Війна

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Ми до цього підготувалися. Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, занадто мала. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося», – сказав Косиняк-Камиш.

Нагадаємо, ще в липні, через 3 дні після оголошення про створення Легіону, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заявки на вступ подали вже кілька тисяч осіб.

Запрошення приходили українським біженцям за кордоном на електронну пошту.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Від початку повномасштабної війни у багатьох сферах ринку праці України спостерігається дефіцит кадрів. Медики й аграрії б’ють на сполох: “золоті руки” служать в лавах ЗСУ, виїжджають за кордон чи у безпечніші регіони. Не вистачає спеціалістів так званих “чоловічих” професій. Роботодавці готові залучати жінок на нетипові посади, але чи хочуть українки перевчатися й опановувати нові навички?

Як пояснив директор консалтингової компанії “Михайлов та партнери” Віталій Михайлов, перекваліфікація відбувається за умов чіткої мотивації.

“Спеціальність змінюють, якщо у людини є професія, а вона не може знайти роботу за своєю спеціальністю, або ж ця професія її на цікавить. Також відіграє значну роль оклад. Що, наприклад, може спонукати змінити професію і сісти, припустімо, за кермо екскаватора, журналістку чи медикиню? Водночас ситуація зараз покращилася тим, що для жінок відкрилися усі професії і можливості для їхнього здобуття. Якщо раніше на посади водійок жінок брали здебільшого у виключних випадках, то зараз — частіше. І навіть запускають програми перекваліфікації, які я, зокрема, лише підтримую”, — сказав Михайлов.

Екскаваторник чи водій будтехніки 4, 5 розряду не в зоні бойових дій отримує від 25 тис. до 50 тис. грн. Здебільшого пропонують роботу за контрактом і надають житло

Зауважимо, що, за повідомленням Мінекономіки, в Україні запускається безкоштовна програма з перекваліфікації для жінок, які бажають здобути навички керування будівельною технікою.

Учасниці програми матимуть змогу навчитися працювати на екскаваторах і фронтальних навантажувачах. Програму організовують зарубіжні організації за підтримки Міністерства економіки України. До пілотної групи відберуть 12 жінок від 18 років, у яких вже є дійсне водійське посвідчення будь-якої категорії та досвід водіння, лист-рекомендація від роботодавця, “чітка мотивація” і хороше здоров’я. Тож упродовж майже трьох місяців майбутні водійки екскаватора 5 розряду та кермувальниці навантажувача 4 розряду матимуть безкоштовні теоретичний курс і офлайн-навчання у таборі на Київщині з умовами харчування, цілодобового проживання та регулярного медичного огляду.

Потребу в перекваліфікації жінок і опануванні ними “чоловічих” професій підтверджує зокрема й дослідження Мінекономіки: 2024 року майже кожне друге підприємство зіткнулося з труднощами під час заповнення вакансій. Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%).

Віталій Михайлов також погоджується, що дефіцит кадрів в Україні набуває кризового характеру.

Основними причинами браку робочих рук називають мобілізацію (67%) та міграцію (54%)

“З огляду на те, що довоєнна та нинішня ситуації з кількістю вакансій в Україні не змінилися, а людей у країні стало менше (близько 6-7 млн людей виїхали за кордон). Тобто працездатного населення стало менше, а кількість вакансій залишилася на тому ж рівні, що й до повномасштабної війни. Плюс порахуйте, скільки в нас людей пішло до ЗСУ. Отже від вільного ринку праці, який оцінювався з огляду на тих, хто платить податки (а це приблизно 11 млн), в нас залишилося небагато”, — пояснив Михайлов.

Із фахівцем погоджується виконавчий директор ГС “Коаліція за вакцинацію” Тимофій Бадіков і наголошує: насамперед дефіцит кадрів відчувають українські громади, які налічують до 30 тисяч жителів.

“Якщо говорити про медпрацівників, то є українські громади, які виживають лише завдякий медичній практиці. Тому дефіцит лікарів — це виклик для міст і селищ загалом: чи зможуть вони існувати, фінансувати свої поточні витрати. Тобто нестача кадрів в медичній галузі — це проблема не лише пацієнтів, а й голів адміністрацій”, — пояснив Тимофій Бадіков.

