Війна

Пов'язували Петра Порошенка, п'ятого президента України, із групою компаній, які мали можливість отримати великі контракти на постачання продукції для Збройних Сил країни. Спекуляції навколо цього зростали, особливо після того, як 22 травня ДП Міністерства оборони України "Державний оператор тилу" оголосило про проведення найбільшого тендеру на цьому ринку у поточному році. Очікувалася величезна вартість закупівель, яка перевищувала 11,5 мільярдів гривень.

У результаті цього тендеру були виявлені цікаві деталі, які привернули увагу громадськості.

Тендер складався з чотирьох лотів, кожен із яких виграв окремий учасник. Найменший лот на суму понад 1,583 мільярда гривень отримав абсолютно новий учасник – київський консорціум “Юнайтед Фуд Груп”. Ця компанія зареєструвалася лише за три тижні до тендеру, в травні цього року. За словами голови консорціуму, Івана Чайківського, він є засновником корпорації “Агропродсервіс” з великим земельним банком та виробничими активами у сільському господарстві. Поза сферою бізнесу, Чайківський також відомий як депутат Верховної Ради України.

Другий лот на суму понад 3,136 мільярда гривень отримала компанія “Асікс Груп”. Цей лот став предметом боротьби між двома учасниками, проте перемогла “Асікс Груп” з пропозицією на 2,434 мільярда гривень. Однак, важливо відзначити, що один із учасників, ФОП Іван Шмальченко, був дискваліфікований через невідповідність умовам тендеру. Другий учасник, ТОВ “Контракт Продрезерв 5”, має зв’язки зі скандальним постачальником Міністерства оборони “Гарна страва”, який раніше постачав продукти для армії за завищеними цінами.

Третій лот на таку ж суму також отримав новачок – ТОВ “Гранпрі Лтд”. Ця компанія пропонувала свої послуги за 2,517 мільярда гривень. Однак, власник компанії, Микола Бахтєяров, має сумну репутацію, яка виявилася у вироку Приморського суду Одеси за фактами домашнього насильства.

Четвертий лот дістався компанії “Міт Пром”. Їхня пропозиція склала 2,519 мільярда гривень. Ця львівська компанія, хоч і є новачком на ринку постачання продуктів для ЗСУ, вже має досвід співпраці з військовими, підписавши контракт на 400 мільйонів гривень у квітні цього року. Хоча офіційним засновником є жителька Львівщини, насправді за компанією може стояти відома бізнесвумен Тетяна Глиняна, яка раніше постачала продукти для Збройних Сил за завищеними цінами.

Два переможці з чотирьох лотів, компанії “Асікс Груп” та “Гранпрі Лтд”, можна віднести до сфери впливу одеського підприємця Валерія Друзенка. Раніше вже згадувалося, що компанії з його орбіти, такі як “Нова-постач” та “Біосоіл”, отримували значні контракти на постачання продуктів для армії України.

Правоохоронні органи випадково розкрили зв’язок із Петром Порошенком. У серпні 2022 року в рамках розслідування щодо ухилення від сплати податків проти постачальників Міністерства оборони, які використовували підставних осіб, було порушено справу.

Під час розслідування були арештовані рахунки компаній, що брали участь у цій схемі. Серед них також виявились ТОВ “ПК “Зоря Поділля” та ТОВ “Група Агропродінвест”, які належать Петру Порошенку. Офіс генерального прокурора повідомив, що “Нова-постач” та “Біосоіл” передали на їхні рахунки майже півмільярда гривень як передоплату за цукор (згодом ці рахунки також були арештовані).

Співпадінням виявилося те, що всі компанії з групи Друзенка також є клієнтами Міжнародного інвестиційного банку (МІБ) Порошенка. Однією з них є ТОВ “Асікс Груп”, рахунки якої також були арештовані судом. І на квітень 2024 року цей арешт не був знятий.

Ще один переможець тендеру, ТОВ “Гранпрі Лтд”, також є клієнтом банку Порошенка. Крім того, ця компанія орендувала обладнання у дружини Валерія Друзенка. Таким чином, існують підстави вважати їхні зв’язки достовірними.

Залишається відкритим питання, чи вплине цей зв’язок на можливість цих компаній отримати інше велике державне замовлення, цього разу на майже 5 мільярдів гривень.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

Заразовий відпочинок української гривні у порівнянні з доларом знову приніс невелике зниження — на цей раз в 10 копійок. Ця динаміка відзначається як важливий індикатор економічного становища у країні, наголошуючи на наявності серйозних викликів і завдань перед фінансовою системою. Такі зміни можуть стати стимулом для пошуку нових шляхів підтримки валютного курсу та зміцнення економічної стабільності в цілому.

Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.

