Політика

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Згідно з оцінками, в оптимістичному сценарії комітет планує завершити розгляд поданих поправок до 10-15 березня, а в песимістичному — до 20 березня. Всього було представлено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі ці блоки вже ретельно розглянуті на комітеті, де були внесені фінальні корективи щодо перехідних та заключних положень. Наступним етапом буде обговорення з авторами поправок.

Основні питання, що виникали під час розгляду, включають:

Зняття обмежень щодо конституційних прав і свобод ухильників, таких як обмеження на виїзд за межі України чи арешт банківських рахунків.Уточнення щодо обмежень на керування транспортними засобами, що може залишитися частково.Зміни у відношенні до електронного кабінету призовника, де реєстрація тепер буде розглядатися як право, а не обов'язок.Уточнення повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах.Розширення повноважень поліції щодо повідомлення громадян за вимогою Територіальних Центрів Комплектування, в тому числі вручення повісток.Перехід поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік та надання їм захисту від мобілізації у вигляді бронежилетів.Розширення вимог щодо наявності військового квитка разом із посвідченням особи для громадян.Встановлення механізму обчислення ухильників серед аспірантів.Перегляд статусу громадян, які отримали інвалідність II і III групи з початку вторгнення РФ, щодо їх придатності до військової служби.Розширення можливостей мобілізації деяких засуджених та осіб, які відбувають покарання.Збереження консенсусу щодо терміну служби перед демобілізацією, який складає 36 місяців.Підтримка базової військової підготовки для чоловіків у віці від 18 до 25 років. У підсумку, розглянуті поправки до законопроекту про посилення мобілізації виявилися досить об'ємними та різноманітними. Через комплексність та значимість запропонованих змін, процес їх розгляду вимагав часу та уваги. Комітет здійснив важливу роботу з аналізу та узагальнення великої кількості правок, які були систематизовані та внесені до тексту законопроекту у формі 16 блоків.

Важливо відзначити, що у ході обговорення поправок було досягнуто компромісів у багатьох спірних питаннях, що свідчить про конструктивний підхід до розробки законодавчих змін. Результатом цього процесу є серія рекомендацій та модифікацій, які стосуються різних аспектів мобілізаційної політики, включаючи права та обов'язки учасників, організаційні питання та процедури виконання.

Такий підхід до розробки законопроекту відображає важливість глибокого та ретельного аналізу ініціатив, які стосуються оборонної сфери, та виявлення оптимальних рішень з урахуванням потреб та інтересів різних суспільних груп. Такий підхід забезпечує ефективне впровадження законодавчих змін та підвищує рівень захищеності держави в умовах загрози з боку зовнішніх чинників.

У Верховній Раді України оголошено про створення нового підкомітету з питань деколонізації, як повідомила пресслужба парламенту. Новоутвореним підкомітетом очолив депутат від об’єднання "Справедливість" (колишній член фракції "Голос") Роман Лозинський, який також є першим заступником голови Комітету з питань організації державної влади. Згідно з оголошенням, до компетенції підкомітету входить виконання законодавчих норм, спрямованих на деколонізацію, а також розгляд питань найменування та перейменування населених пунктів і районів. Прийняття рішення про створення підкомітету відбулося після аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій, а також рекомендацій Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування окремих населених пунктів у Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Створення нового підкомітету з питань деколонізації у Верховній Раді України є важливим кроком у реалізації законодавчих ініціатив, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та збереження культурної спадщини країни. Рішення про створення підкомітету було ухвалено на підставі аналізу пропозицій місцевих органів влади, військових адміністрацій та врахування рекомендацій від Українського інституту національної пам'яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Робота підкомітету спрямована на впровадження законодавчих змін, що сприятимуть перейменуванню населених пунктів та районів, а також на вирішення питань, пов'язаних із деколонізацією та відновленням історичних найменувань, що відповідають національним та культурним цінностям України.