Згідно із загальнонаціональним моніторингом, що провів Український центр економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, в Україні виникли певні тенденції до зниження трудової мотивації у населення. Як роботодавці, так і наймані працівники визнали, що в країні все ж є значний трудовий резерв, який не використовується, а саме серед тих, хто на сьогодні не працює.

Згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%

В експертних колах точаться дискусії щодо того, як саме збільшувати цей трудовий резерв. І йдеться саме про активніше залучення жінок на ринок праці. Адже, згідно із дослідженням, 80% непрацюючих в Україні роботу не шукають. І не мають наміру її шукати. В активному пошуку перебувають у середньому 16%.

“Це дуже низький відсоток. І це відбувається на тлі збільшення кількості вакансій”, — сказала експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна.

Вона також взяла під сумнів, що українські роботодавці готові брати жінок на так звані “чоловічі” професії.

“Ми чуємо багато інтерв’ю з представниками великого бізнесу, що вони набирають жінок на так звані “чоловічі” види зайнятості. Проте наше дослідження показало, що таких успішних прикладів насправді не так вже й багато. Це лише одиничні випадки”, — додала експертка.

Дослідження, що здійснив сайт пошуку роботи Work.ua, доводить: не лише роботодавці не готові пропонувати жінкам опановувати чоловічі професії. Самі українки досі не позбавилися гендерних стереотипів щодо зарплатних очікувань. Наразі вони до 20% менші, ніж у чоловіків. Згідно з результатами дослідження, 26% жінок згодні на зарплату до 10 тис. грн, серед чоловіків таких — 13%.

“Наша минулорічна аналітика актуальна і сьогодні. Те, що жінки вказують зарплату, меншу за оклад чоловіків, дотепер є сталою тенденцією. Так все і залишається на ринку праці”, — сказала Фокусу PR-менеджерка порталу Work.ua Вікторія Білякова.

Жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну і ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці

Тож, за словами експертки, за деякими посадами зарплатні очікування шукачів відрізняються на 20%. Такі тенденції спостерігаються, серед іншого, в IT-сфері. Зарплатні очікування жінок тут на 10-30% нижчі, ніж у чоловіків.

“На жаль, мій досвід управлінця підтверджує, що жінки скромніші у своїх фінансових очікуваннях. Претенденти на одну й ту саму вакансію різних статей по-різному оцінюють свою професійну цінність на ринку праці. Як це подолати? По-перше, точно не називати цифру просто так. Тільки аналіз і аргументи. Мій досвід підказує, що треба чесно порахувати свої доходи й витрати за всіма пунктами, зрозуміти реальний стан речей. Згодом — поставити ціль, скільки я хочу заробляти і для чого мені гроші. Крок третій: проаналізувати свій професійний досвід і сильні сторони, виписати, чому я коштую стільки і що маю зробити, щоби коштувати більше”, — радить HRD Тетяна Кіпіані.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Повідомляється, що намір переїхати мають 10% респондентів. Із них 4% – у межах своєї області, 3% – по країні, і 2% – за кордон.

Зазначається, що на момент опитування, 64% українців мали стабільне електропостачання. Ще 30% повідомили про незначні відключення. Водночас 4% респондентів стикаються з частими перебоями, а 1% – постійно.

Найбільш критична ситуація спостерігається у східних регіонах, де 13% опитаних відзначають регулярні відключення електроенергії.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Днями керівництво Одеської обласної дитячої лікарні заявило, що місцеві депутати від партії “Батьківщина” привезли до медзакладу гуманітарну допомогу з медикаментами, термін придатності яких давно минув. У ситуацію втрутився очільник Одеської облдержадміністрації Олег Кіпер, який публічно назвав таких “піарників” диверсантами. Втім, замість вибачень представник “Батьківщини” приїхав до лікарні і відчитав медиків.

