Політика

Перша леді України відмовилась від запрошення Білого дому відвідати виступ президента Байдена у четвер. За інформацією The Washington Post, організатори планували посадити Олену Зеленську поруч із російською опозиціонеркою Юлією Навальною під час виступу президента Байдена в Конгресі. Проте обидві жінки відмовились від участі у заході. У пресслужбі президента України підтвердили, що перша леді отримала запрошення від посольства України в США, але через заплановані події в графіку, зокрема візит дітей із дитячого будинку до Києва, вона не може взяти участь у заході. За статтею, Зеленська та Навальна мали стати символами опору російському президенту Путіну на фоні виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу. Проте можлива присутність Навальної викликала дискомфорт у українців, за словами джерела видання в Києві. Хоча багато хто в Україні висловлює підтримку Навальному за його боротьбу з Путіним, його заяви щодо Криму викликали певні суперечки. Офіційний представник Білого дому роз’яснив, що рішення Олени Зеленської, ймовірно, пов’язане з “збігом у розкладі”, і передав додаткові запитання в офіс Зеленської, яка не відповіла на прохання про коментар. Чиновник також додав, що розсаджування гостей завершують ближче до кінця процесу. Щодо відмови Юлії Навальної прийти на виступ Байдена, за словами її речниці, причиною була втрата енергії. “Юлю дійсно запрошували, але я думаю, що всі забувають про обставини, на тлі яких розгорталися події”, – сказала прес-секретарка Навальної Кіра Ярмиш. Вона пояснила, що з моменту смерті Навального Юлія весь цей час подорожувала. “Сьогодні перший день, коли вона взагалі вдома. Як і будь-якій людині, їй потрібен час, щоб прийти до тями, хоча вона дуже цінує запрошення, їй потрібно хоч трохи часу, щоб відпочити”. Один американський чиновник зауважив, що Білий дім напевно не інформував Київ про те, що Навальна вирішила відмовитися від участі. Проте, як зазначає The Washington Post, Навальна могла бути не єдиною причиною занепокоєння Києва. За даними видання, наразі Україна активно сприяє лобіюванню республіканців у Палаті представників з метою отримання підтримки для проголосування за ініціативу Байдена про надання допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. Таким чином, Україна прагне уникнути подразнення республіканців, які можуть взяти участь у президентських виборах у листопаді та потенційно увійти до Білого дому наступного року.

Під час свого візиту до Вашингтона у грудні, президент Зеленський зробив значні зусилля, щоб представити допомогу Україні як спільне питання обох політичних партій. За очікуваннями, під час свого виступу у четвер, президент Байден закликає республіканців у Палаті представників прийняти фінансування України “якомога швидше”, повідомив представник Білого дому. Ця ініціатива має важливе значення для України, яка знаходиться в складній ситуації, спричиненій російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США є важливим сигналом солідарності та підтримки українського народу в його боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. Західні країни, у тому числі Сполучені Штати, мають віддати пріоритетне значення підтримці України, яка залишається ключовим союзником у визначенні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.

У висновках можна відзначити, що візит президента Зеленського до Вашингтона у грудні відображає зусилля української влади залучити підтримку обох політичних партій США для надання допомоги Україні. Очікується, що президент Байден у своєму виступі закликає республіканців у Палаті представників швидко прийняти фінансування для України. Ця ініціатива має важливе значення для України в контексті її боротьби з російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США свідчить про солідарність з українським народом у його прагненні до незалежності та територіальної цілісності. Рішення забезпечити допомогу Україні є важливим кроком у зміцненні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Українська влада взаємодіє з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемних каналів у мережі. Представник платформи, Ремі Вонг, заявив, що Україна надала список таких каналів як частину співпраці з Telegram у боротьбі з контентом, який може порушувати законодавство або викликати інші проблеми. Незважаючи на те, що деталі цього списку не розголошуються, Telegram підтверджує свою здатність забезпечувати безпеку користувачів та стверджує готовність приймати заходи щодо виключення проблемного контенту.

Щодо реакції з боку української влади, Комітет з питань свободи слова Верховної Ради висловив стурбованість щодо потенційної загрози національній безпеці, що виходить від Telegram. Однак глава Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що блокування месенджера в Україні є неможливим. На додаток, адміністрація Telegram відмовляється блокувати канали, які поширюють російську пропаганду, що підтверджує складність ситуації.

У контексті цих подій, виникає питання про те, як українська влада збирається реагувати на проблему з потенційно проблемним контентом у Telegram та які можливі наслідки це може мати для користувачів месенджера в Україні.

