Політика

На нещодавньому саміті НАТО відбулася значуща дискусія щодо рівня підтримки України. Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з критичними зауваженнями на адресу деяких союзників, висловлюючи думку про недостатній рівень допомоги Україні.

Президент Румунії Клаус Йоганніс виступив з важливим заявленням під час саміту НАТО у Вашингтоні, в якому висловив свою недоволість недостатньою підтримкою України з боку західних союзників.

За словами політика, цитованого виданням The Guardian, Україна досі не отримала від Заходу всю обіцяну допомогу, необхідну для протистояння російській агресії та забезпечення своєї безпеки в умовах військового конфлікту.

«Щодо допомоги, яку ми всі надаємо, я думаю, настав час бути реалістами: ми надали близько половини обіцяного», — сказав Йоганніс журналістам.

Він додав, що цього явно недостатньо, і що «якщо ми хочемо, щоб Україна перемогла, ми маємо допомагати більше».

Нагадаємо, під час відкриття саміту НАТО президент США Джо Байден анонсував передачу Україні додаткових систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot. Президент Зеленський подякував США за нові системи Patriot, але сказав, що їх замало.

Державний секретар США Ентоні Блінкен, у свою чергу, заявив, що винищувачі F-16 з Данії та Нідерландів «прямо зараз перебувають на шляху» до України.

Сьогодні відбулася значуща подія у сфері міжнародних відносин між Україною та Сполученими Штатами Америки. Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук здійснив офіційний візит до США, де провів важливу зустріч з Ненсі Пелосі, спікером Палати представників Конгресу США.

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час робочого візиту до США зустрівся з Почесною Спікеркою Палати Представників США Ненсі Пелосі. Про це пише спікер ВР у Facebook.

Деталі

Під час зустрічі Стефанчук наголосив, що ухвалення пакета допомоги від США мало надзвичайно вагоме історичне значення для нашої країни та для захисту України від російської агресії, для захисту наших людей.

Головне питання, яке обговорили — безпекова ситуація в Україні. (…) Закликав сприяти наданню дозволу Україні завдавати ударів по російських військових об’єктах на території рф зброєю союзників

За його словами, після останньої російської атаки й обстрілу дитячої лікарні у столиці путін продемонстрував світові, що для нього не існує червоних ліній.

Окрім того, спікер Верховної Ради подякував Ненсі Пелосі за особисте лідерство у питанні підтримки України та США за безпрецедентну допомогу Україні з перших днів повномасштабного вторгнення.

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це прем’єр-міністр Угорщини Орбан написав у своєму листі керівникам ЄС після зустрічі із Зеленським, повідомило джерело в дипломатичних колах, знайоме зі змістом документа.

“Що стосується результату війни, то президент України впевнений, що російські збройні сили будуть змушені вдатися до загальної мобілізації в середині наступного року, що призведе до внутрішньої дестабілізації. Він вважає, що українські сили стабільні, підготовлені і здатні підтримувати бойову ефективність навіть у довгостроковій перспективі, якщо західні поставки зброї продовжаться. Він вважає, що час на боці України, а не на боці Росії”, – йдеться в листі.

При цьому, Орбан зазначає, що оцінка ситуації Путіним діаметрально протилежна.

Президент РФ вважає, що час на боці Росії.

“Тлумачення президентом Росії нинішньої ситуації на лінії фронту істотно відрізняється від інтерпретації президента Зеленського: за словами Путіна, час не на боці України, а на боці російських військ. Президент Путін не згадав про жертви Росії. Щодо українських втрат, то, за оцінкою російського президента, щомісячні втрати українських військ становлять від 40 до 50 тисяч солдатів, які ще більше збільшилися останніми тижнями. Тому Путін був здивований тим, що президент України відхилив тимчасове припинення вогню (це була пропозиція Орбана – Ред.). За словами президента Росії, РФ готова розглянути будь-яку пропозицію щодо припинення вогню, яка не слугуватиме прихованому переміщенню і реорганізації українських військ”, – ідеться в листі.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

Згідно з цим рішенням, 133 громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, визнано "критично важливими" для країни. Це рішення передбачає особливий статус для працівників цих організацій.

Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

Повний список – у документі.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Україна звернулась із вимогою про скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Причиною стала нещодавня ракетна атака, яка зачепила, зокрема, дитячу лікарню "Охматдит" у Києві.

