Точка зору

Майбутнє без гарантій: Україна і постачання озброєння у 2025-2026 роках

За останнім інформаційним джерелом, відомим нам, ситуація в Збройних Силах України (ЗСУ) щодо наявності боєприпасів може піддастися певній стабілізації до наближення літнього періоду. Чеська ініціатива щодо надання 800 тисяч снарядів має на меті тимчасово пом'якшити цю проблему. До цього моменту, наші війська продовжуватимуть втрачати людей, території та техніку. Проте, ще більше хвилює той факт, що на 2025 і 2026 рік не має жодних гарантій щодо поставок озброєння, навіть у найменших обсягах. Це занепокоюєче підтверджує тенденцію до подальшого погіршення ситуації. Фактично, наші партнери використовують нас у своїй глобальній стратегії, спрямованій на максимальне скорочення витрат для себе. Українські військові командири заявили журналу Der Spiegel, що ЗСУ не зможуть протриматися проти сил Росії на довгостроковій основі. Більшість українських офіцерів підтверджують, що через недостатнє постачання практично всі підрозділи змушені економити боєприпаси. Деякі підрозділи зараз здатні утримувати свої позиції, але лише до моменту, коли російська сторона не посилить атаки. Відсутність особового складу, зброї та боєприпасів робить неможливим тривалий опір у разі збільшення ворожих дій. Таким чином, українські військові змушені стикатися з труднощами, тоді як російські війська активно наступають на всьому фронті. Україна намагається дотримуватися стратегії активної оборони, проте замість контратак втрачає велику кількість важливого обладнання, яке надходить із західних країн. У зв'язку з цим, багато підрозділів незабаром застануться без достатнього обсягу боєприпасів. "Ми не зможемо тривалий час утриматися", — визнав командир української артилерії під Вугледаром, підкреслюючи надзвичайну серйозність ситуації.

• Ситуація з постачанням боєприпасів в Збройних Силах України (ЗСУ) є надзвичайно складною та напруженою.

• Наразі немає гарантій щодо поставок озброєння на 2025 і 2026 роки, що створює серйозні перешкоди для планування та проведення оборонних операцій.

• Відсутність достатнього обсягу боєприпасів може призвести до подальшого втрати територій, техніки та людей у складі ЗСУ.

• Українські військові стикаються з серйозними труднощами через недостатнє постачання боєприпасів та важкі умови бойових дій.

• Необхідно негайно звернути увагу на цю проблему та забезпечити ЗСУ необхідними ресурсами для ефективного ведення оборонних операцій та збереження територіальної цілісності України.

Уряд Сирії вводить строгий закон про мобілізацію: що це означає для країни?

Наші джерела розкрили, що у Сирійському парламенті активно обговорюється законопроєкт щодо мобілізації, але народні обранці зіткнулися з опозицією до жорстких положень у цьому документі. Політик Мар'яна Безугла на своїй сторінці в соціальній мережі зазначила про "паніку" голови оборонного комітету Завітневича після виключення з проєкту поправок, що передбачали відповідальність за ухилення від мобілізації. Після голосування засідання було закрите.

"Після тижнів "бла-бла" щодо мобілізації комітет нарешті розпочав розгляд конкретних поправок і зразу ж зіткнувся з першим питанням, яке виглядало як підготовлений "обговорений" "тематичний блок". Але це виявилося просто марнуванням часу. Сьогодні нам не вистачило голосів для прийняття обмежень прав громадян за пропозицією ТЦК СП. Ця норма була виключена. У голови комітету спостерігається певне занепокоєння — засідання було закрите", — написала Безугла.

Вона пояснила, що проголосувала за зняття цієї норми, оскільки вона була "сформульована некоректно та не узгоджується" з адміністративним і кримінальним кодексами, "і без відповідальності це просто стало б репресивною політичною заявою та породило б додаткові корупційні ризики, які нам вже мало".

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Український парламент розглядає законопроєкт щодо мобілізації, однак обговорення зустріло опозицію щодо жорстких положень цього документа.

