Golovnitemu.com

Категорія: ВАЖЛИВО

  • Довіра до Федорова злетіла до 65%: нове опитування показало різку зміну настроїв українців

    Довіра до Федорова злетіла до 65%: нове опитування показало різку зміну настроїв українців

    Рівень довіри українців до колишнього міністра оборони Михайла Федорова за останній тиждень зріс майже вдвічі та сягнув 65%. Про це свідчать результати соціологічного опитування групи «Рейтинг» (Rating Group), проведеного 20–21 липня 2026 року.

    Згідно з дослідженням, Федоров посів друге місце серед українських політичних і військових діячів за рівнем суспільної довіри. Найвищий показник має колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — 70%. На третій позиції опинився начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов із 62%, тоді як Президент України Володимир Зеленський отримав 59% довіри.

    Соціологи також з’ясували ставлення українців до відставки Федорова з посади міністра оборони. Переважна більшість респондентів — 72% — заявили, що не підтримують це рішення. Лише 5% висловилися на його підтримку, ще 17% відповіли, що їм байдуже, а 6% не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Опитування торкнулося й можливих президентських виборів. Якби перший тур відбувся найближчим часом, за Володимира Зеленського проголосували б 22,3% опитаних. Другий результат отримав Валерій Залужний — 14,9%, а третім став Михайло Федоров із 13,4% підтримки.

    Окремий блок дослідження був присвячений колишньому Головнокомандувачу ЗСУ Олександру Сирському. За даними Rating Group, рівень довіри до нього знизився з 39% до 23% лише за один тиждень. Водночас 55% опитаних підтримали його звільнення з посади. Соціологи звернули увагу, що польовий етап опитування завершився ще до появи в медіа офіційної інформації про кадрові зміни у військовому керівництві.

    Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) 20–21 липня 2026 року. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, окрім тимчасово окупованих територій. Заявлена статистична похибка не перевищує 3,1%.

    Стрімке зростання рейтингу Федорова відбулося після його відставки з посади міністра оборони та серії публічних заяв. Після формування нового уряду 16 липня він повідомив, що Президент Володимир Зеленський пропонував йому залишитися в команді, зокрема розглядав варіант роботи радником.

    Крім того, Федоров публічно підтвердив, що між ним і тодішнім Головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським існували розбіжності щодо підходів до управління армією та ведення війни. За його словами, він пропонував президентові змінити військове керівництво, однак тоді ця ініціатива не була підтримана.

    Уже 21 липня Президент провів окрему зустріч із Михайлом Федоровим. За словами глави держави, ексміністру запропонували нову посаду, яка має об’єднати технологічний напрям державного управління та забезпечити його подальший розвиток. Радник Президента з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що консультації щодо майбутньої роботи Федорова тривають.

    Опубліковане дослідження демонструє помітну зміну суспільних настроїв після кадрових рішень у владі. Водночас варто враховувати, що йдеться про результати одного соціологічного опитування, а оцінити стійкість цієї тенденції можна буде лише після появи наступних досліджень інших соціологічних служб.

  • Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Російська влада більше не розглядає можливість повернення Україні захоплених прикордонних територій Сумської та Харківської областей у межах потенційної мирної угоди. Кремль планує зберегти ці райони під своїм контролем як так звані буферні зони, одночасно продовжуючи військову кампанію з метою окупації всієї Донецької області.

    Про зміну позиції Москви повідомило агентство Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, близьких до російського керівництва. За їхніми словами, президент РФ Володимир Путін відмовився від територіальних поступок, які російська сторона нібито допускала на попередніх етапах неформальних переговорів зі Сполученими Штатами.

    За даними джерел, тепер Москва має намір залишити окуповані прикордонні райони Сумщини та Харківщини як постійний військовий пояс уздовж російського кордону. Це означає, що навіть у разі відновлення мирного процесу Кремль не планує добровільно відводити свої війська з цих територій.

    Водночас інформація Bloomberg ґрунтується на анонімних джерелах і поки не оформлена як офіційна мирна пропозиція Росії. Повного тексту будь-якої нової переговорної позиції Кремль не оприлюднював.

    Якою була попередня схема

    За інформацією джерел, раніше російська сторона нібито розглядала інший сценарій завершення війни. Москва могла погодитися залишити захоплені райони Сумської та Харківської областей в обмін на передачу їй усієї Донецької області, зокрема територій, які залишаються під контролем української армії.

    Такий підхід передбачав, що Сполучені Штати чинитимуть тиск на Київ, вимагаючи виведення українських військ із неокупованої частини Донеччини. Росія, зі свого боку, могла представити відступ із північних прикордонних районів як власну поступку.

    Про можливість територіального обміну раніше говорили й окремі російські коментатори. Захоплені райони Сумщини та Харківщини могли використовуватися Кремлем як предмет торгу за українські території на Донбасі. Проте російське керівництво, за новими даними, більше не планує такого обміну.

    Попередні повідомлення Bloomberg також свідчили, що Москва могла вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться відмовитися від усієї території Донбасу. Російська сторона наполягала на передачі їй частин Донецької області, які вона не змогла окупувати військовим шляхом.

