Події

Хірург приватної клініки в Києві постане перед судом за проведення операції з пластики грудей на фоні онкологічного захворювання

У Києві до суду буде передано справу хірурга приватної клініки, який здійснив операцію з пластики грудей на пацієнтці, попри наявність у неї онкологічного захворювання. Цей інцидент викликав великий резонанс у медичній спільноті та серед громадськості, оскільки йдеться не тільки про професійну недбалість, а й про нехтування основними принципами етики та медичних стандартів.

Як повідомляє столична поліція, слідство встановило, що у вересні минулого року 30-річна киянка звернулася до медичного центру для проведення операції з корекції молочних залоз. Під час обстежень, проведених у клініці, було виявлено новоутворення в області запланованої операції. Враховуючи виявлені аномалії, хірург мав би направити пацієнтку на додаткові обстеження та консультацію з онкологом, адже новоутворення в молочній залозі може бути ознакою онкологічного захворювання. Однак лікар проігнорував цей факт і не призначив додаткові дослідження, що є прямим порушенням медичних стандартів.

У поліції зазначають, що це призвело до прогресування онкологічного процесу та суттєвого погіршення стану пацієнтки.

Хірургу раніше повідомили про підозру. Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду. Якщо вину медика доведуть, йому загрожує до двох років позбавлення волі.

Корупційна схема у Київській міській адміністрації: новий скандал навколо Кличка, Палатного та Чернишова

У Києві спалахнув новий корупційний скандал, який знову привертає увагу до діяльності столичної влади. За даними громадської організації «НОН-СТОП Україна», на чолі якого стоять відомі фігури політичної та комунальної сфери — голова КМДА Віталій Кличко, екснардеп Артур Палатний та директор комунальної організації «Муніципальна охорона» Сергій Чернишев, — налагоджена масштабна схема зловживань.

Згідно з інформацією, наданою активістами, ця група осіб організувала функціонування злочинної структури, що використовує комунальне підприємство «Муніципальна охорона» як інструмент політичного тиску та механізм для отримання незаконних відкатів. У ході розслідування було встановлено, що організація функціонує не тільки як елемент міської інфраструктури, але й як важіль для залякування опонентів, в тому числі депутатів, а також застосування психоемоційного і фізичного впливу на представників політичних сил.

Аудиторська перевірка КМДА підтвердила порушення на понад 13 мільйонів гривень. Серед них: незаконне завищення посадових окладів, виплата безпідставних премій, фіктивні договори й зловживання під час використання бюджетних грошей. Крім того, аудитори зафіксували зникнення майна, порушення обліку та непрозоре формування вартості охоронних послуг.

Скандали переслідують «Муніципальну охорону» вже не перший рік. Колишнього директора підприємства обвинувачують у привласненні 580 тисяч гривень через фіктивні угоди. У серпні 2025 року співробітники організації заблокували приймальню депутата Київради Андрія Вітренка, погрожуючи йому фізичною розправою. Цей інцидент, на думку експертів, підтвердив, що структура працює радше як приватна силова служба у політичних інтересах, ніж як офіційне комунальне підприємство.

Аналітики наголошують: за час війни, коли столичний бюджет мав би спрямовувати ресурси на оборону та підтримку мешканців, КМДА під керівництвом Кличка дозволила перетворити «Муніципальну охорону» на джерело корупційних доходів для обраних осіб.

Розкрадання коштів на реконструкціях ліфтів: схема, що тривала роками

Столичні правоохоронці викрили багаторічну схему розкрадання бюджетних коштів, спрямованих на реконструкцію ліфтів у житлових будинках Києва. За даними слідства, у 2023–2024 роках із міського бюджету було виведено щонайменше 100 млн грн. Це відкриття стало результатом масштабного розслідування, яке виявило серйозні зловживання та корупційні схеми у сфері комунальних послуг столиці.

Ключову роль у цьому процесі відіграло комунальне підприємство «Київбудреконструкція», яке керував Анатолій Сульдін. Це підприємство виступало замовником робіт із реконструкції ліфтів для кількох житлових комплексів у столиці. Завдяки використанню схем, що включали фальшиві тендери, завищення вартості робіт та матеріалів, а також використання фіктивних підрядників, кошти, які мали йти на модернізацію ліфтів, виводилися в інші канали.

ТОВ «Майстерліфт» (336 млн грн),

ТОВ «Юніт-Л» (267 млн грн),

ТОВ «Елевейтор Сервіс» (185 млн грн),

ТОВ «МП «Промкомплекс» (27 млн грн).

Загалом на тендерах було освоєно 815 млн грн.