Підкреслено, що Кирило Буданов, як начальник української розвідки, виконав ряд вдалих операцій в тилу противника, за що привернув увагу американських спецслужб. Він був навчений американськими спецслужбами разом з елітним українським підрозділом "2245" для захоплення російських дронів і засобів зв'язку. Ці навчання стали важливим кроком у розвитку нового покоління українських розвідників, які успішно діяли у різних куточках світу, де була присутність російських сил. Дослідження газети "The New York Times" підтверджують, що Буданов був серед них. Навіть після поранення на Донбасі, його навчали й підтримували американські спецслужби. Останнім часом, журналісти The New York Times розповіли про захопливу операцію, під час якої він разом з іншими бійцями підрозділу висадився в Криму, що спричинило серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією.

Стаття розкриває вражаючі дії Кирила Буданова, начальника української розвідки, який відзначився успішними операціями в тилу противника. Його участь у навчанні разом з американськими спецслужбами стала важливим кроком у розвитку українських розвідників. Виділяється його роль у висадці в Криму, що спричинила серйозне напруження у відносинах між Україною та Росією. Ці інформаційні джерела, в основі яких лежать інтерв'ю з численними чиновниками та дослідження газети "The New York Times", дозволяють краще зрозуміти важливість співпраці між Україною та американськими партнерами в сфері безпеки.

Український "Беклінтон": історія простого ФОПіста, який виграє тендери та балує доньку розкішними королівськими уподобаннями.

В 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його близькі отримали не менш як чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, що дозволяє кожному громадянину України безоплатно отримати земельну ділянку. Так, згідно з вироком сільської ради, земельні ділянки були виділені Беатрисі Миколаївні Греченюк (дочка), Михайлу Васильовичу Греченюку (брату), Михайлу Михайловичу Крайнеру (пресумованому водієві Греченюка) та Маріанні Олександрівні Крайнер (дружині водія Греченюка). Судові сутички щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте відзначені особи врешті-решт змогли захистити своє право на землю.

Микола Греченюк особисто володіє чотирма земельними ділянками та будинком в Підвиноградові. Водночас, його донька Беатриса володіє трьома ділянками та власним маєтком. Крім того, окрім свого ФОПу, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала участь у не менше ніж 124 конкурсах і виграла підряди на загальну суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми можуть здаватися не надто великими порівняно з іншими учасниками тендерів, проте це не заважає Беатрисі Миколаївні (або, як вказано в реєстрах, Беатрікс) насолоджуватися життям, яке вона має сьогодні. Вона публікує в Instagram фотографії свого розкішного способу життя, не відстаючи від своїх подружок, серед яких сестра Романа Гринкевича, опального розкрадача армії, Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка, Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, що є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги, також є відомою особистістю. Петьовки, хоча й мають стару ворожнечу з Балогами, проте це не заважає обом родинам успішно керувати своєю рідною місцевістю. Наприклад, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати там свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також зазначає, що є дизайнеркою інтер'єрів, і публікує фотографії свого власного дому, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin' restobar в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та вишукані вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, на відміну від своєї співзацікавленої дружини, займається автобізнесом та мав невдалу спробу власної політичної кар'єри, представляючи партію "Рідне Закарпаття" у виборах в Мукачевому. У червні 2022 року, коли Росія вторглася до України, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням надати його синові дозвіл на виїзд за кордон на три місяці. Прохання було підкріплене твердженням, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для яких просив дозвіл на виїзд за кордон Василь Петьовка, також знаходився його сват Микола Греченюк. Національне агентство з питань запобігання корупції склало адміністративний протокол щодо замовлення цих дозволів, проте після того, як було запевнено, що син і сват повернулися до України з волонтерською місією, НАЗК більше не переслідувало їх.

У липні 2022 року, коли діяли згадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Це може вказувати на те, що запит на виїзд за кордон, можливо, був пов'язаний не з волонтерством, а з наміром придбати подарунки на родинне свято. Проте насправді, як показують фотографії в Instagram, в вересні 2023 року Беатриса Греченюк з дочкою, а можливо, й чоловіком, відправилися у подорож до Італії. Це була не просто подорож, а справжня розкішна подорож, в рамках якої вони перебували у палаці. Представники Закарпаття завжди славилися своєю тягою до розкошів, позолоти та розкішних речей. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, здивує навіть найвідоміших світських левиць світу. Це викликає питання, чи всі ці розкоші придбані законними шляхами, чи частина з них завозиться через кордон з контрабандою, яка масштабно проникає через Закарпатську область. Варто замислитися, чи є всі ці блага результатом чесної праці та підприємництва, чи ж деякі з них мають тінь сумніву, яка може виявитися в прийдешньому.

