Війна

Наступ Росії на Часів Яр: стратегія, причини і наслідки

Збройні сили Росії розпочали інтенсивні наступальні дії в напрямку містечка Часів Яр на Донеччині. Ці дії викликали загальне занепокоєння і підвищили питання про цілі та мотивацію такої агресії. Часів Яр, з його населенням близько 14 тисяч осіб, розташований між окупованим росіянами минулого року Бахмутом і Костянтинівкою, яка залишається під контролем української влади. За минулий рік Часів Яр став важливим логістичним центром української армії, через який проходила "дорога життя" — останній маршрут, по якому вдавалось постачати гарнізон ЗСУ в майже оточеному місті Бахмут.

Російська армія зуміла захопити північно-західну околицю міста Бахмута — селище Хромове, та розпочала наступ на сусідні села — Іванівське і Богданівку. Наразі бойові дії вже ведуться безпосередньо в межах цих населених пунктів, що може значно змінити стратегічну ситуацію в регіоні.

Російське командування вирішило ввести в бій додаткові сили і засоби на цьому напрямку, бачачи можливість успіху операції. Наприклад, на південно-західному фланзі від Бахмуту були введені в бій підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади, які мають допомогти в захопленні села Іванівське.

Бої на цьому напрямку тривають з перемінним успіхом для обох сторін. На деяких ділянках росіянам вдається відтіснити українські війська, а на інших — навпаки. Це свідчить про загострення ситуації на фронті та непередбачуваність подальшого розвитку подій.

Захоплення Часів Яр Росією може мати серйозні наслідки для української сторони, в тому числі зміну стратегії оборони і загрозу безпеці місцевого населення. Це також може спровокувати подальше загострення конфлікту та збільшення числа жертв серед цивільного населення.

Однак українські війська продовжують стійкий опір і відстоюють свої позиції, що свідчить про готовність захищати територіальну цілісність країни та боротьбу за свободу і незалежність.

Фотографія розбитих багатоповерхівок Часового Яру, що стала символом російської артилерійської та авіаційної атаки, свідчить про жорстокість і руйнівну силу воєнних дій. Однак, за словами речника Операції об'єднаних сил України "Хортиця" Іллі Євлаша, місто захищене кількома смугами оборони, включаючи протитанкові і протипіхотні мінні поля, насипи і протитанкові вали.

Географічне положення Часового Яру надає йому велику військову важливість. Місто знаходиться на височині, оточене водними перешкодами на сході та півдні, що ускладнює просування ворожих військ. Тут раніше розміщувався штаб Операції об'єднаних сил, що свідчить про підготовленість оборонних укріплень.

Використання російськими військами десантно-штурмових підрозділів свідчить про серйозні наміри Росії щодо захоплення міста. За словами Євлаша, Часів Яр розглядається Росією як ключова точка для подальшого наступу на Костянтинівку, Краматорськ і Слов'янськ.

Захоплення Часового Яру може відіграти вирішальну роль у стратегічному вимірі воєнного конфлікту, змушуючи українські війська відступити з позицій на південь від Бахмуту. Це може призвести до перерізання логістичних шляхів у тилу українських військ і втрати сенсу утримання певних територій.

Російська агресія в Часовому Ярі підкреслює необхідність міжнародної підтримки та мобілізації зусиль для зупинки військової експансії та захисту територіальної цілісності України.

У результаті аналізу ситуації в Часовому Ярі на Донеччині можна зробити кілька висновків. Перш за все, видно, що військові дії у цьому районі є вкрай серйозними, і Росія використовує значні зусилля для захоплення стратегічно важливого міста. Оборонні укріплення і географічне розташування міста Часового Яру важкою перешкодою для російських військ, але вони використовують свою досвідчену десантно-штурмову бригаду для прориву оборони.

Крім того, зайняття Часового Яру може мати значний вплив на розвиток воєнного конфлікту в регіоні, включаючи можливість подальшого наступу на інші населені пункти та стратегічно важливі об'єкти. Відновлення контролю над цим містом може бути ключовим етапом у відновленні контролю над територіями, які втратили українські сили у минулому.

Нарешті, ситуація в Часовому Яру підкреслює необхідність збільшення підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародні партнери повинні підтримати Україну як політично, так і військово, щоб забезпечити захист її територіальної цілісності та суверенітету.

