Точка зору

Російська агресія в Україні: обстріли та загроза наступу на Харків та Суми

Українська енергетична система залишається під серйозною загрозою через продовжуючу агресивну діяльність Росії в Сумській області. Обстріли енергетичної інфраструктури призвели до відключення Харкова від електропостачання, що має негативний вплив на економіку країни та збільшує дефіцит бюджету. Існує загроза наступу на Харків через Суми, що підтверджується постійними обстрілами. Крім того, складнощі можуть виникнути із забезпеченням підтримки для Збройних Сил, оскільки українська криза поступається іншим глобальним проблемам у світі. Загалом, ситуація в Сумській області залишається напруженою та потребує уваги та дій з боку українських та міжнародних організацій для забезпечення миру та безпеки в регіоні.

За даними, які надійшли від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб провів аналіз ситуації у війні в Україні та можливих перспектив у разі скорочення фінансової та військової підтримки з боку Заходу. За головним прогнозом, конфлікт триватиме щонайменше до 2027 року, а Збройні Сили України можуть змусити мобілізувати ще мільйон громадян, з можливою частковою демобілізацією наприкінці 2025 року. За думкою наших джерел, Кремль може вирішити призупинити активні дії, перетворивши конфлікт на "заморожену" ситуацію. Це означає, що російські війська можуть залишатися на території України, але постачання західної зброї припиниться, а переговори про вступ до ЄС та НАТО також можуть припинитися.

За новими даними, Україні загрожує перехід до оборонної стратегії, що може відбутися вже у 2024 році. Цю інформацію оприлюднила німецька газета Die Welt. За думкою німецьких журналістів, такий розвиток подій частково спричинений необачними діями канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших західних політиків. Зазначається, що відбувається зростаюча кількість сигналів про можливе заморожування конфлікту на певний час.

Наприклад, лідер парламентської фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх висловив ідею щодо такої можливості, що викликало значну реакцію у громадськості. Один з аргументів на користь замороження полягає в тому, що обидві сторони у конфлікті виступають як раціональні актори. Війна виснажує ресурси обох сторін, і ніхто не має виразної переваги, що ускладнює швидке завершення конфлікту та укладення мирної угоди.

Крім того, в України відчутні проблеми зі складом військових, а також дефіцит боєприпасів і зброї. За прогнозами військових експертів, ситуація може стати дуже критичною до вересня, особливо з урахуванням мобілізації Росії. Це може призвести до серйозних територіальних втрат для України. У цій ситуації важливою стає допомога з боку Заходу. Проте, з огляду на певні обставини, така допомога може бути значно обмежена. Це створює ризик на користь Москви вже у цьому році, якщо ситуація не зміниться.

У висновках до згаданої статті можна виділити декілька ключових пунктів:

• Прогнозований термін тривалості війни в Україні до 2027 року вказує на продовження конфлікту щонайменше ще кілька років.

• Можлива мобілізація ще мільйона громадян України свідчить про необхідність збереження високого рівня готовності та підтримки Збройних Сил країни.

• Зазначення про можливе замороження конфлікту може вказувати на зміну характеру бойових дій та перехід до нової фази у відносинах між сторонами конфлікту.

• Проблеми зі складом військових та дефіцит боєприпасів та зброї в Україні вимагають термінових заходів для їх вирішення.

• Важливість підтримки та допомоги з боку міжнародного співтовариства, зокрема Заходу, в умовах надзвичайної складності ситуації в Україні.

Отже, українська влада та громадяни повинні бути готові до тривалої та складної ситуації, а міжнародні партнери мають продовжувати підтримувати Україну у зусиллях щодо врегулювання конфлікту та збереження територіальної цілісності країни.

Згідно з нашими джерелами, проблеми з електропостачанням наразі спричиняють серйозні перебої у поставках, що призводить до складнощів у логістиці, особливо в армійському секторі. Це ускладнює перекидання військового обладнання, постачання продовольства, палива та інших необхідних матеріалів. Значну роль у цих проблемах відіграють пошкодження енергетичної інфраструктури.

Як стверджує виконавчий директор ДТЕК, Дмитро Сахарук, масштаб руйнувань гальмує швидке відновлення енергетичної системи України. Це вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергокомпанії, урядові структури та донорську допомогу.

