Війна

Новопризначений очільник Державної екологічної інспекції Столичного округу Іван Яромій, якого також називають серед потенційних кандидатів на керівну посаду в Державній митній службі, оприлюднив декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік. Документ дає уявлення про структуру його заробітків, джерела надходжень та передбачені законом соціальні виплати.

Ключовим джерелом доходу посадовця протягом звітного року стала служба в Державному бюро розслідувань. Відповідно до поданих даних, саме робота в ДБР забезпечила йому основну частину фінансових надходжень — 1,7 мільйона гривень заробітної плати. Ця сума відображає річний дохід за виконання службових обов’язків у правоохоронному органі.

У декларації також зазначені доходи дружини посадовця — Мар’яни В’ячеславівни Яромій, яка відома як співачка під сценічним ім’ям YAROMIYA. Як фізична особа-підприємець вона задекларувала 2,83 млн гривень доходу. Окремо вказані надходження від платформи YouTube у розмірі 927 тис. гривень. Ще 1,45 млн гривень Мар’яна Яромій отримала від продажу автомобіля.

Серед грошових активів Іван Яромій задекларував 40 тис. євро готівкою та 185 тис. гривень на банківських рахунках. Його дружина задекларувала 160 тис. доларів готівкою.

Щодо нерухомості, Мар’яна Яромій володіє квартирою площею 45,9 кв. м у місті Сколе, якою володіє з 2001 року. Також їй належить нежитлове приміщення площею 70,6 кв. м у Львові, придбане у 2019 році за 1,05 млн гривень, а також паркомісце площею 17,2 кв. м вартістю 107,5 тис. гривень. Родина користується квартирою у Львові площею 103,3 кв. м, власницею якої в декларації зазначена Галина Сучко.

Сам Іван Яромій володіє земельною ділянкою площею 2 гектари в селі Керниця поблизу Львова, право власності на яку він набув у 2020 році.

У розділі транспортних засобів зазначено, що дружина надає посадовцю в користування автомобіль Mercedes-Benz GLE 350de 2022 року випуску. Формальним власником транспортного засобу є ТОВ «Вест Агро Груп ТМ». Водночас у декларації зазначено, що фотографії цього автомобіля серед ілюстрацій до документа немає.

Керівник державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» Іван Чернявський знову опинився у фокусі публічної уваги через помітну невідповідність між офіційними доходами та обсягом задекларованого майна. У декларації за 2024 рік він зазначив дохід у понад 1,6 мільйона гривень, однак перелік активів, що перебувають у його власності та у власності членів сім’ї, виглядає значно масштабнішим і породжує логічні запитання щодо джерел їх походження.

Згідно з відкритими даними, родина посадовця володіє чотирма квартирами, а також преміальним автомобілем Mercedes-Benz GLS 450, який за ринковими оцінками належить до сегмента дорогих транспортних засобів. Окрім нерухомості та авто, у декларації вказані суттєві готівкові заощадження у доларах США, що в сукупності значно перевищують річний дохід керівника держпідприємства.

Зазначимо, що Іван Чернявський працює у держсекторі з 2015 року, послідовно обіймаючи посади у різних структурах — від Держінспекції сільського господарства до Держгідрографії, а нині очолює «Український інститут інтелектуальної власності». Усі ці роки його грошові активи зростали, а нерухомість та автомобілі з’являлися, незважаючи на обмежені офіційні доходи.

Раніше Чернявський був пов’язаний із підприємствами та проектами, що потрапляли у скандали, зокрема Держрезерв та Держгідрографія, де фіксувалися втрати зерна та корупційні схеми. Хоча прізвище Чернявського у цих розслідуваннях прямо не фігурує, збіги у часі та фінансові показники викликають питання.

У зв’язку з цим виникає логічне питання: коли НАБУ перевірить Івана Чернявського та джерела його майна і готівки, і чи стануть ці перевірки серйозним кроком у контролі за державними службовцями, чи знову все обмежиться поверхневими заявами та зам’ятими скандалами.

Агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило про визначення управителя арештованого майнового комплексу, розташованого на вулиці Іоанна Павла ІІ, 4/6 у столиці. Йдеться про масштабний бізнес-центр у центральній частині Києва, який у публічному просторі пов’язують із підсанкційним олігархом Костянтином Жеваго. Це рішення стало черговим етапом у процесі передачі арештованих активів у професійне управління з метою збереження їхньої економічної цінності та забезпечення надходжень до бюджету.

За підсумками відкритого конкурсу переможцем було визнано товариство з обмеженою відповідальністю «Енвіл». Компанія була створена підприємцем Володимиром Дроботом, який, за даними з відкритих джерел, має досвід у фінансовому та бізнес-секторі. Саме «Енвіл» тепер відповідатиме за управління одним із найбільших офісних комплексів міста, включно з експлуатацією будівель, орендними відносинами та підтриманням об’єкта у належному стані.

Ігор Хмельов, відомий у матеріалах слідства як «Шмель», разом із Міндічем фігурує у низці спільних бізнес-структур: Tanden Group, Eventus Management, Atlet Bud, Brand Style, TIM&TIM s.r.o. (Словаччина). За інформацією, озвученою в медіа, через Хмельова оформлювалися окремі активи, пов’язані з дружиною Міндіча.