Мова, серед іншого, про голову благодійного фонду “Шляхетна справа”, члена одеської організації партії “Батьківщина” Сергія Шутова. Останній приїхав до лікарні на зустріч із медиками.

На відео, опублікованому виданням “Думська” чути, що розмова Шутова із медиками відбувалася на підвищених тонах. Кілька разів медикам доводилося навіть закликати Шутова заспокоїтися, нагадуючи, що саме він попросив їх про зустріч.

“Шутов, який, крім іншого, очолює благодійний фонд, чекав, зважаючи на все, що лікарі виправдовуватимуться. І поводився щонайменше зухвало”, – зазначає видання.

При цьому глава фонду запевняв, що прострочення як такого не було, а медикаменти, термін придатності яких закінчується у вересні, цілком придатні до застосування. До того ж, за його словами, у партії гуманітарки також була і постільна білизна, а вже вона терміну придатності точно не має.

“Сподіваємося, представники “Батьківщини” не вирішать знову їхати в лікарню і з’ясовувати стосунки, вже через це відео. Лікарям усе-таки працювати потрібно”, – резюмує “Думська”.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Зазнавши чисельних втрат унаслідок тривалих боїв, противник не полишив спроб захопити Вугледар. В намаганні за будь-яку ціну взяти місто під контроль зумів спрямувати резерви для проведення флангових ударів, які виснажили оборону підрозділів Збройних Сил України. В результаті дій противника виникла загроза оточення міста”.

У Вугледарі перебувають 107 людей, які категорично відмовилися виїжджати, розповідав 24 вересня Суспільному начальник МВА Сергій Новіков. До повномасштабної війни у місті було 15 тисяч. За його словами, люди живуть у підвалах. Кількість цивільних у місті на 1 жовтня не змінилась: начальник ОВА назвав ту ж кількість, нагадавши, що дітей з міста евакуювали давно.

За словами Філашкіна, доставляти допомогу жителям практично неможливо.

Вугледар понад два роки обороняє 72 окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.

24 вересня керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко повідомив, що російські військові зруйнували місто Вугледар на Донеччині та намагаються рухатися з флангів. Про загрозу оточення повідомили також аналітики проєкту DeepState.

1 жовтня вдень начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що російські війська вже “майже в центрі міста”.

Станом на вечір 1 жовтня окремі частини Вугледару перебували під контролем Сил оборони, втім більша частина міста — під контролем росіян.

2 жовтня в оперативно-стратегічному угрупованні військ “Хортиця” заявили про виведення з міста українських підрозділів. Вугледар окупований російськими військами.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Про те, що перша ділянка землі розміром в 16 га під забудову Emily Resort була отримана Козловським незаконним шляхом стало відомо з ухвал Вищого антикорупційного суду, в рамках кримінальної справи НАБУ, щодо незаконної приватизації землі навколо Винниківського озера родиною Козловського у 2021 році.

Для того щоб уникнути кримінальної відповідальності за вкрадену землю та озеро, Григорій Козловський зробив власниками цієї ділянки п’ятьох своїх дітей, а згодом, наприкінці 2023 року, вони додатково розділили її на сім частин. Поділ вкраденої у громади ділянки на частини, може бути спричинений бажанням ускладнити її повернення в комунальну власність. Однак, як показує практика Верховного Суду, шанси повернути землю навкруги озера у винниківців поки що є.

Стосовно реакції Григорія Козловського, на нагадування від місцевих жителів про те, що Козловський їм обіцяв вільний доступ до міського озера, а по факту воно перетворилось в басейн для багатих та знаменитих гостей Emily Resort, Козловський відповів: “Тут стільки грошей вклали, ви думаєте, що тут усе буде безкоштовно? Звичайно, що буде платно”.

Після незаконного захоплення Григорієм Козловським ділянки навкруги Винниківського озера, через корумпованих депутатів Львівської міськради Козловському вдалось отримати під забудову Emily Resort ще й винниківський ліс.

