Події

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.

У Чернівецькій області на 20 квітня сталася напруга через конфлікт між місцевими мешканцями та працівником Вижницького районного територіального центру культури та спорту (ТЦК). За даними Чернівецького обласного територіального центру культури та спорту, працівника атакували, і він був змушений використати зброю для самозахисту. Подія сталася неподалік від села Чорногуз під час інформаційного заходу для місцевого населення, коли кілька людей напали на працівника, блокуючи його автомобіль і погрожуючи йому.

Захищаючись, працівник ТЦК використав зброю, відповідно до закону, здійснивши постріли в землю, щоб відвести нападників. Жодна людина не постраждала, проте поліція була викликана на місце події, і зараз проводиться розслідування інциденту.

У ТЦК наголосили на відповідальності за перешкоджання роботі військовослужбовців ТЦК та СП. Наразі також вивчається відео конфлікту, на якому видно, як працівника ТЦК кидають на землю і почуваються постріли. Учасники конфлікту декілька разів закликали до виклику поліції.

Загальні висновки до цієї ситуації можуть бути такими:

• Конфлікт між місцевими мешканцями та працівником ТЦК свідчить про необхідність уважного відношення до спілкування з громадою та попередження можливих конфліктних ситуацій.

• Використання зброї співробітником ТЦК підкреслює важливість знання законів щодо самозахисту та використання зброї, а також необхідність навчання персоналу таких законів та навичок.

• Реакція поліції на подію підкреслює важливість оперативної реакції правоохоронних органів на подібні інциденти для забезпечення громадської безпеки та розслідування подібних випадків.

• Потреба у додаткових заходах безпеки та контролю під час проведення подібних інформаційних заходів, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому.

• Необхідність удосконалення комунікаційних навичок та вміння врегулювання конфліктів у працівників громадських установ для підтримки позитивних відносин з громадою.

Протягом останніх чотирьох місяців кримінальне розслідування, спрямоване на встановлення фактів ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна, відзначається загрозливим зупиненням. За словами журналіста Володимира Бойка, проведення цього розслідування було затримане з моменту його ініціації й до теперішнього часу. Заява щодо початку розслідування щодо Шабуніна була подана в грудні 2023 року, але після цього справа затримувалася. В квітні 2024 року суд вимагав, щоб територіальне управління Державного бюро розслідувань в Києві негайно розпочало досудове розслідування щодо фактів самовільного залишення місця служби Шабуніним. Бойко висловлює припущення, що таке затягування може бути пов’язане з близькими стосунками між Шабуніним та заступником директора ДБР Романом Олефіренком. "Чи можливо, що ви видали наказ не проводити розслідування у справі щодо Шабуніна та навіть заборонили йому (слідчому – автор) виконувати рішення суду?" — цікавиться Бойко. Він також розповів, що їх знайомив колишній директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, з яким Олефіренко не лише дружить, а й має квартиру поруч у центрі Києва. Нагадаємо, що ДБР веде дві кримінальні справи щодо Шабуніна – за ухилення від мобілізації та підробку документів Національного агентства з питань запобігання корупції. Раніше екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що дії українських антикорупціонерів на Заході суперечать інтересам України під час війни, що призвело до того, що партнери зараз не надають Україні військову допомогу.

Висновки до вищезгаданої статті можна зробити наступні:

• Справа щодо ухилення від військової служби керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна зазнає серйозного затягування, що підтверджується діями та нездійсненням необхідних розслідувальних дій з боку відповідних органів.

• Журналіст Володимир Бойко висловив припущення про можливість втручання у розслідування з боку осіб, які мають близькі стосунки з керівництвом Державного бюро розслідувань.

• Подібне затягування розслідування може підірвати довіру громадськості до ефективності боротьби з корупцією та порушити принципи правової держави.

• Необхідно провести об’єктивне й безперешкодне розслідування у справі щодо ухилення від військової служби з урахуванням усіх обставин та без впливу політичних чи особистих інтересів.

Уночі на суботу в Гайсинському районі Вінницької області сталася надзвичайно трагічна подія, що вразила не лише місцеве співтовариство, а й усю країну. Двоє осіб, вбрані у військову форму, спричинили жахливу трагедію, відкривши вогонь по патрульній машині, яка здійснювала перевірку. Цей несподіваний напад призвів до загибелі молодого, лише 20-річного поліцейського, а його колегу тяжко поранено.

Поліція наразі веде інтенсивний пошук зловмисників як у межах Вінницької області, так і в сусідній Одеській області. Операційні служби вже встановили підозрюваних осіб, інформація про яких швидко розповсюджується через соціальні мережі. На відео з камер спостереження зафіксовано нападників, які були одягнуті у зелено-оливкову військову форму, що свідчить про можливу причетність до Збройних Сил України.

Варто відзначити, що військову схожу форму можна придбати в різних магазинах, тому носіння подібного одягу цивільними особами не є рідкістю. Проте цей факт не зменшує серйозності ситуації.

Щодо автомобіля, на якому пересувалися зловмисники, його зупинили серед ночі для стандартної перевірки, яка, на жаль, завершилася трагічно. Поліцейські були здивовані рішучістю злочинців, які відкрили вогонь під час перевірки, інформує представник правоохоронних органів.

Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, заявив, що немає виправдання для цього жахливого злочину, наголосивши на тому, що він відображає загрозу, яка стоїть перед поліцейськими навіть у тих моментах, коли вони перебувають на тилу.

У світлі трагічної події на Вінниччині важливо зазначити кілька ключових висновків. По-перше, злочинці не мають права на життя та вільний рух в суспільстві, і вони повинні бути притягнуті до відповідальності перед законом за свої дії. По-друге, такі події підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки для правоохоронців, які виконують свої обов'язки в умовах постійної загрози. Нарешті, цей випадок нагадує про важливість підтримки і поваги до поліції та їхньої роботи в суспільстві, а також про необхідність спільної боротьби з будь-якою формою насильства та злочинності.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.