    У Кремлі згадують «дух Анкориджа»

    Зміна позиції Москви, за версією джерел, пов’язана з погіршенням відносин між Кремлем і адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Російська влада нібито вважала, що під час зустрічі Путіна і Трампа на Алясці було досягнуто неформального розуміння основ майбутньої угоди. У Москві ці домовленості називали «духом Анкориджа».

    Ймовірно, йшлося не про підписаний документ, а про російське трактування усних переговорів. Американська сторона не підтверджувала існування офіційної угоди, яка передбачала б передачу Росії всієї Донецької області або примус України до територіальних поступок.

    Після подальшого загострення риторики Вашингтона Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що попередній дипломатичний сценарій більше не працює. Саме тому Москва вирішила посилити свої територіальні вимоги і не повертати захоплені райони на півночі та північному сході України.

    Росія хоче захопити всю Донецьку область

    Незмінною стратегічною метою Путіна залишається встановлення повного контролю над Донецькою областю.

    За словами джерел Bloomberg, російська влада може повернутися до серйозних переговорів лише після того, як її війська вийдуть на адміністративні межі регіону. Це означає, що Москва пов’язує дипломатичний процес не з компромісом, а з досягненням додаткових результатів на полі бою.

    Російське військове керівництво нібито доповідало Путіну, що повне захоплення Донеччини можливе до кінця 2026 року. Водночас навіть усередині російських силових структур існують сумніви щодо реалістичності такого прогнозу.

    Частина військових оцінює, що виконання цього завдання може тривати щонайменше до 2027 року. Російська армія просувається повільно, а найбільш укріплені українські міста й оборонні рубежі залишаються складними цілями.

    Аналітики Інституту вивчення війни раніше зазначали, що Путін продовжує вимагати повної окупації Донецької та Луганської областей і не демонструє готовності до значущих компромісів. Водночас можливості російської армії не гарантують досягнення цих цілей у заявлені Кремлем строки.

    Що Росія називає «буферною зоною»

    Кремль пояснює наступ на Сумщині та Харківщині необхідністю створення так званої зони безпеки, яка нібито має відсунути українські війська від російського кордону.

    Наприкінці 2025 року начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що Путін наказав розширити таку зону протягом 2026 року. Росія намагалася виправдати вторгнення необхідністю захисту Бєлгородської та Курської областей від українських обстрілів і безпілотників.

    У липні Путін стверджував, що створення «буферної зони» у Харківській, Сумській і навіть Дніпропетровській областях нібито відбувається відповідно до плану. Така риторика свідчить, що поняття «зони безпеки» Кремль використовує для виправдання захоплення дедалі нових українських територій.

    Українське командування ще навесні попереджало, що російське угруповання «Північ» намагатиметься створити вздовж кордону контрольовану смугу завширшки до 20 кілометрів.

    Тодішній командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий повідомляв про щонайменше 12 ділянок, де росіяни могли спробувати розширити своє просування, використовуючи підрозділи від штурмової роти до батальйону.

    Отже, заяви про «буферну зону» не є лише елементом переговорної позиції. Росія вже намагається реалізувати цей план військовим шляхом, захоплюючи прикордонні села та змушуючи Україну розтягувати резерви між різними напрямками фронту.

    Україна не визнає російських претензій

    З погляду міжнародного права Сумська, Харківська, Донецька та всі інші окуповані території залишаються частиною України.

    Називання захоплених районів «буферною зоною» не змінює їхнього правового статусу. Йдеться про території, окуповані внаслідок збройної агресії РФ.

    Українська влада неодноразово відкидала вимоги про одностороннє виведення ЗСУ з неокупованих районів Донбасу. Київ наголошує, що будь-які рішення щодо територій не можуть ухвалюватися без України, а замороження війни без надійних гарантій безпеки створить для Росії умови для підготовки нового нападу.

    Президент Володимир Зеленський також називав плани створення російських «буферних зон» божевільними та розцінював їх як прикриття подальшого територіального захоплення.

    Чи означає це кінець переговорів

    Повідомлення Bloomberg не означає, що дипломатичні контакти повністю припинені. Однак воно свідчить про суттєве підвищення російських вимог.

    Москва фактично сигналізує, що не готова повернутися до попереднього сценарію, за якого частини Сумщини та Харківщини могли стати предметом територіального обміну. Тепер Кремль прагне одночасно отримати всю Донецьку область і зберегти окуповані плацдарми на півночі.

    Такий підхід важко назвати компромісною переговорною позицією. Росія хоче закріпити вже досягнуті військові результати, продовжити наступ і лише після цього говорити про припинення війни.

    Крім того, поняття «буферної зони» не має чітко визначених меж. Якщо Москва вважає, що безпека російського кордону потребує захоплення територій сусідньої держави, ширина такої зони може змінюватися залежно від дальності української зброї та політичних цілей Кремля.

    Це створює ризик, що навіть після окупації певної смуги Росія висуне нові вимоги та спробує просунутися далі.

    Кремль робить ставку на продовження війни

    Нова позиція російського керівництва демонструє, що Москва поки не відмовилася від спроб досягти своїх цілей силою.

    Замість взаємного відведення військ, міжнародного контролю або пошуку компромісної лінії припинення вогню Кремль пов’язує переговори з попереднім захопленням додаткових українських територій.

    Росія розраховує, що постійний тиск на Донеччині, наступальні дії на Сумщині та Харківщині, а також удари по українській інфраструктурі послаблять позиції Києва й змусять його погодитися на територіальні втрати.

