Економіка

У результаті ретельного розслідування, проведеного Детективами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), було скеровано до суду обвинувальний акт щодо учасниці схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що на першій добі повномасштабного вторгнення Росії організована злочинна група витягла з рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США. Керівництво підприємства уклало фіктивні контракти на поставку сирої нафти, приготувавши рахунки на оплату. За неіснуючі послуги спробували отримати неправомірну вигоду, підробивши документи, імітуючи закупівлю, включаючи контракти, ідентичні оригінальним, з відмінністю лише у компанії-одержувача, яка була зареєстрована в Швейцарії. Керівник фінансового відділу, використовуючи своє службове становище, підписала документи на оплату підконтрольній компанії. Зараз на майно підозрюваної наложено арешт, а обвинувальний акт передано до суду. Жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, порушення статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за шахрайство та незаконне збагачення.

У результаті ретельного розслідування Детективами Бюро економічної безпеки України було доведено участь фігурантки у схемі незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що організована злочинна група вивела значні кошти з рахунків підприємства, використовуючи фіктивні контракти на закупівлю сировини. Керівництво підприємства спільно з підозрюваною підробило документи, щоб отримати неправомірну вигоду. Обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з чинним законодавством України. Це розслідування підтверджує важливість боротьби з економічною злочинністю та забезпечення ефективного захисту майнових інтересів підприємств.

У енергетичному секторі тепер панує абсолютний хаос. Після руйнівних ракетних ударів з боку російських сил енергетичні компанії почали демонструвати імітацію захисту своїх об'єктів від можливих нападів. Наприклад, через тривалу війну на деяких об'єктах "Нафтогазу" тільки тепер з'явилася потреба у ручних металодетекторах та дзеркалах для огляду автомобілів. Проте, навіть ці заходи безпеки ще не впровадили. Перед тим, як придбати необхідне обладнання, потрібно отримати внутрішню згоду всередині компанії, оформити закупівлі через відповідні структури та людей. Подібна ситуація також має місце в "Укргазвидобуванні", яка є складовою частиною "Нафтогазу". Однак не можна звинувачувати такі великі підприємства у відсутності базових заходів безпеки. У 2022 році "Нафтогаз" зазнав збитків у розмірі 40 мільярдів гривень, а дебіторська заборгованість перевищила 270 мільярдів гривень. Імовірно, коштів на металодетектори просто немає, особливо у часи війни. Проте ці фінансові труднощі не впливають на вище керівництво підприємств, яке продовжує плавати у грошах. Крім того, ракетні атаки стали для них чудовим способом "знищити" всі сліди масштабної корупції за останні десять років. Якщо об'єкт буде зруйнований, то ніяких претензій з боку правоохоронців не виникне.

Зважаючи на ситуацію, що склалася у енергетичному секторі, виокремлюються кілька ключових аспектів. По-перше, необхідно вжити термінових заходів для забезпечення безпеки об'єктів енергетичних компаній, особливо у зв'язку з можливими загрозами з боку збройних конфліктів. По-друге, потрібно покращити внутрішню координацію та швидкість прийняття рішень у компаніях, щоб ефективно реагувати на виникаючі виклики безпеки. Нарешті, важливо звернути увагу на фінансовий стан енергетичних підприємств та забезпечити їхню фінансову стійкість, щоб мати можливість вчасно впроваджувати необхідні заходи безпеки.

Столичного мера Віталія Кличка дійсно турбує безпека мешканців та гостей міста, тому він вживає заходів для завершення будівництва критично важливих об'єктів, як от пішохідні мости. Закінчилися кошти від французьких інвесторів, але це не зупинило мера у його прагненні забезпечити безпеку громадян. Він виділив додаткові 20 млн грн з бюджету міста, щоб укласти пішохідні доріжки, встановити сучасне LED-освітлення та завершити земельні роботи. Все це планується зробити до Дня Києва, щоб урочисто відзначити цю важливу подію для міста. Однак, на жаль, проблема з мостами у мера Кличка виявляється складною. Незважаючи на намагання будувати нові мости, стан існуючих залишає бажати кращого. І це стає особливо тривожним, зважаючи на той факт, що більшість мостів у Києві перебувають у аварійному стані та можуть зруйнуватися у будь-який момент. В такій ситуації потрібно знайти оптимальне рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток міста.

