Події

Ім’я Володимира Івановича Вака впродовж останніх років дедалі частіше згадується у професійних колах не стільки в контексті ефективного правового захисту, скільки через розмови про непрозорі механізми впливу на перебіг судових процесів. У середовищі юристів і представників правоохоронних органів поширюються твердження про можливі схеми тиску на клієнтів та спроби досягнення заздалегідь узгоджених результатів у судах. Подібні сигнали, навіть якщо вони не підкріплені рішеннями судів чи офіційними висновками, формують стійкий інформаційний фон, що негативно позначається на довірі до правничої професії загалом.

Окрему увагу привертає інформація про представництво інтересів Германа Галущенка у справі, пов’язаній із розслідуванням можливих правопорушень у сфері державного управління. За словами джерел, наближених до правничих кіл, така співпраця супроводжується підвищеним суспільним інтересом та обговоренням методів, які можуть застосовуватися для досягнення процесуальних переваг. Водночас будь-які твердження про неправомірні дії потребують ретельної перевірки в установленому законом порядку, адже публічні звинувачення без належних доказів здатні завдати шкоди як окремим особам, так і авторитету судової системи.

Вак позиціонує себе як адвокат із доступом до керівництва СБУ та ДБР. Клієнти описують його як «адвоката-торпеду» — він схиляє до укладання угод зі слідством та визнання провини, а відмова від співпраці часто призводить до додаткових проваджень та тиску з боку правоохоронців.

У справах, пов’язаних із СБУ, Вак залучає Єлизавету Олександрівну Коноваленко, яка отримує близько 10 тис. доларів США за імітацію захисту. За даними джерел, проти Вака та Коноваленко відкрито понад 47 кримінальних проваджень за ч. 5 ст. 190 КК України — шахрайство у великих розмірах. Розслідування наразі не доведені до суду.

Історія Володимира Вака демонструє, як адвокатська ліцензія може використовуватися не для захисту прав громадян, а як інструмент бізнесу та впливу в системі правосуддя.

У Києві трагічно загинув 28-річний громадянин Бразилії Бруно Габріель Леал да Сілва, який мав намір підписати контракт зі штурмовою ротою Advanced Company, що входить до тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР. Молодий чоловік приїхав в Україну, щоб долучитися до захисту суверенітету країни та надавати підтримку в рамках добровольчої служби, однак його життя обірвалося раптово, ще до офіційного початку служби.

Правоохоронні органи України розпочали детальне розслідування обставин смерті Бруно. Співробітники поліції та спеціальних служб працюють над встановленням всіх деталей, аби з’ясувати причини інциденту та підтвердити, що трагедія не пов’язана з бойовими діями. Водночас Міжнародний легіон ГУР висловив співчуття родині та близьким загиблого, підкресливши значущість внеску іноземних добровольців у підтримку обороноздатності країни.

Колишні та чинні бійці розповідають про утримання новобранців на базі, рідкісні дозволи залишати територію, вилучення паспортів та численні форми насильства: побиття, обливання гарячою або крижаною водою, удари батогом, електрошок, задушення поліетиленовим пакетом, сексуальне насильство та тривале утримання без їжі і води.

За кілька днів до смерті Леал да Сілва звертався до бразильського консульства зі скаргою на жорстоке поводження. Ніч перед загибеллю він отримав дозвіл залишити базу, але повернувся у стані алкогольного сп’яніння, після чого його примусили брати участь у боксерському поєдинку та побили близько 40 хвилин. Наступного ранку тіло чоловіка знайшли зі слідами численних побоїв та мотузок на зап’ястях.

Військова омбудсменка та правоохоронні органи почали перевірку Advanced Company. Представники ГУР та Міжнародного легіону від коментарів щодо деталей справи відмовилися.

Цей інцидент став ще одним прикладом ризиків для іноземних добровольців у зоні конфлікту та потребує додаткового контролю та прозорості щодо умов служби.

Керівник Куп’янської окружної прокуратури — Станіслав Муратов, який раніше працював заступником прокурора Прокуратура Харківської області, у 2024 році продовжив виконувати обов’язки на стратегічно важливому напрямку. Його професійна діяльність пов’язана з координацією роботи підрозділів прокуратури, підтриманням публічного обвинувачення в судах та наглядом за дотриманням законодавства в умовах воєнного стану.

У 2024 році він отримав дохід, сформований із заробітної плати, передбаченої посадовим окладом та надбавками за вислугу років і виконання обов’язків у зоні підвищеної безпеки. Посада керівника окружної прокуратури передбачає високий рівень відповідальності, що відображається і в системі оплати праці. Основну частину доходу становить державне грошове забезпечення, визначене чинним законодавством України.