У тендерній документації спеціально прописувалися технічні вимоги, що підходили лише під ліфти від двох виробників – ТОВ «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс». Це унеможливлювало участь інших компаній і створювало ілюзію конкуренції.

При цьому підрядники були взаємопов’язані: орендували приміщення на тих самих заводах, мали спільних субпідрядників, перераховували кошти через «фіктивні» компанії, щоб переводити гроші в готівку.

Ціни на обладнання завищували на десятки відсотків.Наприклад, ліфт для будинку на вул. Івасюка, 18-Б (Оболонь) обійшовся місту у 1,57 млн грн, тоді як ринкова ціна становила близько 1,1 млн грн. Схожі випадки зафіксовані на Тростянецькій, Симиренка, Севастопольській та інших адресах.

У серпні 2025 року поліція провела серію обшуків:

у офісі КП вилучили понад 160 договорів підряду,

у квартирі директора Анатолія Сульдіна – телефон iPhone 15 Pro,

у начальника тендерного відділу – телефон Redmi.

Сульдін уже фігурує в іншій справі про розтрату коштів на реконструкції ліфтів.

«Майстерліфт» – пов’язаний із «Заводом Євроформат». Засновники – структура «Славутич-Інвест» і Святослав Тригуб.

«Елевейтор Сервіс» – власники Олена та Василь Яніцькі. Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС», колишній нардеп VIII скликання. Родина володіє розкішною нерухомістю, землею, катером і годинниками класу «люкс».

«Юніт-Л» – засновник Олександр Корнута, директор Ірина Романенко. У 2011 році підприємством керувала Олена Курдюмова – ймовірна родичка Юрія Курдюмова, екскандидата у нардепи від СДПУ(о).

«Промкомплекс» – бенефіціари Анатолій Тишкевич і Сергій Бондаренко.

Це не перший випадок. Ще у 2019 році СБУ звинувачувала «Київбудреконструкцію» у переплатах на термомодернізації шкіл. Тоді мова йшла про конвертацію понад 200 млн грн через десятки фіктивних компаній.

У 2023 році правоохоронці вже відкривали справу щодо тих самих підрядників («Юніт-Л» і «Елевейтор Сервіс»), які завищили вартість реконструкції ліфтів у шести будинках столиці.

КП підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Його очільник Дмитро Науменко сам проходить у справі про розтрату коштів на будівництві водопроводу. Політичну відповідальність за напрямок роками несе заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Розслідування показує, що «Київбудреконструкція» перетворилася на “чорну касу” для обраних підрядників, а міський бюджет втратив сотні мільйонів. У центрі – повторювані схеми, фіктивні фірми та прямий політичний дах.

Ремонт будинку на вул. Бучми: завищені ціни чи необхідність контролю?

Департамент з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради уклав договір з приватним підприємством «Будівельна фірма «Промтекс» на ремонт будинку за адресою вул. Бучми, 28/64. Вартість проєкту складає 138,3 млн грн, і фінансування здійснюється за рахунок програми Ukraine Facility. Завершення робіт планується до кінця 2026 року, що свідчить про великі масштаби реконструкції, необхідної для відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок російських обстрілів.

Зазначений будинок дійсно зазнав серйозних пошкоджень через агресію російських військ, і потребує значних відновлювальних робіт. Однак, варто зазначити, що кошторис робіт і вартість матеріалів викликають певні питання. Згідно з документацією, ціни на будівельні матеріали, такі як теплоізоляційні плити, значно завищені. Якщо вартість одного квадратного метра теплоізоляційних плит, зазначених у проєкті, складає 1 224 грн, то в харківських магазинах їхня ціна стартує від 474 грн. Це розбіжність у цінах ставить під сумнів обґрунтованість визначених витрат на матеріали та необхідність детальнішої перевірки.

Фірма «Промтекс» – давній фаворит міськради. Вона вже отримала понад 3,4 млрд грн державних замовлень, здебільшого від цього ж департаменту. Конкуренція в тендері виглядала радше імітацією: дорожчу пропозицію подало ТОВ «Автомагістраль-Захід», а вимоги до підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт взагалі не ставилися.

Таким чином, під виглядом відновлення зруйнованого житла на Салтівці з бюджету та донорських коштів викачуються десятки мільйонів. Вартість ремонту однієї багатоповерхівки фактично дорівнює вартості сотні нових квартир. Для громади Харкова це означає не відбудову, а черговий приклад цинічного бізнесу на руїнах міста.

Обшук у квартирі колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка: подробиці справи

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України. За інформацією, отриманою від видання «Бабель» з посиланням на власні джерела, обшук відбувся у вівторок, і його проводили співробітники ДБР у межах розслідування певної справи, деталі якої поки що не розголошуються.