Генеральний директор Yasno, Сергій Коваленко, висловив обурення стосовно можливого дефіциту електроенергії влітку через ракетні атаки на енергетичні об’єкти. Атаки сильно пошкодили генеруючі потужності та мережеві вузли "Укренерго" та інші ключові об’єкти, затягуючи процес відновлення на місяці.

Експерт із ракетно-ядерного роззброєння, Олександр Кочетков, наголошує, що російські атаки були спрямовані на найвразливіші точки енергозабезпечення, а також вказує на можливості Росії збільшити ракетні запаси в умовах санкцій. Ці атаки не лише завдають шкоди енергетичній інфраструктурі, а й створюють психологічний тиск на союзників України з метою змусити уряд вести переговори з Росією.

Українська енергетична інфраструктура стикається з серйозними викликами через ракетні атаки, які призводять до значних перебоїв у електропостачанні. Це створює складнощі в логістиці та в управлінні армійським сектором, загрожуючи не лише економіці, але й безпеці країни в цілому. Потрібно спільною дією зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергетичні компанії, уряд та міжнародних партнерів, забезпечити швидке відновлення пошкодженої інфраструктури. Також важливо вдосконалити систему захисту енергетичних об'єктів від подібних атак, а також розробити стратегії протидії подібним загрозам у майбутньому.

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

За інформацією, одержаною від наших джерел у Генеральному штабі, розпочинається процес формування нових пересувних груп протиповітряної оборони (ППО) під керівництвом генерала Сирського, узгоджений з Офісом Президента. Планується використання пускових установок системи Patriot, що розташовані на Південному напрямку і в Києві. За останній час ситуація на фронті стає все більш критичною через постійні бомбові удари противника. Лише за останню добу зафіксовано 72 бойові зіткнення між українськими захисниками та російськими окупантами. Ворожі сили здійснили 14 ракетних та 75 авіаційних ударів, а також 95 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. На жаль, через атаки терористичного характеру загинули та були поранені мирні жителі. Системи протиповітряної оборони України здійснили успішне знищення 17 безпілотників типу “Shahed”, які використовувалися ворогом учора. Багато населених пунктів були піддані артилерійським обстрілам, внаслідок чого більше 140 населених пунктів різних областей України опинилися під вогнем. На деяких напрямках було зафіксовано спроби ворожого прориву, проте наші сили успішно відбили всі атаки, надавши гідну відсіч.

На Новопавлівському напрямку наші війська продовжують успішно стримувати ворожі атаки в районах селищ Красногорівка, Георгіївка, Новомихайлівка та Побєда (Донецька область). Незважаючи на 36 спроб противника прорвати нашу оборону з використанням авіації, ми зуміли ефективно відбити їхні напади. На Оріхівському напрямку противник атакував позиції наших військ 7 разів у районах селища Роботине та Вербового (Запорізька область), проте ми здатні вдало протистояти їхнім спробам. На Херсонському напрямку ворожі сили продовжують намагатися витіснити нас з плацдармів на лівобережжі Дніпра, здійснюючи 3 штурми протягом останньої доби. У той же час, наші війська успішно завдають ворогу серйозних втрат у живій силі та техніці по всій лінії фронту. Застосування авіації Сил оборони та підрозділів ракетних військ дозволяє нам наносити удари по зосередженню ворожих військ і техніки, що сприяє подальшому зміцненню нашої оборони.

За останні доби ситуація на фронті залишається напруженою, і ворожі сили продовжують активні атаки на позиції українських військ. Незважаючи на це, наші захисники успішно стримують напади в різних районах Донецької та Запорізької областей. Використання протиповітряної оборони, авіації та ракетних військ дозволяє нам завдавати значних втрат противнику і ефективно захищати наші території. Незважаючи на спроби ворога, наші війська залишаються мобільними і готовими до відстоювання наших кордонів.

У зв’язку з початком повномасштабної війни, дискусія про винахід "українського велосипеда" втрачає актуальність. Україна, керуючись необхідністю, подала заявку та отримала статус кандидата для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу. Ситуація на світових ринках торгівлі також показує тренд на збільшення китайського експорту, що може спричинити другий шок для глобальної економіки. Китай, спостерігаючи за попереднім досвідом, намагається знову збільшити експорт після зняття обмежень, що призвело до дезінфляційного впливу на світові ціни. Експорт товарів з Китаю відроджується, зокрема технологічних продуктів, що є одним із стратегічних напрямків для китайської економіки.