    Водночас можливість реалізації цього плану залежить від ситуації на фронті, втрат російської армії, здатності України утримувати оборону та обсягів підтримки з боку партнерів.

    Повідомлення про плани залишити частини Сумської та Харківської областей як «буферні зони» свідчить не про наближення миру, а про розширення територіальних претензій Кремля. Москва намагається перетворити тимчасово окуповані райони на постійний інструмент військового й політичного тиску, одночасно продовжуючи боротьбу за повний контроль над Донеччиною.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.

  • Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Пастка для НАТО: Росія може вдарити українськими дронами по Польщі та країнах Балтії

    Росія може готувати масштабні провокації проти країн НАТО з використанням захоплених або скопійованих українських безпілотників. Метою такої операції може стати не лише перевірка готовності Альянсу реагувати на загрози, а й спроба перекласти відповідальність за можливі атаки на Україну, посварити Київ із західними партнерами та підірвати подальшу військову підтримку.

    Про загрозу операцій «під чужим прапором» 22 липня попередив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко. За його словами, Росія може застосувати безпілотники, зовні схожі на українські, для атак або провокацій у повітряному просторі Польщі та країн Балтії.

    «Росія готує провокації під чужим прапором проти країн НАТО, зокрема може використати дрони, замасковані під українські, для здійснення атак як країн Балтії, так і провокацій проти Польщі, щоб підірвати довіру до України», — заявив Коваленко.

    У Центрі протидії дезінформації вважають, що підготовкою таких операцій займаються російські спецслужби. Коваленко назвав передусім Головне розвідувальне управління Генерального штабу РФ. За його оцінкою, до окремих етапів операції також може бути залучена Служба зовнішньої розвідки Росії. На сайті ЦПД загрозу описують як можливі гібридні операції та військові провокації проти Польщі й держав Балтії.

    Ключовим елементом такої схеми може стати використання українських безпілотників, які російські військові перехопили, захопили після падіння або відновили з уламків. Москва також має технічні можливості виготовляти апарати, схожі на українські за конструкцією, маркуванням і набором компонентів.

    Після запуску такого дрона з території Росії або Білорусі він може перетнути кордон однієї з держав НАТО, атакувати інфраструктуру чи впасти поблизу військового об’єкта. Російська пропаганда після цього зможе стверджувати, що апарат належав Україні, а його політ був навмисною атакою або наслідком безвідповідальних дій українських військових.

    Про подібний сценарій раніше попереджало й керівництво Польщі. Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Росія могла накопичити значну кількість українських безпілотників і тепер здатна використати їх для провокацій на східному фланзі НАТО. Серед потенційних цілей польська сторона називала Польщу, країни Балтії, Фінляндію та Румунію.

    Один із можливих сценаріїв передбачає одночасний вхід кількох дронів з українським маркуванням у повітряний простір Польщі або іншої держави Альянсу. Це може створити враження, що безпілотники були запущені Україною або втратили керування під час української операції. Польські посадовці не виключають, що Москва намагатиметься використати такий інцидент для розпалювання антиукраїнських настроїв.

    Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також підтверджував, що Варшава допускає підготовку Росією операції під чужим прапором. За його словами, українські безпілотники або їхні копії можуть відіграти в такій провокації центральну роль.

    Після появи цих попереджень польська влада анонсувала засідання урядового комітету з питань національної безпеки. На ньому мають оцінити ризики можливих диверсій, повітряних порушень і дезінформаційних кампаній, а також узгодити дії військових, прикордонників, спецслужб та органів цивільної влади.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація в Балтійському регіоні. Протягом 2026 року там уже фіксували кілька інцидентів із безпілотниками, які потрапляли до повітряного простору держав НАТО після прольоту над російською територією. Це створило сприятливий ґрунт для взаємних звинувачень, маніпуляцій і російських інформаційних операцій.

    Лідери Латвії, Литви та Польщі раніше попередили, що Росія може організувати обмежену військову або гібридну провокацію проти східного флангу НАТО. Серед можливих цілей називали енергетичну та транспортну інфраструктуру, прикордонні райони, військові об’єкти й системи протиповітряної оборони. Президент Латвії Едгарс Рінкевич заявляв, що Москва може спробувати перевірити швидкість і рішучість реакції Альянсу.

    Латвія вже посилила охорону окремих стратегічних об’єктів, зокрема гідроелектростанції та підземного газового сховища. Такі заходи запроваджувалися на тлі інформації про можливі російські провокації проти критичної інфраструктури. Латвійська влада також закликала союзників посилити протиповітряну оборону регіону та розмістити додаткові сили НАТО.

    Потенційна операція з використанням українських дронів може переслідувати відразу кілька цілей. Перша — послабити довіру до України серед населення Польщі та країн Балтії. Навіть якщо офіційні розслідування згодом доведуть причетність Росії, перші години після інциденту можуть стати вирішальними для поширення потрібної Кремлю версії.

    Друга мета — загострити суперечки всередині НАТО. Якщо безпілотник з українським маркуванням пошкодить об’єкт на території держави Альянсу, політики та суспільство вимагатимуть негайних пояснень. Російські інформаційні ресурси можуть використати плутанину для просування тези про те, що підтримка України нібито створює безпосередню загрозу для європейців.

