Війна

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Один із представників українських силових структур в інтерв’ю журналу порівняв обмеження, накладені на комунікацію з Зеленським, з його перебуванням у “сауні”, натякаючи на те, що в умовах війни він отримує вкрай підібрані, оптимістичні дані, які не відображають всієї тяжкості ситуації на передовій.

«Справа навіть не в тому, що його (Зеленського) тримають у теплій ванні. Його тримають у сауні», — сказало джерело The Economist, підкреслюючи, що президенту та громадськості не дозволяють знати всю правду про складну ситуацію на фронті, щоб уникнути розладу в тилу.

Ці заяви супроводжуються інформацією про плани російських військ почати новий наступ у Запорізькій області, яку раніше повідомляли джерела в Головному управлінні розвідки України (ГУР). Це ставить під сумнів здатність української армії своєчасно відреагувати на нові загрози, оскільки засоби зв’язку та обміну інформацією між військовими та вищим керівництвом виглядають значно більш обмеженими, ніж вважалося раніше.

Очевидно, що бажання не викликати паніку серед населення є важливим фактором для військових стратегій, однак це також ставить під питання рівень довіри до інформації, яку отримує не лише президент, але й весь український народ. Подібні інсайди свідчать про складність ситуації на фронті, де ризик перебільшення або заниження даних може мати непередбачувані наслідки для майбутніх бойових операцій.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Для атаки окупанти використали широкий арсенал, зокрема крилаті ракети повітряного базування, балістичні ракети типу KN-23, KN-24 та Іскандер-М, а також дрони Shahed та інші, схожі за характеристиками. Коли крилаті ракети вже підходили до Києва, противник одночасно завдав балістичного удару, що значно ускладнило роботу українських сил протиповітряної оборони. Завершилася атака новою хвилею дронів.

У ході повітряного бою сили української ППО змогли знищити кілька крилатих і балістичних ракет, а також близько десятка ворожих безпілотників. Точні дані щодо типів збитого озброєння будуть оприлюднені у звітах Повітряних Сил України.

Станом на зараз інформації щодо руйнувань чи постраждалих у Києві не надходило, проте ситуація залишається напруженою.

Ця атака стала черговим нагадуванням про те, що, попри перерву в активних ударах по столиці, загроза залишається актуальною. Українські військові вкотре продемонстрували ефективність своєї протиповітряної оборони, успішно відбивши ворожий наліт і зменшивши його потенційні руйнівні наслідки.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ще у 2020 році між урядом та виробниками з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) було підписано меморандум. Угода передбачала добровільне скорочення ставок “зеленого” тарифу, щоб знизити фінансове навантаження на державу. Виробники погодилися отримувати менше, проте сподівалися на стабільні виплати в обумовленому обсязі.

За словами Прокіпа, ця угода передбачала, що частину тарифу — близько 20% — фінансуватиме бюджет. Однак, за словами експерта, ці кошти не були закладені в бюджет, а виплати переклали на НЕК “Укренерго”. Це спричинило значну заборгованість перед виробниками з ВДЕ.

Щоб зменшити борговий тиск, “Укренерго” випустило зелені єврооблігації на суму понад 800 мільйонів доларів. Проте через проблеми з корпоративним управлінням та постійний дефіцит фінансування в жовтні компанія оголосила про технічний дефолт. За словами Прокіпа, це не перший випадок, коли “Укренерго” змушене брати позики для виплат виробникам, тоді як заборгованості перед самою компанією лише накопичуються.

На порядку денному зараз чергове перегляд тарифу на передачу електроенергії. Регулятор пропонує знизити обґрунтований тариф на 25%, хоча законодавство вимагає повного покриття витрат “Укренерго”. Таке скорочення, на думку експертів, ще більше загострить фінансову кризу в компанії.

Зі свого боку, радник прем’єр-міністра України та член Наглядової ради “Укренерго” Юрій Бойко прогнозує збільшення заборгованості за поточний рік ще на 8 мільярдів гривень. Якщо ситуація не зміниться, то заборгованості перед виробниками ВДЕ лише зростатимуть.

Відновлювана енергетика залишається важливою частиною енергетичної безпеки України. Водночас невиконання державою фінансових зобов’язань ставить під загрозу її подальший розвиток. На думку експертів, Україні необхідно терміново впровадити прозорі та довгострокові фінансові механізми для підтримки зеленої енергетики та уникнення дефолту в галузі.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Постанова Кабміну передбачає зупинку дії рішення, ухваленого ще в липні 2019 року, на невизначений період часу. У постанові зазначено:

“Зупинити з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822”.

Щоб хоч якось компенсувати відтермінування підвищення окладів, Кабмін встановив щомісячні доплати вчителям за особливі умови праці:

Ці доплати отримуватимуть лише вчителі загальноосвітніх шкіл, які працюють у державних та комунальних навчальних закладах. Педагоги дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти під дію цієї постанови не потрапляють, і на них доплати не поширюються.

Міністерство освіти і науки (МОН) України повідомило, що працює над тим, щоб надбавки стали доступними для всіх освітян. За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, питання зарплат і підтримки педагогів є одним із пріоритетних для уряду, зокрема під час війни.

