Події

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Адвокати Ігоря Коломойського наголошують на тому, що свідки у справі неправомірно перекручують свої показання, які були передані слідством. За їхніми словами, протягом останніх 6 місяців слідство побудувало обвинувачення на основі показань колишніх працівників банку, але нові протоколи повторного допиту свідків свідчать про зміну їхніх показань. Деякі свідки навіть заявляють, що їхні слова були переформульовані слідчими з метою зміни змісту в інтересах слідства. Наприклад, свідок Скрипник спочатку висловлював сумніви у реальності та ймовірності переказу готівки на рахунок обвинуваченого, але пізніше заявив, що його слова були змінені кілька разів. Інші свідки також стверджують, що їм допомагали формулювати певні грошові транзакції як "фіктивні", навіть коли вони не супроводжувалися готівковими переказами. Захист також підкреслює, що ні один із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку". Голова правління "Приватбанку" Герхард Бьош заявив, що у банку немає документів, які підтверджують суму заподіяної шкоди. Ці аргументи викликають сумнів у відповідності звинувачень до дій Коломойського, особливо в контексті збільшення застави для нього у справі про заволодіння значною сумою коштів.

У висновках статті відзначено, що адвокати Ігоря Коломойського висловлюють серйозні сумніви у відповідності показань свідків у справі. Вони наголошують на тому, що свідчення перекручуються під час допиту та навіть змінюються під впливом слідства. Зазначено, що жоден із 30 допитаних свідків не підтвердив звинувачення у завданні матеріальної шкоди "Приватбанку", що ставить під сумнів обвинувачення до Коломойського. Також відзначено відсутність документальних підтверджень щодо заподіяної шкоди. Ці аргументи ставлять під сумнів обґрунтованість збільшення застави для Коломойського у справі про заволодіння значною сумою коштів.

Правоохоронці розкрили складну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, призначеного для однієї з бригад територіальної оборони міста. За отриманою інформацією від державного бюро розслідувань, зловмисники вкрали різноманітне військове спорядження та одяг на суму щонайменше 3,6 мільйона гривень. Під час проведення обшуків правоохоронці виявили великі запаси військового майна у складі в одному з київських гаражів, призначених для подальшої продажу через інтернет. Важливо відзначити, що вкрадене майно було позначене бирками від Збройних сил України, які зловмисники видали перед продажем. У злочинній схемі брали участь як військовослужбовці, які організовували списання майна, так і цивільні особи, які його реалізовували. Організатором схеми виявився один з цивільних, що мав вплив на військовослужбовців. Під час спроби продажу частини військового майна на суму понад 2 мільйонів гривень, правоохоронці затримали організатора та ще двох осіб, включаючи військовослужбовця, які намагалися реалізувати майно зі "знижкою" майже 50%. Організатору та учасникам злочинної схеми повідомили про підозру у привласненні військового майна, організованому групою. Усім обвинуваченим висунули звинувачення, передбачені частинами 3 і 5 статті 27, частиною 3 статті 28 та частиною 4 статті 410 Кримінального кодексу України, за що їм загрожує покарання до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

У підсумку, правоохоронні органи розкрили серйозну злочинну схему, спрямовану на списання та незаконну продажу військового майна, яке було призначене для бригади територіальної оборони міста. Затримано осіб, які брали участь у цій схемі, включаючи організатора та військовослужбовців, і ними висунуто обвинувачення за відповідними статтями Кримінального кодексу України. Це ще один важливий крок у боротьбі з корупцією та незаконним використанням військового майна, що сприяє збереженню інтегритету та ефективності оборонно-безпекового сектору країни.

У понеділок, 26 лютого, стало відомо, що Національна поліція здійснила затримання директора одного з департаментів Укрнафти за підозрою у корупційних діях. Цю інформацію оприлюднили пресслужба Офісу генерального прокурора та поліція міста Києва. Компанія Укрнафта підтвердила факт затримання і заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції.

За даними слідства, затриманий, який у 2018 році вже мав високу посаду в компанії, запропонував знайомій можливість використовувати певну ділянку землі, що належала Укрнафті. Угода передбачала сплату значної суми грошей щорічно особисто йому. Проте у 2022 році жінка не встигла виконати умови угоди через проблеми з врожаєм. Після цього затриманий почав застосовувати тиск на неї, вимагаючи гроші та загрожуючи забрати землю.

У грудні 2023 року жінка звернулася з проханням укласти офіційний договір на користування землею. Проте затриманий вимагав подвійну суму вже за попередній період та обіцяв допомогти укласти договори лише після оплати. Під час передачі другої частини грошей менеджера затримали в центрі Києва біля Південного вокзалу. Йому пред’явлено звинувачення згідно зі статтею Кримінального кодексу України, яка стосується зловживання впливом.

• Національна поліція здійснила затримання директора департаменту Укрнафти за підозрою у корупційних діях, яке підтвердила пресслужба Офісу генпрокурора та поліція міста Києва.

