Війна

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

За даними ISW, у районі Вовчанська 25 червня війська України здійснили значний прогрес, відновивши контроль в місті. Звіти також підтверджують активні бої у районах Липців, Глибокого та інших пунктах на північному сході України.

Водночас, за даними українських офіційних джерел, російські сили намічають перебазувати підрозділи на Харківський напрямок, зокрема 9-ту окрему мотострілецьку бригаду 51-ї армії. Існують також повідомлення про перебазування частин з інших регіонів, щоб підсилити російські позиції в регіоні.

Аналітики з ISW зауважують, що ці дії можуть свідчити про створення Росією нових загальновійськових формувань, що відображається в згадках про “51-шу армію”, що, ймовірно, знову активізується в умовах сучасного конфлікту.

На 25 червня повідомляється, що російські війська продовжують активні наступальні операції в Луганській області вздовж лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Звіти вказують на їхні дії у районах Синьківка, Піщане, Степова Новоселівка, Стельмахівка, Копанки, Андріївка, Греківка, Макіївка, Невське, Торське, Тернів, а також у районі Серебрянського лісництва 24 і 25 червня.

За звітами російських джерел, частини 423-го мотострілецького полку РФ просунулися до Стельмахівки і розпочали бої, але ці дані не отримали підтвердження з боку ISW.

На 24 і 25 червня повідомляється, що війська РФ провели механізований штурм на південний схід від Сіверська з чисельністю взводу. За геолокаційними відеозаписами, опублікованими 24 червня, видно, як ЗСУ відбивають атаку, в якій брали участь чотири бойові броньовані машини (БМП), хоча просування російських військ було незначним.

За даними російських блогерів, війська РФ продовжують активність у межах Роздолівки, що підтверджено геолокаційними даними ISW, які фіксують їхнє проникнення у південно-східну частину населеного пункту на 23 червня.

Генштаб ЗСУ повідомив про інтенсивні атаки російських військ у районах Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Виїмка та Роздолівка на протязі 24 і 25 червня.

25 червня російські війська продовжували наступ у районі Часового Яру, хоча жодних підтверджень про їхнє просування не зафіксовано.

Українські та російські джерела також повідомляли про активні бої біля Калинівки, Іванівського, Андріївки та Кліщіївки 24 і 25 червня.

На 25 червня російські війська продовжили наступальні дії на Торецькому напрямку, хоча жодних підтверджень їхнього просування не зафіксовано.

За повідомленнями російських “воєнкорів”, війська РФ, як стверджується, досягли околиць Північного після захоплення Шумів, але ці дані ще не були підтверджені ISW.

У Генштабі ЗСУ повідомили про атаки російських військ біля Північного та Південного 24 червня, а також про випуск 11 керованих плануючих бомб по Торецьку 25 червня.

Російські окупанти нещодавно незначно продовжили своє просування на північний захід від Авдіївки. Геолокаційні знімки, опубліковані 24 червня, свідчать про їхнє переміщення у польовому районі на північ від Сокіл.

25 червня російські “воєнкори” також розповсюдили геолокаційні дані, які підтверджують наявність російських військ вздовж дороги O0544 Очеретине-Покровськ на північний захід від Очеретиного.

Додатково, російські блогери повідомляли про наступ біля Яснобродівки та часткове оточення українських військ в цьому районі.

Також були звіти про продовження бойових дій неподалік від Олександрополя, Євгенівки, Новоолександрівки, Воздвиженки, Сокіла, Новоселівки Першої, Уманського, Яснобродівки, а також біля Карлівки, Невельського та Карлівського водосховища 24 і 25 червня.

Також на 25 червня на адміністративному кордоні Донецької та Запорізької областей у районах Урожайного та Старомайрського тривали обмежені позиційні бої.

Російські “воєнкори” також повідомляли про просування військ РФ на захід від Старомайорського і їх рух до центру Урожайного вулицями Садовою та Степовою, хоча ISW не підтвердили цих інформаційних повідомлень.

Також на 25 червня тривали бої на заході Запорізької області в районах Роботиного, Вербового та Малої Токмачки, проте лінія фронту залишилася незмінною.