У висновку можна відзначити, що столичний мер Віталій Кличко виявляє певну турботу щодо безпеки мешканців Києва та гостей міста, забезпечуючи завершення будівництва критично важливих об'єктів, таких як пішохідні мости. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, мер знаходить рішення для завершення проектів, виділяючи додаткові кошти з бюджету міста. Однак важливою проблемою залишається стан існуючих мостів, який потребує серйозної уваги та втручання. З урахуванням аварійного стану більшості мостів у місті, необхідно швидко знайти рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток інфраструктури Києва.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, з обов'язковою особистою відповідальністю після того, як адвокат Назар Кульчицький повідомив про це Суспільне. Попередньо Лієв перебував під вартою, але суд вирішив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання та відправив його до СІЗО.

За даними трансляції засідання, прокурор відсутній, що породжує питання щодо обґрунтування вироку. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатні докази щодо обвинувачень у розкраданні, зазначив суддя Ярослав Шкодін.

Згідно з адвокатом, підозрюваного взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, однак після місяця Лієва випустили під особисте зобов'язання. Рішення про випуск було скасоване 9 квітня, проте Лієв не повернувся до в'язниці, оскільки строк тримання під вартою вичерпався 8 квітня. ВАКС 17 квітня розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення вирішив залишити його без розгляду.

Згідно з інформацією, наданою у вищезгаданій статті, суд вирішив випустити підозрюваного експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, під особисте зобов'язання, скасувавши попередній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Порушник підозри в масштабних корупційних діях у сфері закупівель боєприпасів для Збройних Сил України мав бути утриманий за ґратами з 12 лютого. Проте, після місяця застави його звільнили, а вже 9 квітня скасували рішення про випуск. Втім, Лієв не повернувся до в'язниці, вважаючи, що строк його тримання під вартою закінчився. Незважаючи на це, 17 квітня Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати питання щодо зміни запобіжного заходу, залишаючи Лієва без запобіжного заходу взагалі. Таке рішення суду стало можливим через відсутність прокурора на засіданні, що може ставити під сумнів законність ухваленого вироку. Крім того, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів у справі Лієва, що призвело до повернення справи в поліцію. Таким чином, цей випадок свідчить про складнощі та недоліки в судовій системі та боротьбі з корупцією в Україні.

Відмова в застосуванні запобіжного заходу екс-садовцю Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у схемах під час придбання боєприпасів для Збройних Сил України на півтора мільярда гривень, викликала хвилю обурення в громадськості. Адвокат Назар Кульчицький вказав, що суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, відправивши його під цю умову у СІЗО. Проте, під час розгляду справи прокурор, з невідомих причин, не був присутній. Справу повернули в Національну поліцію, а НАБУ і САП не виявили достатніх доказів для продовження обвинувачення. Суддя Ярослав Шкодін висловив здивування відсутністю підстав для судового переслідування, наголошуючи на необхідності належного доказового матеріалу. Варто зазначити, що відсторонений від посади Лієв перебував під вартою заставою у 50 мільйонів гривень, проте через закінчення строку утримання під вартою, він опинився на волі. На жаль, за рішенням ВАКС, що повторно розглянув клопотання щодо запобіжного заходу, Лієв залишився без належного контролю, що викликає серйозне занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

Висновки до цієї статті виявляються досить загостреними. На фоні розслідувань щодо причетності екс-садовця Міноборони Олександра Лієва до схем з боєприпасами для Збройних Сил України стоїть серйозне питання ефективності судової системи. Відмова в застосуванні запобіжного заходу, необгрунтована відсутністю належних доказів і відсутністю прокурора на засіданні, створює серйозні сумніви у розумному рішенні. Бездіяльність у виявленні достатніх доказів з боку НАБУ і САП підштовхує до роздумів щодо їхньої ефективності та незалежності. Відмова у відновленні обвинувачення ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією та неспроможність судової системи відповідно реагувати на такі складні ситуації.

