Економіка

АТ «Житомиробленерго» офіційно підписало угоду з ТОВ «Енергостаб» на суму 585,12 мільйона гривень для постачання електроенергії з метою покриття технологічних втрат підприємства, повідомляє Bankova Mail. Цей контракт, проведений через систему Prozorro під кодом UA-2025-08-26-010465-a-c1, став найбільшим державним тендером серед усіх закупівель минулого тижня.

ТОВ «Енергостаб», зареєстроване в Києві, офіційно належить Максиму Філіппову, який виконує обов’язки власника та директора компанії. Незважаючи на вражаючу суму угоди, компанія поки що залишається маловідомою на ринку постачання електроенергії, що привертає увагу експертів і аналітиків до питання прозорості та критеріїв відбору постачальника.

У публікаціях також звертають увагу на наявність кримінального провадження ДБР під номером 62024100110000119, в якому фігурує «Енергостаб» у контексті підробки документів, пов’язаних із бронюванням для ухилянтів; при цьому у відкритих повідомленнях наголошується, що офіційних звинувачень компанії наразі не висунуто. Цей факт у поєднанні з невеликою публічною присутністю підприємства на ринку спричинив додаткові запитання щодо обґрунтованості вибору постачальника.

Експерти з державних закупівель і представники аналітичних спільнот наголошують, що великі договори з відносно новими або маловідомими компаніями мають супроводжуватися підвищеним рівнем прозорості, щоб виключити ризики нецільового використання коштів та забезпечити довіру споживачів і регуляторів. Вони радять перевіряти повноту конкурсних процедур, наявність технічної й фінансової спроможності постачальника, а також історію виконання аналогічних контрактів.

У Житомиробленерго та у «Енергостаб» офіційних коментарів про деталі договору, строки постачання та гарантійні механізми на момент публікації не надходило. Ми направили запити до обох компаній з проханням роз’яснити підстави вибору постачальника, джерело попередніх надходжень і стан кримінального провадження, і оновимо матеріал, щойно отримаємо відповіді.

Найбільший дитячий будинок України «Сонечко», розташований у Запоріжжі, опинився в центрі гучного скандалу після журналістського розслідування щодо витрат державного бюджету на заклад, де фактично тривалий час не перебували діти. З початку повномасштабного вторгнення РФ усіх вихованців було евакуйовано до безпечнішої Львівської області, однак більшість персоналу залишилася на місці та продовжувала отримувати заробітну плату та премії, що викликало обурення суспільства.

За даними журналістів NGL.media, держава витратила понад 230 мільйонів гривень на утримання закладу у той період, коли його безпосередні функції фактично виконували інші дитячі установи на заході України. Під час розслідування стало відомо, що частина адміністрації «Сонечка» продовжувала отримувати бонуси та премії, мотивуючи це необхідністю підтримки життєдіяльності закладу, хоча реальних вихованців на території не було.

Протягом 2022–2025 років із Запоріжжя до Львівської області було перевезено 263 дитини, з яких 146 згодом знайшли сімейні форми виховання. У той же час загальний бюджет «Сонечка» за цей період оцінюють у близько 297 мільйонів гривень, а на зарплати та премії персоналу витрачено орієнтовно 233 мільйони гривень. У матеріалі також згадується, що лише за вересень 2024 року премії становили понад 800 тисяч гривень, а деяким співробітникам нараховували додаткові виплати за святкові дні.

Питання викликає й те, що діти, хоч і перебували фізично на нових локаціях, залишалися офіційно зареєстрованими у запорізькому дитбудинку, що ускладнювало процедури усиновлення та патронату. Евакуація, як повідомляли раніше, розпочалася через відсутність облаштованих укриттів у закладі на початку широкомасштабних бойових дій у 2022 році, тому перевезення дітей стало необхідним заходом безпеки.

У грудні 2024 року Запорізька ОВА оголосила про закриття «Сонечка», а у червні 2025 року дитбудинок був офіційно ліквідований. Частину функцій закладу передали Запорізькій обласній дитячій клінічній лікарні. Директорка департаменту охорони здоров’я області Вікторія Клименко повідомляла, що дітей було розподілено до інших інтернатів і соціальних відділень, а працівникам рекомендували шукати інші варіанти зайнятості. Колишня очільниця «Сонечка» Лілія Філіпська у коментарях назвала ситуацію болючою і підсумувала, що заклад уже не функціонує в колишньому форматі.