Також на лівому березі Херсонської області 25 червня тривали бої, зокрема під Кринками, але лінія фронту не зазнала змін.

Ситуація у Дніпрі продовжує загострюватися через скандальний випадок, пов’язаний з народним депутатом Олегом Тищенком. Правоохоронні органи висунули йому підозру в зв'язку з незаконним позбавленням волі колишнього військовослужбовця Збройних Сил України.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві та засобах масової інформації. За попередніми даними, депутат, використовуючи своє службове становище, незаконно затримав колишнього військовослужбовця, що стало підставою для розслідування з боку правоохоронців.

Громадськість активно обговорює цей інцидент, висловлюючи своє обурення та недовіру до представників влади. Багато хто вважає, що подібні дії є неприпустимими для осіб, які займають високі державні посади. Також звучать заклики до ретельного та неупередженого розслідування, щоб винні були притягнуті до відповідальності.

На даний момент офіційні особи утримуються від коментарів щодо подробиць справи, посилаючись на таємницю слідства. Водночас деякі правозахисники та активісти наголошують на необхідності забезпечення прозорості процесу, аби уникнути маніпуляцій та неправомірного тиску на учасників розслідування.

Цей випадок став ще одним випробуванням для української правової системи та суспільства в цілому, підкресливши важливість дотримання законності та прав людини. Подальший розвиток подій покаже, чи зможе правосуддя діяти об'єктивно та незалежно в цій резонансній справі.

20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Депутату повідомлено про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України).

Під час обшуків у Тищенка знайшли чимало готівки у доларах та євро (див. фото)

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, що 20 червня Тищенко приїхав до Дніпра з групою осіб у військовій формі та здійснив рейд по “офісах”, які здебільшого організовані криміналом та функціонують під кришуванням високопосадовців української влади.

Того ж дня у мережу потрапило відео, де видно бійку між охоронцями нардепа і цивільною особою – ним виявився колишній військовий підрозділу Kraken

Партія “Слуга народу” розглядає можливість складання мандату нардепом Тищенком після скандалу у Дніпрі.

Майстер Сергій, що пропонує послуги водопостачання, вражає перші враження своїми обіцянками про якісний ремонт і оперативність вирішення будь-яких проблем з водоспоживанням. Однак реальність, з якою стикаються клієнти, далека від обіцяного.

Відгуки клієнтів свідчать про те, що роботи виконуються незадовільно і часто потребують додаткових витрат на виправлення помилок. Крім того, багато хто скаржиться на нечесну цінову політику і бездоганне відношення до клієнтів.

Отже, обираючи майстра для водопостачання, важливо ретельно досліджувати його репутацію і відгуки.

Мера Мукачева Андрія Балогу та голову Мукачівської районної ради Михайла Ланьо на прізвисько «Блюк» затримано працівниками СБУ та НАБУ.

Про це повідомив журналіст Віталій Глагола у своєму телеграм-каналі.

Офіційно САП та НАБУ повідомили, що міського голову та голову районної ради на Закарпатті на зловживанні службовим становищем з метою продажу за заниженою вартістю земельної ділянки комунальної власності площею понад 3 га.

Організатор схеми – голова районної ради Ланьо, є впливовим авторитетом у кримінальному середовищі регіону. В минулому двічі обирався народним депутатом, у т.ч. від забороненої зараз «Партії регіонів».

Як свідчать дані слідства, на сесії міськради міський голова забезпечив прийняття рішення про продаж ділянки за ціною, заниженою у майже 9 разів. При цьому покупцем ділянки виступило приватне товариство, фактичним контролером якого є голова районної ради.

Підставою для цього стала експертна грошова оцінка із заниженою вартістю ділянки. За матеріалами справи, за «занижений висновок» власникам компанії-оцінювачки дали хабар.

Унаслідок таких оборудок із землею з ринковою вартістю 84,6 млн грн – продали за 9,6 млн грн.

Крім того, за матеріалами справи, міський голова особистим рішенням надав товариству розтермінування платежу на 6 місяців.

Збитки територіальній громаді становлять 74,9 млн грн.

