Події

Учора, 11 червня, спостерігалася напад на Максима Денщика, чиновника міської ради Запоріжжя, який тимчасово був відсторонений від своєї посади директора департаменту правового забезпечення. Інформація про цей інцидент поширилася через кілька Telegram-каналів. Ступінь серйозності нападу та його мотиви залишаються предметом розслідування. Наразі правоохоронні органи звертаються до свідків події та збирають всі можливі докази. У розпалі цього інциденту громадськість очікує відповідного реагування влади та негайних кроків для забезпечення безпеки громадян та встановлення законності.

Зловмисник відкрив вогонь по чиновнику щонайменше чотири рази, всі кулі вразили його у живіт. Потерпілого привезли у реанімацію, його життя було під загрозою, лікарі боролися за його життя, але він помер від отриманих поранень. За місцевими телеграм-каналами, напад стався, коли чоловік виносив сміття біля свого будинку.

Максим Денщик обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Запорізької міськради, проте зараз його тимчасово відсторонено від виконання обов’язків, і проводиться службове розслідування. Про це повідомив Євген Коваленко, начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради.

Сам Максим Денщик заявив, що його відсторонили від посади на підставі анонімного листа, хоча йому раніше доводилися звинувачення у перевищенні повноважень. Він також стверджує, що був піддавався тискам з боку голови Запорізької ОВА, Івана Федорова, який намагався змусити його звільнитися з посади.

Наразі правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Правова кваліфікація — ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.

У результаті спільного дослідження команд Molfar і UAnimals виявлено, що мережа дельфінаріїв "Немо", розташована на території Криму, має суттєві зв'язки з Російською Федерацією. Виявлено, що управління дельфінарієм здійснюється через мережу колишніх депутатів "Єдиної Росії", які здійснюють контроль над його фінансовими та організаційними аспектами.

Ця інформація, викрита в розслідуванні, яке було оприлюднене на веб-порталі Molfar, свідчить про серйозні порушення в галузі зоозахисту та небезпеку для дельфінів, що утримуються в умовах неволі. Встановлено, що використання дельфінаріїв у політичних та комерційних цілях порушує принципи етичного поводження з тваринами та міжнародні норми у сфері охорони довкілля.

Цей випадок є справжнім викликом для української та міжнародної спільноти, яка прагне забезпечити захист прав тварин та збереження навколишнього середовища. Результати цього дослідження підкреслюють необхідність негайних заходів для припинення незаконних дій у сфері тваринництва та встановлення контролю за діяльністю дельфінаріїв на окупованій території.

Мережа дельфінаріїв “Немо” надає франшизу на створення таких закладів у всьому світі. Перший дельфінарій “Немо” був започаткований в Одесі у 2005 році за підтримки севастопольського ПП “Біологічна станція”, яка фінансувала будівництво та передала морських тварин в оренду. ТОВ “Нерум” орендувало дельфінарій з тваринами та пізніше привласнило його разом з будівлею та земельною ділянкою. Це саме ТОВ “Нерум” вказує на зв’язки української мережі “Немо” з російськими філіями.

У російських містах Анапі, Джубзі та станиці Голубицькій діють дельфінарії, які, ймовірно, співпрацюють з українською мережею “Немо” через дві російські юридичні особи: ООО “Чудне море” та ООО “Екологічний центр”. За даними розслідувачів, засновниками останньої компанії є громадяни України, які також є співзасновниками одеського ТОВ “Нерум”. У 2022 році “Екологічний центр” сплатив податків у Росії на суму 500 тис. рублів, а збитки склали 13,7 млн рублів.

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.

У важкі часи злочинні елементи нерідко використовують найнеочікуваніші методи для здійснення своїх незаконних дій. Так, у випадку, що стався 9 червня, невідомі особи вчинили аудаційний крок, прорвавши україно-угорський кордон на території Закарпаття. Цей нелегальний перетин межі стався в області між пунктами пропуску "Косино" та "Велика Бийгань", викликаючи серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та правоохоронних органів.

Такий інцидент викликає серйозні питання стосовно ефективності заходів контролю за кордоном та безпеки національного простору. Недбалість чи можлива спільність діяльності організованих злочинних груп вимагає ретельного розслідування та негайних заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому.