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

Після рішення уряду дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років за кордон українська ресторанна галузь зіткнулася з новими викликами. Представники бізнесу повідомляють про відтік персоналу, адже саме молодь становить значну частку працівників у сфері громадського харчування. Попри це, ресторатори наголошують: головна небезпека полягає не стільки у кадровому дефіциті, скільки у глибинних економічних проблемах, які можуть спричинити масове закриття ресторанів у найближчі місяці. Про це 29 вересня повідомила Економічна правда з посиланням на представників галузі.

За словами експертів, нині індустрія працює в умовах постійного зростання собівартості. Високі ціни на продукти, енергоносії та оренду приміщень створюють величезний тиск на бізнес. Додатково на ситуацію впливають низька купівельна спроможність населення та зниження відвідуваності закладів. У таких реаліях навіть найуспішніші ресторани ризикують втратити прибутковість.

За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

В Україні з початку 2025 року спостерігається активне залучення трудових мігрантів для заповнення вакансій у різних секторах економіки. Це стало результатом високого попиту на робочу силу в умовах постійного розвитку ринку праці, відновлення економіки після війни та браку кадрів у низці галузей. За словами Дмитра Дегтяра, співзасновника HRD-club, іноземці займають основні посади різноробочих, а також працюють фахівцями з логістики, водіями та зварювальниками.

Однією з причин цього тренду є значний дефіцит робочих рук у деяких галузях, зокрема в будівництві, сільському господарстві, а також у сфері транспорту та інженерії. В Україні активно залучають іноземців для заповнення вакансій, де немає достатнього числа місцевих працівників. Найчастіше роботодавці запрошують громадян з Індії, Пакистану, Узбекистану, а також з інших країн Південної та Східної Азії, оскільки ці працівники готові виконувати важку фізичну працю і часто мають необхідні професійні навички.

“Нас очікує цей потік. Він не буде масовий, але він вже є”, — зазначив експерт.

Водночас бізнес стикається з труднощами, адже процес оформлення іноземних працівників є довготривалим і складним, займаючи в середньому близько шести місяців.

Нагадаємо, що навіть після відкриття кордонів для мігрантів до України їхати захочуть не всі. Також експерт пояснив, які країни найбільше хочуть залишити українські біженці.

Частина українців може отримати додаткову фінансову підтримку для оплати комунальних послуг, що стане важливою підтримкою для багатьох родин у складні часи. Департамент соціальної політики повідомив, що нові механізми допомоги спрямовані на пом'якшення фінансового навантаження на домогосподарства, особливо в умовах економічної нестабільності, викликаної війною та іншими соціально-економічними труднощами.

Ця ініціатива дозволить багатьом родинам отримати часткову компенсацію за витрати на комунальні послуги, що особливо важливо для тих, хто стикається з фінансовими труднощами через втрату доходів, підвищення тарифів або інші фактори. Така допомога є важливим кроком до збереження соціальної стабільності та забезпечення мінімальних умов для життя, що дасть можливість зберегти гідний рівень життя, навіть у кризових ситуаціях.

Під виплату потрапляють родини, у складі яких є: діти з інвалідністю; особи з інвалідністю I групи (психічні розлади, вади зору або опорно-рухового апарату, інвалідність з дитинства); особи з інвалідністю II групи з дитинства. Розмір виплат залежить від пори року: з квітня по жовтень нараховують 500 гривень на кожну особу з інвалідністю, з листопада по березень – 700 гривень.

Як отримати гроші на оплату комуналки? У Департаменті також пояснили: щоб отримати виплату, слід звернутися до місцевого управління соціального захисту населення та надати необхідні документи. Серед них: заява на призначення допомоги; паспорт або свідоцтво про народження дитини з інвалідністю; довідка про склад сім’ї; документ, що підтверджує інвалідність (МСЕК, ЛКК або витяг з рішення експертної комісії); рахунки за житлово-комунальні послуги. При цьому слід не забувати, що документи потрібно оновлювати щороку, щоб продовжувати отримувати допомогу.

Нагадаємо, Україна у співпраці з Сінгапуром покращує розслідування віртуальних активів та криптозлочинів.