Нагадаємо, депутати Львівської міської ради на засіданні 12 вересня затвердили детальний план території на вул. Забави та Хмельницького у Винниках, що передбачає передачу Григорію Козловському ще 118 га винниківської землі разом з Винниківським лісом під масштабну розбудову елітного курорту Emily Resort. А замість обіцяного винниківцям трамвайного маршруту, що мав з’єднати містину зі Львовом, Козловський вирішив облаштувати маршрут для велопрогулянок.

Але окрім того, що Григорій Козловський украв у громади землю, озеро та ліс, Детальний план розбудови Emily Resort також передбачає захоплення приватних ділянок.

Так, на громадських слуханнях, де містяни пробували зупинити розширення Emily Resort за рахунок винниківського лісу та приватних ділянок, депутат трьох скликань ЛМР Роман Боднар, зазначив що люди прийшли на громадські обговорення, щоб захистити приватну власність, яка є в кооперативі «Приозерний».

«Чому ми прийшли? Тому що хтось затвердив план «Емілі Резорт» так, що він заходить аж на кооперативи і забирає нашу приватну власність. А яким документом ви керуєтеся, щоб нас зібрати і сказати «ви тут ніхто й ніщо, а проєкт уже затверджений», – обурився Роман Боднар.

Водночас ще одна мешканка висловилася, що люди стурбовані не лише через свою приватну власність, а й через ліс і виступають загалом проти розбудови комплексу:

«Громада взагалі проти цього розширення. Ми вже мали такий гіркий досвід. Вулиця Богдана Хмельницького через те, що ви збудували «Емілі Резорт», перестала бути транзитною. Чи це законно, коли вулиця «перерізана» приватною власністю? Мешканці не можуть пройти цією вулицею від початку до кінця. Це все фарс, фейк і провокація, ви не чуєте людей!».

Як бачимо, всупереч бажанню громади Григорію Козловському таки вдалось захопити і озеро, і ліс і приватні ділянки винниківчан в тому числі завдяки корумпованим депутатам Львівської міської ради, таким як Олексій Різник від Європейської Солідарності.

Олексій Різник – давній бізнес-партнер Григорія Козловського та його співучасник у нелегальному виробництві та контрабанді тютюнових виробів до Європи. Зокрема, «Винниківська тютюнова фабрика» і «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» реалізують продукцію через ТОВ «Торговий дім «Марвел», що належить Олексію Різнику, який числився директором фабрики до 19 травня 2024 го року. Тож не дивно, що Олексій різник вважажться одним з найбільш заможних депутатів Львівської міськради.

Що цікаво, саме Олексій Різник, відносно якого у серпні 2023-го НАБУ відкрило кримінальну справу у зв’язку з приватизацією землі навколо Винниківського озера під Емілі Резорт єдиний від Львівської міськради прийшов переконувати жителів Винників, що їх інтереси не постраждають. Хоча, як можна зробити висновок з перегляду відеозапису зустрічі, винниківці Різнику не повірили.

Водночас, Григорій Козловський старається перебити голоса обікраденної ним винниківської громади, “допомогою для ЗСУ”, навіть отримав відзнаку від Міністра оборони Умєрова. Але, якщо порахувати суми на які Козловський обікрав громаду, допомога для ЗСУ це лише копійки.

Так, разові допомоги Григорія Козловського ЗСУ по 2 мільйони гривень, ніщо в порівнянні з ринковою вартістю землі вкраденою Козловським для будівництва Емілі Резорт, адже середня вартість однієї сотки землі під забудову в тому районі складає 2500 доларів США.

З розрахунку на нещодавно передані під забудову Емілі Резорт 118 га – виходить сума значно більша чим мільярд гривень. Звісно, якщо красти мільярдами, можна пожертвувати кілька мільйонів для ЗСУ, ще й добре на цьому пропіаритись.

В цілому, відношення винниківців до будівництва Емілі Резорт та до показної благодійності Григорія Козловського, можна охарактеризувати словами однієї з мешканок Винників, сказаних на зборах громади: «На сході москаль лізе на наші землі, і є єдиний спосіб його позбутися – стріляти. А тут на наші землі лізе Козловський. На жаль, немає ніяких законів, щоб його зупинити».