З останніх днів апреля зросла кількість скарг від клієнтів monobank, що активно використовують криптовалютні операції, на раптове блокування їх рахунків без попереднього повідомлення. По мінімуму шість таких скарг було зафіксовано на публічних фінансових ресурсах. Один з клієнтів, Данило, поділився своєю історією, зазначивши, що здійснює торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і продає НФТ-колекції на сайті Get Gems, при цьому отримує оплату у криптовалюті TON. Він не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, адже суми його операцій далеко не наближаються до обов'язкових для фінансового моніторингу 400 тис. гривень за законодавством. Зазвичай йдеться про 50-60 тисяч гривень. Інший клієнт з Кременчука успішно вивів 48 тисяч гривень до блокування рахунку після операцій з криптовалютою, надавши підтвердження походження коштів. У той же час, користувач з Кривого Рогу, Артем, вказав, що банк заморожує кошти на термін від 3 до 60 днів і потім припиняє обслуговування. За його словами, monobank блокує всіх клієнтів, що здійснюють перекази або отримують кошти від осіб, пов'язаних з криптовалютою, а потім односторонньо розриває договір. Менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку та правилами фінансового моніторингу, але не роз'яснюють, чому саме операції з криптовалютою потрапляють під підозру. Вони зазначають, що критерії перевірок є секретними, і банк може відмовити в обслуговуванні без роз'яснення причин через свою політику.

Експерти в галузі фінансів радять клієнтам бути терплячими та чекати на завершення процедури перевірки, обіцяючи, що з часом банк може повернутися до їх обслуговування. Проте навіть ця можливість не гарантована. Наприклад, Андрій Долгих звернувся до банку з проханням відновити його обслуговування після року перерви, але отримав відмову через минулі проблеми з криптовалютами.

Важливо відзначити, що аналогічні випадки блокування рахунків після операцій з криптовалютою відбуваються і в інших банках. Наприклад, ПУМБ також має аналогічні скарги від своїх клієнтів. Проте існують і приклади успішного розблокування, як у випадку користувача AkkermanChange з Білгород-Дністровського, який пред'явив докази своєї діяльності перед банком і отримав повернення доступу до своїх рахунків.

Це свідчить про відсутність єдиної стратегії серед банків щодо фінансового моніторингу та перевірок операцій з криптовалютами. Кожен банк має власні вимоги і правила, що ускладнює ситуацію для клієнтів і створює невизначеність у питанні їхнього обслуговування.

У висновку можна зазначити, що проблема блокування рахунків після операцій із криптовалютами стає все більш актуальною для клієнтів банків, зокрема для користувачів monobank та інших фінансових установ. Хоча деякі клієнти можуть сподіватися на відновлення обслуговування після завершення перевірок, існує ризик того, що цього не станеться. Потрібно також враховувати різні підходи різних банків до ситуацій блокування та розблокування рахунків, що створює невизначеність для клієнтів і підкреслює потребу в чіткому регулюванні та стандартизації цих процесів у фінансовому секторі.

Українське суспільство відзначилося швидкістю та активністю, висловивши велике підтримку петиції до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Зараз ініціатори пропонують новий, дещо неочікуваний крок — надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям після настання повномасштабної війни.

Це цікаво порівняти із попередніми ініціативами, зокрема петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, спрямованою на мобілізацію депутатів і чиновників, яка зібрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, і то лише завдяки підтримці впливових телеграм-каналів. Зазначимо, що ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Порівняно з попереднім досвідом, коли українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників у 2023 році, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні. Це вказує на зростаючу активність та усвідомленість громадян щодо важливості змін у системі державного управління.

У результаті, можна зробити декілька висновків. Перш за все, українське суспільство вия