У вищезгаданій статті розглянуто ситуацію навколо сім'ї Миколи Греченюка з Закарпаття, яка володіє значним майновим ресурсом та здійснює розкішний спосіб життя, навіть в контексті війни та внутрішньополітичних турбулентностей в Україні. Зазначено, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, має певний бізнес та спробував у політиці, а також, що його батько, нардеп Василь Петьовка, намагався організувати виїзд за кордон для родини свого сина. Хоча є ознаки корупційних дій, таких як отримання земельних ділянок та перепусток за підозрою у волонтерстві, зазначається, що відповідні органи не продовжують переслідувати цих осіб. Висловлюється припущення про можливе походження частини майна через контрабанду, особливо у контексті активності контрабандистських мереж у Закарпатті. Таким чином, стаття привертає увагу до проблеми корупції, використання владних зв'язків для особистої вигоди, а також до необхідності ретельного контролю та розслідування джерел майнового нагромадження осіб, які перебувають на високих посадах або мають впливові зв'язки.

Справжня принцеса Закарпаття: успіхи колишнього сільського депутата Миколи Греченюка у державних тендерах

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради, яке надало їм право на безкоштовне земельне володіння, яке гарантується українською Конституцією. Отримали ділянки: Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (пресумований водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина пресумованого водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих ділянок тривали аж до 2021 року, але в результаті вказані особи вдало захистили свої права на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком, тоді як його донька Беатриса володіє трема ділянками та власним маєтком. Окрім того, крім свого ФОПу, Микола Греченюк також є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому дуже пощастило з отриманням державних тендерів. Згідно з даними з "Прозоро", ця компанія брала участь принаймні в 124 конкурсах і виграла угоди на суму приблизно 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є дуже великими у порівнянні з іншими учасниками "тендерних воріт", це не заважає Беатрисі Греченюк насолоджуватись розкішним життям з марками Hermes, автомобілем Porsche, та поїздками в Париж, Дубай, на Сардинію, і гірські курорти. Все це вона показує у своєму Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра розкрадача армійських запасів Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка – Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість – Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого народного депутата Івана Балоги. Попри їхню неприязнь до Балоги, обидві родини активно керують своїм краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії, яка належить дружині Петьовки, найвідоміший замок Закарпаття – "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. На своїй сторінці в Instagram дочка Греченюка також зазначає, що є дизайнером інтер'єрів. Вона демонструє підписникам свій дім, дизайн якого, як вона стверджує, створила сама. Одним з бізнесів Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" у Мукачевому, де у меню представлені розкішні страви, такі як Філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році, коли Андрій Петьовка, чоловік Беатриси, був ще активним учасником політичного життя та невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, родина Петьовків опинилась у центрі уваги через його звернення за перепусткою для сина Андрія на виїзд за кордон. У контексті російсько-української війни, нардеп Василь Петьовка, батько Андрія, звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку на 3 місяці для сина. Виявляється, це звільнення для виїзду було обґрунтоване Андрієм Петьовкою як волонтерська місія від Благодійного фонду "Наша паляниця". В списку осіб, для яких було подано запит на дозвіл, також був і Микола Греченюк, сват нардепа. Національне агентство з питань запобігання корупції реагувало на це складаючи адмінпротокол, але після відкриття фактів про повернення сина та свата з волонтерською місією, претензії до Петьовких зняли. Проте, у липні 2022 року, коли діяли вже надані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запити на виїзд за кордон були не пов'язані з волонтерством, а з родинними подіями. Проте, в вересні 2023 року, виходячи з Instagram, можна побачити, що Беатриса відправилась у розкішну подорож до Італії, що може викликати питання про джерело її доходів. З огляду на те, що Закарпатська область лідирує серед областей України з поставок незадекларованих товарів, можна поставити питання про можливість фінансування цих подорожей через контрабанду.