“Зарплати вчителів у школах мають бути гідними, і уряд працює над пошуком додаткових ресурсів для фінансової підтримки освітян, навіть у складних умовах”, — заявив міністр.

Попри певне зростання середньої зарплати в Україні за перші півроку 2024 року на понад 20%, освітяни залишаються серед найменш оплачуваних працівників у країні, зі середнім заробітком, який становить близько 14 тис. грн. Для порівняння, спеціалісти у фінансовій сфері та працівники IT-сектору отримують найбільші зарплати.

Підвищення мінімального окладу для вчителів до рівня чотирьох прожиткових мінімумів відбудеться не раніше року, наступного після завершення воєнного стану. Уряд покладається на доплати як тимчасовий засіб підтримки, проте конкретна дата введення нових окладів залишається невідомою, що продовжує тримати освітян у стані невизначеності.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними, оприлюдненими військовослужбовцем Володимиром Бойком у його публікаціях на Facebook, Шабунін не складав військову присягу і користувався завідомо підробленим військовим квитком. Більше того, з 25 лютого 2022 року до 2 листопада 2023 року він фіктивно перебував на службі в 207 окремому батальйоні територіальної оборони, де нібито обіймав посади стрільця, водія-електрика та розвідника, хоча фактично не з’являвся в підрозділі та проживав у Києві. Всі гроші, які він отримував, йшли на банківську картку, в тому числі кошти за бойові дії, в яких він, за словами Бойка, не брав участі.

Одним із проваджень є також питання допомоги, яку Шабунін отримав від голови НАЗК Олександра Новікова та його заступника Артема Ситника для ухилення від військової служби у період з вересня 2022 року до березня 2023 року. Друге провадження стосується незаконного переміщення Шабуніна на посаду бойового медика в 101-у окрему бригаду охорони Генштабу ЗСУ із присвоєнням йому звання «молодший сержант». Однак, за даними Бойка, Шабунін не пройшов належної підготовки і не мав права обіймати таку посаду.

Варто зазначити, що ці кримінальні провадження були відкриті 5 листопада 2023 року, в день проведення виборів президента США, що викликає додатковий інтерес до можливих політичних аспектів цього розслідування.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За уточненою інформацією, ворог завдав 87 авіаударів та 5168 обстрілів, зокрема 110 із застосуванням реактивних систем залпового вогню. Також було здійснено два ракетні удари по позиціях українських підрозділів. У відповідь ракетні війська та артилерія Сил оборони України уразили 13 районів зосередження військ та техніки, два склади боєприпасів, а також кілька важливих об’єктів противника.

На інших напрямках, зокрема на Волині та Поліссі, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Водночас на кордонах з Чернігівською та Сумською областями російські війська продовжують артилерійські та авіаційні обстріли українських населених пунктів.

Українські сили також успішно протистояли 20 атакам ворога у Курській області, де продовжується активна операція. За наявною інформацією, російські війська не припиняють обстріли власної території, намагаючись інсценувати напади з боку України. Минулої доби було зафіксовано 24 авіаудари на російських територіях із використанням 34 авіабомб.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Перші дні операції За словами “Рудольфа”, вже за день після виходу українські сили просунулися на 15 км углиб Курської області без втрат і опору. Російські війська не очікували такого нападу, і завдяки висококласній роботі української розвідки вдалося оминути ворожі позиції з мінімальними ризиками.Успіх операції значною мірою забезпечила професійна робота розвідки, що знайшла слабкі місця в обороні противника. За словами Турлая, російські позиції були заповнені строковиками, які щойно прибули на службу і не мали достатнього досвіду для протидії такому маневру. Незважаючи на початковий успіх, військовий розумів, що надмірний оптимізм може бути передвісником складніших подій.

За словами Івана Тимочка, голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, Курська операція стала демонстрацією обмежених можливостей російських військ і їхньої незахищеності навіть на власній території. Він вважає, що Росія, незважаючи на заяви про свою міць, має значні вразливості у своїй обороні, що показала ця операція.

Погляд експертів Військовий експерт Михайло Жирохов звернув увагу на використання російською стороною застарілих тактик, що лише підвищує втрати. Фахівець зазначає, що російські сили поводяться так, ніби досвід минулих років нічого не навчив їх у нових реаліях війни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Причин для зменшення донатів кілька, зокрема економічні труднощі, що поглиблюються через енергетичні проблеми в країні, коли людям доводиться витрачати кошти на енергообладнання через постійні відключення світла. Окрім того, волонтери вказують на так зване «звикання» до війни — коли частина громадян перестала відчувати таку ж гостру потребу в підтримці армії, як це було на початку повномасштабного вторгнення.

Опитування, проведене в серпні цього року, показало, що понад третина українців зізналися, що скоротили свої пожертвування порівняно з минулим роком. Це ставить під загрозу підтримку українських військових, хоча волонтери продовжують працювати, намагаючись знайти нові джерела фінансування.

Експерти вважають, що падіння донатів є сигналом того, як війна все більше стає частиною буденності, а економічні труднощі накладаються на бажання підтримувати армію. Чи зможуть українські фонди відновити збір коштів на належному рівні — питання часу, але сьогоднішня ситуація вимагає нових підходів та стратегій.