Не менш показовим є зв’язок ще однієї фігурантки — Альони Шевцової (Дегрік), партнерки Дробота та Хмельова по iBox Bank. Вона перебуває під санкціями у зв’язку зі справою про відмивання коштів сервісу LeoGaming.

У результаті управління арештованою нерухомістю, що перебуває у сфері санкцій щодо Жеваго, отримала структура, пов’язана з особами, які фігурують у справах про ухилення від податків у гральному бізнесі, банківських розслідуваннях і санкційних рішеннях.

Таким чином, контроль над бізнес-центром на Печерську тепер матиме коло осіб, яке об’єднують спільні інтереси у фінансових і процесингових структурах, а також наявність фігурування у низці резонансних справ.

В Україні зафіксовано безпрецедентне зростання кількості чоловіків віком понад 25 років, які вступають до закладів освіти. За даними державних структур, навчання дедалі частіше використовується як юридична підстава для отримання відстрочки від мобілізації в умовах воєнного стану. Якщо у 2021 році в університетах, коледжах та інших освітніх установах навчалося близько 30 тисяч чоловіків цієї вікової категорії, то нині їхня кількість зросла приблизно до 250 тисяч.

Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак звернув увагу на те, що така динаміка не може пояснюватися лише підвищеним інтересом до саморозвитку чи перекваліфікації. За його словами, держава вже бачить ознаки системного використання освітнього процесу як механізму уникнення мобілізаційних обмежень. Це створює додаткове навантаження на систему освіти та викликає питання щодо справедливості й ефективності чинних правил.

За словами Гурака, перші інспекції засвідчили масштабність явища, і їх планують тільки посилювати. До кінця 2025 року та на початку наступного навчального року перевірки продовжаться — загалом близько 50 коледжів та закладів вищої освіти очікують повторні інспекції. Питання відрахування студентів вирішуватимуть після завершення аудитів.

Особливий акцент у перевірках роблять саме на коледжах. Причина в тому, що правила вступу до університетів були суттєво ускладнені Міністерством освіти та Верховною Радою, через що частина чоловіків обирає передвищу освіту як простіший шлях отримання відстрочки.

За підсумками вже проведених перевірок по всій Україні були відраховані близько 50 тисяч студентів, однак загальна тенденція зростання кількості студентів старше 25 років залишається очевидною.

Руслан Гурак підкреслює: протягом багатьох років кількість таких студентів залишалася стабільною на рівні близько 30 тисяч, незалежно від того, йшлося про коледжі, університети чи другу вищу освіту. Однак після початку повномасштабної війни цей контингент виріс більш ніж у вісім разів.

На тлі скорочення населення України до орієнтовних 25–30 мільйонів, збільшення кількості студентів викликає додаткові питання у державних інституцій. Перевірки тривають, а уряд наголошує, що контроль у сфері освіти має бути посилений у зв’язку з вимогами мобілізаційного законодавства.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

За інформацією джерел, у київських владних колах загострилася ситуація навколо голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Повідомляється, що посадовця змусили підписати заяву про звільнення, що може свідчити про серйозні зміни в управлінні столицею в умовах воєнного стану. Офіційних коментарів із цього приводу наразі не оприлюднено, однак сама поява такої інформації викликала активне обговорення в політичному середовищі.

За словами співрозмовників, прихід Ткаченка на посаду супроводжувався гучними очікуваннями та заявами. Йому приписували наміри суттєво послабити вплив мера Києва Віталія Кличка і переформатувати баланс влади в місті. Проте, як стверджують джерела, за рік роботи ці плани так і не були реалізовані, а обіцяні зміни залишилися на рівні публічної риторики.

Водночас, за інформацією джерела, новим очільником КМВА може стати теперішній голова Оболонської РДА Кирило Фесик.

“Шанси Фесика очолити КМВА оцінюють у 40%, є й інші кандидатури, але їх поки не озвучують” – зазначає джерело.

Про бекграунд Фесика та його роль у владній вертикалі читайте у нашому матеріалі: Корупційні схеми глави Оболонської РДА столиці Кирила Фесика

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Українські медіа оприлюднили інформацію про суддів, які, за даними журналістських розслідувань, могли отримувати неправомірну вигоду від колишньої власниці Айбокс Банку, підсанкційної Альони Шевцової. У публікаціях наводяться прізвища посадовців судової гілки влади та суми коштів, які фігурують у матеріалах як можливі хабарі за ухвалення потрібних рішень у резонансних справах.

Згідно з оприлюдненими даними, йдеться про системні контакти між представниками фінансової установи та окремими суддями, які могли забезпечувати сприятливі судові рішення. Журналісти стверджують, що такі дії дозволяли затягувати процеси, блокувати розгляд окремих проваджень або створювати юридичні умови, вигідні для зацікавлених осіб. У матеріалах також згадуються конкретні епізоди, де фігурують значні суми коштів.