• Депутати не змогли узгодити певні аспекти, зокрема відповідальність за ухилення від мобілізації, що призвело до затримки у процесі прийняття закону.

• Деякі політики виступають проти непропорційних обмежень, які не корелюються з існуючими законами та можуть стати джерелом корупційних ризиків.

• Закриття засідання після неуспішного голосування за певні поправки свідчить про напруженість і розбіжності в підходах до вирішення питань мобілізації в країні.

ЄС не надасть Україні додаткову зброю

За даними нашого джерела в Офісі Президента, зустріч у Рамштайні 19 березня на жаль, ризикує стати найбільш безрезультатною в історії. Україна не отримає додаткової зброї — просто немає з чого, і найгірше стоїть справа з боєприпасами. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо збору грошей на закупівлю старої радянської зброї не дозволять Збройним Силам України відновити запаси, втрачені на фронті.

Прага очолює ініціативу щодо закупівлі для України 500 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм і 300 000 снарядів калібру 122 мм. Загалом 18 країн погодилися фінансувати ці закупівлі в рамках чеської ініціативи. Деякі уряди, такі як Норвегія, Бельгія та Нідерланди, вже зробили фактичні фінансові зобов'язання, хоча інші, зокрема Франція та Німеччина, не вказали точних сум. Президент і прем'єр-міністр Чехії представляють різні цифри про обсяги закупівель. Згідно з останніми звітами, Чехія зібрала кошти лише на 300 тисяч снарядів, не досягши об'єму в 800 тисяч, який раніше обіцяв президент.

"Ми зібрали достатньо коштів для першої партії у 300 тисяч снарядів. Проте нашою метою є закупівля значно більшої кількості!" — написав прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала на своїй сторінці в соціальній мережі, що суперечить попереднім заявам президента. Раніше Павел заявив, що Чехія забезпечила кошти на закупівлю 800 тисяч снарядів за межами ЄС для України, яка потребує додаткових боєприпасів.

У зустрічі у Рамштайні 19 березня прогнозується найбільш безрезультатна зустріч в історії. Україна не отримає додаткової зброї через відсутність ресурсів, а проблеми з боєприпасами залишаються актуальними. Ініціативи Франції, Великої Британії та Чехії щодо закупівлі старої радянської зброї не вирішать проблему України з дефіцитом боєприпасів. Всі ці країни мають намір фінансувати закупівлі, але деякі з них надали конкретні зобов'язання, тоді як інші не вказали точних сум. Різні представники чеського уряду надають різні цифри щодо кількості закупленої зброї для України, що свідчить про неоднозначність в роботі чеського уряду.

Україна залишається без F-16: чому триває затримка поставок?

За повідомленням нашого джерела в Офісі Президента, очікувані поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, не відбудуться. Інформація про це була поширена для підтримки бойового духу. Спочатку обіцяли надіслати перші літаки до кінця 2023 року, а потім весною 2024 року цілу ескадрилью, але всі поставки відкладаються, переважно з боку наших партнерів. Проте Офіс Президента вже шукає десять пілотів-найманців у країнах НАТО, яким пропонується 100 тисяч доларів на місяць, хоча літаки ще не надійшли. За даними американського видання The New York Times, у Румунії на авіабазі Фетешті був створений навчальний центр спеціально для навчання українських льотчиків роботі з F-16. Однак за повідомленнями журналістів, українські льотчики досі не розпочали там навчання, що значно уповільнює передачу західної авіації Україні. У той же час, частина пілотів продовжує проходити підготовку у США, Британії та Данії. За даними ЗМІ, Україна може отримати перші 6 із 45 обіцяних літаків F-16 вже у липні цього року. Проте залишається невизначеність стосовно того, коли і як багато літаків буде передано від кожного з партнерів України.

