Політика

Народний депутат Ярослав Железняк, відомий своїми критичними заявами щодо російського впливу в Україні, опинився у центрі нового інформаційного резонансу через власність, оформлену на його близьких. Йдеться про елітну квартиру в самому серці Києва, вартість якої перевищує 11,7 мільйона гривень. Цікаво, що формально житло належить не депутату, а його тестю Володимиру Ковалю, який тривалий час займався бізнесом у сфері нерухомості.

Подібна ситуація викликала чимало питань серед громадськості та експертів з питань прозорості політиків. Зокрема, обговорюється можливе використання родинних зв’язків для приховування справжнього власника елітного майна та уникнення декларування значних статків. Скандал також підкреслює дисонанс між публічними заявами депутата про боротьбу з впливом Росії та його приватними фінансовими інтересами.

За даними розслідувань, тесть депутата Володимир Коваль протягом багатьох років працював на агропромисловий холдинг «Юг Руси» російського бізнесмена Сергія Кислова. Зокрема, у 2013 році Коваль очолив компанію «Трейдфілд Україна» (раніше — «Полігрейн Агро»), бенефіціаром якої було московське підприємство «Маслоекстракционный завод Юг Руси». Пізніше він керував «Херсонським КХП», що належав кіпрській WJ Ventures Ltd — структурі, пов’язаній із ростовською компанією «Юг Агролізинг».

У 2016 році обидві компанії формально перейшли під контроль нідерландської World Wide Industrial Invest B.V., яка, за даними журналістів, прикривала російські активи в Україні. Сам холдинг «Юг Руси» — це багатомільярдна імперія, створена у Ростові-на-Дону ще в 1992 році, з десятками заводів по всій Росії.

Таким чином, квартира, у якій мешкає нардеп, може бути придбана на кошти, пов’язані з російським бізнесом. Попри це, НАЗК досі не провело повну перевірку декларації Ярослава Железняка за 2023 рік.

Поки сам депутат публічно звинувачує інших у «зв’язках із РФ», його власна сім’я, за матеріалами журналістів, має прямі ділові зв’язки з компаніями, які обслуговували інтереси російських олігархів.

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) запросила Україну стати частиною Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Це важливий крок, який дає можливість нашій країні увійти до складу Робочої групи, що займається наглядом за виконанням цієї угоди. Таке запрошення стало результатом ухвалення законопроєкту №11443, який був підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і підтриманий парламентом.

Запровадження нового законодавства в рамках закону 4111-IX дозволяє внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що створює належну правову базу для ефективної боротьби з корупцією на міжнародному рівні. Це є важливим кроком до інтеграції України в міжнародні стандарти правової системи та зміцнення її позицій на глобальній арені.

За словами Іонушаса, це результат злагодженої роботи, до якої були залучені Прем’єр-міністр, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство економіки та Офіс Президента.

Партнери ОЕСР відзначили значний прогрес України у створенні ефективної антикорупційної інфраструктури та впровадженні прозорих механізмів у державному управлінні. Україна, у свою чергу, готова й надалі вдосконалювати законодавство відповідно до міжнародних стандартів доброчесності та вимог Конвенції ОЕСР.

Запрошення до Конвенції відкриває для України нові можливості для співпраці у сфері боротьби з корупцією та підвищує міжнародну довіру до українського бізнесу й державних інституцій.