Події

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

Після того як необхідні речі опинилися в її особистому рюкзаку, вона прямувала до виходу, уникаючи касових зон та не маючи наміру проводити оплату. Дії жінки не залишилися непоміченими: система відеоспостереження та уважність співробітників дозволили оперативно відреагувати. На виході з торговельної зали працівники магазину зупинили порушницю та запросили її пройти до кімнати охорони для з’ясування обставин. Під час огляду речей було виявлено весь перелік неоплаченого товару.

Після оформлення необхідних матеріалів справу передали до суду. Під час розгляду встановлено всі деталі інциденту, а також умисний характер дій обвинуваченої. Суд дійшов висновку, що жінка свідомо намагалася привласнити майно гіпермаркету без оплати, порушивши норми чинного законодавства. За результатами засідання її визнано винною та призначено покарання, передбачене відповідною статтею Кримінального кодексу.

Під час судового засідання жінка визнала свою провину і пояснила, що вчинила злочин через складне матеріальне становище.

Суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, проте, відповідно до ст. 75 КК України, її звільнили від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк тривалістю 1 рік. Жінка зобов’язана періодично реєструватися в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця роботи чи проживання.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Солом’янський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким надано слідчому Служби безпеки України дозвіл на огляд приміщень ПрАТ «Телеканал Інтер», що знаходяться за адресою вулиця Дмитрівська, 30. Такий крок здійснено в межах кримінального провадження, у якому встановлюються обставини, пов’язані зі зміною структури власності одного з найбільших телевізійних мовників країни. Слідчі дії спрямовані на отримання матеріалів і документів, що можуть підтвердити або спростувати факти ймовірного підроблення юридичних паперів та можливого використання фінансових потоків у схемах, пов’язаних із підтримкою терористичної діяльності.

Згідно з матеріалами слідства, у межах цієї справи досліджується низка операцій, проведених у період зміни контролю над телеканалом. Експерти аналізують, чи відбувалося внесення неправдивих даних до офіційних реєстрів або службових документів, які могли стати підставою для формального оформлення нових власників. Окремою лінією перевірки є фінансові операції, що зацікавили правоохоронців через їхній обсяг, призначення та потенційний зв’язок із діяльністю структур, які перебувають під санкціями або мають ознаки причетності до фінансування тероризму.

Згідно з висновком експерта, підпис від імені колишнього власника каналу Ігоря Плужнікова на електрофотокопії довіреності від 23 травня 2005 року виконано не ним, а іншою особою. На підставі цієї довіреності за місяць до смерті Плужнікова відбулося відчуження акцій телеканалу на користь асоціації «Діловий світ», пов’язаної з Валерієм Хорошковським.

У 2015 році бізнесмен Дмитро Фірташ придбав 29% акцій «Інтера» у російського «Першого Каналу» за 100 мільйонів доларів. Оскільки ВАТ «Перший Канал» здійснює антиукраїнську діяльність, СБУ кваліфікує цю операцію як фінансування терористичної діяльності.

Статутний капітал та майно ПрАТ «Телеканал Інтер», включно з головним офісом площею понад 6 тисяч квадратних метрів, визнані речовими доказами у справі. Огляд приміщень необхідний для визначення оціночної вартості майна.

Наразі Фірташ є мажоритарним власником каналу – його частка акцій становить 59,5%. У травні 2023 року СБУ оголосила Фірташу та його топменеджерам підозру у привласненні державного газу на 18 мільярдів гривень, а активи на суму 7,4 мільярда гривень були заарештовані. З 2021 року на Фірташа діють персональні санкції в Україні, включаючи блокування активів.

У Кропивницькому правоохоронці викрили діяльність псевдогромадської організації «МАН», яка формально існувала лише на папері, але використовувалася для масштабної схеми продажу фальшивих документів. Структура, створена на початку повномасштабної війни, обіцяла своїм «членам» захист від мобілізації, пропонуючи пластикові посвідчення, шеврони та довідки з печатками, що нібито надавали особливий статус і гарантували недоторканність.

Вартість таких «послуг» коливалася від 20 до 80 тисяч гривень. Організатори створювали для людей враження повної безпеки, переконуючи їх, що документи захистять від перевірок та візитів до територіальних центрів комплектування. Клієнтів шукали активно, зокрема через неформальні канали та особисті контакти, орієнтуючись на тих, хто найбільше боявся мобілізації та шукав будь-які способи її уникнути.

27 лютого 2024 року правоохоронці провели обшуки в офісі ГО «МАН». Було вилучено численні фальшиві посвідчення, шеврони та списки членів «батальйону Туран». Слідчі встановили, що організатори діяли системно, наживаючись на страху військовозобов’язаних і перешкоджаючи законній діяльності Збройних Сил України.

Кіровський районний суд міста Кропивницький визнав організатора винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та засудив його до п’яти років позбавлення волі. Його співучасник, ветеран війни, визнав провину і співпрацював зі слідством, тому отримав три роки випробувального строку.

Ця справа демонструє, як війна створює умови для шахрайства: страх мобілізації стає товаром, а довіра – валютою, яку можна легко знецінити. Фальшиві «броні» не лише не давали юридичного захисту, а й підривали довіру до справжніх волонтерів та армії.

В Одесі правоохоронні органи повідомили про викриття медичного працівника, який, за даними слідства, вимагав значну суму грошей за нелегальне оформлення документів для отримання відстрочки від мобілізації. Лікар, який користувався своїм службовим становищем, погодився сприяти ухиленню від призову, запросивши за це 7000 доларів.

Слідчі встановили, що 26-річний чоловік, який шукав спосіб уникнути служби, звернувся до лікаря з проханням допомогти оформити відповідні документи. Медик запропонував створити фіктивні підстави для відстрочки, запевнивши, що має можливість впливати на результати медичної комісії. У процесі перемовин він озвучив суму, яку вважав необхідною для «вирішення питання», і наполягав на її передачі готівкою.

Під час особистої зустрічі він отримав першу частину суми – 4000 доларів – після чого був одразу затриманий правоохоронцями. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та можливих інших учасників схеми.

Правоохоронці наголошують, що подібні дії караються законом і за хабарництво передбачена кримінальна відповідальність.

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.