Після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ на захід, покращуючи свої позиції. Вони успішно контролюють села на околицях міста і поширюють свої територіальні кордони. Російська стратегія спирається на відсутність достатньої підтримки української армії через затримки в постачанні боєприпасів від західних союзників. Підготовлений вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки вказує на недоліки у плануванні оборони. Російські сили вдалося швидко продовжити наступ і взяти під контроль низку сіл на захід від міста, що свідчить про ефективність їхньої стратегії. Однак українські військові змогли стабілізувати лінію оборони на околицях Тоненького, Орлівки та Бердичів, підтверджуючи готовність протистояти ворогу. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський втрутився у ситуацію навколо Авдіївки, де російська армія штурмує низку населених пунктів, визначаючи її як складну. Російська армія, зокрема, продовжує атакувати Красногорівку, проте українські військові негайно зреагували, знищивши противника та відновивши контроль над містом.

Представник бригади, Володимир Фокін, у коментарі для NV підкреслив, що бої за Красногорівку були вельми запеклими, і російські війська не мали наміру капітулювати. Він зауважив, що загалом росіяни на цьому напрямку мають значну перевагу у боєкомплекті та чисельності. З свого боку головнокомандувач ЗСУ, Сирський, повідомив, що російські війська вже проникли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їм вдалося витіснити їх із цього населеного пункту. "Наші бригади ведуть непрості бої з переважаючими силами противника", — підкреслив командувач. "Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, проте, наполягаючи на атаку наші позиції, він іноді досягає успіху на окремих ділянках". Сирський також зазначив, що виявлено "прорахунки" у діях окремих українських командирів, які безпосередньо вплинули на стійкість оборони на деяких напрямках. Щодо конкретних прорахунків не було надано деталей, проте він зазначив, що вжиті заходи для "виправлення ситуації на місці", включаючи виділення додаткових ресурсів боєприпасів та матеріальних засобів. Раніше військові експерти та військовий кореспондент, Юрій Бутусов, вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були недостатньо підготовлені. Швидкий наступ російських збройних сил вказує на їхнє намірення покращити своє тактичне становище і наблизитися до стратегічно важливих міст Донецької області — Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ. За кінець лютого Курахове знаходиться всього за 10 км від лінії фронту, а Селидове — за 20 км.

У результаті боїв за Красногорівку виявлено, що російські війська продовжують наступ на захід від Авдіївки, намагаючись зайняти стратегічно важливі позиції. Незважаючи на запеклість боїв, українські війська зуміли відбити деякі атаки і втримати позиції. Однак були виявлені прорахунки в діях окремих командирів, що поставило під сумнів стійкість оборони на деяких напрямках. Головнокомандувач ЗСУ оголосив про заходи для виправлення цієї ситуації, включаючи виділення додаткових ресурсів. Російський наступ у цьому регіоні відображає їх стратегічні плани щодо підкорення ключових територій в Донецькій області.

Міністерство оборони України оголосило про виявлення неправомірних виплат бойових доплат у деяких військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. За результатами аудиту, проведеного аудиторами Міноборони, встановлено, що певним військовослужбовцям без підстав були виплачені додаткові фінансові стимули на суму, що становить 186,6 мільйона гривень. Пресслужба міністерства повідомляє, що деякі військовослужбовці, які фактично перебували у стаціонарних пунктах розміщення та не виконували бойові завдання, отримували бойові доплати.

Такі порушення виявлені у різних військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині. Міноборони наголошує, що матеріали аудитів передані до правоохоронних органів для встановлення вини посадових осіб та компенсації завданих державі збитків.

Це не перший раз, коли фіксуються зловживання з бойовими доплатами для військовослужбовців. У минулому році, у результаті перевірки 40 військових частин, було виявлено порушень на суму 123 мільйонів гривень щодо виплати військовослужбовцям, які не брали участі в бойових діях.

У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює нові правила щодо виплати додаткових винагород військовослужбовцям. Згідно з цим законом, військовослужбовці можуть отримувати додаткові стимули щомісяця, а також встановлені окремі ставки доплат для строкової служби та курсантів.

У висновку слід зазначити наступне:

• Міністерство оборони України виявило серйозні порушення в системі виплат бойових доплат у військових частинах на Київщині, Житомирщині, Хмельниччині та Полтавщині.

• Аудит, проведений Міноборони, показав, що деяким військовослужбовцям були незаконно виплачені значні суми грошей у вигляді бойових доплат, навіть коли вони не брали участі у бойових діях.