    Третя мета — змусити західні держави обмежити використання Україною далекобійних безпілотників проти російських військових, логістичних та енергетичних об’єктів. Кремль може намагатися довести, що такі операції нібито дедалі частіше загрожують цивільному населенню країн НАТО.

    Четвертий можливий розрахунок — перевірити реальну готовність системи протиповітряної оборони східного флангу. Навіть один або кілька дронів можуть дати Росії інформацію про час виявлення цілі, маршрути підняття авіації, роботу радіолокаційних станцій і процедури обміну даними між державами Альянсу.

    Провокації під чужим прапором є типовим інструментом гібридної війни. Їхня мета полягає в тому, щоб приховати справжнього організатора та створити переконливу картину причетності іншої сторони. Для цього можуть використовуватися підроблені документи, маркування, уламки боєприпасів, цифрові сліди, фальшиві повідомлення й свідчення нібито очевидців.

    Російські спецслужби вже неодноразово намагалися організовувати диверсії у країнах Європи та перекладати відповідальність на Україну. Коваленко раніше заявляв, що Служба зовнішньої розвідки РФ поширювала твердження про нібито підготовку Києвом терористичних атак у Європі, хоча насправді російські структури самі були пов’язані з низкою підпалів і диверсій.

    Окремим напрямом російських операцій залишається розпалювання конфліктів між українцями та поляками. У липні польська прокуратура повідомила про справу молодого громадянина України, якого підозрюють у виконанні завдань російської розвідки. За даними слідства, він оскверняв польські пам’ятники, пов’язані з історичними конфліктами, щоб посилити ворожнечу між двома народами. Йому також приписують підготовку провокацій із використанням дронів.

    Такі операції демонструють, що Росія намагається використовувати не лише військові засоби, а й історичні суперечки, соціальне напруження, дезінформацію та завербованих виконавців. У цьому контексті дронова провокація може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на руйнування коаліції держав, які підтримують Україну.

    Водночас факт попередження про можливу провокацію не означає, що конкретна атака вже запланована на визначену дату або що вона неминуче відбудеться. Українські та польські посадовці описують сценарій, до якого мають бути готові спецслужби й військові. Деталі розвідувальної інформації, на якій ґрунтуються ці попередження, публічно не розкриваються.

    Для запобігання таким операціям важливо не лише фізично перехоплювати безпілотники, а й швидко встановлювати їхнє походження. Фахівці можуть аналізувати серійні номери компонентів, навігаційні системи, програмне забезпечення, тип вибухівки, маршрут польоту та радіоелектронні сигнали. Таке дослідження здатне показати, де саме був запущений апарат і чи зазнавав він модифікації.

    Не менш важливою є оперативна комунікація між Україною та НАТО. У разі інциденту Київ і союзники мають швидко обмінятися даними про запуски, маршрути українських безпілотників та роботу російських систем радіоелектронної боротьби. Відсутність скоординованої реакції може дати російській пропаганді час для закріплення вигідної їй версії подій.

    Наразі Польща та країни Балтії посилюють системи виявлення й перехоплення малих повітряних цілей, охорону стратегічних об’єктів та взаємодію зі структурами НАТО. Однак масове використання відносно дешевих безпілотників залишається складним викликом навіть для розвинених систем протиповітряної оборони.

    Попередження Центру протидії дезінформації свідчить, що Україна очікує не лише продовження бойових дій на фронті, а й активізації російських операцій проти її міжнародних союзників. Головною метою Москви може бути не завдання значної військової шкоди, а створення політичного скандалу, який підірве довіру між Києвом, Варшавою та столицями країн Балтії.

    Саме тому українські й польські посадовці наголошують: у разі появи дронів з українським маркуванням у повітряному просторі НАТО не можна робити висновки лише за зовнішнім виглядом апарата. Остаточну відповідь про його походження мають дати технічна експертиза, дані радарів і спільне розслідування союзників.

  • Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Хусити оголосили морську блокаду Саудівської Аравії: під загрозою світові поставки нафти

    Єменський рух хуситів оголосив про запровадження морської блокади Саудівської Аравії. Представники угруповання заявили, що рішення набирає чинності негайно та є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену й останні дії Ер-Ріяда. Такий крок може суттєво вплинути на світовий ринок енергоносіїв, оскільки під загрозою опиняється один із найважливіших морських маршрутів для транспортування нафти.

    Про початок морського ембарго повідомив військовий представник хуситів Ях’я Сарі. У телевізійній заяві він оголосив про «морське ембарго проти злочинного саудівського ворога», яке, за його словами, запроваджується за принципом «око за око» і починає діяти одразу після оприлюднення заяви.

    На момент публікації офіційної реакції Саудівської Аравії на заяву хуситів не було.

    Під загрозою один із ключових морських шляхів світу

    Найбільше занепокоєння викликає можливість порушення судноплавства через протоку Баб-ель-Мандеб, яка з’єднує Червоне море з Аденською затокою. Через цей вузький морський коридор проходить значна частина світової торгівлі та експорту енергоносіїв.

    За оцінками Reuters, повне блокування протоки може скоротити світові поставки нафти приблизно на 7%, оскільки значна частина саудівського експорту до азійських ринків проходить саме цим маршрутом.