Нагадаємо, Альона Дегрик-Шевцова знаходиться під санкціями РНБО та звинувачується у відмиванні відмивання 5 млрд грн через “Айбокс банк”. Шевцова наразі переховується за кордоном, та вже встигла потрапити в поле зору європейських правоохоронців через відмивання коштів у Польщі.

Щоб “повирішувавати” свої проблеми із законом в Україні та уникнути кримінальної відповідальності, Альона Дегрик-Шевцова корумпувала десятки українських суддей, які виносили незаконні рішення на її користь, через що державний бюджет втратив мільярди гривень.

Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва Світлана Шапутько скасувала повідомлення про підозру Альоні Шевцовій, що дало можливість шахрайці вивести з арештованих рахунків приблизно 180 млн грн. За свої “послуги” суддя Шапутько отримала близько 200 тисяч євро. За словами журналіста Сергія Іванова, наразі вирішується питання щодо притягнення судді Шапутько до відповідальності.

“Згодом Київський апеляційний суд скасував це рішення як незаконне, однак Шевцова встигла зняти арешти зі свого майна та коштів і перерахувати мільйони гривень, оформлюючи ці перекази як благодійні внески на рахунки низки громадських та благодійних організацій. Тобто в умовах воєнного стану ці структури фактично використовувалися для виведення коштів, а не виключно для допомоги державі” – зазначив журналіст Сергій Іванов.

Нагадаємо, суддю Світлану Шапутько пов’язують з Олегом Татаровим. Зокрема, за інформацією Громадського, Шапутько захищала наукову дисертацію під керівництвом заступника керівника Офісу президента.

Також ЗМІ неодноразово звертали увагу, що суддя Світлана Шапутько веде самі резонансні справи в інтересах Офісу президента. Зокрема, Шапутько закрила резонансну справу проти заступника Єрмака Ростислава Шурми, по якому працювали антикорупційні органи.

Нагадаємо, у 2024 році БЕП та СБУ скерували до суду матеріали кримінальних проваджень щодо голови правління Айбокс банку та інших працівників цього банку. Проте Альона Шевцова через адвокатів з орбіти колишнього військового прокурора Анатолія Матіоса та його екс-заступника Дмитра Борзих налагодила масштабну схему корумпування українських судів.

Власне кажучи, за інформацією журналістів-розслідувачів, ряд українських суддів самі проявили ініціативу, та увійшли у злочинний зговір, спочатку накладаючи арешти на майно Шевцової, а потім вже за хабарі у розмірі 50-80 тисяч доларів їх скасовуючи.

В результаті навколо справи Айбокс банку до цього часу продовжується судова тяганина. Так, справа голови правління Айбокс Банку, який є спільником Шевцової, розглядається вже близько півтора року. І це попри те, що він визнає свою провину, станом на сьогодні навіть підготовче судове засідання не проведене.

Уникати реального покарання екс-голові правління Айбокс Банку судді Шевченківського районного суду міста Києва, які по черзі заявляють самовідводи, що фактично унеможливлює судовий розгляд. Аналогічна історія і по іншим працівникам банку, матеріали стосовно яких скеровано обвинувальним актом до Шевченківського суду, який роками не може навіть провести засідання у справах, що стосується iBox банку.

Окремо варто відзначити суддю Личаківського районного суду міста Львова Юрія Білоус, який за 150 тисяч доларів США ухвалив потрібні Шевцовій рішення.

Пізніше суддя Юрій Білоус був затриманий працівниками ДБР спільно із СБУ через незаконне збагачення та отримання хабара. Водночас, як повідомляють журналісти Суспільного, попри підозри у злочинах суддя Юрій Білоус повернувся до роботи, що свідчить про наявність у Білоуса високих покровителей, ймовірно, того ж самого Олега Татарова.

Надалі обвинувальний акт стосовно Альони Шевцової, який було скеровано до Голосіївського районного суду міста Києва, почала розглядати суддя Ольга Вдовиченко. Чоловік судді Ольги Вдовиченко тривалий час працював у Головній військовій прокуратурі Генпрокуратури України у підпорядкуванні вищезгаданого прокурора Анатолія Матіоса.

З огляду, що 29 липня 25 року Вдовиченко закрила кримінальне провадження стосовно Шевцової. За інформацією джерел, сімейний бюджет судді це рішення збільшило на 500 тисяч доларів США.

За інформацією журналістів розслідувачів, коли Офіс Генерального прокурора звернувся до Київського апеляційного суду, підсанкційна Альона Шевцова підняла суму “пропозиції” для суддів до 1 мільйона 200 тисяч доларів США. І колегія суддів у складі Вікторії Яковлевої, Ольги Жук та Андрія Дриги не змогла встояти перед цією спокусою. За інформацією журналіста Сергія Іванова, “всі матеріали за фактом отримання неправомірної вигоди суддями Яковлевою, Жук та Дригою передані до відповідних органів”.

Нагадаємо, під час засідання прозвучали погрози на адресу журналістки Любов Величко за намагання висвітити судовий процес у справі Альони Шевцової в Київському апеляційному суді, через який держава зазнала збитків на суму понад 5 мільярдів гривень. Також за словами Величко, на суді був присутній “таємничий чоловік в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився”.