Точка зору

За інформацією, отриманою від нашого джерела в Офісі Президента, стає зрозуміло, що Пентагон висловив сумніви щодо здатності Збройних Сил України забезпечити військову мобілізацію у зв'язку з проблемами в резерві і відмовою українців вступати до Територіальних центрів кваліфікації. Західні країни активно стежать за цим процесом та реагують на скандальні ситуації, що виникають із загостренням суспільної обстановки. Примусове призовання чоловіків до військкоматів породило враження, що українське населення втомилося від війни. Тим не менш, загальна мобілізація лише посилиться, а новий законопроєкт поставить перед громадянами вибір: між життям та цифровим рабством. Територіальні центри кваліфікації працюватимуть у цілодобовому режимі. Рішення видано Кабінетом Міністрів, про що повідомив його представник у Верховній Раді, Мельничук. Нові правила дозволяють: ▪️ розглядати справи про адміністративні правопорушення; ▪️ накладати адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; ▪️ організовувати з визначеною періодичністю проведення медичних оглядів і психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями призовників і резервістів.

У результаті аналізу надходженої інформації можна зробити кілька висновків. Перш за все, спостереження Пентагону щодо ситуації з мобілізацією в українських Збройних Силах свідчить про серйозні турботи щодо здатності України відповідати на виклики безпеки. Відмова деяких громадян вступати до Територіальних центрів кваліфікації може відображати загальний рівень невдоволеності і надмірного стресу, пов'язаного з тривалою війною. Однак прийняття нових законодавчих змін, які стимулюють та контролюють мобілізаційні процеси, свідчить про зусилля уряду у забезпеченні обороноздатності країни. Важливою є також активна участь українських інституцій у вирішенні проблем та наданні підтримки тим, хто відділяється на захист країни.

Зберігання Авдіївки: Сирський готовий піти на будь-які жертви

Утримання міста Авдіївка стає вирішальною проблемою для українських військ, а також для політичного курсу президента Зеленського. Згідно з наявною інформацією, новий головком Сирський взяв на себе зобов'язання перед президентом тримати місто будь-якими засобами, навіть у складних обставинах. Однак, ситуація в Авдіївці надзвичайно складна, і втрата міста може сильно підірвати підтримку Зеленського. Влада знову опиняється в політичному та військовому напруженні, і вирішення цієї проблеми стає важливим завданням для Офісу Президента.

Звільнення Залужного, безсумнівно, є значною подією, яка викликає суперечливі почуття та реакції в українському суспільстві. Цей крок можна розглядати як важливий етап у відстоюванні національних інтересів, або як можливий ризик для стабільності та ефективності ведення війни.

Звільнення Залужного можна порівняти з важливим ходом на шаховій дошці, який, з одного боку, може відкрити нові перспективи та можливості, а з іншого — викликати непередбачені наслідки. Відбуваючись у контексті війни, цей крок варто розглядати з особливою увагою, оскільки від його наслідків залежить не лише майбутнє Залужного, а й стійкість країни в цей складний період.

З одного боку, Залужний був обличчям опору та надії для багатьох українців, символом боротьби за справедливість і права. Його звільнення може бути сприйняте як перемога правової системи, сигнал про те, що ніхто не стоїть поза законом, навіть у найвищих сферах влади.

З іншого боку, відходячи від символіки, звільнення Залужного створює ризики для держави, зокрема в контексті ведення війни. Армія, як ніколи, потребує єдності та впевненості у своєму керівництві. Відновлення довіри та стабільності у військовому керівництві є ключовим елементом успішного протистояння агресору. Звільнення керівника, якому була довіра військових та громадськості, може порушити цю стабільність та зібрати пил під нігті національному обороні.

Таким чином, не можна недооцінювати значення цього кроку, адже від його наслідків залежить не лише особиста доля Залужного, а й майбутнє країни в цілому. Важливо зберегти баланс між правовою справедливістю та стабільністю військового керівництва, щоб уникнути додаткових ризиків у часи війни та зберегти впевненість у здатності країни протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Так, безумовно, президенту Зеленському належить право здійснювати кадрові призначення та звільнення, він цим правом скористався, розривши контракт з Залужним. Однак, винятково від легальності вирішальне значення має легітимність такого рішення перед суспільством. Чи вважають громадяни крок президента виправданим і обґрунтованим, особливо знаючи, що він став результатом політичних протиріч?

Питання це риторичне. Неминуче варто підкреслити, що конфлікти між Зеленським та Залужним призвели до токсичної атмосфери, яка не сприяла ефективній роботі Збройних Сил. Проте, завжди є дві альтернативи. Не лише та, яку обрали, а й доросла, мудра. Та, коли люди стримують свої бажання та емоції, працюють разом до кінця війни. Нажаль, у цьому випадку бракувало дорослих осіб. Розумного рішення не було прийнято.