• Зловживання з бойовими доплатами стають все більшою проблемою, і це не перший випадок подібних порушень.

• Міністерство оборони передало матеріали аудиту правоохоронним органам для подальшого розслідування та встановлення винних посадових осіб.

• Уряд діє на запобігання подібних порушень, що підтверджується прийняттям нового законодавства щодо виплат додаткових стимулів військовослужбовцям.

Ці висновки підкреслюють серйозність проблеми та необхідність системних заходів для її вирішення.

Після взяття Авдіївки під контроль, Росії вдалося підтримати наступальний рух та зберегти переможний настрій на полі бою, повідомляє Newsweek. За даними видання, відсутність підтримки від Заходу ставить українську армію у важке становище, дозволяючи російським силам займати лідерські позиції у конфлікті. Без зовнішньої військової допомоги, ініціатива в конфлікті може остаточно перейти на бік Росії, що підкреслює Newsweek. Російські війська продовжують досягати успіхів на передовій, використовуючи тактичні можливості, що виникли після захоплення Авдіївки. Старший аналітик Global Guardian Зев Файнтуч наголошує, що в перевагу Росії грає чисельна і технічна перевага над ЗСУ, а також відставання України у зміцненні оборонних ліній. Часом стає все складніше залучити молодь до армії, що загрожує подальшим успіхам в українському конфлікті. Якщо не буде надано фінансову допомогу, перспективи Авдіївки та інших міст можуть погіршитися, дозволяючи Росії закріпити свої позиції в регіоні.

Українська армія переживає складний період після втрати контролю над Авдіївкою, і за відсутності підтримки від Заходу Росія може вибороти ініціативу в конфлікті. Численна та технічна перевага російських військ ставить під загрозу безпеку України, а відставання в укріпленні оборонних ліній робить ситуацію ще складнішою. Наразі невелика підтримка молоді в армії та відсутність фінансової допомоги загрожує подальшій долі конфлікту. Якщо не буде надано необхідну допомогу, Росія може закріпити свої позиції, загостривши ситуацію в Донецьку та інших містах.

Після взяття Авдіївки під контроль, Росії вдалося підтримати наступальний рух та зберегти переможний настрій на полі бою, повідомляє Newsweek. За даними видання, відсутність підтримки від Заходу ставить українську армію у важке становище, дозволяючи російським силам займати лідерські позиції у конфлікті. Без зовнішньої військової допомоги, ініціатива в конфлікті може остаточно перейти на бік Росії, що підкреслює Newsweek. Російські війська продовжують досягати успіхів на передовій, використовуючи тактичні можливості, що виникли після захоплення Авдіївки. Старший аналітик Global Guardian Зев Файнтуч наголошує, що в перевагу Росії грає чисельна і технічна перевага над ЗСУ, а також відставання України у зміцненні оборонних ліній. Часом стає все складніше залучити молодь до армії, що загрожує подальшим успіхам в українському конфлікті. Якщо не буде надано фінансову допомогу, перспективи Авдіївки та інших міст можуть погіршитися, дозволяючи Росії закріпити свої позиції в регіоні.

Українська армія переживає складний період після втрати контролю над Авдіївкою, і за відсутності підтримки від Заходу Росія може вибороти ініціативу в конфлікті. Численна та технічна перевага російських військ ставить під загрозу безпеку України, а відставання в укріпленні оборонних ліній робить ситуацію ще складнішою. Наразі невелика підтримка молоді в армії та відсутність фінансової допомоги загрожує подальшій долі конфлікту. Якщо не буде надано необхідну допомогу, Росія може закріпити свої позиції, загостривши ситуацію в Донецьку та інших містах.

Збройні сили України заявляють про збиття 13 російських військових літаків протягом двох тижнів, що представляє значне зростання порівняно з попередніми періодами конфлікту. У середині січня стало відомо, що українські Повітряні сили збили російський літак дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) А-50 та летючий командний пункт Іл-22. Проте, кількість збитих літаків РФ стрімко зросла в лютому. Загалом з 17 по 29 лютого українські військові, за даними командування ЗСУ, збили 13 літаків РФ, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35. Це зростання кількості збитих літаків РФ припадає на фоні значних затримок у постачанні західних боєприпасів, включаючи ракети для комплексів протиповітряної оборони (ППО). Такі дані публікуються Києвом, проте керівництво РФ в більшості випадків не визнавало ці втрати.

