Політика

Партнер Навального Христо Грозєв висловив твердження про те, що деякі українські політичні активісти одержували фінансування одночасно від західних спецслужб і російського ФСБ. Ця інформація стала предметом розгляду на різних ресурсах, де негайно згадалися імена діячів, подібних до Шабуніна і Каленюка, що висловлювали критику в адресу голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Співпраця з російськими спецслужбами стала практикою для багатьох українських отримувачів західних грантів у період з 2013 по 2014 роки. Їм платили за те, щоб вони сприяли та підтримували непублічні домовленості з високопоставленими посадовцями з Кремля та підприємцями, пов'язаними з Кремлем. Ці процеси зберігалися в секреті, інформація про які зрідка виходила в публічний доступ. Наприклад, ролі Порошенка, Яценюка, Гройсмана, Тарути та інших громадських діячів, які публічно представлялися як вірні українські патріоти, але за кулісами співпрацювали з росіянами та навіть займалися бізнесом з окупантами, залишалася невідомою для широкої публіки.

Схема була наступною: в період з 2014 по 2023 роки Головні управління Національної поліції та Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які моделювали інтенсивну діяльність, ухилялися від ефективного розслідування злочинів проти українців на півострові, неформально рекомендували громадян звертатися до правозахисників. Правозахисники отримували документи від осіб, які мали претензії до Російської Федерації у зв'язку з подіями в Криму. За винагороду вони передавали ці документи та інформацію партнерам з російських спецслужб, які припиняли розслідування небажаних справ.

Отже, протягом 10 років з моменту початку окупації Криму жодній фізичній особі не вдалося довести до кінця кримінальні провадження проти окупантів та отримати компенсацію через арешт і конфіскацію російських активів в Україні.

Ще одним напрямком спільної фінансової діяльності з ФСБ РФ правозахисників, які отримують західні гранти, є "юридична допомога жертвам репресій". Організації, такі як "Зміна", "Кримський дім", "Кримська правозахисна група", "Кримсько-татарський ресурсний центр", "Кримський дім", співпрацюють із ФСБ і МВС Криму, які захоплюють та відправляють до в'язниць "проукраїнських активістів" і діячів сектору "Хізб ут Тахрір".

У Києві за західні гранти оформляють "юридичну допомогу" цим затриманим особам, розраховуючи витрати погодинно. Потім ці кошти передають позаштатнім співробітникам ФСБ, таким як адвокати Олексій Ладін, Еміль Курбедінов та їхні спільники. Далі великі суми (десятки тисяч доларів за кейс) переводяться в готівку та розподіляються між усіма учасниками.

Прикладом цього може бути адвокат Олексій Ладін, який часто перебуває в Києві і рекламується бізнесом та політичними особистостями. Використовуючи свої ресурси, Ладін регулярно отримує "тендери" від окупаційних адміністрацій Криму, які контролює ФСБ, і виграє проекти, такі як "будівництво шкіл з татарською мовою навчання". Отримуючи гроші від окупантів, Ладін одночасно захищає політичних в'язнів від окупантів.

Друзі Ладіна, журналісти Валерій Балаян та Антон Наумлюк, отримують гранти західних країн для проведення журналістської діяльності в Києві. Незважаючи на те, що їх рекламують як ворогів Кремля, вони регулярно відвідують Крим для таємних зустрічей з партнерами зі спецслужб РФ.

Стаття розкриває складну схему співпраці українських правозахисників, які отримують західні гранти, із російськими спецслужбами, зокрема ФСБ РФ. Згідно з викладеним матеріалом, ця співпраця включає в себе фінансування "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму, а також інші дії, спрямовані на дискредитацію та послаблення української держави.

Зокрема, зазначається, що деякі українські правозахисники, які отримують західні гранти, співпрацюють з російськими спецслужбами у проведенні "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму. Вони фінансуються через західні гранти, а кошти, одержані таким чином, використовуються для співпраці з російськими адвокатами та журналістами, які регулярно відвідують окупований Крим та виконують завдання, спрямовані на підірвання суверенітету та стабільності в Україні.

