Війна

Згідно з новим законом щодо мобілізації, жінки, які підпадають під військовий облік, зобов'язані оновити свої дані протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону, що відбулося 18 травня. Відповідно до повідомлення керівника Кременчуцького районного Територіального Центру Консультацій Мирослава Волкова, за неоновлення такої інформації жінкам загрожує штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. Ця вимога є надзвичайно важливою для забезпечення ефективності та організації оборонної системи країни в умовах загрози зовнішньої агресії. Тому, для забезпечення національної безпеки, всі військовозобов'язані громадянки мають уважно слідкувати за виконанням цієї вимоги та невідкладно оновлювати свої дані.

Волков наголосив, що ці правила стосуються жінок певних спеціальностей, зокрема медиків, віком від 18 до 60 років. Вони повинні стати на військовий облік та отримати військово-обліковий документ. Процедура мобілізації жінок проводиться лише за їх згодою, згідно з постановою Кабінету Міністрів № 560.

«У період обов’язкового уточнення облікових даних, який триває до 16 липня, на медичний огляд не направляються ті військовозобов’язані, які мають право на відстрочку від призову, старші за 55 років, заброньовані, а також жінки з дійсним військово-обліковим документом», – заявив Волков. Він також додав, що жінки, які не мають військово-облікового документа або вперше його отримують, мають пройти військово-лікарську комісію.

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує збільшити термін оновлення даних військовозобов’язаних до 150 днів. Народний депутат Володимир Ар’єв зазначив, що 60 днів для оновлення облікових даних недостатньо для всіх військовозобов’язаних, через що вони можуть отримати великі штрафи.

Після оновлення своїх облікових даних, військовозобов’язаних можуть направити на військово-лікарську комісію за місцем проживання.

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.

Події, що зводять до питання про законність набуття матеріальних активів, неухильно привертають увагу суспільства. У контексті розслідування можливих випадків незаконного збагачення, вирок суду про встановлення значної суми застави для колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова – об'єктивна відповідь на потребу у правосудді та реагування на корупційні схеми.

Після довгих розслідувань і збору доказів, Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про установлення рекордної суми застави – 10 мільйонів гривень – для підозрюваного. Ця діяльність є чітким показником впровадження нульової толерантності до корупції в системі правосуддя України.

Прозорість і об'єктивність у розгляді справ, пов'язаних з можливим порушенням закону щодо збагачення, відіграють критичну роль у підтримці довіри громадян до владних структур. На цьому етапі вирішальне значення має забезпечення незалежності суду та відсутність впливу з боку політичних чи корпоративних інтересів.

Засуджуючи будь-які прояви корупції та виявлення порушень закону, суспільство продемонструє свою визначну позицію у боротьбі за чесність та справедливість у країні.

Суд 29 травня підтримав позицію прокурора САП і застосував заставу в розмірі 10 мільйонів гривень до Смирнова, якого підозрюють у незаконному збагаченні на суму 15,7 мільйона гривень.

Самий Смирнов раніше анонсував свій намір оскаржити рішення суду щодо застави у розмірі 10 мільйонів гривень. Попередньо він також зазначив, що не має претензій до детективів та описав вручення підозри та проведення обшуку як “швидке та делікатне”.

Смирнов був заступником керівника ОПУ Андрія Єрмака з 10 вересня 2019 року по 29 березня 2024 року. Восени 2023 року журналістам вдалося встановити, що НАБУ провели обшуки у його водія, матері та брата у справі про придбання нерухомості та автомобілів його братом Ігорем за дуже заниженими цінами.

Як відомо, 22 травня НАБУ оголосила підозру Смирнову у незаконному збагаченні на 15,7 мільйона гривень, після чого у нього було проведено обшуки.

28 травня суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань та застави у 10 мільйонів гривень, які мали бути внесені не пізніше п’яти днів з моменту обрання запобіжного заходу.

Під керівництвом Чернігівської обласної прокуратури двом чоловікам було оголошено підозру у вчиненні спроби крадіжки в особливо великих розмірах, свідомому знищенні та пошкодженні чужого майна, які відбулися в результаті передбаченої змови групи осіб. Це ставить під великий сумнів не лише їхні наміри, а й безпеку та майнові інтереси громадян. Такі дії є серйозним порушенням закону та наносять значну шкоду суспільству. Тому правоохоронні органи вживають всіх можливих заходів для розслідування цього злочину та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від цього залежить не лише правопорядок, а й довіра громадян до правосуддя.

За даними слідства, жителі Запорізької та Миколаївської областей намагалися викрасти грошові кошти клієнтів банку в місті Чернігові. З середини лютого 2024 року вони періодично приїздили до міста, збирали інформацію про розташування сховища банку, наявність відеоспостереження, пожежної сигналізації та інших охоронних засобів, а також можливі шляхи проникнення до приміщення.