    Associated Press також зазначає, що Баб-ель-Мандеб забезпечує близько 12% світової торгівлі та приблизно чверть глобальних контейнерних перевезень. Крім того, через цей напрямок транспортується до 2,5 млн барелів саудівської нафти на добу через нафтопровід East-West Pipeline, який використовується як альтернатива Ормузькій протоці.

    Ескалація після чотирирічного перемир’я

    Нинішня криза стала найсерйознішим загостренням між Саудівською Аравією та хуситами після фактичного перемир’я, яке діяло з 2022 року.

    За інформацією Reuters та AP, минулого тижня хусити завдали ракетних ударів по Саудівській Аравії після того, як звинуватили Ер-Ріяд в атаці на міжнародний аеропорт у Сані. Саудівська сторона офіційно не підтверджувала ці звинувачення.

    Хусити заявляють, що їхні дії є відповіддю на багаторічну блокаду Ємену та останні військові удари.

    Ринок уже реагує

    Повідомлення про морську блокаду одразу вплинуло на нафтовий ринок. Після новин про можливі перебої з перевезенням енергоносіїв ціни на нафту знову почали зростати.

    Аналітики зазначають, що навіть якщо можливості хуситів повністю реалізувати блокаду залишаються під питанням, сам ризик для міжнародного судноплавства здатен підвищити страхові ставки для суден і спровокувати нове зростання цін на нафту.

    Експерти також звертають увагу, що загроза виникла на тлі вже існуючої нестабільності в регіоні Перської затоки та напружених відносин між США й Іраном. Reuters повідомляє, що війна в регіоні вже призвела до скорочення світових потоків нафти, а нова ескалація може ще більше погіршити ситуацію.

    Попри різкі заяви хуситів, поки що невідомо, якими саме засобами вони планують забезпечувати виконання оголошеного морського ембарго. Як зазначає AP, механізм реалізації блокади наразі не розкрито, однак сама заява вже посилила побоювання щодо безпеки судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу.

  • Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Ватикан готовий стати майданчиком для переговорів: Зеленський зробив важливу заяву після зустрічі з посланцем Папи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Ватикан готовий прийняти зустріч на рівні світових лідерів, яка могла б стати одним із дипломатичних форматів для наближення справедливого миру в Україні. Про це глава держави повідомив 20 липня після зустрічі із секретарем Святого Престолу з відносин із державами та міжнародними організаціями архієпископом Полом Річардом Галлагером, який перебуває в Україні з офіційним візитом.

    За словами президента, Росія продовжує масовані атаки на українські міста і не демонструє готовності припинити агресію. Саме тому, наголосив Зеленський, міжнародна спільнота має шукати нові дипломатичні механізми, здатні сприяти завершенню війни.

    «Один із форматів, який міг би цьому сприяти, — зустріч на рівні лідерів. Дякую Ватикану за готовність її прийняти й надалі докладати зусиль, щоб така зустріч могла відбутися», — заявив президент.

    Зеленський також подякував архієпископу Галлагеру та Папі Римському Леву XIV за незмінну підтримку України. Він звернув увагу, що делегація Святого Престолу перебувала в Києві саме в період одного з наймасованіших російських ударів, що, за словами глави держави, стало свідченням солідарності Ватикану з українським народом.

    Під час переговорів сторони обговорили не лише можливі дипломатичні ініціативи, а й гуманітарне співробітництво, діяльність Католицької церкви в Україні та підтримку українців, які постраждали від війни. Окрему увагу приділили питанням повернення українських дітей, незаконно вивезених до Росії, а також іншим гуманітарним проєктам, у яких бере участь Святий Престол.

    Президент також повідомив, що під час зустрічі обговорювався європейський курс України. За його словами, Ватикан позитивно оцінює прагнення Києва до членства в Європейському Союзі та підтримує український вибір.

    «Також говорили про шлях України до ЄС. Важливо, що Ватикан підтримує наш європейський вибір і бачить, що Україна робить усе необхідне, щоб стати повноправним членом Євросоюзу», — зазначив Зеленський.

    Візит архієпископа Пола Річарда Галлагера до України триває до 21 липня. Він представляє Папу Лева XIV як спеціальний посланець на урочистостях із нагоди 35-річчя відновлення структур Римо-католицької церкви в Україні. Під час поїздки він відвідав Львів, Бердичів, Рівне та Київ, де провів низку зустрічей із представниками української влади, духовенством та громадськістю. У своїх виступах Галлагер наголосив, що справедливий мир означає відновлення миру в усій Європі, а Святий Престол не забуває про страждання українського народу.

    Тема можливих переговорів у Ватикані не є новою. Ще під час зустрічі президента України з Папою Левом XIV у липні 2025 року обидві сторони заявляли про готовність Святого Престолу надати свою територію для проведення мирних переговорів між Україною та Росією. Тоді понтифік підтвердив відкритість Ватикану до прийому представників обох держав, однак Росія не підтримала цю ініціативу.

    Від початку повномасштабної війни Святий Престол активно бере участь у гуманітарних ініціативах, зокрема сприяє поверненню українських дітей, допомагає в питаннях обміну полоненими та регулярно направляє гуманітарну допомогу. Напередодні візиту Галлагера Ватикан також повідомляв про передачу Україні десятків електрогенераторів, медикаментів і продуктів харчування для постраждалих регіонів.