З появою "прекрасного" прикладу посилення економічної потужності Пекіну на основі Росії, яка за останні роки стала значно більш залежною від технологічного експорту з Китаю, починає вибухати обговорення про те, як країни Заходу реагують на цей тренд. Заходи для захисту стратегічної промисловості, такі як антидемпінгові розслідування та прямі заборони на імпорт, стають все більш поширеними відповідями на конкурентний тиск, який накладається Китаєм. Така торговельна битва ще не досягла свого піку, але вже стає очевидною загрозою для розвинутих країн. Зміщення виробництва з Китаю, підсилення конкуренції в технологічному секторі та збільшення залежності від китайського експорту створюють потенціал для додаткових дисбалансів у світовій економіці. Цей другий шок від торгівлі з Китаєм, затриманий кількома факторами, вже простежується і виявляється у ряді торговельних суперечок та уповільненні експорту з Китаю. Протиріччя та напруженість в міжнародних торговельних відносинах можуть лише загострюватися у наступні роки, ставлячи перед країнами світу нові виклики та завдання.

Повномасштабна війна, яка віддзеркалюється в загостренні геополітичних конфліктів та економічних турбуленціях, вимагає від України не лише відновлення стійкості та безпеки, але й глибоких структурних змін у економічному секторі. Протягом останніх 30 років наша країна пережила періоди трансформації, які, на жаль, частіше супроводжувалися втратами, ніж здобутками. Наша обробна промисловість, зокрема, залишається свідком цих складних процесів. Хоча до початку війни існувала можливість обговорення "українського шляху" розвитку, з метою стати транзитною державою та підтримати експансію китайських товарів на ринки ЄС, після настання воєнного стану такі обговорення втратили актуальність. Ми вже не можемо дозволити собі витрачати час на уявлення "українського велосипеда", тепер наші зусилля повинні бути спрямовані на швидке вступлення в Європейський Союз. Тривалий час Україна була свідком активної торгівлі з Китаєм, проте структура цієї торгівлі часто зміцнювала сировинний характер нашої економіки та олігархічні структури. З урахуванням складної ситуації, що склалася, нам необхідно прискорено розвивати шлях до вступу в ЄС, що стає питанням нашої виживання та ключовим моментом нашого майбутнього.

Війна, безумовно, вносить свої корективи, але вона не є перешкодою для зміцнення інститутів, які забезпечують верховенство права. Навпаки, це може стати можливістю для України залучати інвестиції, вбудовуватися у глобальні ланцюги створення доданої вартості та розвивати власні конкурентні переваги. Навіть у ситуації війни та складних відносин з сусідами по ЄС, ми повинні максимально використовувати переваги, що надаються нам членством у цьому об'єднанні, зокрема вигоди від чотирьох свобод і фінансову підтримку через програму Ukraine Facility. Ця програма, яка буде набувати нового змісту та наповнюватися новими можливостями, може служити інструментом для підготовчої роботи перед вступом до ЄС.

У контексті зростаючої конкуренції між ЄС та Китаєм у виробництві середньо- і високотехнологічних товарів, Україна може знайти свою нішу, ставши країною-кандидатом на вступ до ЄС та привабливим місцем для перенесення виробництва "поближче до кордонів" ЄС. Наше завдання — посилити промислові зв'язки з ключовими країнами ЄС, такими як Німеччина, Франція та Великобританія, де вже є міцні економічні зв'язки та потенціал для співпраці. Ми повинні використовувати досвід інших країн, таких як Польща, Чехія та Словаччина, які успішно пройшли шлях промислової трансформації, щоб знайти свою нішу та розвиватися в умовах глобальної конкуренції.

Таким чином, навіть у складних умовах війни і геополітичних турбулентностей, Україна має можливість зміцнити свою економіку, стати частиною глобальних ланцюгів виробництва та реалізувати свій потенціал як країна, яка прагне до інтеграції в Європейський Союз.