• Родина Петьовких та Греченюків, які є відомими фігурами на Закарпатті, знаходиться під увагою громадськості через різні скандальні події, зокрема, щодо отримання перепусток на виїзд за кордон.

• Використання волонтерства як офіційного приводу для виїзду за кордон може бути спробою уникнути санкцій або викликає питання щодо справжніх мотивів подорожі.

• Розкішні подорожі та розкішне життя, яке демонструється у соціальних мережах, викликають питання про джерела фінансування, особливо з огляду на проблему контрабанди на Закарпатті.

• Діяльність родин Петьовких та Греченюків створює враження корупційних схем або недостатньо прозорих практик, що піддаються суспільному контролю та можуть потребувати додаткового розслідування з боку відповідних органів.

У відомому селі Рудня на Київщині активно обговорюється пропозиція переукласти угоди оренди з компанією, що пов'язана з проросійським аграрієм Місаком Хідіряном, ще на наступні 7 років. Це викликало серйозні занепокоєння серед місцевих мешканців, які підозрюють, що за цим стоять інтереси, несприятливі для України. Саме тому журналісти редакції СтопКору вирішили докладно дослідити цю ситуацію. Село Рудня знаходиться у складі Великодимерської селищної громади Броварського району Київської області. Населення села налічує близько 1910 осіб, а загальна площа земель у межах колишньої Руднянської сільської ради складає майже 3 тисячі гектарів. Зазначене село

Цікавою деталлю є те, що на етапі свого становлення в початкових років 2010-х "Пирятинський делікатес" мав серед своїх керівників Артака Хідіряна, який, ймовірно, є сином Місака Хідіряна. Історичним засновником компанії є громадянка Російської Федерації Тамара Хідірян, а її бізнес-партнером і співзасновником виступав Дживан Мамоян, відомий своїми спірними діями. Згідно з розслідуванням журналістів СтопКор, у січні 2023 року в Києві Служба безпеки України затримала власника великого агрохолдингу, який забезпечував постачання харчових продуктів для окупаційних сил на лівому березі Херсонської області. За інформацією українського видання Forbes, затриманим виявився засновник ТОВ "Моріс Каховка" Дживан Мамоян. Зазначено, що агрокомпанія, контрольована Мамояном, була одним з провідних фінансових донорів південного регіону для російського "Фонду підтримки учасників СВО", створеного у 2023 році. Крім того, Мамоян є співзасновником "Пирятинського делікатесу" разом з Тамарою Хідірян. Він також має два ФОП у Києві, які займаються роздрібною торгівлею на лотках і ринках.

Інші аспекти стосуються Місака Хідіряна, якому приписують можливу проросійську позицію. За даними інформаційно-аналітичних платформ, в українських реєстрах він зазначений як громадянин Вірменії, хоча деякі ЗМІ вказують на можливість наявності у нього інших паспортів, зокрема угорського, країни, голова уряду якої, Віктор Орбан, відомий своїми симпатіями до РФ. Звинувачення в адресу Місака Хідіряна та його родини не обминули інформаційні канали. Наприклад, у червні 2023 року він відправився у закордонне турне, заявивши про своє бажання отримати "паспорт однієї з країн Євросоюзу". Крім цього, згадувалась його можлива причетність до одного з найпотужніших конвертаційних центрів України, через який кошти надходили до ОРДЛО. Інформація про його рідного брата, Самвела Хідіряна, також була розголошена. Вказувалося, що він довгий час мешкав у Москві та мав російське громадянство.

Представники A.G.R. Group та родини Хідірян відмовилися від коментарів, однак журналісти залишають запити на відповідь для висвітлення їхньої публічної позиції.

Чи можливо, що ті, хто намагалися захопити землі Київщини силою зброї, тепер стримуються відкритого застосування сили, намагаючись тихо "присвоїти" їх через підконтрольні бізнес-структури? Представники активної громадськості села Рудня переконані, що такий сценарій можливий. І аналіз, проведений журналістами СтопКору, підтверджує: їхні обурення мають певні підстави, які варто ретельно перевірити компетентним органам.