Підозрювані завчасно викопали та укріпили підземний тунель від території дитячого навчального закладу до підвалу сусіднього з банком багатоповерхового будинку. За допомогою ручних та ударних інструментів вони підготували отвір у стіні, що вів безпосередньо до сховища.

Зранку 6 травня чоловіки залізли на дах будівлі банку, заповнили його приміщення паливно-мастильними матеріалами через вентиляційний канал та підпалили. Пробивши підготовлений отвір, вони проникли всередину банку, зламали орендовані індивідуальні банківські скриньки і почали шукати грошові кошти та інші цінності. У скриньках на той момент зберігалося понад 5,5 млн грн.

Не встигнувши зламати всі скриньки до прибуття правоохоронців, злочинці втекли з місця події. Підозрюваних затримали в Запорізькій та Миколаївській областях.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів для затриманих.

Українці тепер можуть скористатися інноваційною можливістю: реєстрація шлюбу онлайн через додаток "Дія". Цю радісну новину оголосив сам Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації. Тепер процес укладання шлюбу став ще більш зручним та доступним завдяки використанню сучасних технологій. Онлайн реєстрація дозволить уникнути зайвих черг та формалностей у державних установах, зробивши цей важливий крок у вашому житті ще простішим та ефективнішим. Тепер українські пари можуть швидко та легко офіційно зареєструвати своє об'єднання у шлюбі, зручно користуючись новим сервісом "Дія".

Згідно з його заявою, незабаром буде доступна можливість подати заяву про шлюб та зареєструвати його безпосередньо в застосунку “Дія”, що виключить необхідність особисто ходити до відповідних установ. Ця послуга особливо актуальна для пар, які знаходяться на відстані один від одного, а також для військовослужбовців. Система надасть вибір вільних дат для проведення церемонії через відеозв’язок, але не раніше, ніж за п’ять днів до запланованої дати.

Свідоцтво про шлюб буде автоматично доступне в додатку “Дія”, і фізичний документ можна буде отримати за допомогою доставки через Укрпошту.

Наразі охочі можуть долучитися до бета-тесту цієї послуги. Для цього необхідно бути повнолітнім, мати ідентифікаційний код, бути неодруженим або офіційно розлученим, а також мати ID-картку чи біометричний закордонний паспорт, зареєстрований в додатку “Дія”.

«Такої послуги онлайн-шлюбу немає ніде у світі. Записуйтесь на бета-тест, діліться фідбеком і першими випробуйте цей український Лас-Вегас», — пише Михайло Федоров.

Наш джерело в Генштабі повідомило, що інформація про масову згоду ув’язнених на службу у Збройних Силах України не відповідає дійсності. За останніми даними, більшість ув’язнених відмовляються від такої можливості, враховуючи наслідки, які вони можуть зазнати. Їхня обізнаність полягає в тому, що їх можуть включити до штурмових підрозділів та направити на найнебезпечніші сектори фронту. В ув’язненнях панує думка, що їх можуть використати як загони самогубців, а умови військової служби будуть набагато важчими, ніж у мобілізованих громадян України.

Станом на ранок 28 травня, 613 в’язнів вийшли з тюрем і приєдналися до лав Збройних сил України. Наразі вони проходять відповідну підготовку і в подальшому служитимуть у штурмових підрозділах.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, ці люди проходитимуть кількамісячні тренування, після чого будуть служити у штурмових підрозділах.

«Це будуть монолітні штурмові підрозділи, які складаються виключно з осіб, які відбували покарання, без змішування з іншими військовослужбовцями», – зазначив міністр.

Малюська додав, що не впевнений, чи це найкраща опція, але покладається на думку військових експертів, які приймають рішення.

«Наразі ми ще не залучили ці підрозділи до бойових дій, іде підготовка. Можливо, в майбутньому ситуація зміниться і буде прийняте інше рішення щодо їхнього змішування з іншими підрозділами. Поки що це окремі штурмові підрозділи», – підкреслив він.

Малюська також підтримує мобілізацію засуджених за одне вбивство, незалежно від того, чи це навмисне вбивство, чи вбивство з необережності.

«Наші в’язні йдуть воювати не для ловіння метеликів, а для бойових дій. Досвід убивства у минулому не завжди є перешкодою для хорошого виконання військових завдань… Якщо ми говоримо про вбивства, які не були вчинені з особливою жорстокістю, або це не вбивства двох і більше осіб, то часто такі злочини скоюють особи, менш небезпечні для суспільства, ніж ті, хто вчиняє рецидиви, наприклад, грабежі з використанням зброї. Людина може втратити контроль над своїми діями в певний момент, але після вироку і відбуття покарання її психологічний стан і контроль значно змінюються», – пояснив Малюська.

Раніше повідомлялося, що із ухваленням закону про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу погодилися майже 5 тисяч засуджених. Також станом на 24 травня майже 350 з 4300 ув’язнених, які виявили бажання мобілізуватися, вже були звільнені.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.