Згідно з отриманою інформацією, поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, будуть затримані. Ці новини могли бути поширені для підтримки бойового настрою, але факт відкладення поставок підтверджується. Офіс Президента вже шукає пілотів-найманців, але поки що літаки не надійшли. Навчальний центр у Румунії, призначений для підготовки українських льотчиків, також не почав функціонувати. Незважаючи на це, частина пілотів продовжує отримувати підготовку в інших країнах. Очікується, що перші 6 літаків можуть бути передані Україні у липні, але залишається невизначеність щодо подальших поставок.

Мобілізація ув’язнених у ЗСУ: нова стратегія Головкому Сирського для формування загонів штурмовиків-смертників

За отриманою інформацією від наших джерел в Генштабі, стало відомо, що Генеральний командувач Залужний висловив принциповий протест проти мобілізації ув'язнених до Збройних Сил, проте з приходом Сирського стався поворот у цьому питанні. Новий керівник має намір створити спеціальні загони засуджених, які згодні виступити у ролі штурмовиків-смертників та відправитися на найгарячіші ділянки фронту.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у телемарафоні, заявив про намір зареєструвати наступного тижня законопроєкт щодо дозволу на мобілізацію засуджених та ув'язнених у Верховній Раді. Він висловив переконання, що законопроєкт буде проголосований у першому та другому читаннях найближчим часом, наголошуючи на важливості цього кроку для забезпечення обороноздатності країни.

Міністр також зазначив, що серед ув'язнених є значна кількість осіб, готових приєднатися до Збройних Сил та допомогти в обороні України. Він підкреслив, що мобілізовані не будуть ті, хто порушував військову дисципліну або вчиняв злочини проти держави, а також зауважив, що не очікує опозиції в парламенті стосовно цього законопроєкту.

Згідно з поясненням Малюськи, не всі військові командири готові приймати засуджених та ув'язнених, проте вони не будуть нав'язуватися нікому. Ймовірно, це будуть окремі спеціальні загони, які будуть відокремлені від загального складу Збройних Сил.

У вищезгаданій статті розкривається ініціатива нового Головкома Сирського щодо мобілізації ув'язнених до Збройних Сил з метою створення спеціальних загонів штурмовиків-смертників. Міністр юстиції Малюська анонсував зареєстрування відповідного законопроєкту у Верховній Раді та вірить у його швидке прийняття. Зазначено, що така мобілізація може забезпечити додаткові ресурси для оборони країни, проте наголошується на важливості забезпечення військової дисципліни та відсіву осіб, які порушували її, від участі у цій ініціативі. Також зазначено, що деякі військові командири можуть не бути готовими приймати засуджених у свої ряди, і тому планується створення окремих спеціальних загонів для цієї категорії осіб.

Кирило Тимошенко – новий радник міністра оборони Умерова: що це означає для української оборонної сфери?

Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Умерова викликало значну хвилю обговорень у громадськості. Звістки про повернення Тимошенка до корупційних схем в Офісі Президента викликали серйозні сумніви щодо його придатності для нової посади. Нагадаємо, що раніше НАЗК повідомляло про чотири підозри в корупційних діяннях в адресу Тимошенка, зокрема, про використання службового становища у власних інтересах та отримання подарунків.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони наголошують на тому, що головним напрямком діяльності Тимошенка буде координація інформаційної політики та побудова єдиного інформаційного порядку денного в Силах оборони України, а також відповідальність за медіа та комунікації, проте багато хто висловлює сумніви щодо його можливості забезпечити об'єктивну та ефективну роботу у важливій сфері національної безпеки.

Звернемо увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими від пресслужби Міністерства оборони, Тимошенко буде відповідати за побудову єдиного інформаційного простору в умовах воєнного стану. Це вимагатиме від нього значних зусиль та високого професіоналізму, адже ефективне керівництво інформаційною політикою в оборонній сфері є критично важливим для забезпечення безпеки та захисту інтересів України.

Ураховуючи попередні обвинувачення в корупційних схемах, над якими стоїть Кирило Тимошенко, ситуація вимагатиме від нього особливої уваги до дотримання прозорості та чесності в своїй діяльності. Від його дій у цій новій посаді буде залежати не лише інформаційний обмін в оборонній сфері, а й загальна довіра громадськості до державних інституцій.