На момент проведення обшуку самого Валерія Кондратюка вдома не було. Правоохоронці застали лише його родичів, що підняло нові питання про те, чи був генерал-лейтенант дійсно в курсі дій слідчих. Декілька джерел повідомили, що обшук стосувався розслідування певних справ, однак жодних офіційних заяв від ДБР щодо підстав для проведення таких заходів поки що не було оприлюднено.

Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

Шахрайство у сфері криптовалют: як чоловік з Миколаївщини ошукав інвестора на 14,6 мільйона гривень

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Дисциплінарне стягнення для прокурорки Черкаської обласної прокуратури через ігнорування викликів

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення до прокурорки Черкаської обласної прокуратури Наталії Ленкової. За рішенням комісії, протягом наступного року вона не зможе претендувати на підвищення посади чи переведення на іншу роботу в державному органі. Підставою для такого покарання стало систематичне ігнорування викликів до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, де Ленкова мала підтвердити наявність ІІ групи інвалідності, встановленої ще у 2012 році.

За інформацією комісії, Ленкова не з’являлася на декілька викликів, що є порушенням вимог і процедур для осіб з інвалідністю, які займають посадові обов'язки в державних органах. В результаті, вона була піддана дисциплінарному покаранню, яке не дозволяє їй покращити свою кар'єрну позицію чи змінити місце роботи в прокуратурі на протязі року.

За даними скарги, поданої в.о. керівника Черкаської обласної прокуратури, прокурорка чотири рази не з’явилася на обстеження. У своїх поясненнях вона заявила, що частину викликів пропустила з поважних причин: хвороба, догляд за дитиною, а також страх їхати до Дніпра через регулярні ракетні обстріли.

Водночас дисциплінарна комісія наголосила, що відмова від перевірки створила негативний резонанс і компрометувала органи прокуратури. У рішенні зазначено, що суспільство може сприймати такі дії як спробу уникнути відповідальності за можливе незаконне встановлення інвалідності та отримання виплат.

Ленкова наполягала, що отримала статус особи з інвалідністю через психоемоційні навантаження, пов’язані з підтриманням обвинувачення у резонансних кримінальних справах. Вона відмовлялася від керівних посад через стан здоров’я і самостійно пройшла обстеження у серпні 2025 року, за результатами якого МОЗ підтвердив її діагнози та ІІ групу інвалідності.

Попри це, комісія дійшла висновку, що прокурорка намагалася перекласти власну відповідальність на медичні органи, порушивши Кодекс професійної етики прокурорів.

У результаті Наталії Ленковій заборонено протягом року обіймати вищі посади чи переходити до прокуратур вищого рівня.

Самовільне захоплення землі та незаконна прибудова у центрі Львова: скандал навколо пабу “Добрий друг”

У самому центрі Львова, на вулиці Лесі Українки, 19, було виявлено факт самовільного захоплення комунальної земельної ділянки та незаконної прибудови до приміщень популярного пабу «Добрий друг». Цей інцидент викликав значну хвилю обурення серед місцевих мешканців та міської влади, оскільки підприємиця Тетяна Поплета, яка є власницею приміщень, вирішила розширити свою діяльність без жодних дозволів чи погоджень з відповідними органами.

Інспекція, проведена департаментом містобудування Львівської міської ради, виявила численні порушення. За інформацією департаменту, під час чергового обстеження управління державного контролю за використанням та охороною земель було зафіксовано, що Тетяна Поплета здійснила прибудову до існуючих приміщень пабу без відповідних дозвільних документів. Вона не отримала дозволу на зміну будівельної конструкції, що є порушенням чинного законодавства.

Матеріали обстеження скерували до правоохоронних органів, відкрито кримінальне провадження. Окрім цього, підприємиця має разом з іншими співвласницями оформити право оренди на землю та сплатити борг за користування комунальною ділянкою.

Будинок на Лесі Українки, 19 є пам’яткою архітектури місцевого значення. На першому поверсі розташовані магазин «Квіти» та паб «Добрий друг», на другому — Kraft Boutique Apart-Hotel. У приміщеннях здійснюють діяльність три підприємиці — Оксана Павлюк, Тетяна Поплета та Дарія Поплета.

Незаконна прибудова була здійснена для потреб пабу та обслуговування нежитлового приміщення площею близько 0,0046 га. Паб «Добрий друг» орендує приміщення у власника мережі Остапа Гевака, торговельна марка зареєстрована на його дружину Лілію Гевак.

Актуальні новини