Політика

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.

Відділ антикорупційних служб вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного в корупційних схемах, що стосуються закупівлі боєприпасів для Збройних Сил на суму близько 1,5 мільярда гривень. Рішення було прийняте з обов'язковістю особистого зобов'язання, заявив адвокат Назар Кульчицький у відповідь на запити ЗМІ.

Під час судового засідання зазначили, що прокурор, з неясних причин, не був присутній. Справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження обвинувачення, заявив суддя Ярослав Шкодін.

Суддя також прокоментував, що якщо прокуратура не вбачає складу злочину, то й суду немає підстав для визнання вини. За словами адвоката, клопотання щодо зміни запобіжного заходу Лієва було залишено без розгляду, оскільки обвинувачення погодилося з таким рішенням.

Підозрюваний Лієв раніше був взятий під варту зі забезпеченням у вигляді застави у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Відповідно до рішення ВАКС, він повинен був повернутися до слідчого ізолятора 9 квітня, однак згідно із законом, термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, тому він залишився без запобіжного заходу.

Утім, 17 квітня Відділ антикорупційних служб знову розглянув питання щодо запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення вирішив залишити це питання без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації наступні:

• Суд вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного у корупційних схемах з закупівлі боєприпасів для Збройних Сил, залишаючи його під особистим зобов'язанням.

• Прокуратура не представила достатніх доказів для продовження обвинувачення, тому справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції.

• Суддя наголосив на важливості наявності достатніх доказів для визнання вини підозрюваного.

• Лієв був взятий під варту, але через закінчення строку тримання під вартою залишився без запобіжного заходу.

• Відділ антикорупційних служб не розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, оскільки обвинувачення згодилося з таким рішенням.

Ці висновки свідчать про неоднозначність та складність ситуації, а також про необхідність додаткового розслідування для встановлення всіх обставин подій і правильного прийняття рішення щодо подальшого ходу справи.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

Україна очікує на реалізацію значної допомоги від США, згідно з новим законопроєктом. У рамках цієї програми виділяється рекордна сума у розмірі 60,75 мільярда доларів. З них 23 мільярди призначені для поповнення арсеналів США, 11,3 мільярда – для забезпечення "поточних військових операцій США в регіоні", а 13,8 мільярда спрямовані на закупівлю передових систем озброєнь для армії США і її союзників.

Президент Байден вказав, що Україні буде передано зброю з запасів Пентагону, та на виділені Конгресом кошти буде розроблено нову зброю. Серед цієї зброї зазначаються ракети ATACMS, про які говориться, що можуть бути модифіковані для збільшення їхньої дальності на 300 кілометрів. Однак, вирішення щодо передачі цієї зброї Україні залишається за президентом Байденом, який може відмовити у виконанні цього пункту, якщо побачить загрози для національної безпеки США.

Загалом, зазначено, що 7,8 мільярда доларів будуть спрямовані на економічну допомогу безпосередньо Україні, проте ці кошти будуть надані у формі кредиту. Президент Байден має 60 днів після ухвалення закону на укладення угоди про повернення цих коштів з урядом України, і вони залишаться доступними до 30 вересня 2025 року.

Додатково, президент США має право списати до 50% заборгованості України після 15 листопада 2024 року, а повне погашення боргу повинно відбутися після 1 січня 2026 року. Однак обидві ці дії передбачають розгляд причин такого рішення в Конгресі.

Також в законопроєкті передбачено, що кошти, призначені для підтримки українського бюджету, не можуть бути використані для виплати пенсій українським громадянам. Для цього Держдепартамент і Пентагон повинні представити стратегію США щодо підтримки України протягом 45 днів після ухвалення закону.

Україна отримує значну підтримку від Сполучених Штатів Америки за допомогою нового законопроєкту. Виділені кошти величезні — понад 60 мільярдів доларів, і вони призначені для різноманітних цілей, включаючи поповнення арсеналів, економічну допомогу та забезпечення безпеки.

Проте, важливо зауважити, що деякі аспекти цієї допомоги залишаються під сумнівом через можливість вето президента Байдена. Наприклад, передача ракет ATACMS Україні залежить від його рішення, а також умови погашення кредиту та списання боргу.

Також важливо, що законопроєкт встановлює певні обмеження на використання коштів, зокрема, щодо не можливості їхнього використання для виплати пенсій.

У цілому, цей законопроєкт відображає важливість стратегічного партнерства між Україною та США, але також підкреслює необхідність уважного врахування умов та обмежень, які супроводжують цю допомогу.

Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.

Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.

Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.

Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.

Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов'язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.

Судове рішення також відображає недоліки у пред'явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.

Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов'язаних з корупцією та зловживанням владою.

Андрій Єрмак продовжує нарощувати свій світовий вплив, заслуживши визнання на цьому етапі від нікого іншого, як колишнього генсека НАТО, Андерса Фога Расмуссена. У своїй статті він проголошує, що Єрмак не просто відігравав ключову роль у функціонуванні уряду України після вторгнення Російської Федерації, але й розніс по всьому світу послання президента Зеленського, міцно з'єднавши друзів України з різних куточків планети навколо важливих питань, починаючи від санкцій і закінчуючи охороною довкілля. Фог Расмуссен переконаний, що саме в рішучий момент для України та демократії Андрій Єрмак виявився не просто лідером, але і довів свою лідерську сутність. Зараз Єрмак у заслуженої компанії тих, кого визнали Time, а на обкладинці цього видання знаходимо вдову російського опозиціонера Юлію Навальну. Статтю про неї написав Саймон Шустер, автор книги про Володимира Зеленського, відзначаючи, що після трагічної втрати її роль в російській опозиції визначається не лише як першої леді, але і як номінальної глави. Це додатково підкреслює важливість українського дипломата на світовій арені, яка зростає з кожним новим досягненням, включаючи його попереднє четверте місце у рейтингу Politico у категорії "Діячі" минулого року.

Український дипломат Андрій Єрмак продовжує підтверджувати свою вагомість на світовій арені, отримуючи визнання від впливових постійників світової політики, таких як колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Його роль у забезпеченні роботи уряду України після вторгнення РФ та міжнародне сприяння розповсюдженню послання президента Зеленського свідчать про його високий статус і вплив. Обрання на обкладинку Time, разом із російською опозиціонеркою Юлією Навальною, підкреслює значущість Єрмака як ключового гравця у світовій політичній арені. Його досягнення є важливими не лише для України, але й для демократії загалом, підтверджуючи його роль як справжнього лідера і стратега.