Затримання пов‘язане з корупційною схемою продажу стадіону “Авангард”, що знаходиться у м. Мукачеві. Сума збитків від продажу стадіону та майже 3 га землі становить приблизно 100 мільйонів гривень. Також затримано начальника земельного відділу Мукачівської міської ради Артура Саміляка.

Відповідно до вчинених злочинів посадовцям, а також двом власникам компанії-оцінювачки та оцінювачу, готується повідомлення про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

◾️ ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів); ◾️ ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем); ◾️ ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги).

Українські військові вновину нанесли удар по російському центру космічного зв’язку в анексованому Криму, підкреслюючи важливість цього об’єкту у конфлікті між країнами. Інцидент, за словами видання "Forbes", здобув значне міжнародне визнання, коли українська армія прийняла на себе відповідальність за напад на цю космічну базу.

Автори матеріалу зазначають, що об’єкт НІП-16 був побудований в Євпаторії в рамках радянської космічної програми. Він був розроблений для зв’язку з місячними та марсіанськими зондами в 1960-70-х роках, але також може підтримувати зв’язок із сучасними супутниками-шпигунами “Лотос-С” та навігаційними супутниками ГЛОНАСС, які є аналогом американських супутників GPS.

Саме тому Україна намагається знищити цей об’єкт, пише Forbes, зазначаючи, що “двічі із грудня українські війська обстрілювали безцінну космічну базу ракетами”.

Цей об’єкт безперечно є важливим з наукової точки зору, і вплив збитків, завданих його складним науковим приладам, важко переоцінити. Однак зазначає “Forbes”, НІП-16 також є законною військовою метою, оскільки його передавачі можуть надсилати сигнали на супутники спостереження, зв’язку та навігації, включаючи космічні апарати “Ліана” та ГЛОНАСС, та приймати їх від них.

Журналісти відзначають, що НІП-16 – складна ціль. “Його радіотарілки, генератори та засоби управління розкидані по двох великих кампусах. Найбільш помітне обладнання — старі тарілки — має міцну конструкцію.

За словами російського історика космонавтики Анатолія Зака, будівельники НІП-16 збирали апаратуру зі старих залізничних мостів, корпусів списаних підводних човнів і обертового механізму зі списаного лінкора”, — йдеться у статті.

Таким чином, вважають автори публікації, Україні може знадобитися ще багато ударів, щоб завдати серйозних збитків об’єкту, не кажучи вже про знищення бази.

Суспільство з хвилюванням реагує на недавню подію, яка сталася у навчальному центрі "Десна". За останніми звітами, шестеро ув'язнених осіб, які вирішили приєднатися до Збройних сил України, здійснили втечу зі свого місця перебування військовою формою та із зброєю. Цей інцидент викликав серйозне обурення серед громадськості та породив великий ряд питань щодо безпеки та дисципліни в армії.

“З навчального центру “Десна” втекли увʼязнені громадяни, які погодились долучитись до лав Збройних Сил України. Попередньо відомо, що вони у військовій формі та озброєні”, – пише видання.

За даними видання, увʼязнені втекли зі 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого.

Про втечу повідомило командування військової частини командирам підрозділів навчального центру. За їхніми словами, шість вʼязнів здійснили втечу, при цьому бувши у формі ЗСУ та зі зброєю.

Їхнє подальше місцеперебування не відоме.

Поки військове командування не прокоментувало інформацію.

Україна звільнила понад 2 750 ув’язнених для служби в армії, що дозволило країні мобілізувати додаткові сили в триваючій війні з рф.Очікується, що понад 4000 чоловік добровольців візьмуть участь у першому раунді подібної мобілізації.

Зараз ув’язнені-добровольці служать у частинах, які повністю складаються з колишніх в’язнів і керуються досвідченими військовими.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Згідно з останнім звітом Державного департаменту США щодо торгівлі людьми у світі, Україна продовжує здійснювати значні зусилля для боротьби з цим нелюдським явищем. Однак звіт виокремлює, що уряд не досяг мінімальних стандартів у цій сфері, особливо через поширену корупцію в країні. Він підкреслює серйозні проблеми, які перешкоджають повному виконанню міжнародних норм і стандартів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми.