Сьогодні, 8 липня, після ракетного удару російських сил по дитячій лікарні “Охматдит” у Києві, де за даними президента України Володимира Зеленського загинули люди, Україна ініціює скликання надзвичайного засідання Ради Безпеки ООН. Зеленський заявив, що є докази прямого влучання ворожої ракети, відкидаючи інформацію Росії про українську ППО як причину удару.

Сьогодні, 8 липня, близько о 09:40, російські сили здійснили ракетні удари по різних регіонах України. Наразі відомо про 28 загиблих та 112 постраждалих.

Під час масованого ракетного обстрілу Російська Федерація випустила 38 ракет різних типів, із яких українська ППО знищила 30.

Серед інших об’єктів, росіяни атакували дитячу лікарню “Охматдит” у Києві, де загинули двоє людей, а можливі і ще загиблі під завалами.

Нещодавно експертка з питань військової служби Марина Бекало зробила важливу заяву щодо можливостей для військовозобов'язаних осіб з особливими фізичними потребами. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Наразі уряд має вакантні посади міністрів у п’яти відомствах: Міністерстві молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкультури та інформаційної політики, Міністерстві ветеранів, Мінінфраструктури та регіональної політики.

Для кращого розуміння ситуації: Ростислав Карандєєв займає посаду в.о. міністра культури та інформаційної політики вже протягом року, тоді як Матвій Бідний, випробувальний термін якого мінув ще на початку цього року, залишається не призначеним на повноцінну посаду міністра спорту.

Відсутність кадрових призначень пояснюється не лише складністю пошуку кандидатур, але й відсутністю урядової реформи, яку прем’єр-міністр Шмигаль анонсував разом із президентом України.

В Офісі Президента та уряді, наразі в порядку денному залишається питання об’єднання Міністерства спорту з Міністерством культури та інформаційної політики. Проте на даний момент кандидата на посаду міністра культури ще не знайшли.

Джерела, близькі до Матвія Бідного, повідомили, що “все буде вирішуватись після Олімпіади”. Вони також уточнили, що планується проведення соціальних опитувань з метою кращої організації процесу злиття вказаних відомств.

За нашими даними, триває пошук кандидатів на посади у ще двох міністерствах — Міністерстві регіонального розвитку та Міністерстві інфраструктури, які після звільнення Олександра Кубракова було обіцяно роз’єднати.

Серед кандидатів на посаду керівника Міністерства регіонального розвитку є прізвище чинного заступника голови Офісу Президента Олексія Кулеби. У Міністерстві інфраструктури, як повідомляє депутат із керівництва СН, розглядають кандидатуру Олександра Перцовського. Він на даний момент очолює пасажирський напрямок та є членом правління “Укрзалізниці”.

Перцовський заявив, що має інші кар’єрні плани: “Я відповідаю за пасажирські перевезення УЗ і планую продовжити працювати в цьому напрямку”.

Слід відзначити, що попередній кандидат — Олексій Чернишов, голова правління “Нафтогазу”, був виключений зі списку потенційних претендентів через гучний скандал із НАБУ, розповідає джерело в уряді.

Нещодавно з’явилася інформація у ЗМІ, що Володимир Зеленський розглядає можливість заміни чинного прем’єра на першу віцепрем’єрку і міністерку економіки Юлію Свириденко. Це є одна з кандидатур, яка активно обговорюється в контексті можливих змін. Одне з джерел підтверджує, що призначення Свириденко вже вирішене питання, хоча представники президентської адміністрації заперечують цей інсайд.

Після відставки Олександра Кубракова і Мустафи Найєма розпочалася інформаційна кампанія проти Дениса Шмигаля. Поширюються чутки про незавершені фінансові розрахунки уряду з бізнесменом Максимом Шкілем, власником компанії Autostrada, яка спеціалізується на будівництві захисних споруд на енергооб’єктах. Шкіль звинувачує Шмигаля у зупинці фінансування захисту об’єктів енергетики третього рівня перед ракетними ударами.

У той час як офіційні представники президента закликають не звертати уваги на ці розмови, зазначаючи, що в уряді наразі немає обговорень щодо змін, деякі депутати натякають на те, що “диму без вогню не буває”.