що цей законопроєкт передбачає підвищення військового збору з 1,5% до 5%. Таким чином, працівники змушені будуть віддавати більшу частку своєї зарплатні до державного бюджету, що може призвести до зниження їхнього чистого доходу.

“По суті, зарплати у більшості навпаки знизяться, якщо буде підписаний законопроєкт про підвищення податків. Ми пам’ятаємо, що ним передбачається підвищення військового збору до 5%, а це на 3,5% більше доведеться зі своїх заробітних плат віддавати у державний бюджет”, – підкреслила Васильченко.

Народна депутатка також нагадала, що понад 15 днів тому законопроєкт був підписаний головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та переданий на розгляд Офісу президента. Хоча вона виступала проти цього законопроєкту і вважає його несправедливим, більшість у сесійній залі підтримала документ.

“Президент має його підписати. Я не підтримувала цей законопроєкт і вважаю його несправедливим, але, тим не менш, він, на жаль, був підтриманий більшістю у сесійній залі. Тому, якщо говоримо про заробітні плати, навпаки очікується їх зменшення”, – додала Васильченко.

Ця ініціатива викликає занепокоєння серед працівників як у державному, так і приватному секторах, адже підвищення податкового навантаження може зменшити реальну зарплату, що призведе до зниження купівельної спроможності громадян.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Сахарук наголосив, що «розраховувати на себе» означає, зокрема, покладатися на працівників, які щоденно працюють над відновленням енергетичної інфраструктури, забезпеченням стабільного видобутку газу і вугілля, а також ремонтом генераційних потужностей, які живитимуть країну в періоди пікових навантажень.

Також він висловив упевненість, що українці значною мірою підготувалися до можливих труднощів: «Люди вже за два роки дуже сильно підготувалися, – зазначив Сахарук. – Вони встановили генератори, придбали додаткові батареї та інше обладнання».

У світлі поточних викликів виконавчий директор ДТЕК додав, що українцям варто думати про те, які додаткові кроки вони можуть зробити для підготовки до холодів. «Розраховуйте на себе. Я не жартую. Все в наших руках і залежить від кожного з нас», — сказав він, підкресливши, що внесок кожного сприятиме легшому проходженню зими.

Раніше Сахарук закликав українців задуматися над тим, як забезпечити свій комфорт взимку. «Якщо кожен подумає, що він зможе зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і реалізує це, то вона точно мине легше», — зазначив він.

Цей заклик до активної підготовки на фоні нестабільної ситуації в енергетиці вказує на необхідність взаємної підтримки та самоорганізації в умовах можливих енергетичних обмежень.

Ключові елементи військового обліку:

Французька компанія Renault стала лідером ринку нових легкових автомобілів, продемонструвавши відмінні результати: у жовтні було продано 775 нових авто цієї марки. Попередній фаворит, Toyota, опинився на другому місці з 679 реалізованими автомобілями.

Третє місце в рейтингу зайняла Skoda, яка продала 402 автомобіля. До п’ятірки кращих також потрапили BMW з 397 авто та Volkswagen з 363.

Кросовер Renault Duster знову став бестселером місяця, реалізувавши 749 одиниць. Загалом з початку року в Україні було зареєстровано 58,8 тисячі нових легкових автомобілів, що на 19% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Ці дані свідчать про поступове відновлення автомобільного ринку в Україні, незважаючи на виклики, з якими стикається країна. Зростання попиту на нові автомобілі є позитивним сигналом для галузі та свідчить про відновлення споживчої активності в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.