    Поки що йдеться лише про готовність Ватикану стати майданчиком для потенційної зустрічі на найвищому рівні. Жодної дати можливих переговорів або інформації про згоду російської сторони наразі не оприлюднено. Водночас Україна продовжує наполягати на дипломатичних форматах, які могли б сприяти припиненню війни та досягненню справедливого й тривалого миру.

  • «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив, що двоє його військовослужбовців потрапили у російський полон під час боїв у Костянтинівці Донецької області. Водночас у підрозділі наголосили, що Росія використовує окремий епізод бойових дій для інформаційної кампанії, намагаючись представити його як доказ захоплення міста або провалу української операції. За словами військових, така інтерпретація не відповідає реальній ситуації на фронті, а бої за Костянтинівку тривають.

    Історія набула широкого розголосу після того, як 18 липня полк «Скеля» опублікував відео із зачистки окремої ділянки Костянтинівки. На кадрах українські військові демонстрували державні прапори, а в повідомленні підрозділу зазначалося, що бійці провели зачистку міста та підняли український стяг. Відео швидко поширилося українським інформаційним простором і стало одним із найобговорюваніших матеріалів про ситуацію на Донеччині.

    Наступного дня в соціальних мережах з’явилося ще одне відео з Костянтинівки. Його поширив, зокрема, волонтер Сергій Стерненко, який повідомив, що військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку зняли кадри біля Будинку культури після проведення зачистки району. На прапорах, які тримали бійці, були зображені президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Згодом російське Міністерство оборони оприлюднило власне відео, на якому показало двох українських військових із тими самими прапорами та заявило, що вони були взяті в полон. Російська сторона назвала їхні імена та використала ці кадри для тверджень про нібито успіхи російських військ у Костянтинівці. Однак такі заяви є повідомленнями сторони конфлікту і не можуть розглядатися як незалежно підтверджений факт.

    Після появи цих матеріалів OSINT-спільнота «КіберБорошно» провела власний аналіз відеозаписів. За її даними, особи на російському відео дійсно можуть бути військовослужбовцями одного зі штурмових батальйонів 425-го окремого штурмового полку «Скеля», які перебували на бойових позиціях під час виконання завдання. При цьому аналітики не робили висновків щодо всієї операції або контролю над містом, а лише підтвердили ймовірну ідентифікацію військових.

    20 липня командування полку «Скеля» офіційно відреагувало на ситуацію. У заяві підрозділу зазначається, що робота зі встановлення всіх обставин події вже триває, однак через активну фазу бойових дій військові не можуть розкривати деталі операції. Водночас у полку підтвердили, що поширені російськими ресурсами кадри стосуються їхніх військовослужбовців.

    «Скеля» наголосила, що демонстрація українських військовополонених не свідчить про захоплення Костянтинівки чи провал операції Сил оборони. За словами військових, під час тих самих боїв українські штурмовики також захопили у полон двох російських військовослужбовців, що, на їхню думку, підтверджує інтенсивність і змінний характер боїв у місті. У підрозділі підкреслили, що війна складається не лише з перемог, а окремі втрати не можуть характеризувати загальний результат бойової операції.

    Окремо військові звернули увагу на інформаційну складову ситуації. У заяві зазначається, що російська сторона традиційно використовує українських військовополонених як інструмент психологічного та інформаційного впливу. У полку закликали українців не поширювати матеріали, створені російською пропагандою, та не допомагати ворогу досягати інформаційного ефекту. Також наголошується, що найважливішим залишається збереження життя військових і їхнє повернення додому в межах майбутніх обмінів.

    Події відбуваються на тлі складної ситуації навколо Костянтинівки. Цього ж дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про робочу поїздку на Костянтинівський напрямок. За його словами, російські війська продовжують спроби прориву, концентрують особовий склад та активно застосовують штурмові групи. Українське командування зазначає, що Сили оборони утримують рубежі та проводять контрдиверсійні заходи в межах міста.

    Останніми тижнями Костянтинівка залишається одним із найгарячіших напрямків фронту. Російська сторона неодноразово заявляла про встановлення контролю над містом, однак Генеральний штаб ЗСУ ці повідомлення спростовував, пояснюючи, що окремим російським малим піхотним групам вдається проникати в забудову, після чого українські підрозділи проводять їх пошук і знищення. Саме в умовах таких маневрених міських боїв окремі епізоди можуть швидко ставати предметом інформаційного протистояння.

    Аналітики також зазначають, що бої за Костянтинівку дедалі більше нагадують ситуацію, яка раніше склалася навколо Покровська. Російські підрозділи намагаються проникати невеликими групами в міську забудову, закріплюватися в окремих кварталах і створювати загрозу для української оборони. Саме тому офіційні представники ЗСУ закликають оцінювати ситуацію виключно за сукупністю підтверджених даних, а не за окремими відео чи заявами сторін конфлікту.

  • Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Україна паралізувала головну логістику Криму: Керченська переправа втратила 75% спроможності

    Сили безпілотних систем України заявили про суттєве послаблення логістичних можливостей Росії між Краснодарським краєм і тимчасово окупованим Кримом. За словами командувача СБС Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), у межах операції «МоЛоЧКа» українські військові спільно зі Службою безпеки України протягом двох тижнів липня вивели з ладу більшість поромів Керченської переправи, через що її пропускна спроможність скоротилася приблизно на 75%.