Якщо б я був російським агентом впливу, останні місяці були б для мене найкращим часом. Вдалося б здійснити неймовірне — викликати протистояння з владою у всіх сферах: журналістика, бізнес, та тепер і військова сфера. І все це на тлі втомленого суспільства та потреби у збереженні підтримки від західних союзників.

Але на жаль, найбільшим переможцем цієї ситуації стає не Зеленський, а Путін. Він, використовуючи наші внутрішні конфлікти, виграє, а Україна, на жаль, програє. Сьогодні ми всі в Україні стали свідками цієї програшної гри.

У висновку слід зазначити, що звільнення Залужного є важливою та суперечливою подією для українського суспільства. Хоча президент має законне право на такі рішення, легітимність цього кроку виникає з його прийняття суспільством. Невпевненість щодо легітимності звільнення Залужного підкреслюється тим, що рішення було результатом політичних протиріч та неспроможності сторін знайти конструктивне рішення. Водночас, ця ситуація стає частиною більш широкого контексту, де внутрішні конфлікти використовуються зовнішніми силами для досягнення своїх цілей, що загрожує національним інтересам України та її підтримці на міжнародній арені. Таким чином, необхідно намагатися знайти конструктивні рішення в межах національних інтересів та відстоювати їх, уникати втрат на внутрішньополітичному рівні, а також усвідомлювати потенційні загрози зовнішнього впливу на внутрішні справи країни.

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

За нашими джерелами, Максим Федоров брав активну участь у розробці цифрової складової законопроєкту про мобілізацію. Він вніс важливі пропозиції щодо використання баз Державної служби реєстрації актів цивільного стану з метою забезпечення повної мобілізації. Згідно з цим законопроєктом, електронна повістка матиме силу доставленої, навіть у випадку, якщо адресат не перегляне її, оскільки реєстрація у електронному кабінеті призовника стане обов'язковою в усіх сферах діяльності. Також надійшла інформація, що Максим Федоров відповідає за координацію процесу впровадження електронних повісток.

Міністерство цифрової трансформації, за словами Федорова, працює над реалізацією проєкту військового квитка у мобільному додатку "Дія". Проте, він утримується від розголошення деталей, наголошуючи на конфіденційності цієї інформації на даний момент. Федоров також підкреслив, що офіційне оголошення цього проєкту найбільш доцільно буде здійснити Міністерством оборони.

У підсумку, Максим Федоров активно брав участь у розробці законопроєкту про мобілізацію, вносячи важливі пропозиції щодо використання цифрових технологій. Згідно з цим законопроєктом, електронні повістки матимуть силу доставленої, що підвищить ефективність процесу мобілізації. Також відомо, що Федоров відповідає за координацію впровадження електронних повісток.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт військового квитка у мобільному додатку "Дія", однак деталі цього проєкту поки залишаються конфіденційними. Офіційне оголошення про цей проєкт найбільш доцільно буде здійснити Міністерство оборони.

За лаштунками влади: СБУ стежило за операторами Бігус.інфо, а відставка керівника лише початок

Свіжий витік інформації вказує на те, що Служба безпеки України відстежувала діяльність операторів проєкту Бігус.інфо, що знайшло відображення у відставці керівника Департаменту захисту національної державності Романа Семенченка. За словами інсайдера, влада вирішила зняти підозри з себе, а Семенченку обіцяли великі відступні та "пенсію" за мовчання.

Ця інформація викликає невдоволення серед громадськості та політичних діячів, які обурюються тим, що замість боротьби із справжніми загрозами, влада використовує служби безпеки для тискання непокірних журналістів та політичних опонентів.

Народний депутат Гео Лерос гостро критикує практику використання СБУ для тероризування журналістів та визначає її як виходження за рамки повноважень, перетворення служби на інструмент політичних репресій. Також вказується на наказ голови Офісу Президента Андрія Єрмака стежити за антикорупціонерами, що ще більше підштовхує суспільство до переосмислення дій влади та її відносин з правоохоронними органами.

Ситуація, викрита в інсайдерському матеріалі, знову ставить під сумнів етичність та законність застосування силових структур для вирішення політичних завдань та тискання діячів громадянського суспільства.

Найсвіжіша інформація розкриває, що Служба безпеки України була залучена до стеження за операторами інформаційного проєкту "Бігус.інфо". Відставка керівника Департаменту захисту національної державності Романа Семенченка підтверджує цей факт, що видається спробою влади відвернутися від можливих неприємностей.