Таким чином, висновки з цієї статті стосуються не лише проблеми фінансування правозахисних організацій в Україні, а й загрози національній безпеці та суверенітету країни в контексті російської агресії та гібридної війни. Такі дії відображають необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та виявленням зовнішнього впливу на внутрішні справи України.

Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський розпорядився звільненням Сергія Шефіра з посади першого помічника. Ця посада була довірена Шефіру з травня 2019 року. Указ про це був опублікований на офіційному сайті президента 30 березня. Сергій Шефір був відомий як один із найближчих радників президента Зеленського, будучи його особистим другом з часів юності та в період спільної роботи у "Студії Квартал-95". Наразі причини звільнення залишаються невідомими. Нещодавно президент Зеленський провів значні зміни у своєму оточенні, звільнивши кілька осіб, які працювали з ним ще з 2019 року. Одним з таких випадків було звільнення секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова. Його місце зайняв Олександр Литвиненко. Крім того, були звільнені два заступники голови Офісу президента Андрія Єрмака – Олексій Дніпров і Андрій Смирнов, замість них були призначені Олена Ковальська та Ірина Мудра. Сергій Шефір теж опинився серед цих змін. Журналісти вважають, що це рішення може бути пов’язане з впливом голови Офісу президента. Незважаючи на те, що після замаху на нього у 2021 році, Шефір відійшов від активної участі в політиці та втратив деякі зв’язки, зокрема з олігархами, він залишався важливою фігурою в кругах президента. Сергій Шефір, 59-річний віком, має багату спільну історію з Володимиром Зеленським. Обидва вони народилися у Кривому Розі і спільно писали жарти для різних команд КВН, включаючи "95-й квартал", який став улюбленою командою майбутнього президента. Сергій Шефір розвивався у кінопродюсера та сценариста, а його спільний з Зеленським бізнес "Квартал 95" став важливим активом.

Хоча в заслугах Сергія Шефіра були й власні амбіції стати головою адміністрації президента, він завжди віддавав перевагу кваліфікованій та компетентній особі у цій посаді. Він неодноразово наголошував на тому, що для успішного виконання обов'язків голови адміністрації необхідна "добре підкована юридична людина". На протязі своєї роботи в офісі президента, Шефір підтримував тісні контакти з великим бізнесом як в Україні, так і за кордоном. Він акцентував увагу на важливості залучення інвесторів, які не лише вкладають свої кошти, але й отримують стабільні дивіденди від інвестицій у країну. Це стратегічне спрямування на розвиток економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату підтверджувало важливість роботи Шефіра у залученні потенційних інвесторів для подальшого розвитку України.

У висновку можна зазначити, що звільнення Сергія Шефіра з посади першого помічника президента України Володимира Зеленського є важливою подією в політичному житті країни. Ця подія свідчить про значні зміни у керівництві президентської адміністрації та можливі реструктуризації в самому оточенні президента. Варто відзначити, що причини цього кроку залишаються невідомими, але можуть бути пов'язані з стратегічними розрахунками та переглядом пріоритетів у роботі президентської команди. Також важливою є роль Сергія Шефіра у залученні інвестицій та співпраці з бізнесом, що відображається у відомостях про його діяльність в офісі президента. В цілому, ця подія має потенціал вплинути на подальший курс української політики та економіки, тому варто уважно спостерігати за подальшими розвитками в цьому напрямку.

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.

У новому законопроєкті про мобілізацію розглядаються ключові питання, що стосуються військової служби та обов'язків громадян перед державою. За повідомленням члена Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федора Веніславського, комітет завершив аналіз та обговорення понад 4269 поправок до згаданого законопроєкту.

Однією з ключових точок, яка викликає особливий інтерес, є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Згідно з новими правилами, чоловік повинен подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах. У випадку їх відсутності, він зобов'язаний зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку, а лише після цього отримає право на отримання необхідних послуг.