    За інформацією Бровді, до початку операції перевезення між портом Кавказ і портом Крим забезпечували чотири основні пороми — «Лаврентій», «Панагія», «Ейськ» та «Марія», а судно SKS-One перебувало в резерві. Саме ці плавзасоби забезпечували перекидання військової техніки, транспорту та вантажів через Керченську протоку після неодноразових ударів по Кримському мосту.

    За словами командувача СБС, пором «Ейськ» був уражений 12 та 13 липня й після цього відбуксируваний до порту Керч. Відновлювати його та повертати на лінію російська сторона, за оцінкою українських військових, не планує. Аналогічна ситуація із судном SKS-One, яке після серії ударів 7, 12 і 13 липня затонуло в районі порту Камиш-Бурун і більше не підлягає відновленню.

    Ще один пором — «Марія» — також неодноразово зазнавав ударів упродовж липня. Його відбуксирували до порту, а повернення до експлуатації наразі не планується. Водночас «Лаврентій» та «Панагія», які раніше також були пошкоджені ударами СБС, СБУ та Головного управління розвідки, втратили можливість самостійно пересуватися. За словами Бровді, зараз вони використовуються лише як несамохідні баржі у буксирному режимі, що майже вдвічі зменшує їхню ефективність і робить більш уразливими для нових атак.

    Командувач Сил безпілотних систем зазначив, що до початку операції один пором міг перевозити від 8 до 15 одиниць техніки залежно від її маси. Загальна добова пропускна спроможність усієї переправи становила приблизно 180–250 транспортних засобів, причому близько 80% цього трафіку використовувало Міністерство оборони РФ для забезпечення своїх військ на тимчасово окупованому Кримському півострові. Після проведення операції, за оцінкою українських військових, працює лише близько чверті довоєнної спроможності переправи.

    Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про ситуацію на фронті станом на 16:00 19 липня. За даними військового командування, від початку доби відбулося 60 бойових зіткнень. Найбільш інтенсивні бої тривали на Покровському, Слов’янському, Костянтинівському, Лиманському та Південно-Слобожанському напрямках.

    На Покровському напрямку російські війська здійснили 15 атак, намагаючись прорвати українську оборону поблизу Торецького, Удачного, Філії, а також у напрямках Кучерового Яру, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Шевченка та Новопідгородного. На Слов’янському напрямку українські військові відбили 14 штурмів, а на Костянтинівському — сім атак, частина боїв на момент публікації ще тривала.

    Також противник активно діяв на Лиманському, Південно-Слобожанському, Гуляйпільському, Краматорському та Оріхівському напрямках. На Куп’янському, Придніпровському та Олександрівському напрямках наступальних дій російських військ не зафіксовано. Українські сили продовжують стримувати ворога по всій лінії фронту та завдавати ударів по його тилових об’єктах.

    Окремо Генеральний штаб оприлюднив оновлені дані про втрати російської армії за минулу добу. За офіційною оцінкою, Росія втратила ще 1600 військовослужбовців, а також значну кількість озброєння та техніки. Зокрема, українські військові знищили 2 танки, 8 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, 3 реактивні системи залпового вогню, 6 засобів протиповітряної оборони, 1769 безпілотників оперативно-тактичного рівня, 18 крилатих ракет, 605 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, 9 наземних роботизованих комплексів і 3 одиниці спеціальної техніки.

    Загалом, за даними Генштабу, від початку повномасштабного вторгнення орієнтовні втрати російської армії вже перевищили 1,43 млн військових. Українське командування наголошує, що удари по логістичних маршрутах, таких як Керченська переправа, у поєднанні зі щоденним виснаженням противника на фронті залишаються одним із ключових елементів стратегії зі зриву забезпечення російського угруповання в окупованому Криму та на півдні України.

  • Росіяни просунулися ще на двох ділянках фронту: DeepState оновив карту бойових дій

    Росіяни просунулися ще на двох ділянках фронту: DeepState оновив карту бойових дій

    Аналітичний проєкт DeepState повідомив про нові зміни на лінії фронту в Донецькій області. Згідно з оновленням інтерактивної карти бойових дій, російські війська змогли просунутися в районах населених пунктів Міньківка та Новомаркове, що розташовані на Краматорському напрямку. Про це аналітики повідомили в ніч на 20 липня після чергового оновлення мапи.

    У DeepState зазначили, що зміни стосуються саме районів Міньківки Бахмутського району та Новомаркового Краматорського району. Водночас аналітики не оприлюднили деталей щодо масштабу просування російських підрозділів або причин зміни лінії бойового зіткнення. Також не уточнюється, чи йдеться про повне встановлення контролю над новими позиціями, чи лише про тактичне просування на окремих ділянках.

    Міньківка розташована у Соледарській міській громаді Бахмутського району Донецької області. Село знаходиться поблизу траси, що сполучає Бахмут і Слов’янськ, тому ця ділянка фронту вже тривалий час залишається однією з найактивніших. Новомаркове входить до складу Костянтинівської міської громади Краматорського району та також є важливим елементом оборонної лінії українських військ.