Важливою є реакція громадськості та політиків на такі події. Гео Лерос гостро засуджує використання СБУ для тиску на журналістів та політичних опонентів, вказуючи на виходження служби за межі своїх функцій. Зазначається також наказ голови Офісу Президента Андрія Єрмака стежити за антикорупціонерами, що створює серйозні сумніви щодо законності таких дій.

Все це викликає обурення суспільства і підкреслює необхідність переосмислення ролі та повноважень правоохоронних органів, а також відносин влади з громадянським суспільством. Ситуація відкриває серйозні питання етичності та законності використання силових структур для досягнення політичних цілей та обмеження свободи слова.

Торгівля голосами: Як в Верховній Раді збирають підтримку для закону про мобілізацію

За інсайдерською інформацією, законопроєктом про мобілізацію цифрову складову розробляв Федоров, використовуючи механізми тотальної мобілізації на базі Державної інформаційної інфраструктури. Важливою новацією є введення обов'язкової реєстрації електронного кабінету призовника, що стане новим завданням для громадян у всіх сферах діяльності.

Офіс Президента делегував збір голосів за законопроєкт про мобілізацію Давіду Арахамії, при цьому групи Столара і Бойка позначили готовність підтримати Банкову. За даними джерел, наразі готові підтримати законопроєкт 170-180 нардепів, і лише 120 з них представляють фракцію "Слуга народу".

Відзначається, що збір голосів під новий законопроєкт про мобілізацію відбувається складно, і депутатам пропонуватимуть хороші гроші за підтримку, вартість яких доходить до мільйона доларів. Ця практика викликає обурення та вказує на занепокоюючу тенденцію торгівлі голосами заради особистих вигід.

Описана інформація процесу формування підтримки законопроєкту про мобілізацію вказує на використання цифрових технологій та механізмів тотальної мобілізації, розроблених Федоровим. Згідно з інсайдерськими відомостями, влада прагне впровадження електронної повістки, реєстрація якої стане обов'язковою для громадян.

Інша важлива деталь — організація збору голосів у Верховній Раді. Це супроводжується зусиллями Офісу Президента, який делегує Давіду Арахамії збір голосів, а також готовністю деяких фракцій підтримати законопроєкт. Однак виникає питання етичності, оскільки згадується можливість підкупу депутатів за допомогою значних фінансових винагород.

Ця ситуація піднімає суттєві питання щодо демократії та відповідальності влади перед громадянами. Зацікавленість депутатів у торгівлі голосами виглядає неприйнятно, особливо в контексті важливих питань, таких як мобілізація. Відзначається, що такий підхід порушує принципи прозорості та чесності в законотворчому процесі, а також може підривати довіру громадян до владних структур.

Візит Вікторії Нуланд до Києва: Рокіровки влади, стосунки з США та нові виклики на фронті

Вчора в Україну прибула Вікторія Нуланд, заступник державного секретаря США з політичних питань, щоб обговорити низку ключових питань. Вона провела зустрічі з представниками Офісу Президента, під час яких обговорювалися перебудови в керівництві, зокрема, відставка керівника Департаменту захисту національної державності СБУ Романа Семенченка.

За нашими даними, в зв'язку зі скандалом стосовно стеження за журналістами "Бігус.інфо", Семенченка було відсторонено від посади. Вікторія Нуланд також висловила певні зауваження щодо дій глави СБУ Івана Залужного та ситуації на фронті в умовах бюджетної кризи.

У своєму виступі на брифінгу, Нуланд зазначила, що Сполучені Штати готові надати Україні допомогу, включаючи постачання керованих високоточних авіабомб малого діаметра. Проте, вона не дала чіткої відповіді щодо можливого сценарію, якщо Конгрес не затвердить необхідний пакет допомоги.

Візит Нуланд також висвітлив важливі питання партнерства між Україною та США, а також вказав на зміни у внутрішній політиці та оборонному секторі країни.

Візит Вікторії Нуланд до Києва мав суттєвий вплив на внутрішньополітичні процеси в Україні. Рокіровки влади, зокрема відставка керівника Департаменту захисту національної державності СБУ та можливі зміни в уряді Шмигаля, свідчать про тиск іноземного впливу на ключові структури влади.

Обговоренням питань щодо ситуації на фронті та отримання військової допомоги від Сполучених Штатів підкреслює важливість стратегічного партнерства між Україною та США. Висловлення Нуланд про можливі "приємні" сюрпризи для Росії на полі бою свідчать про рішучість обороняти національні інтереси та відстоювати суверенітет країни.

Зазначені події стали важливим етапом взаємодії між Україною та США, але також викликають питання щодо залежності української політики від зовнішніх впливів та можливості прийняття самостійних рішень в країні.