• Процес "анексії" земель на Київщині може здійснюватися не лише за допомогою військової сили, але й шляхом тихих підтримок та впливу через підконтрольні бізнес-структури.

• Обурення та побоювання місцевої громадськості села Рудня стосовно цієї ситуації мають певні підстави, які потребують ретельної перевірки та уваги компетентних органів.

• Результати аналітичного дослідження, проведеного журналістами СтопКору, підтверджують необхідність подальшого вивчення та реагування на цю проблему для забезпечення захисту прав місцевих громад та земельних ресурсів.

Беатриса з Закарпаття: історія Миколи Греченюка, який перемагає в тендерах та балує свою дочку розкішними прикрасами

У 2015 році, коли Микола Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Це було здійснено в межах права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією України. Ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (водій Греченюка за даними ЗМІ) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи все ж отримали право на землю.

Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. У свою чергу, його дочка Беатриса має у своєму володінні три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому вдалося перемогти в ряді тендерів. Згідно з даними "Прозоро", ця компанія брала участь у щонайменше 124 конкурсах і виграла підрядів на загальну суму близько 370 мільйонів гривень.

Життя Беатриси Миколаївни Греченюк, або Беатрікс, як вона зазначається у реєстрах, мало пов'язане з простотою. Вона демонструє своє розкішне життя на своїй сторінці в Instagram, де не поступається своїм подружкам, серед яких сестра Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата Миколи Тищенка – Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, син народного депутата Василя Петьовки, також є відомою особистістю. Пара веде розкішне життя, яке оздоблюється поїздками в екзотичні країни та шануванням розкішних товарів. Крім того, Беатриса вказує у своєму Instagram, що займається дизайном інтер'єрів та володіє рестораном Darlin' restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви та вино.

У 2015 році Беатриса Греченюк вийшла заміж за Андрія Петьовку, який, крім автобізнесу, також невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли загострився конфлікт між Україною та Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про перепустку для свого сина на виїзд за кордон на три місяці. Зазначено, що Андрій Петьовка волонтерить від Благодійного фонду "Наша паляниця". Серед інших осіб, для яких просив дозвіл на виїзд, був і Микола Греченюк, сват Андрія Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол за цим фактом, але після того, як було підтверджено їхнє повернення в Україну, претензій більше не виникло.

У липні 2022 року, коли діяли зазначені перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. Ймовірно, саме в цей час чоловік та батько подорожували за кордоном не для волонтерства, а для придбання подарунків на родинне свято. Проте, згідно з Instagram, найрозкішнішу подорож Беатриса влаштувала у вересні 2023 року в Італії, можливо, разом із своєю сім'єю. Їхня подорож пройшла не просто в готелі, а в справжньому палаці.

Сім'я з Закарпаття завжди відзначалася своєю пристрастю до розкошів, але те, що можна побачити на їхніх сторінках у соціальних мережах, може здивувати найвідоміших світських левиць. Варто замислитися, чи не фінансується це все за рахунок контрабанди, яка масово ввозиться через Закарпатську область, яка є лідером серед областей України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті висвітлено приклад недоречного використання влади та впливу для особистих користей. Розкрито, як члени сімей впливових осіб використовують свої зв'язки для отримання переваг, таких як земельні ділянки та дозволи на виїзд за кордон, навіть у період війни. Ця практика викликає сумніви щодо коректності та прозорості дій у владних структурах.

Крім того, стаття розкриває життя осіб, які мають вибагливий спосіб життя, який суперечить їхньому статусу та джерелу доходу. Зауважується, що деякі елементи розкішного способу життя можуть бути фінансовані з тіньових джерел, зокрема контрабанди, що створює загрозу для законності та економічної стабільності країни.

Узагальнюючи, стаття наголошує на необхідності боротьби з корупцією, забезпеченні прозорості та відповідальності владних структур перед громадянами, а також на важливості розвитку механізмів контролю за діяльністю посадових осіб та їхніх родичів.