У відомстві зазначили, що корупція, особливо в поліції та судовій системі, та співучасть офіційних осіб у злочинах, пов’язаних з торгівлею людьми, залишалися серйозними проблемами, які перешкоджали діям правоохоронних органів.

Держдеп відзначив зусилля України, незважаючи на зменшення ресурсів і можливостей через повномасштабне вторгнення Росії.

Український уряд виявив більше жертв торгівлі людьми та продовжив масштабні кампанії з підвищення обізнаності у координації з міжнародними організаціями.

Держдеп зазначив, що Україна не виконала мінімальних стандартів у кількох ключових сферах. Судді продовжували виносити м’які вироки, які не передбачали тюремного ув’язнення для більшості засуджених торговців людьми. Це послаблювало стримування та підривало зусилля по боротьбі з торгівлею людьми.

Незважаючи на постійне занепокоєння щодо корупції, яка сприяє безкарності злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, і розслідування проти посадових осіб-пособників, сьомий рік поспіль уряд не забезпечив жодного судового вироку.

Також український уряд не ідентифікував ніяких іноземних жертв торгівлі людьми, і хоча уряд вжив певних заходів для захисту дітей без супроводу. У звіті зазначили, що недоліки в державному нагляді за дітьми, евакуйованими з українських закладів опіки, підвищили ризик торгівлі ними.

У звіті також згадуються злочини, пов’язані із торгівлею людьми, вчинені в попередні роки і розслідування щодо яких не закінчені.

“У 2023 році прокуратура Львова притягнула до відповідальності державного чиновника за нібито секс-трафік у Франції; Офіс генерального прокурора розслідував дії військового командира за нібито примусову роботу; Київська міська міліція розслідувала дії колишнього заступника начальника міліції та офіцера міліції за підозрою в секс-торгівлі; а прокуратура висунула звинувачення двом колишнім міліціонерам у торгівлі людьми. Уряд повідомив, що численні судові переслідування за причетністю посадових осіб до злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми, розпочаті в попередні роки, тривають” – йдеться у звіті.

У звіті також повідомляється, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,4 мільйона людей покинути Україну, а ще понад 3,4 мільйона стали внутрішніми переселенцями.

Більшість з тих, хто покинув країну – жінки та діти. Ці біженці та переміщені особи є особливо вразливими до торгівлі людьми.

Експерти відзначають, що тисячі дітей без супроводу дорослих, а також діти, евакуйовані з щонайменше 195 закладів, у тому числі діти з інвалідністю, перебувають у зоні високого ризику потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

У звіті Держдепу йдеться, що російські війська примусово перемістили до 1,6 мільйона українців, у тому числі тисячі дітей, людей похилого віку та осіб з інвалідністю, до Росії, Білорусі та окупованих територій України, у тому числі багатьох у віддалені райони. Станом на січень 2024 року російська влада, за повідомленнями, повернула в Україну приблизно 500 дітей, що є мізерною кількістю порівняно з тисячами примусово депортованих дітей.

Відділ Державного департаменту США з моніторингу та протидії торгівлі людьми щорічно публікує Звіт про торгівлю людьми, в якому ранжує 188 країн за їхніми зусиллями у боротьбі з торгівлею людьми. У звіті використовується трирівнева система, заснована на Законі про захист жертв торгівлі людьми та насильства від 2000 року

До рівня 1 належать країни, які повністю відповідають мінімальним стандартам TVPA. Країни цього рівня мають мінімальні ризики торгівлі людьми, оскільки їхні уряди запровадили належний захист: США, Німеччина, Естонія, Грузія, Польща та інші.

До рівня 2 належать країни, які докладають значних зусиль для дотримання мінімальних стандартів TVPA, але не повністю їх дотримуються. До цього рівня належить більшість країн, як от Україна, Італія, Угорщина, Швейцарія, Румунія, Ірак та інші.

Рівень 3 – країни, які не повністю дотримуються мінімальних стандартів TVPA і не докладають значних зусиль для цього: Росія, Білорусь, Туркменістан, Афганістан, Іран, Венесуела та інші.

До категорії “окремі випадки” цього року віднесли Гаїті, Лівію, Сомалі та Ємен, де відзначають масові порушення прав людини.

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.