Політика

Більше половини транспорту, переданого Києву благодійниками та містами-партнерами, так і не потрапило на міські маршрути. Незважаючи на те, що столиця отримала сотні одиниць техніки, ситуація з її використанням залишає багато запитань. Зокрема, лише близько 60 автобусів із сотні, переданих «Київпастрансу», виїжджають на вулиці міста, решта стоїть на парках або взагалі зникла з офіційних звітів. Подібна ситуація й з вагонами метро — з 60 одиниць, переданих Варшавою, на лінії курсує лише третина.

Ці факти були розкриті в розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана», де журналісти детально проаналізували ситуацію з отриманим від міжнародних партнерів транспортом. За даними розслідування, частина техніки зберігається на іноземних номерах, оскільки не пройшла реєстрацію в Україні. Інша частина автобусів потребує ремонту, який не був проведений через відсутність належного фінансування чи ресурсів для оновлення транспорту. А ще кілька десятків одиниць транспорту просто стоять «у резерві» і чекають на вирішення організаційних питань, що стосуються їхньої подальшої експлуатації.

Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

У Боярці (Київська область) розпочинають амбітну реконструкцію дитячого та спортивного майданчика на суму понад 45 мільйонів гривень. Підрядником виступила компанія «Ростдорстрой», що має зв’язки з депутатом Одеської міськради Юрієм Шумахером. Відразу ж після оголошення про підписання контракту на суму 45,29 млн грн, увагу журналістів привернуло завищення цін у кошторисі, що може призвести до значної переплати — на понад мільйон гривень. Це порушення викликало тривогу серед громадських організацій, оскільки сумніви в обґрунтованості витрат можуть мати серйозні наслідки для місцевого бюджету.

Договір був укладений 17 вересня 2025 року між Боярською міською радою та компанією «Ростдорстрой». У відповідності до плану, роботи з реконструкції мають завершитися до кінця 2026 року. Проте навіть на початкових етапах будівництва виникли питання щодо завищених витрат на окремі позиції кошторису, що стосуються матеріалів, робочої сили та техніки. За оцінками журналістів «Наших грошей», деякі з цих витрат можуть бути необґрунтованими і навіть надмірними для таких робіт, що може призвести до значних додаткових витрат для міської громади.

Втім, аналіз кошторису показав значні завищення цін. Тротуарна плитка у документах коштує 1300 грн за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна — близько 800 грн. Подібна ситуація з щебенем: 1169 грн за кубометр проти ринкових 250–686 грн. Поліуретановий клей Tetrapur 144 у кошторисі закладено по 416 грн за кілограм, хоча вартість на ринку — 230–256 грн. Тільки за цими позиціями переплата може сягнути понад 1 мільйона гривень.

Найдорожчими пунктами є бетонний скейт-парк — 9,11 млн грн, мультифункціональний майданчик — 2,63 млн, памп-трек — 1,28 млн, ігровий комплекс — 1,09 млн грн. Через відсутність детальних характеристик експерти не можуть порівняти їхні ціни з ринковими.

Тендер пройшов без конкуренції: участь узяв лише «Ростдорстрой». Умови конкурсу — зокрема обов’язковий огляд об’єкта та наявність ISO-сертифікатів за п’ятьма стандартами — фактично відсікли інших учасників. Подібна практика вже не раз ставала предметом скарг до Антимонопольного комітету.

Компанія «Ростдорстрой» належить Євгенію Коновалову та Юрію Шумахеру через австрійську структуру «Юттема АУ ГмбХ». Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова. З 2016 року ця фірма отримала державних підрядів на понад 85 мільярдів гривень.

Під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент США Дональд Трамп висловив готовність переглянути політику щодо використання американської зброї в Україні. За інформацією, наданою Wall Street Journal, Зеленський звернувся до Трампа з проханням про надання більш потужних ракет дальнього радіусу дії, які дозволили б українським військовим завдавати ударів по глибоких цілях на території Росії.

Трамп, реагуючи на це прохання, не виключив можливості підтримки такої ідеї, однак зазначив, що це питання потребує детального обговорення. Проте, на відміну від попередніх заяв, які містили чіткі обмеження, цього разу президент США не надав конкретних гарантій щодо скасування чинної заборони на такі удари. Важливо зазначити, що рішення щодо зміни цієї політики, швидше за все, залежатиме від багатьох факторів, включаючи міжнародні відносини та загрози, які можуть виникнути у зв'язку з ескалацією конфлікту.

За даними видання, найближчим часом українська делегація вирушить до США на переговори з міністром оборони Пітом Хегсетом.

Раніше The Telegraph писала, що під час закритої частини зустрічі в Нью-Йорку Зеленський попросив у Трампа ракети Tomahawk. Наприкінці літа стало відомо, що Пентагон блокує використання Україною далекобійної американської зброї для ударів углиб території РФ. Сам Зеленський зазначав, що для таких цілей Україна поки застосовує власні розробки.