Зростання таких подій може негативно вплинути на безпеку та стабільність регіону, тому необхідно негайно залучити всі необхідні ресурси для розкриття цього інциденту та запобігання подібним в майбутньому.

Інформацію про прорив кордону на Закарпатті надав журналіст Віталій Глагола, посилаючись на джерела з правоохоронних органів. За його словами, сліди від автомобіля були виявлені на контрольній смузі, що свідчило про перетин держкордону неподалік від 225-го прикордонного знаку. За фактом негайно було вислано патрульну групу для пошуку правопорушників.

Відеозаписи з камер спостереження підтвердили, що вантажівка ГАЗ-66 з чорними військовими номерами “4736 А1” пересувалася від польової дороги через поле у напрямку державного кордону. Після перевірки транспортного засобу в ДПСУ виявилося, що автомобіль не мав військового призначення та не зареєстрований у військових частинах. Пізніше вантажівку знайшли вже на угорській території, а всі пасажири покинули автомобіль.

Незабаром надійшла інформація від угорської поліції про затримання 32 осіб поблизу селища Барабаш. Усі подробиці цього інциденту наразі встановлюються.

Українські влади висловили серйозну обуреність та заявили про замах на колишнього мера Куп’янська, Геннадія Мацегору, який відзначився своїм стійким ставленням до російської агресії. Геннадій Мацегора був символом супротиву під час захоплення міста Росією у березні 2022 року. Напад на його життя став ще одним виявом терору та спроби підорвати демократичні цінності, які захищає Україна.

Замах на Геннадія Мацегору викликав обурення як серед політичних коліг, так і серед громадськості. Цей інцидент є свідченням того, що російська агресія продовжує виявляти свою загрозливу природу та намагається придушити голоси опозиції та людей, які прагнуть захищати свободу та демократію.

Українські влади вживають всіх можливих заходів для розслідування цього нападу та притягнення винних до відповідальності. Захист життя своїх громадян є пріоритетом для української держави, і будь-які спроби підірвати цей принцип будуть суворо покарані.

Геннадій Мацегора залишається символом силі та вольовості українського народу. На тлі загрози з боку Росії він продовжує виступати за свободу, справедливість та незалежність своєї країни.

Головне управління розвідки повідомляє, що замах стався 7 червня в місті Старий Оскол Бєлгородської області РФ. Мацегора, як заявляють, у критичному стані.

Проти колишнього мера в Україні розслідують кримінальну справу за статтею «Держзрада».

“Мацегора добровільно пішов на повну співпрацю з російськими загарбниками. Зокрема, у червні 2022 року він підписав так званий протокол створення окупаційної Харківської адміністрації та публічно про це оголосив”, – заявили в ГУР.

Російські телеграм-канали пишуть, що колишнього мера Куп’янська госпіталізували в Москву. Він у важкому стані.

Замах був біля будинку Мацегори. У Старому Осколі він очолював спорткомплекс.

У Київській області зафіксовано випадок нападу нетверезого чоловіка, одягненого у військову форму, на касира заправної станції із застосуванням ножа. Цей інцидент став предметом серйозного занепокоєння серед місцевих мешканців та правоохоронних органів. Насильницька поведінка сп'янілого індивіда викликала хвилю негативних емоцій та викликала обурення у громадськості. Влада вживає заходів для забезпечення безпеки громадян та попередження подібних інцидентів у майбутньому. Застосування насильства проти працівників обслуговування не терпить жодного виправдання та порушує закон і норми громадського порядку. Відповідальність за такі дії має бути належним чином здійснена згідно з чинним законодавством.

Пабліки повідомляють, що він зайшов на АЗС із гучно увімкненою музикою в колонці. На прохання співробітниці заправки вимкнути музику він спершу не реагував, а потім дістав ніж і почав погрожувати дівчині, підбігши до неї.

Телеграм-канали пишуть, що поліція відмовилася його шукати, заявляючи, що військового «спровокували».

Повідомляють, що це сталося біля села Бзів Броварського району (на трасі Київ-Харків).