Високий рівень активності українських Повітряних сил в збиванні російських літаків за останні два тижні привертає увагу військових аналітиків, які вважають, що це може бути наслідком використання Україною ракет "земля-повітря" в рамках американського комплексу PATRIOT. Згідно з повідомленням американського видання Forbes, окрім PATRIOT, українці також можуть використовувати норвезькі зенітно-ракетні комплекси NASAMS. Варто зазначити, що джерело Військово-повітряних сил України в Головному управлінні розвідки вказує на те, що російський А-50 над Росією було збито переробленим радянським комплексом С-200.

Збільшення кількості збитих літаків РФ свідчить про більшу агресивність України, яка ризикує використовувати пускові установки PATRIOT поблизу лінії фронту для завдання шкоди російським літакам, за словами ВВС Джастіна Бронка, старшого наукового співробітника Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI). Збільшення кількості збитих літаків також може бути пов'язане з їхнім розміщенням ближче до лінії фронту в Україні, де Росія активно використовує бомбардувальники Су-34 для атак на населені пункти та інфраструктуру.

Відповідно до речника Повітряних сил України Юрія Ігната, хоча він не підтвердив прямо використання PATRIOT та NASAMS для збивання літаків, але і не заперечив цього. Він зауважив, що Україна має інструменти, які здатні діставати російські літаки на великих відстанях. Варто відзначити, що західні системи ППО, такі як PATRIOT і NASAMS, зазвичай використовуються для захисту великих міст і стратегічних об'єктів всередині держави, але вони можуть бути переміщені на різні напрямки.

Успішне збивання російських літаків дозволило відтіснити їх від лінії фронту та зменшити інтенсивність авіаційних атак. Ці новітні розробки можуть відігравати важливу роль у стратегічному вимірі української оборони.

• Українські Повітряні сили активно використовують американські та норвезькі зенітно-ракетні комплекси, такі як PATRIOT і NASAMS, для збивання російських літаків над територією України.

• Збільшення кількості збитих російських літаків свідчить про більшу агресивність та ефективність українських військ у повітряному бою.

• Використання PATRIOT і NASAMS навколо лінії фронту вказує на стратегічну важливість цих систем для захисту України від російської авіації.

• Успішне збивання російських літаків сприяло відтісненню їх від лінії фронту та зменшенню загрози для мирного населення.

• Необхідно відзначити важливу роль PATRIOT і NASAMS у стратегічному вимірі української оборони та їхню здатність забезпечувати безпеку країни від повітряних загроз.

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

Росія активно здійснює атаки в різних районах на лінії фронту, що ускладнює ситуацію для Збройних сил України. Зазначено, що після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ, що призвело до втрат території та ускладнило обстановку на фронті. Протягом цього тижня українські війська відступили з двох інших населених пунктів поруч з Авдіївкою, стикаючись з дефіцитом військової допомоги від Заходу.

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, визначив свої основні завдання на фронті. Він наголосив на необхідності ефективного використання бойових можливостей техніки та озброєння для завдання максимальних втрат противнику та ліквідації його техніки. Крім того, він вказав на важливість утримання зайнятих позицій та відновлення територіального становища у тих місцях, де українські сили відійшли.

Зазначено, що Російська Федерація іноді досягає успіху на окремих ділянках. Сирський підкреслив, що для підсилення оборони на головних напрямках необхідно розумно розподіляти резерви та забезпечувати ефективну організацію роботи на пунктах управління з вогневої поразки противника.

Також відзначено, що у деяких українських командирів були виявлені прорахунки в оцінці ситуації та сил противника, що призвело до проблем у обороні на деяких напрямках.

У висновках можна виділити наступне:

• Російська агресія продовжується на різних напрямках на лінії фронту, що створює складну ситуацію для Збройних сил України.

• Напружена обстановка на авдіївському та запорізькому напрямках вимагає ефективного використання бойових можливостей та організації оборони.

• Головне завдання головкома полягає в здійсненні максимальної операційної активності для стримування агресії та відновлення втрачених позицій.

• Важливою є правильна оцінка ситуації та ефективне використання резервів для забезпечення успішного відстоювання на фронті.

• Продовження підтримки Збройних сил України союзниками є критично важливим для забезпечення успішної оборони та стримування агресії Росії.