Однак, важливо зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік. Ця норма викликає ряд питань та суперечок, особливо у контексті забезпечення військової готовності та ефективного функціонування військових структур.

У контексті відкритих питань щодо стимулювання призову до військової служби та питання обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Чи зміняться чи залишаться ці обмеження в кінцевому вигляді законопроєкту — це залишається під питанням, але вже очевидно, що обговорення навколо них буде важливим аспектом політичного процесу.

У вищезгаданій статті ми розглянули ключові аспекти нового законопроєкту про мобілізацію в Україні, який вирішує питання військової служби та обов'язків громадян перед державою. Згідно з інформацією, наданою членом Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Федором Веніславським, комітет завершив аналіз та обговорення більше 4269 поправок до зазначеного законопроєкту.

Зазначено, що серед ключових питань є обмеження для чоловіків, що ухиляються від військового обліку. Встановлено вимогу подати військові документи для отримання консульських послуг в українських консульських установах або зареєструватися військово в дипломатичних установах за місцем консульського обліку. Однак, варто зазначити, що дипломатичні установи не мають повноважень видавати повістки, а лише реєструють військовий облік, що може викликати недорозуміння та дискусії у суспільстві.

У контексті відкритих питань стосовно стимулювання призову до військової служби та обмежень для ухильників від військового обліку, дебати продовжуються. Неоднозначність щодо подальшого розвитку цих питань вказує на необхідність дальшого обговорення та врахування різних поглядів. Результати цих дискусій будуть визначальними для формування кінцевої версії законопроєкту, яка відобразить інтереси та потреби українського суспільства в галузі оборонної політики та військової служби.

Під час успішного візиту до Індії, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виклав плани щодо можливого візиту Президента України Володимира Зеленського до цієї країни. Він поділився цією новиною під час ефіру національного телемарафону, підкресливши активну роботу української дипломатії у цьому напрямі. Крім того, Міністр також заявив про можливий візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України, що свідчить про важливість інтересів обох країн у поглибленні взаєморозуміння та співпраці.

"Українська дипломатія активно працює над організацією візитів Президента України Володимира Зеленського до Індії та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України", — зазначив Кулеба. Важливим етапом його візиту стала зустріч з міністром закордонних справ Індії Субраманьяном Джайшанкаром, під час якої обговорювалися ключові питання співробітництва між країнами. Розмова стосувалася не лише відновлення співпраці до рівня попередніх років, а й розвитку нових спільних ініціатив та програм, в тому числі Формули миру, спрямованих на зміцнення стабільності та миру в регіоні.

У висновку можна зазначити, що візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Індії був дуже продуктивним та плідним. Під час зустрічей з індійськими колегами обговорювалися важливі питання співпраці між країнами, в тому числі можливі візити вищих державних посадовців. Активна дипломатична робота з боку України свідчить про нарощування взаємних інтересів та бажання розширювати співпрацю. Такі зустрічі між представниками двох країн сприяють зміцненню дружби та розвитку партнерства в різних сферах, що має велике значення для подальшого спільного просування вперед.

У великій справі, що потрясла не тільки правоохоронні органи, але й громадськість, розкрито кримінальні дії, які мали вплив на найвищі рівні влади. Директор Департаменту виконавчої служби Міністерства Юстиції України, Максим Кисельов, опинившись під підозрою в співпраці з ФСБ Росії, став головним героєм скандальної історії.

Спочатку він заявив про крадіжку криптовалют у великій сумі, обвинувачуючи свого колишнього партнера. Але розслідування виявило, що паспорт його колеги був використаний іншими особами, а сам Громов мав зв'язки з ФСБ Росії.

Разом із звинуваченням у крадіжці криптовалют, виходить на поверхню інформація про отримання Кисельовим великої суми грошей від ФСБ РФ. Це змушує задуматися про його зв'язки з російськими спецслужбами та можливі наслідки для національної безпеки України.