У висновку можна сказати, що стаття висвітлює важливий аспект співпраці України з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемного контенту. Представник платформи підтвердив отримання списку каналів від української влади та зазначив готовність до вжиття заходів щодо усунення проблемного контенту.

Зауважено, що українська влада висловила обурення щодо можливої загрози національній безпеці, яка виходить від деяких каналів у Telegram. Однак існує роздум про складність блокування цієї платформи в Україні, оскільки Telegram володіє відкритим вихідним кодом та надійним шифруванням.

У контексті цього, виникає питання про те, як українська влада планує вирішити проблему з контентом у Telegram та як це може вплинути на користувачів месенджера в Україні.

У відкритому інтерв'ю для газети La Repubblica мер Києва Віталій Кличко висловив своє рішуче незадоволення стосовно зняття з посади головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він вважає, що рішення президента Володимира Зеленського шокувало всю країну і викликало розгубленість та відчай серед громадян. Кличко закликав до утворення уряду національної єдності, переконуючи, що без армійної сили та єдності суспільства будь-які мирні плани будуть невдалими перед агресією Росії. Наголосивши на необхідності припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу, мер Києва підкреслив, що сьогоднішній час вимагає об'єднання для перемоги України.

У висновку, можна зазначити, що висловлені позиції мера Києва Віталія Кличка свідчать про серйозне занепокоєння щодо змін у військовому керівництві та загрози зовнішньої агресії. Його заклик до утворення уряду національної єдності та припинення політичних інтриг підкреслює необхідність об'єднання суспільства та політичних сил для забезпечення безпеки та стабільності України. Такі висновки відображають важливість об'єднання нації в умовах зовнішньої загрози та внутрішньої політичної нестабільності.

Українським військовим запропонували премії за знищену техніку Росії

Секретар оборонного комітету парламенту Роман Костенко повідомив про намір ухвалити законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців за знищення російської військової техніки. Згідно з пропозицією, військовим будуть надаватися наступні суми за знищення різних видів техніки: танки — від 200 до 370 000 грн; самохідні артилерійські установки або реактивні системи залпового вогню — від 200 до 370 000 грн; бойові машини десанту або піхоти, бронетранспортери, командно-штабні машини, артилерійські системи — від 30 до 100 000 грн; та інші броньовані автомобілі або вантажівки — від 10 до 30 000 грн. Крім того, передбачено виплату за знищення зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних систем, засобів контрбатарейної та радіоелектронної боротьби, беспілотників-розвідників та іншої техніки. Планується також надавати одноразову виплату військовим, які уклали або продовжили контракт у Силах оборони після початку великої війни на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

У висновках можна зазначити наступне:

• В українському парламенті розглядається законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців Збройних Сил України за знищену російську військову техніку.

• Суми премій різні для різних видів техніки, наприклад, за танк чи літак передбачається виплата від 200 до 500 000 гривень.

• Також передбачено одноразову виплату для військових, які уклали або продовжили контракт на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

• Планується встановлення щомісячної виплати для тих військових, які мають право на звільнення, але вирішили залишитися на службі.

Цей законопроект спрямований на стимулювання військовослужбовців до активної участі в оборонних операціях та знищенні російської військової техніки, що важливо для захисту територіальної цілісності України.

Уряд України виступив із рішучими намірами здійснити реформи в апараті влади. Зокрема, планується значне скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив на прес-конференції, що перегляд структури уряду є необхідним кроком для оптимізації державних органів та зменшення кількості службовців. Уже цього року було здійснено скорочення 20 тисяч вакансій у державній службі.

Крім того, уряд працює над створенням Центру уряду, який буде відповідальний за координацію допоміжних адміністративних функцій. Відповідно до заяв прем'єр-міністра, міністерства будуть спрямовані на формування політики, тоді як Центр уряду надаватиме підтримку у сферах юридичного, кадрового та фінансового забезпечення.

За словами президента Володимира Зеленського, можливе майбутнє скорочення управлінського апарату внаслідок фінансового дефіциту. Проте цей крок буде здійснено за умови продовження дефіциту коштів на фінансування. Зеленський підкреслив необхідність зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною.

• Уряд України активно працює над реформуванням в апараті влади, зокрема, планується скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців.

• За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кроки спрямовані на оптимізацію державних органів та зменшення кількості службовців, що, за його словами, є важливим для поліпшення якості управління країною.

• Підтримку цих ініціатив також висловив президент Володимир Зеленський, який наголосив на необхідності зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною, особливо в умовах фінансового дефіциту.

Отже, реформи в апараті влади спрямовані на забезпечення більш ефективного та ефективного управління державними справами України.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.