• Укрнафта заявила про рішучу боротьбу з будь-якими проявами корупції та підтвердила факт затримання директора.

• Стратегія затриманого полягала в незаконному використанні земельних ресурсів компанії, за що він вимагав значну суму грошей від особи, яка прагнула отримати доступ до цих ресурсів.

• Затриманий також використовував тиск на зазначену особу, що загрожувало їй втратити доступ до землі, якщо вона не виконає його вимоги.

• У результаті слідства затриманому було пред'явлено звинувачення за статтею Кримінального кодексу України, що стосується зловживання впливом.

• Цей випадок ще раз підкреслює необхідність посилення боротьби з корупцією в енергетичному секторі та важливість ефективного використання земельних ресурсів у корпоративному секторі України.

Український екс-депутат Сергій Пашинський вийшов на свободу зі Служби виконання покарань за внесену заставу у вражаючому розмірі – 299 мільйонів гривень. За словами самого Пашинського, ця сума була забезпечена підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості. Він висловив свою вдячність за підтримку, однак висловив серйозне занепокоєння стосовно використання коштів, призначених для виробництва зброї, на його власну заставу через вигадані обвинувачення. Пашинський підкреслив, що має намір повернути кожну копійку та запевнив про невинуватість у звинуваченнях.

Водночас він заявив про фальсифікацію розповсюджених в мережі обвинувачень та подав на це офіційну заяву. Екс-депутата підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала значних збитків державі на суму 967 мільйонів гривень за період з 2014 по 2018 роки. Ця справа, відома як "справа палива Курченка", охоплює ще п'ятьох осіб, серед яких виділяється український бізнесмен і олігарх Сергій Курченко, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після подій Революції гідності. Йому приписують привласнення та легалізацію майна та коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.

У висновку слід зазначити, що справа Сергія Пашинського є складною та обговорюваною в українському суспільстві. Його звільнення за заставою у рекордній сумі викликає обговорення стосовно джерел цих коштів та можливості використання їх для особистих цілей. Також важливо зазначити, що підозри щодо Пашинського включають його співучасть у серйозних злочинах, а саме участь у злочинній організації, що завдала значних збитків державі. Спільно з цим розглядаються інші аспекти справи, зокрема відносини з іншими підозрюваними, зокрема Сергієм Курченком. Важливо, щоб правоохоронні органи продовжили ретельне розслідування цієї справи та забезпечили об'єктивне вирішення на основі доказів і закону.

Величезний скандал охопив один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ "Республіка", розкриваючи широкомасштабні обманні схеми та підозри на масштабні корупційні дії на рівні олігархічних структур. Антимонопольний комітет виявив підозри щодо певних структур, пов'язаних з угрупованням, з якими пов'язані Дмитро Фірташ та Віталій Хомутинник, у спільних діях, які, за словами слідства, призвели до збитків держави в понад мільярд гривень через штучне заниження вартості об'єкта на аукціоні, при цьому об'єкт фактично залишився у руках попередніх власників. Василь Астіон, відомий своїми впливовими зв'язками в бізнесі та політиці, відігравав ключову роль у цьому складному плані. Його зв'язки з Хомутинником, які можуть бути пов'язані з Фірташем, стають особливо важливими у контексті реалізації проєкту ТРЦ "Республіка". З'ясувалося, що компанія "Ділідженс", яка керувала цим гігантським торгово-розважальним центром, насправді мала бенефіціарами саме Хомутинника та Толстунова через офшорні структури. Треба відзначити, що будівництво "Республіки" фінансувалося коштами, отриманими від банку "Надра", контроль над яким, відповідно до джерел, належав Фірташу. Компанія "Мегаполісжитлобуд", також пов'язана з проросійським олігархом, була відповідальна за процес будівництва. У 2019 році об'єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов'язаними з Хомутинником. Компанія "Солтекс Капітал", представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала "Республіку" за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень. Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за "Республіку". У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку "Надра", іншими компаніями, а також "Солтекс Капітал" на аукціоні. Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об'єкт залишився у руках колишніх власників.