Висновки зазначеної статті засвідчують важливість та напруженість у сфері назначень у владних структурах, зокрема в оборонному секторі. Повернення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони, попри попередні обвинувачення у корупційних схемах, викликало значну критику та сумніви у громадськості. Насамперед, це підкреслює необхідність прозорості, чесності та високого професіоналізму у керівництві державними інституціями, особливо в такій важливій галузі, як оборона.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони вказують на головний напрямок діяльності Тимошенка у координації інформаційної політики та побудові єдиного інформаційного простору для Збройних Сил України, важливо підкреслити необхідність високого ступеня відповідальності та дотримання найвищих стандартів етики та законності.

Ця ситуація також нагадує про необхідність системних реформ та змін у процесах призначень у владних структурах, щоб забезпечити ефективне управління та дотримання принципів прозорості, а також збереження довіри громадськості до державних органів.

Мобілізація на північному кордоні: об’єднання сил Росії та Білорусі для можливого другого наступу на Київ

За словами військового аналітика Костянтина Машовця, наразі немає жодних підстав для тривоги щодо можливого нового наступу на Київ з північного кордону. Він підкреслює, що у білорусів та росіян недостатньо сил для таких дій. Відносно поширених "істерій" про неминучий наступ на Київ з півночі, наразі вздовж українсько-білоруського кордону розгорнуте наступне угрупування сил і засобів від Збройних Сил Республіки Білорусь, відомих як Волинський та Поліський операційні райони:

Піхотні відділенняМеханізовані бригадиТанкові батальйониАвіаційні підрозділиЦі "сили вторгнення" нараховують:

Десятки тисяч військовослужбовцівСотні танків і бойової технікиКілька десятків літаків та вертольотівЩодо сил і засобів "російської етимології", наразі на території Білорусі їх присутність досить обмежена, проте у разі збільшення угруповання російських військ це важко буде залишити непоміченим.

Таким чином, на даний момент усі обговорення про можливе "вторгнення з півночі у бік Києва" вважаються передчасними та необґрунтованими.

Висновки з вищезгаданої статті є наступні:

• На даний момент немає обґрунтованих підстав для тривоги щодо можливого наступу на Київ з півночного кордону, як стверджує військовий аналітик Костянтин Машовець.

• Сили у білорусів та росіян є недостатніми для здійснення подібних дій.

• Наразі вздовж українсько-білоруського кордону розгорнуті угрупування сил і засобів, проте їх масштаби не вказують на підготовку до великомасштабної військової операції.

• На території Білорусі присутні обмежені сили та засоби "російської етимології", але в разі збільшення їх чисельності важко буде залишити це непоміченим.

Отже, наразі спекуляції про можливе "вторгнення з півноч

Можливість відставки: Дмитро Кулеба розглядає покидання посади глави МЗС

Президент Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, повідомили джерела, близькі до Офісу президента. Згідно з отриманою інформацією, спочатку розглядалася можливість направлення його на посаду посланця до Лондона, проте пізніше цю позицію призначили Олександру Залужному.

Висловлено критику стосовно діяльності глави МЗС, зокрема щодо його ролі у призначенні послів та загального стану дипломатичної служби. В Офісі президента виявлене незадоволення дипломатичною діяльністю, особливо в контексті отриманих ресурсів, які, за вваженням, не були використані належним чином. За інформацією джерела, критика стосується навіть стану справ у посольствах, який, як вважається, не відповідає вимогам.

У зв'язку з цим, Ігор Жовква, заступник глави Офісу президента, який відповідає за зовнішньополітичний напрямок, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС.

У результаті розгляду можливого звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, президент Володимир Зеленський виявив незадоволення його роботою, зокрема щодо призначення послів та стану дипломатичної служби. Висловлені претензії до роботи Кулеби, які стосуються його ефективності та управлінських рішень.

Заступник глави Офісу президента, Ігор Жовква, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС у зв'язку з його керівницькими якостями та здатністю курувати зовнішньополітичні питання.

Актуальні новини