Політика

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році всередині українського військово-політичного керівництва виникли серйозні розбіжності щодо бачення подальших кроків оборони держави. Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний уперше публічно поділився деталями глибокого конфлікту з президентом Володимир Зеленський. Його заява пролунала в інтерв’ю для Associated Press і стала помітною подією як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії.

За словами Залужного, ключові суперечності стосувалися стратегічного бачення розвитку війни, темпів наступальних операцій і підходів до мобілізації ресурсів. На тлі стрімкого загострення бойових дій 2022 року перед керівництвом держави стояли безпрецедентні виклики — необхідність швидко реагувати на зміну обстановки на фронті, забезпечувати армію технікою й озброєнням та водночас утримувати політичну єдність країни. У таких умовах різниця в оцінках ризиків і можливостей неминуче загострювалася.

Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

«Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

Президент США Дональд Трамп увійшов в історію як 45-й глава Білого дому, чия політична кар’єра суттєво змінила традиційний ландшафт американської політики. До обрання на найвищу державну посаду він був відомим бізнесменом, девелопером та медійною особистістю. Його прихід у політику став несподіванкою для багатьох експертів, адже Трамп не мав попереднього досвіду державної служби чи військової кар’єри.

Під час президентської кампанії 2016 року він представляв Республіканську партію та будував свою риторику навколо гасел економічного націоналізму, посилення контролю над міграцією та перегляду міжнародних торговельних угод. Його перемога на виборах стала однією з найрезонансніших подій у новітній історії США, продемонструвавши глибокі суспільні зміни та запит частини виборців на нетрадиційного політичного лідера.

«Україні краще сісти за стіл переговорів як можна швидше», — наголосив президент США.

Новий раунд тристоронніх переговорів за участі представників США, України та Росії запланований на 17–18 лютого у Женеві. Очікується, що формат зустрічі буде подібним до переговорів, які раніше відбулися в Абу-Дабі. Американську сторону представлятимуть спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Попри активізацію дипломатичних зусиль з боку Вашингтона, аналітики оцінюють шанси на швидкий прорив як низькі. Росія продовжує наполягати на максималістських вимогах, що значно ускладнює досягнення компромісу.

За інформацією, озвученою російською стороною, переговори за посередництва США можуть зосередитися насамперед на територіальних питаннях, які залишаються ключовим каменем спотикання. Серед інших складних тем — контроль над Запорізькою атомною електростанцією та потенційна роль західних військ у післявоєнній архітектурі безпеки України.

Таким чином, зустріч у Женеві відбуватиметься на тлі жорстких позицій сторін і зростаючого міжнародного тиску щодо пошуку формули врегулювання.

Китайська сторона ініціювала надання Україні чергового пакета гуманітарної підтримки, спрямованого на зміцнення енергетичної стійкості держави після масштабних руйнувань, спричинених атаками на критичну інфраструктуру. У центрі уваги — допомога енергетичному сектору, який зазнав суттєвих втрат унаслідок пошкодження електростанцій, підстанцій та мереж розподілу електроенергії.

Новий пакет передбачає передачу обладнання та технічних рішень, необхідних для оперативного відновлення електропостачання у постраждалих регіонах. Йдеться про генератори різної потужності, трансформатори, кабельну продукцію, а також компоненти для ремонту підстанцій. Частина допомоги може бути спрямована на забезпечення стабільної роботи лікарень, об’єктів водопостачання, навчальних закладів та інших установ, що мають стратегічне значення для життєдіяльності громад.

За словами Вітакера, Пекін міг би зупинити конфлікт, припинивши продаж Росії технологій подвійного призначення та зменшивши закупівлю російської нафти й газу. Дипломат наголосив, що війна Росії проти України, на його переконання, значною мірою тримається на підтримці Китаю.

Заяви пролунали після зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І з главою МЗС України Андрієм Сибігою на полях міжнародної конференції. Китайська сторона пообіцяла надати гуманітарну енергетичну допомогу, яка має допомогти Україні впоратися з наслідками регулярних атак на об’єкти енергетики. Водночас Пекін не розкрив ані обсягів, ані конкретного змісту запропонованого пакета.

Китай офіційно наполягає, що не є стороною конфлікту та виступає за політичне врегулювання. Пекін заперечує постачання летальної зброї Росії і заявляє про прагнення відігравати “конструктивну роль” у врегулюванні кризи.

Однак у Вашингтоні дедалі частіше характеризують Китай як ключового зовнішнього союзника Москви. За оцінками американських чиновників, Росія суттєво залежить від китайських компонентів і технологій, зокрема тих, що можуть використовуватися у виробництві безпілотників та іншого військового обладнання.

Крім того, Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі забезпечують Кремлю стабільні доходи в умовах західних санкцій і цінових обмежень. Саме ці кошти, на думку західних політиків, дозволяють Москві продовжувати воєнні дії.

Таким чином, Пекін одночасно підтримує дипломатичні контакти з Києвом і пропонує гуманітарну допомогу, але зберігає економічну співпрацю з Москвою. Для європейських урядів, які розглядають можливість посилення обмежень щодо китайських компаній через експорт товарів подвійного призначення, така позиція Китаю створює додаткову дипломатичну складність.

У сучасному світі ми часто прагнемо швидких змін і миттєвих досягнень. Нам здається, що для успіху потрібен потужний ривок, радикальне рішення або ідеальні обставини. Проте справжні та стійкі результати найчастіше народжуються з невеликих, але регулярних кроків. Саме щоденні дії, навіть найменші, поступово формують наше майбутнє, характер і рівень досягнень.

Маленькі кроки мають одну важливу перевагу — вони реалістичні. Коли людина ставить перед собою занадто масштабну ціль, вона часто стикається з перевантаженням і внутрішнім опором. Натомість невелике завдання здається досяжним і не викликає страху. Наприклад, прості 15 хвилин навчання щодня з часом перетворюються на глибокі знання, а щоденна коротка прогулянка — на міцнішу фізичну форму.

Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

– реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);– закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;– закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);– будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.