Охорона здоров’я

З 18 травня в Україні вступає в силу закон про посилення мобілізації, що націлений на зміцнення обороноздатності держави в умовах загострення ситуації на схо

• З 18 травня в Україні стартує закон про посилення мобілізації з метою зміцнення обороноздатності країни у зв'язку з загостренням ситуації на сході та загрозою з боку Росії.

• Паралельно з цим законом, очікується прийняття закону про відповідальність для ухилянтів від мобілізації, який передбачає штрафи для осіб, що не виконують військові повістки.

• Інформація щодо можливої кримінальної відповідальності за несплату штрафів не підтверджена, і осо

Представник берлінського сенату повідомив, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть у випадках, коли їхні паспорти вже прострочені. Це відбулося через зміну підходу до вирішення питань перебування іноземців у Німеччині. За відомостями видання, усі питання, що стосуються перебування іноземців у Німеччині, тепер належать до компетенції земельної влади. У Берліні зазначили, що надання або продовження українським біженцям тимчасової посвідки на проживання в Німеччині не вимагає обов'язкової наявності в них чинного паспорта. Головне вимога — щоб у німецької влади була можливість встановити особу. Навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати в берлінському земельному управлінні у справах іноземців проїзний документ для поїздок за кордон, що може замінити паспорт. Однак такі дії будуть допущені тільки у виняткових випадках, коли особа доведе вагомі причини для поїздки.

У звіті зазначено, що українські біженці отримали можливість залишатися в Німеччині, навіть якщо їхні паспорти вже прострочені. Це сталося завдяки зміні підходу до розв'язання питань перебування іноземців у Німеччині. Тепер у компетенції земельної влади знаходяться всі аспекти, пов'язані з перебуванням іноземців. Важливою умовою стало те, щоб німецька влада могла ідентифікувати особу. Також, навіть після відмови консульства у видачі документа, українці зможуть отримати проїзний документ для поїздок за кордон у виняткових випадках, якщо зможуть довести вагомі причини для поїздки.

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення щодо експосадовця Міноборони Олександра Лієва, який перебував у центрі уваги у зв'язку із справою про зловживання під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького у коментарі для Суспільного, суд вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, перетворивши його попередній запобіжний захід у відповідальність особистої поруки, тим самим дозволяючи йому на даний момент знаходитися поза стінами СІЗО.

Суд визначив, що відсутність прокурора під час засідання потребує подальшого розгляду, а справу стосовно Лієва повернуто до Національної поліції для подальших дій. На думку судді Ярослава Шкодіна, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли представити достатні докази для продовження обвинувачення щодо злочину.

Цей випадок є вкрай важливим у контексті боротьби з корупцією в Україні, із спірними поглядами на ефективність та прозорість дій суду та правоохоронних органів у справі подібного масштабу. Рішення ВАКСу викликає певні сумніви та дискусії серед громадськості щодо надійності правосуддя та його впливу на боротьбу з корупцією в країні.

У висновку важливо зазначити, що рішення Верховного антикорупційного суду (ВАКС) щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва викликає значні обговорення в громадськості. Відмова у продовженні запобіжного заходу та перетворення його на особисту поруку сталася в умовах відсутності прокурора під час засідання, що породжує сумніви щодо об'єктивності судового процесу.

Звертає на себе увагу факт повернення справи до Національної поліції для подальших розслідувань через відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП. Це підкреслює необхідність додаткового вивчення обставин справи та виконання всіх процесуальних норм.

Даний випадок акцентує увагу на важливості незалежності судової системи, прозорості роботи правоохоронних органів та ефективності боротьби з корупцією в Україні. Враховуючи значущість цієї справи для суспільства, важливо, щоб кожен етап розслідування та судового процесу був проведений з максимальною відповідальністю та врахуванням інтересів громадянського суспільства та держави.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Після затримання Лієва і його тримання під вартою на заставі в розмірі 50 мільйонів гривень, суд ухвалив рішення про його звільнення під особисте зобов'язання.