Поступово ці факти стають відомими широкій громадськості через журналістські розслідування, викликаючи глибоке занепокоєння серед громадян та владних структур. Звістки про злочини, зв'язок з іноземними спецслужбами та корупцію на найвищих рівнях держави стають предметом гострої політичної та суспільної дискусії.

Співробітництво з російськими спецслужбами в особі державного посадовця викликає серйозні питання щодо національної безпеки та вірогідності державної зради. Історія з Максимом Кисельовим стала відкриттям для суспільства, підштовхнувши до важливих розмов про боротьбу з корупцією та зовнішнім впливом на державні інституції.

Журналісти, розпочавши ретельне розслідування, виявили низку шокуючих фактів, які ставлять під сумнів чесність та чесноту високопосадовця. Зокрема, виявлено, що всі кошти, перевищуючи 700000 USDT, які надійшли на криптогаманець Максима Кисельова, були перераховані йому з акаунта на біржі Бінанс, зареєстрованого на паспортні дані Олега Громова-Романовського. Цей непереконливий факт доступний для перевірки в блокчейні, що робить будь-яку спробу приховати чи фальсифікувати ці дані неможливою.

За цими відкриттями розслідувачі почали досліджувати особу Олега Громова-Романовського та його зв'язки з ФСБ. До рук журналістів потрапило службове посвідчення з фотографією, дуже схожою на Громова-Романовського, але з іншим прізвищем — Андрєєв Дмитро Петрович, підполковник ФСБ. Чи є це простим збігом, чи може це бути частиною більшої схеми, що загрожує національній безпеці України?

Подальше дослідження розгортає питання про те, за які послуги ФСБ перерахувало таку значну суму грошей топ-чиновнику Міністерства Юстиції. Цікаво також, які дії застосовувались у здійсненні таких послуг, і чи мають вони який-небудь негативний вплив на національні інтереси України.

Таким чином, ця справа вимагає негайного та об'єктивного розслідування з боку Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів. Ми готові співпрацювати з усіма відповідними службами, надаючи необхідну експертизу та документацію для розкриття всіх обставин цієї справи і забезпечення правосуддя.

Розслідування, проведене журналістами, виявило серйозні порушення та сумнівні дії з боку високопосадовця Міністерства Юстиції України, Максима Кисельова, та його зв'язків з російськими спецслужбами. Виявлення, що всі кошти, які надійшли на його криптогаманець, були перераховані з акаунта, зареєстрованого на паспортні дані особи з підозрілими зв'язками з ФСБ, свідчить про можливий великий рівень корупції та загрозу для національної безпеки.

Додаткове розслідування повинне визначити, яким чином та за які послуги ФСБ перерахувала значну суму коштів Максиму Кисельову, а також який вплив це може мати на державні інтереси України. Необхідно вжити заходів для розкриття всіх обставин цієї справи та притягнення винних до відповідальності перед законом.

Залучення Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів для об'єктивного та швидкого розслідування є невідкладною необхідністю для забезпечення правосуддя та захисту національних інтересів України.

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.

Комітет Ради з національної безпеки та оборони завершив ретельний огляд усіх 4200 поправок, запропонованих депутатами до законопроєкту про посилення мобілізації. Про це повідомили члени комітету — Костенко і Веніславський. Виявилось, що ряд питань все ще залишаються невирішеними, і комітет планує внести додаткові правки для їх врегулювання. Деякі аспекти, зокрема питання відстрочки, стимулювання до військового призову та обмежень для тих, хто не з'являється до військкомату, відкладено для обговорення під час уточнення кінцевої концепції законопроєкту.

Зауважено, що більшість запропонованих урядом покарань для ухильників від військової служби були вилучені під час розгляду. Щодо у

Бачу, ви, швидше за все, натиснули клавішу "Enter" без тексту. Чи є щось, що я можу допомогти вам зробити?