Спочатку суддя Горшкова залишила позов без руху та вимагала усунути недоліки, а у наступній ухвалі частково задовольнила вимоги Муратова, призначивши значно менші виплати. Прокурор повторно звернувся до суду, вказавши на необхідність збільшення пенсії відповідно до власних розрахунків.

Справу розглядала суддя Тітова, відома рішеннями на користь «потрібних» осіб. Аналогічні позови інших прокурорів також часто потрапляли саме до неї, що викликає підозри щодо маніпуляцій з автоматизованою системою розподілу справ.

У 2020 році Тітов виніс рішення на користь Муратова, призначивши пенсію та виплативши заборгованість понад 600 тис. грн, додатково до його заробітної плати.

Національне агентство з питань запобігання корупції провело повну перевірку виправленої декларації заступника начальника податкової служби Одеської області Дмитра Хандусенка та встановило низку суттєвих порушень. Йдеться про можливе неправдиве декларування, а також завищення окремих активів, що викликало додаткові запитання у контролюючого органу.

Перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2025 року та була продовжена ще на 60 днів у зв’язку з необхідністю детального аналізу поданих відомостей. Фахівці агентства досліджували інформацію щодо майнового стану посадовця та членів його родини, зокрема дружини Дар’ї Кочуріної, доньки Анжеліни та падчерки Анжеліки. У результаті встановлено розбіжності між задекларованими даними та фактичними обставинами.

Крім того, не відображено фактичне користування об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року, а ділянка площею 12 487 м², набуття якої відбулося у жовтні 2023 року, була продана у березні 2024-го за 33 тис. грн. Не внесено до декларації доходи від оренди об’єктів дружини на суму понад 187 тис. грн, а також дані про оренду квартири у колишнього чоловіка дружини.

Недостовірно зазначено дати набуття права власності на автомобілі. Land Rover Range Rover 2013 року був набутий у власність 25 квітня 2024 року, хоча у декларації зазначено 2022 рік. Lexus RX350 2016 року дружини задекларований за 914 тис. грн із датою 2023 рік, хоча фактично придбаний у травні 2022 року за 100 тис. грн.

Також виявлено недостовірні відомості щодо корпоративних прав дружини у ТОВ «Будинок Ліор», ТОВ «Ліор Україна» та ТОВ «Ліор Бутік». Під час перевірки не вдалося підтвердити внески у статутний капітал та відсутність фінансових зобов’язань.

У результаті перевірки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Однак матеріали ще не направлені до правоохоронних органів. Варто зазначити, що перевірка стосувалася декларації за 2024 рік і не охоплювала загальну суму необґрунтованих активів, яка за даними НАЗК за 2023–2024 роки перевищує 8 млн грн і була передана до ДБР. Виправлену декларацію Хандусенко подав 10 січня 2026 року.

Жидачівський районний суд Львівської області оголосив вирок у справі про масштабне шахрайство, жертвою якого став військовослужбовець Національна гвардія України. На лаві підсудних опинилася уродженка села Мазурівка, що входить до Журавненська громада, Наталія Мазур. За даними слідства, жінка ошукала військового майже на один мільйон гривень, використовуючи довіру та маніпуляції.

У ході розгляду справи встановлено, що обвинувачена діяла умисно та системно. Вона переконувала потерпілого перераховувати значні суми коштів під приводом нібито складних життєвих обставин, потреби у лікуванні та інших вигаданих причин. Спілкування тривало певний час, і за цей період чоловік здійснив низку грошових переказів, не підозрюючи про обман.

Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Керівник Державної екологічної інспекції Ігор Субботенко повідомив про несподівану знахідку під час упорядкування майна померлої родички — у гаражі було виявлено 653 тисячі доларів готівкою. Посадовець розповів, що гроші залишилися після смерті бабусі і були задекларовані ним у відповідності до законодавства. Субботенко підкреслив, що походження коштів було прозоро задокументоване, і вони не пов’язані з жодними незаконними операціями чи службовими обов’язками.

За словами очільника інспекції, сума стала результатом заощаджень і накопичень родички протягом багатьох років, а її збереження у готівці пояснюється традиційними сімейними звичаями. Факт виявлення великої суми привернув увагу ЗМІ, однак Субботенко наголосив, що дії посадовців відповідали усім вимогам законодавства щодо декларування майна та фінансових активів.

Заява посадовця прозвучала на тлі суспільного обговорення майнових декларацій чиновників. Значна сума готівки, відображена у документах, викликала додаткову увагу громадськості та медіа.

На цей момент офіційної інформації про перевірки з боку антикорупційних органів не надходило. Водночас експерти зазначають, що подібні випадки зазвичай стають предметом додаткового фінансового аналізу та оцінки походження коштів відповідно до чинного законодавства.