Адвокат Назар Кульчицький повідомив про це у коментарі для "Суспільного". Відзначено, що під час розгляду справи відсутності прокурора було зазначено, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів щодо підозр до Лієва у зловживанні владою.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Відзначено, що Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня. Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

• Високий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення щодо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, який був підозрюваний у зловживанні владою під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень.

• Суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов'язання, враховуючи відсутність достатніх доказів щодо підозр до нього у зловживанні владою, зазначених Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП).

• Відзначено, що прокурор був відсутній під час розгляду справи, і справу проти Лієва повернули до Національної поліції.

• Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, а саме — 8 квітня.

• Нове розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу 17 квітня було відхилено згодою обвинувачення.

Отже, судовий процес у справі Лієва відзначається відсутністю конкретних доказів щодо його вини, що спричинило рішення суду про звільнення під особисте зобов'язання.

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила українське суспільство своєю швидкістю збору підписів. За лише три дні ця ініціатива набрала підтримку 25 тисяч голосів, що свідчить про великий інтерес та рішучість громадян у підтримці таких важливих ініціатив.

Згідно з пропозицією ініціатора петиції, слід врахувати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи осіб, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця пропозиція має на меті підтримати ветеранів та забезпечити їхню інтеграцію в цивільне життя.

Цікаво, що попередня подібна петиція, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, а її розгляд вже триває 4,5 місяці. Це відображає складнощі та терміновість розгляду таких питань у владних структурах.

Наслідком цього є зростаюча увага до петицій та швидкість їхнього розгляду. Навіть у порівнянні з минулим часом, коли громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, зараз петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активізацію громадянської позиції та бажання долучитися до формування країни на засадах справедливості та соціальної відповідальності.

Висновки з цієї статті свідчать про важливість та актуальність питання мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери в Україні. Швидкість збору підписів під петицією, а також порівняння з попередніми ініціативами, свідчать про зростаючий інтерес громадян до цих питань та їх бажання брати активну участь у формуванні державної політики.

Пропозиція надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям є кроком у напрямку підтримки ветеранів та їхньої реінтеграції в цивільне життя. Такі ініціативи сприяють формуванню соціально відповідального суспільства, де кожен громадянин має можливість внести свій внесок у розвиток країни.

Наступний крок полягає в уважному розгляді цих петицій з боку владних структур та прийнятті необхідних рішень, спрямованих на вирішення проблем, що порушені. Такий підхід дозволить підтримати довіру громадян до владних інститутів та зміцнити демократичні засади в Україні.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери здобула неймовірну підтримку, збираючи 25 тисяч голосів всього за 3 дні. Цей вражаючий успіх свідчить про загальне бажання громадян змін та покращень у сфері державного управління.

Учасники петиції виступають за надання пріоритетного права на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Ця ініціатива спрямована на забезпечення інтеграції ветеранів у цивільне життя та відновлення їхнього соціального статусу через працевлаштування.

Цікаво порівняти цю ситуацію з аналогічними ініціативами у минулому. Наприклад, попередня петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великою підтримкою з боку впливових телеграм-каналів. Цікаво також відзначити, що після попадання на розгляд президенту, вона перебуває у черзі вже протягом 4,5 місяців.

Зазначимо, що якщо восени 2023 року українські громадяни не поспішали підтримати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням обов'язкової авторизації, подібні петиції набирають голоси ліченими днями. Це свідчить про зростання активності та усвідомлення громадянами важливості залучення ветеранів до роботи в державному секторі як способу їхньої реінтеграції та підтримки.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активізацію громадянського суспільства в Україні та їхнє бажання змінити ситуацію у сфері державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про великий інтерес громадян до цього питання.

Також важливо відзначити велику підтримку ініціативи з надання пріоритетного права на працевлаштування в державні установи ветеранам, що демобілізувалися з Збройних Сил України. Це вказує на необхідність і соціальну важливість забезпечення їхньої інтеграції та підтримки в цивільному житті.

Крім того, порівняння з попередніми ініціативами та їхній швидкий рух до розгляду показують зростання обізнаності та активності громадян у процесах вирішення суспільних проблем. Це свідчить про поступове формування культури громадянського участі та відповідальності українського суспільства.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.