У результаті дослідження ситуації навколо торгово-розважального центру "Республіка" у Києві можна зробити кілька висновків. Перш за все, виявлено значні підозри на корупційні дії та шахрайські схеми, які спричинили великі збитки державі через недооцінення вартості об'єкта та незаконні дії на аукціоні. У розслідуванні беруть участь різні структури, включаючи підсанкційних осіб та бізнесменів з великим впливом. Також виявлено роль ключових фігур, які здатні маніпулювати ситуацією на користь себе та спільництва за рахунок державних ресурсів. Зокрема, важливу роль у цій схемі відіграє Василь Астіон, який має впливові зв'язки в бізнесі та політиці. Загалом, виявлено серйозну проблему з корупцією та недобросовісними практиками в сфері комерційної нерухомості, що потребує ретельного розслідування та прийняття відповідних заходів з боку влади для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) разом з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) розкрили довготривалу злочинну діяльність групи, яка протягом трьох років вчиняла крадіжки у Укрзалізниці на загальну суму 11,4 мільйона гривень. Інформацію про це оприлюднила пресслужба НАБУ у понеділок, 26 лютого. За даними слідства, розслідування охоплює період з 2018 по 2021 рік. У 2018 році голова злочинної організації, який на той момент був підприємцем, почав маніпулювати товарами та грошовими потоками Укрзалізниці. За допомогою своїх зв'язків серед представників уряду, він забезпечив призначення членів своєї групи на керівні посади в Укрзалізниці. Протягом 2018-2021 років ці особи маніпулювали тендерами на закупівлю пневматичного інструменту, де підконтрольна групі компанія завдяки спеціальним маніпуляціям завоювала перемогу. Після цього товар поставлявся філіям Укрзалізниці за завищеними цінами, що призвело до переплати на суму 11,4 мільйона гривень. Згодом ці кошти були розподілені серед учасників групи. Підозру у цій справі оголошено дев’яти особам, зокрема двом керівникам групи, шістьом посадовцям Укрзалізниці та бенефіціару приватної компанії. Лідера організації вже затримано, проводяться розслідування щодо інших епізодів їхньої злочинної діяльності.

Розкриття злочинної схеми, яка діяла у межах Укрзалізниці, є важливим кроком у боротьбі з корупцією в Україні. Результати розслідування, проведеного Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), свідчать про систематичні порушення та зловживання в організації державних закупівель. Затримання та оголошення підозр у діях дев'яти осіб, включаючи керівників та посадовців Укрзалізниці, свідчать про серйозний крок у напрямі відновлення законності та прозорості в сфері управління державними фінансами. Виявлення та припинення подібних корупційних схем є важливим завданням для забезпечення ефективного функціонування державних підприємств та збереження довіри громадян до державної влади.

Суд тримає Ігоря Гринкевича за ґратами до 29 березня: на що вказує подовження запобіжного заходу

Суд утримує підприємця зі Львова, Ігоря Гринкевича, під вартою до 29 березня у зв’язку з справою про надання неякісного одягу та білизни для Збройних Сил України. Рішення щодо подовження запобіжного заходу було прийнято судом 23 лютого. Раніше апеляційний суд відхилив апеляцію Гринкевича на рішення Печерського районного суду про тримання під вартою. За цим рішенням, Ігоря Гринкевича тримають за ґратами з можливістю внесення застави у розмірі понад 429 мільйонів гривень.

Гринкевича затримали через спробу надання хабара одному з керівників Державного бюро розслідувань. Його сімейні компанії підозрюють у маніпуляціях з закупівлями для Міністерства оборони на суму 1,5 мільярда гривень. Деякі компанії, пов’язані з Гринкевичем, постачали бронежилети й шоломи для Збройних Сил за завищеними цінами.

Після розкриття корупційного скандалу, обласна рада Львівщини та інші установи припинили співпрацю з благодійним фондом, що належить Гринкевичу. Майно та рахунки компаній Гринкевича було арештовано, а експерти підтвердили низьку якість продукції, яку вони поставляли для ЗСУ. Агентство з управління активами АРМА також виявило значні активи в майні та обігах Гринкевича і його оточення.

АРМА: Більшість коштів, одержаних від Міноборони Ігорем Гринкевичем, пішла на інші компанії

Агентство з управління активами (АРМА) повідомило, що більшість бюджетних коштів, які надійшли від Міністерства оборони за діяльність Ігоря Гринкевича, були переведені на користь інших афілійованих компаній. Ці операції, за даними АРМА, проводилися ризиковими, безтоварними методами, а 40% коштів спрямовувалися на забезпечення державних контрактів та переказувалися на рахунки турецьких виробників у Туреччині.

Пізніше Печерський суд оприлюднив подробиці затримання бізнесмена Ігоря Гринкевича, а Державне бюро розслідувань (ДБР) звітувало про поточний стан справи. 17 січня ДБР оголосило підозру членам злочинної організації, керівництво якої відносять до Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень.

У наступних етапах розслідування ДБР викривло подробиці справи Гринкевичів і оголосило про арешт квартир і земельної ділянки Романа Гринкевича. ЗМІ також повідомили про можливість співучасників у справі Гринкевичів, включаючи два львівські підприємства зі спільним директором.

У висновках важливо підкреслити наступне:

• Більшість коштів, одержаних від Міністерства оборони, Ігорем Гринкевичем, були спрямовані на інші компанії, що створило значні збитки.

• Дії Гринкевича та його співучасників стали об'єктом ретельного розслідування з боку Державного бюро розслідувань та Агентства з управління активами.

• Подальше розслідування справи Гринкевичів може розкрити нові деталі і викрити інших можливих співучасників у злочинних діях.

• Результати розслідування вказують на необхідність зміцнення контролю над розпорядженням бюджетними коштами та підвищення відповідальності за корупційні дії в сфері закупівель для оборони.