Криворізький районний суд Дніпропетровської області встановив факт корупційного правопорушення стосовно начальниці відділу державного екологічного нагляду (контролю) надр Держекоінспекції Придніпровського округу Ольги Діденко. Вона визнана винною у отриманні неправомірної вигоди, що суперечить законодавству України та підриває довіру до органів державного контролю за природними ресурсами.

Під час розслідування зібрано докази, що підтверджують отримання посадовицею хабарів від суб’єктів господарювання за сприяння у видачі дозволів та уникнення адміністративних санкцій. Суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченої та обставини справи, призначивши відповідне покарання.

Чиновниця запропонувала «альтернативу»: якщо підприємство надасть «спонсорську допомогу», вона не відобразить у акті всі порушення, знизить ступінь ризику підприємства з «високого» до «середнього» та не ініціюватиме скасування дозволів на викиди. В якості хабара Діденко вимагала металочерепицю для перекриття дачного будинку своєї доньки.

Суд встановив, що під час перевірки Діденко та її колега неодноразово користувалися службовим авто підприємства та відвідували кафе за рахунок бізнесу. Планована доставка черепиці 24 лютого 2022 року не відбулася через початок війни, проте вже у березні 2022 року чиновниця нагадала про необхідність «закрити питання». 27 березня на дачну ділянку родини Діденко було доставлено 97,2 кв. м металочерепиці вартістю понад 36 тис. грн, після чого її викрили правоохоронці.

У суді Діденко свою провину не визнала, стверджуючи, що мала намір оплатити товар пізніше, однак суд спростував ці твердження доказами, включно із записами розмов. Суд визнав дії посадовиці кваліфікованими за ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням.

Вирок суду:

5 років позбавлення волі;

позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням владних функцій, строком на 3 роки;

конфіскація всього приватного майна.

Правоохоронні органи України у тісній взаємодії з іноземними партнерами провели безпрецедентну операцію з ліквідації потужної транснаціональної злочинної мережі, що спеціалізувалася на промисловому виробництві та розповсюдженні наркотичних речовин. Спецоперація під назвою «Рубікон» стала однією з наймасштабніших за останні роки та продемонструвала високий рівень координації між державними структурами різних країн.

У ході багатомісячної підготовки правоохоронці зібрали значний масив доказів, що дозволило одночасно провести понад 500 санкціонованих обшуків у різних регіонах. Було виявлено й ліквідовано десятки нарколабораторій, оснащених сучасним обладнанням для синтезу заборонених речовин, а також склади з готовою продукцією та компонентами для її виготовлення. За попередніми оцінками, щомісячний обіг злочинної структури сягав мільйонів гривень.

За даними слідства, злочинна мережа забезпечувала повний цикл наркобізнесу — від контрабанди прекурсорів із країн ЄС до виготовлення, логістики та збуту наркотиків в Україні, Польщі, Грузії та Молдові. Структура діяла за принципом чіткого розподілу ролей і суворої конспірації. Частина лабораторій функціонувала навіть у звичайних житлових приміщеннях, ще дві — на території Польщі.

Збут наркотиків здійснювався через онлайн-платформи та закриті чати в месенджерах, розрахунки проводилися готівкою та криптовалютою. Практичний етап операції відбувався синхронно у кількох країнах, щоб унеможливити знищення доказів або втечу учасників.

У результаті проведено 506 обшуків. Затримано 104 особи: 97 — в Україні, 6 — у Польщі та 1 — у Молдові. Про підозру повідомлено 123 особам. Ліквідовано 34 нарколабораторії та 74 склади з готовою продукцією.

Із незаконного обігу вилучено:219,3 кг альфа-PVP (орієнтовна вартість — 109,1 млн грн),156,3 кг амфетаміну (78,6 млн грн),17,6 кг мефедрону (10,6 млн грн),7 кг метамфетаміну (3,5 млн грн),47 кг канабісу (18,4 млн грн),5 115 пігулок MDMA (2,6 млн грн),2 000 пігулок екстазі (1 млн грн),12 г кокаїну (67 тис. грн).

Окремо вилучено прекурсор фенілнітропропен, з якого можна було виготовити близько 300 кг наркотичних речовин — це приблизно 12 млн доз на понад 150 млн грн. Загальний обсяг вилученого разом із прекурсорами перевищує 27 млн доз орієнтовною вартістю близько 400 млн грн.

Також вилучено понад 1,6 млн грн готівки, 167 тис. доларів США, 39 тис. євро, 45 тис. USDT у криптовалюті та 41 автомобіль.

Досудове розслідування триває.