Війна

Командир «Айдару» прогнозує наступ росіян на Курахове

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На думку військового, штурмувати Курахове “в лоб” окупантам буде важко, оскільки місто захищає один з найпотужніших підрозділів ударних БПЛА. Тому перед безпосередньою атакою на Курахове росіяни намагатимуться захопити кілька навколишніх сіл, що дозволить їм створити сприятливі умови для подальших дій.

“Провівши аналіз місцевості, я прийшов до висновку, що передусім окупанти намагатимуться захопити Максимільянівку. Після цього вони всіма силами намагатимуться дістатися села Дальнє,” — зазначив Осман.

Він також додав, що в разі захоплення села Дальнє росіянам буде зручно тиснути на фланг Курахового і розвивати наступ в напрямку Богоявленки. Це поставить під загрозу оточення ряду сіл, змусивши Збройні Сили України вийти з “кишені”.

Нагадаємо, 1 жовтня з’явилася інформація про те, що російська армія окупувала Вугледар у Донецькій області. За даними Інституту вивчення війни (ISW), на момент 1 жовтня окупанти встановили контроль над населеним пунктом, ймовірно, після відступу українських сил. Українські військові здійснили плановий відхід із Вугледара, щоб уникнути оточення.

2 жовтня, вище командування підтвердило, що дало дозвіл на виведення підрозділів українських захисників з Вугледара, щоб зберегти особовий склад і техніку, зайняти вигідні позиції для подальших дій.

Підласа заявила, що зменшити оплату праці в антикорупційних органах неможливо, на відміну від вчителів і лікарів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

Українські штами бактерій загрожують Європі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

В ОП обговорюють звільнення Буданова, Умєрова і Сирського

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дискусії про це тривають щонайменше місяць. У нього “натягнуті стосунки” з Єрмаком і Сирським, деякими неуспішними операціями ГУР незадоволений президент і загалом ОП дратує медійність глави військової розвідки.

Його потенційним наступником називають голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Іващенка.

Ситуація в Міністерстві оборони також викликає занепокоєння.

Міністр оборони Рустем Умєров піддається критиці через те, що через рік після його призначення у відомстві панує «хаос». Виробники військової продукції скаржаться на хаотичність державних закупівель, що ускладнює планування роботи. Вони відзначають, що тривають зриви контрактів, немає належного фінансування, а виробництво суттєво знижується, внаслідок чого багато компаній змушені вивозити його за кордон. Потенційними кандидатами на заміну Умєрова називають віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова та першого заступника міністра оборони Володимира Гаврилюка.

Кадрові зміни обговорюються також стосовно головнокомандувача Збройних сил України Валерія Сирського. Зміна головкому розглядалася ще влітку, коли в Офісі президента проводили співбесіди з генералами. Проте, згідно з джерелами, напруга між президентом Володимиром Зеленським і Сирським зникла після початку Курської операції, і наразі питання про зняття головнокомандувача вже не стоїть на порядку денному.

Кадрові зміни в оборонному секторі України стають все більш актуальними на фоні поточних викликів і труднощів, з якими стикається армія в умовах війни. Подальший розвиток подій залежатиме від рішення президента та інших посадовців, які формують військову політику держави.

Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Відомого українського блогера підозрюють у нелегальному перетині кордону

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У вересні журналістка оприлюднила відео, в якому виклала результати свого розслідування виїзду Волошина. За її даними, блогер нелегально перетнув кордон України 31 липня, видавши себе за водія мікроавтобуса транспортної компанії. Волошин, за словами Раміни, завчасно підготувався до виїзду, продавши нерухомість в Україні та вивізши свої автомобілі за кордон.

«Поліція працює з доказами, які я зібрала. Оскільки такий блогер, як Олександр Волошин, звик жартувати та пранкувати своїх друзів, він може не розуміти, що його дії можуть мати серйозні наслідки, аж до міжнародного розшуку», — зазначила Есхакзай.

На початку серпня Волошин зізнався у своєму відео, що виїхав до Іспанії через незадоволення «системою», що панує в Україні. Він заявив, що не планує повертатися до країни, поки не відбудуться зміни. У відповідь на це журналістка оприлюднила ролик, де звинуватила блогера у свідомій брехні й використанні корупційних схем для нелегального виїзду.

Олександр Волошин також потрапив до бази «Миротворця» у липні 2023 року, що тільки додало резонансу справі.

Правоохоронці наразі перевіряють усі надані докази, а у випадку підтвердження незаконних дій блогера йому може загрожувати не лише кримінальна відповідальність в Україні, але й міжнародний розшук.

Україна планує мобілізувати 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За даними газети, мобілізаційна кампанія стикається з труднощами у виконанні планів. «Ціль у 200 тисяч може бути все більш необхідною, але її також стає все важче досягти», – йдеться в матеріалі. Один з представників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) в Одесі зазначив, що регіон суттєво відстає від поставлених цілей: «Ми не мобілізуємо навіть 20 відсотків від того, що потрібно. Одеська область одна з найгірших у списку».

Для підтримки мобілізації, українські військові частини отримали нові інструменти, які дозволяють мобілізувати резервістів та військовозобов’язаних, що добровільно бажають служити. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним Кабінетом міністрів до порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації. Зокрема, командири військових частин тепер мають право надавати направлення для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), що дозволяє визначити придатність мобілізованих до служби.

У жовтні цього року Міноборони також планує запустити новий сервіс у застосунку «Резерв+», який значно спростить процес рекрутингу. Завдяки цьому оновленню з’являться актуальні вакансії у військових частинах, що дозволить майбутнім новобранцям швидше знайти місце своєї служби.

Актуальні новини