    Оновлена карта DeepState свідчить, що російські сили продовжують намагатися розширити зону свого контролю на Краматорському напрямку. Саме цей відтинок фронту останніми місяцями залишається одним із ключових для окупаційної армії, яка прагне створити передумови для подальшого наступу в напрямку Костянтинівки, Слов’янська та Краматорська. Водночас проєкт наголошує, що його карта відображає оцінку ситуації на основі відкритих джерел, фото- та відеоматеріалів, супутникових знімків і підтвердженої інформації, тому оновлення можуть відбуватися із певною затримкою з міркувань безпеки.

    Аналітики DeepState регулярно фіксують зміни на цій ділянці фронту. Зокрема, ще 10 липня вони повідомляли про просування російських військ поблизу Міньківки, а також про зміни поблизу Костянтинівки та Затишка. Це свідчить, що бойові дії в районі тривають практично безперервно, а противник не припиняє спроб покращити своє тактичне положення.

    Просування окупантів Скриншот мапи DeepState

    Попри нові зміни на карті, Генеральний штаб ЗСУ традиційно не коментує кожне оновлення DeepState окремо. У своїх щоденних зведеннях військове командування повідомляє про кількість бойових зіткнень та напрямки, де українські підрозділи відбивають штурми противника, не підтверджуючи автоматично всі зміни, які відображають незалежні аналітичні ресурси. Саме тому повідомлення DeepState варто розглядати як незалежну оцінку оперативної обстановки, а не як офіційну заяву українського військового командування.

    Водночас останні тижні показують, що ситуація на цьому відтинку фронту залишається динамічною. Уже 14 липня DeepState повідомляв про успішні контратаки українських військових на Олександрівському напрямку, де Сили оборони змогли відкинути російські підрозділи поблизу чотирьох населених пунктів. Крім того, за підрахунками аналітиків проєкту, у червні російські війська окупували близько 84 квадратних кілометрів української території, однак площа звільнених українськими силами територій за той самий період виявилася більшою.

    Експерти зазначають, що Краматорський напрямок залишається одним із найважливіших для обох сторін. Для російської армії просування в районах Міньківки та Новомаркового може створювати передумови для подальшого тиску на українську оборону в напрямку Костянтинівки та Слов’янсько-Краматорської агломерації. Водночас українські військові продовжують стримувати наступальні дії противника, завдаючи йому значних втрат у живій силі та техніці, що підтверджується як офіційними зведеннями Генштабу, так і оцінками незалежних аналітичних ресурсів.

  • Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    Росія випустила майже 100 дронів і ракети: скільки цілей знищила українська ППО цієї ночі

    У ніч проти 20 липня Росія здійснила чергову комбіновану повітряну атаку по території України, застосувавши керовані авіаційні ракети та майже сотню безпілотників різних типів. До відбиття удару були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем і мобільні вогневі групи. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знешкодила більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, із 18:00 19 липня російські війська випустили по Україні:

    • 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
    • 94 безпілотники різних типів, серед яких ударні Shahed (у тому числі реактивні модифікації), дрони «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» та безпілотники-імітатори «Пародія».

    Пуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих українських територій. Безпілотники стартували з районів Курська, Міллерового та Орла, а також із тимчасово окупованих Донецька та Гвардійського в Криму. Керовані авіаційні ракети Х-59/69 були випущені з території тимчасово окупованого Криму.

    Для відбиття атаки українські Сили оборони застосували всі наявні компоненти системи протиповітряної оборони. У роботі брали участь винищувальна авіація, зенітні ракетні комплекси, підрозділи радіоелектронної боротьби, оператори безпілотних систем і мобільні вогневі групи. Така багаторівнева система дозволяє одночасно знищувати повітряні цілі вогневими засобами та пригнічувати їх засобами РЕБ.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:00 українська ППО збила або подавила 81 ворожий безпілотник типів Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших. Повітряні сили уточнили, що знешкодження відбулося на півночі, півдні та сході країни.

    Попри успішну роботу протиповітряної оборони, уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційними даними, зафіксовано влучання однієї керованої ракети та дев’яти ударних безпілотників на дев’яти різних локаціях. Крім того, ще одна ракета не досягла визначеної цілі. Детальна інформація про наслідки ударів, масштаби руйнувань чи можливих постраждалих на момент оприлюднення ранкового зведення не уточнювалася.

    У Повітряних силах також наголосили, що повітряна атака на момент публікації звіту ще тривала. У небі залишалися кілька російських безпілотників, тому військові закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, перебувати в укриттях під час небезпеки та дотримуватися всіх правил безпеки.

    Росія продовжує регулярно застосовувати комбіновану тактику ударів, одночасно використовуючи ракети та великі групи ударних і хибних безпілотників. Дрони-імітатори створюють додаткове навантаження на систему ППО, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення справжніх ударних цілей. Одночасно застосування різних типів озброєння ускладнює роботу протиповітряної оборони та потребує використання різних засобів перехоплення.

    Останніми місяцями Повітряні сили регулярно повідомляють про використання Росією не лише дронів Shahed, а й безпілотників типів «Гербера», «Італмас», баражуючих боєприпасів «Бандероль» та дронів-імітаторів «Пародія». Такі апарати використовуються для розвідки, відволікання української ППО або безпосереднього ураження цілей.

    Українські військові вкотре наголошують, що навіть після оприлюднення ранкових зведень загроза може зберігатися. Через це громадян закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил та місцевої влади, не нехтувати сигналами повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.