Згідно з матеріалами кримінального провадження СБУ, у процесі переправляння ухилянтів через кордони України активно беруть участь співробітники Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Ця інформація свідчить про серйозні порушення та корупційні схеми, що відбуваються на державному рівні.

Зазначені дії не лише підривають авторитет державних органів, а й створюють загрозу безпеці суспільства. Усунення цієї проблеми вимагає негайних та ефективних заходів з боку правоохоронних органів. Необхідно провести ретельну перевірку та очищення системи від осіб, які зловживають своїм службовим становищем для особистої користі.

Підвищення контролю за діяльністю співробітників прикордонної служби та зміцнення правової бази для покарання тих, хто порушує закон, стане важливим кроком у забезпеченні правопорядку та безпеки в країні. Тільки через спільні зусилля громадян та державних органів можна досягти успіху в боротьбі з цим негативним явищем.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

На березі Дніпра, у столиці України, зустрівся з журналістами Reuters Рустем Умеров. Він поділився своїми враженнями щодо останніх подій на воєнному фронті між Україною та Росією. Умеров зауважив, що Росія продовжує збільшувати свої військові сили, не оминайчи увагою навіть живу силу та військову техніку. Це стає вкрай тривожною тенденцією, особливо враховуючи, що від понад 27 місяців минуло з моменту їхнього останнього повномасштабного вторгнення. Український аналітик підкреслив, що така діяльність може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у всьому світі.

Військам Києва вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, куди Росія атакувала на початку цього місяця. Але Умеров сказав, що Москва готується до нового поштовху.

“Їх мета – відкрити новий фронт на півночі, щоб почати використовувати всю свою живу силу, вогневу потужність проти нас, вони продовжують свою мету знищити націю”, – сказав він.

«Ми витримуємо, але, звісно, ​​нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, щоб не дозволити їм проникнути в нашу державу».

За його словами, Україна вдячна за надану партнерам військову допомогу та зброю, але лише половина обіцяних поставок надійшла вчасно. Кожна затримка йшла на користь значно більшому та краще оснащеному ворогу України, з лінією фронту, яка простягалася на 1200 км.

За словами міністра, Росія має близько 500 тис. військових в Україні та біля її кордонів і готується додати ще 200-300 тис.

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.

Двоє військовослужбовців-снайперів, Данило і Кирило Яковлеви, рішуче звернулися до Верховної Ради з вимогою виключити Петра Порошенка та його політичну партію зі складу парламентської тимчасової спеціальної комісії з питань фортифікацій. Ця підтримка, виражена з боку військових фахівців, надзвичайно важлива для вирішення питань національної безпеки та оборони. Брати Яковлеви вважають, що участь Порошенка та його політичної формації у цій комісії може негативно позначитися на об'єктивності та ефективності розгляду питань, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності країни. Їхній голос військових, які напряму пов'язані з питаннями безпеки, має бути врахований серйозною політичною владою для забезпечення оптимальних умов для ефективного захисту національних інтересів та територіальної цілісності.

Захисники мотивують свою вимогу тим, що Порошенко не має права перевіряти фортифікації, адже саме за його президентства була провалена підготовка укріплень на кордоні з РФ, а виділені на це кошти були використані неефективно.

“Просимо народних депутатів виключити представників “Європейської солідарності” з ТСК ВР з питань фортифікацій. Їх присутність там шкодить нацбезпеці та обороні”, – пишуть бійці ЗСУ.

“Саме за президенства Петра Олексійовича на обороні рубежів розпиляли мільярди гривень, не побудувавши, насправді, і простої собачої будки, як любить висловлюватися сивочолий… Якщо глянути GoogleMaps за період 2014-2019 років на східному напрямку, з усіх фортифікацій там буде видно лише стіну бур’янів. Хоча за 5 років правління можна було побудувати стіну з фільму про зомбі-апокаліпсис з автоматичними турелями”, – наголошують військові.

Данило та Кирило Яковлеви також зазначають, що в період з 2014 по 2019 роки, в росії можна було найняти людей, які проводили через кордон з РФ по стежках, які ніхто не контролював з українського боку.

“Кордон був настільки дірявий, що порошенкові свинарчуки ганяли контрабасом з росії металобрухт, який потім “впарювали” нашому Укроборомпрому. Що заважало Порошенку протягом перемир’я побудувати фортеці з бетону і викопати яри від техніки? Натомість за часи Порошенка у повітря злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Сватове, Балаклія, Калинівка, Ічня… Для порівняння, за п’ять років війни за каденції Порошенка на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили всього близько сімдесяти тисяч тонн боєприпасів”, – зазначають військові.

“Пане Порошенко, коли ви починаєте щось розповідати за нові фортифікації, пам’ятайте: ви ще за попередні не відсиділи”, – підкреслюють військові.