Наші сусіди з країн Європейського Союзу розуміють всі ризики та потенціал України після війни краще за всіх інших. Вони спостерігають за нашими зусиллями та можливостями із великим інтересом та певною обуреністю, оскільки бачать у нас потенціал, який може стати вагомим вкладом у спільне майбутнє. Але одночасно вони також почувають невпевненість і тривогу, що ризики та проблеми України можуть вплинути на стабільність та безпеку регіону. Це призводить до "істерики" та "заряджання" протестного потенціалу з метою обмеження нашої торгівлі та економічної інтеграції до Європейського Союзу.

Історія показує, що спроби розширення торгівлі з ЄС, зокрема у сільському господарстві, можуть збільшити протест та опозицію. Але це не єдиний шлях. Я погоджуюсь з експертами, що замість цього ми маємо розвивати свої унікальні ніші в експорті до ЄС, які відповідають їхнім потребам та стандартам. Це може бути зелена енергетика, металургія, хімічна та машинобудівна промисловість. Шлях до успіху полягає у залученні європейського капіталу та партнерства з ними для промислової реструктуризації.

Загострення конкурентної боротьби між ЄС та Китаєм створює нові можливості для нас. Ми можемо стати партнерами ЄС у боротьбі з китайською економікою, привертаючи європейський капітал у важливі галузі. Наш досвід у військовій промисловості може стати основою для розвитку високотехнологічних галузей, що додають велику вартість. З моменту війни ми накопичили значний досвід, який може бути використаний для розвитку нових технологій та продуктів.

Таким чином, розвиток промисловості та співпраця з ЄС в галузі військово-промислового комплексу можуть стати ключовими напрямами нашої економічної стратегії після війни. Це не лише додасть значну вартість нашим експортним товарам, а й сприятиме залученню нових інвестицій та технологій до нашої країни.

У висновку можна зазначити, що після війни Україна має великий потенціал для зміцнення своєї економіки та інтеграції до Європейського Союзу. Хоча воєнний конфлікт вніс певні виклики, він також відкрив можливості для розвитку нових напрямків та співпраці з ЄС.

Зокрема, розвиток промисловості, особливо у військово-промисловому комплексі, може стати ключовим фактором у післявоєнному відновленні країни. Шляхом привертання європейського капіталу та впровадження нових технологій, Україна може стати важливим гравцем у глобальному ринку високотехнологічних товарів.

Також важливою є розробка унікальних ніш у експорті до Європейського Союзу, що відповідають їхнім потребам та стандартам. Це дозволить Україні зменшити залежність від аграрного сектору та залучити нові можливості для розвитку промисловості та високододаного сектору.

Загалом, зміцнення співпраці з Європейським Союзом та розвиток власної економіки на основі нових напрямків стануть ключовими факторами в післявоєнному відновленні України та підвищенні її конкурентоспроможності на міжнародному ринку.

За останніми звітами, ситуація з постачанням озброєнь та військової допомоги для України є дуже напруженою. Адміністрація Байдена попередила про складнощі з фінансуванням та поставками, і прогрес у цьому питанні не очікується навіть до літа. Пентагон вичерпав свої можливості, і тепер Україна мусить шукати інші варіанти для поповнення своїх запасів озброєнь. Хоча Захід створює враження довгострокової підтримки, насправді поставки зброї практично припинилися, а законопроєкт про виділення допомоги для України у США затримується. Дефіцит озброєнь вже став критичним, що призвело до того, що ЗСУ мають лише двомісячний запас бойових матеріалів. Ситуація щодо боєприпасів для української ППО також є непокірною, і без нових поставок вони вичерпаються до березня. Українські війська стикаються з виснаженням та нестачею зброї та боєприпасів, що підтверджується джерелами в The New York Times.

Згідно з отриманими даними, Україна стикається з серйозними труднощами у забезпеченні озброєнь та військової допомоги через складнощі з фінансуванням та поставками. Пентагон вичерпав свої ресурси, тож країні потрібно шукати інші шляхи для поповнення запасів озброєнь. Запаси боєприпасів для ЗСУ та систем ППО вже на межі вичерпання, що створює серйозні загрози для обороноздатності країни. Необхідно негайно знайти рішення для забезпечення військових потреб України, оскільки подальша затримка може призвести до серйозних наслідків на передовій.