Події

В Одесі правоохоронці припинили діяльність групи, яка займалася незаконним виготовленням медичних довідок для чоловіків, що намагалися уникнути військового обліку та виїхати за кордон. За даними слідства, до цієї протиправної схеми були залучені двоє медичних працівників. Йдеться про посадовця приватного медичного центру в Київському районі міста та керівницю іншої приватної медичної установи.

За попередньою інформацією, зловмисники оформлювали документи, які нібито підтверджували наявність серйозних захворювань, що робили чоловіків непридатними для служби. Використання таких фальшивих довідок дозволяло ухилянтам легально перетинати кордон, приховуючи реальний стан здоров’я. Слідчі встановили, що клієнтами схеми ставали сотні осіб, які готові були платити за «сприяння» в ухиленні від мобілізації.

Медики видавали довідки з вигаданими діагнозами, які дозволяли чоловікам уникнути мобілізації та перетнути державний кордон. Окрім підготовки фіктивної медичної документації, вони також обіцяли впливати на рішення уповноважених осіб.

За свої «послуги» з оформлення документів для двох військовозобов’язаних фігуранти вимагали та отримали 21 тисячу доларів США.

Наразі правоохоронці встановлюють повне коло осіб, які могли скористатися цією схемою, а також перевіряють причетність інших медичних закладів до незаконної діяльності.

В українських правоохоронних органах повідомили про викриття 35-річної громадянки Білорусі, яка діяла на користь білоруського КДБ. Жінка тривалий час маскувала свою діяльність під журналістську роботу та намагалася встановити контакти з одним із підрозділів української військової розвідки.

За інформацією слідства, затримана збирала розвідувальні дані та проводила операції з прихованого отримання конфіденційної інформації про українські військові структури. Правоохоронці відзначають, що її дії могли завдати серйозної шкоди національній безпеці України, оскільки вона мала намір передавати отримані матеріали білоруським спецслужбам.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Україні нещодавно викрили та затримали громадянку Білорусі, яка діяла на користь білоруських спецслужб і використовувала журналістську діяльність як прикриття. За даними правоохоронців, жінка намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки.

Затримана є 35-річною громадянкою Білорусі, яка мала тривалий досвід співпраці з білоруським КДБ, що триває з 2015 року. Слідство встановило, що її діяльність була системною і спрямованою на отримання стратегічної інформації, що становить загрозу національній безпеці України.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В Україні контррозвідка викрила та затримала жінку, яка працювала на спецслужби Республіки Білорусь і діяла під прикриттям журналістської діяльності. За інформацією правоохоронних органів, 35-річна громадянка виконувала завдання білоруського КДБ та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки, використовуючи статус представниці медіа.

Слідство встановило, що затримана тривалий час вибудовувала легенду незалежної журналістки, налагоджувала контакти в професійному середовищі, відвідувала публічні заходи та шукала можливості для зближення з військовослужбовцями та посадовцями сектору безпеки й оборони. Основною метою її діяльності було збирання розвідданих, які могли становити інтерес для іноземних спецслужб, зокрема інформації про структуру, персонал і поточну діяльність української розвідки.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Після нічного обстрілу Києва зупинила роботу ТЕЦ-6, яка забезпечує теплом весь житловий масив Троєщина. Внаслідок цього район залишився без централізованого теплопостачання. На даний момент станція не подає теплоносій, а технічної можливості швидко перепідключити Троєщину до інших джерел тепла немає.

Керівник Деснянської районної державної адміністрації Бахматов повідомив, що ситуація є надзвичайно складною. Мешканці залишилися без опалення та гарячої води, а детальні пояснення причин зупинки станції та перспектив її відновлення поки відсутні.

«На даний момент ТЕЦ-6 точно не постачає теплоносій. Лісовий масив намагаються підключити до інших джерел тепла, але для Троєщини варіантів перепідключення немає. Нам не повідомляють, що саме сталося, але відомо, що це сталося після останнього обстрілу — в ніч на суботу. Ситуація дійсно критична, і ніхто не розуміє, як діяти», — заявив він.

За словами очільника району, місцева влада не має інформації щодо масштабів пошкоджень та строків відновлення роботи теплоелектроцентралі. Через повну залежність Троєщини від ТЕЦ-6 зупинка станції створює серйозну загрозу для житлових будинків та соціальної інфраструктури району в умовах холодної погоди.

Київська міська прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо посадовиці комунальної організації «Муніципальна охорона». Жінку звинувачують у службовій недбалості під час проведення закупівлі нагрудних відеореєстраторів, що спричинило значні фінансові збитки для міського бюджету — близько 1,7 мільйона гривень.

Слідство встановило, що у 2020 році під час організації закупівлі посадовиця не забезпечила належну перевірку тендерної документації та умов контракту, що дало змогу укласти договір із постачальником на сумнівних підставах. Внаслідок цього міська скарбниця зазнала збитків, а якість придбаного обладнання не відповідала встановленим технічним вимогам.

Посадовиця, яка відповідала за проведення закупівлі та приймання товару, не здійснила належної перевірки технічних параметрів бодікамер. У результаті комунальна організація оплатила обладнання, яке не відповідало заявленим вимогам, що і спричинило матеріальні збитки на суму приблизно 1,7 млн грн.

У прокуратурі зазначають, що дії посадовиці кваліфіковано як службову недбалість. Обвинувальний акт уже передано до суду, який має надати правову оцінку діям відповідальної особи.

Справу щодо закупівлі бодікамер для «Муніципальної охорони» розглядатимуть у судовому порядку. У разі доведення вини посадовиці їй загрожує передбачена законом відповідальність.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Ім’я Артема Шила дедалі частіше з’являється у публічному просторі в контексті корупційних підозр у спецслужбах під час повномасштабної війни. Виходець із Харкова, він пройшов стрімкий службовий шлях — від оперативної роботи до керівних посад у Службі безпеки України, очоливши один із ключових департаментів. Саме цей кар’єрний злет і подальші події стали підґрунтям для гучної уваги з боку медіа та слідчих органів.

За матеріалами розслідувань, Шила пов’язують із справою про можливе розкрадання значних коштів під час закупівель для державної компанії «Укрзалізниця». Йдеться про суму, що наближається до 95 мільйонів гривень, які, за версією правоохоронців, могли бути виведені через непрозорі тендерні механізми та афілійовані структури. Ці обставини стали предметом окремих кримінальних проваджень і перевірок.

Паралельно зростало особисте благополуччя офіцера: квартири, дорогі ювелірні прикраси, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї викликало питання щодо джерел фінансування, адже офіційна зарплата не пояснює такі витрати.

Департамент I СБУ, який очолював Шило, став інструментом впливу на бізнес. Зокрема, фігурували випадки з ІТ-компаніями та російським букмекером 1xBet, який отримав ліцензію через «Твою Беттингову Компанію» у 2022 році, попри зв’язки з РФ. Завдяки прямому доступу до керівництва СБУ, Шило міг ігнорувати «невідповідності» у документах і контролювати тендери.

У 2021 році Шило залишив СБУ, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента, зберігаючи вплив на кадрові та економічні питання. У серпні 2022 року він повернувся на керівну посаду в СБУ, відповідальну за захист критичної інфраструктури, фактично контролюючи тендери та конкуренцію.

У березні 2024 року його позбавили посади, але статус офіцера з особливих доручень зберігся. Навіть під час затримання СБУ проводила закриті судові засідання, посилаючись на «чутливі зв’язки».

Історія Артема Шила є показовим прикладом того, як під час війни всередині спецслужб можна вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом та гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші опікуються тендерами та прибутками.