Війна

Гринкевичів звільнено від підозр з приводу фінансових махінацій

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.

Слідчі заявили підозру трьом працівникам Укрзалізниці у розкраданні ₴8,7 млн з бюджету

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.

Таємні стратегії України: мистецтво спровокувати ворожу ППО за допомогою безпілотників

За інформацією, отриманою від нашого джерела в Генштабі, Україна використовує цілком ефективний метод для провокації ворожої повітряної оборони (ППО) до атак на власну авіацію. Цей метод, як стверджують, працює успішно вже протягом другого року. Під час вильоту будь-яких літальних апаратів наші підрозділи запускають по маршруту 4-5 безпілотних літальних апаратів (БПЛА), що значно дратує російську ППО.

Наприклад, через застосування цього методу було збито десяток винищувачів, розвідувальний літак і, найсвіжіший приклад, Ту-22М3. Згідно з повідомленням Головного управління розвідки (ГУР), російський Ту-22МЗ був збитий у Ставропольському краї Російської Федерації, на відстані близько 300 кілометрів від кордону з Україною, "тими самими засобами, якими раніше був вражений" російський А-50.

У наслідок проведеного розвідування ГУР публікує відео, яке, за їхніми словами, показує роботу розрахунків системи ППО. Варто нагадати, що перший А-50 був збитий у січні над Азовським морем. За словами експертів, його збили за допомогою системи "Петріот", яка знаходилася недалеко від лінії фронту. Другий А-50 був збитий у лютому. Засоби масової інформації повідомляли, що його збила українська ППО в Краснодарському краї.

Отже, з висновків вищезгаданої статті можна зробити декілька ключових висновків:

• Україна активно використовує безпілотні літальні апарати (БПЛА) для провокації ворожої повітряної оборони (ППО), що сприяє створенню сприятливих умов для атак власної авіації.

• Цей метод виявився досить ефективним, оскільки за його застосуванням вдалося збити десяток ворожих літальних апаратів, включаючи винищувачі, розвідувальні літаки та бомбардувальний Ту-22М3.

• Результати використання цього методу підтверджуються відеоматеріалами роботи розрахунків систем ППО, оприлюдненими Головним управлінням розвідки (ГУР).

• Попередні випадки збиття російських літальних апаратів підтримують тенденцію успішного використання цієї стратегії.

Отже, використання БПЛА для провокації ворожої ППО є ефективним способом підвищення безпеки власної авіації та завдання ударів по потенційно ворожим цілям.

Перший український завод безпілотників розпочав свою роботу: головне, що вже відомо

Україна святкує відкриття ще одного заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, який спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Це велика подія для країни, яка відзначається не лише як момент успішної інвестиції, але й як підтвердження довіри міжнародного бізнесу до української економічної сфери.

За очікуваннями, завод буде здатен виробляти по 1000 дронів на рік, а також виготовляти запасні частини. Цей новий завод є другим підприємством Quantum-Systems GmbH в Україні, що свідчить про стабільну та взаємовигідну співпрацю між компанією та країною.

До кінця року планується працевлаштування близько 100 осіб, що створює нові робочі місця та сприяє соціально-економічному розвитку регіону. Quantum Systems планує інвестувати до шести мільйонів євро протягом наступних двох років, що вказує на довгострокові перспективи співпраці та розвитку.

Постійний інтерес Quantum-Systems GmbH до України свідчить про високий рівень довіри та ефективність співпраці, а також позитивне ставлення до українських спеціалістів та фахівців. Цей крок також відображає стратегічне партнерство між країнами у сфері оборонної промисловості.

Наразі Quantum Systems виробляє продукцію подвійного призначення для цивільного і державного секторів, залучаючи близько 250 співробітників. Це свідчить про високий рівень зацікавленості українських фахівців у такій сфері та їхню готовність до співпраці з міжнародними партнерами.

Зазначено, що завод в Україні є четвертим із семи підприємств компанії по всьому світу, що свідчить про стратегічне значення та високу оцінку ринку в Україні для Quantum-Systems GmbH. Це підтверджує перспективи подальшого розвитку та розширення діяльності компанії в країні.

Наскільки важливою є ця подія для України свідчить і те, що розпочалося масове виробництво дронів в країні, що створює нові можливості для розвитку вітчизняної оборонної промисловості та зміцнення національної безпеки. Крім того, успішне розроблення та тестування дронів-камікадзе свідчить про високий рівень технологічного розвитку в країні та готовність до викликів сучасної бойової техніки.

Уряд також виразив намір перевести виробництво радіоелектронної борони на комерційні рейки, що відкриє нові можливості для підприємців та сприятиме розвитку високотехнологічних галузей економіки. Це ще один крок у напрямку зміцнення позицій України як важливого гравця на міжнародному ринку оборонної та військово-технічної продукції.

Україна відзначає важливу подію — відкриття нового заводу німецької компанії Quantum-Systems GmbH, що спеціалізується на виробництві безпілотних літальних апаратів. Цей крок свідчить про довіру міжнародного бізнесу до української економічної сфери та підтверджує перспективи співпраці в галузі оборонної промисловості.

Створення нових робочих місць та інвестиції в розвиток підприємства є важливими кроками для соціально-економічного розвитку регіону та підвищення життєвого рівня населення. Також ця подія підтверджує високий рівень технологічного розвитку та готовність України до співпраці у сфері високих технологій.

Успіх Quantum-Systems GmbH на українському ринку свідчить про значний потенціал країни у сфері виробництва безпілотних апаратів та зміцнює позиції України як ключового гравця на міжнародній арені оборонно-промислового комплексу.

Наближення вступу в дію закону про мобілізацію: Що очікувати для військовозобов’язаних?

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.

Відеодокази: Генерал Вітюк і розстріли на Майдані з погляду “Беркуту”

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.

Нардеп Дмитрук спілкується з підозрюваним у державній зраді священиком УПЦ: несподівані зв’язки політики та релігії

Журналісти з Bihus.Info розкрили плідну співпрацю між народним депутатом позафракційного блоку Артемом Дмитруком та підозрюваним у скоєнні п’яти злочинів проти України, Сергієм Чертиліним. Виявлені докази листування між ними підтверджують глибоке розуміння та готовність до співпраці. Чертилін у своєму листуванні звітує про зустрічі з Дмитруком, де той проявив інтерес до законодавчих ініціатив, спрямованих на "захист" УПЦ МП від абоїв. Дмитрук, зі свого боку, висловив вдячність за юридичний аналіз щодо закону 8371 та підтвердив активну участь у його підтримці. В інтерв'ю з журналістами, він чітко визнав своє спілкування з Чертиліним і вказав на необхідність захисту громадянських прав усіх громадян України.

Згаданий у чаті підозрюваний Чертилін згадав прізвище Культенко, що може вказувати на зв'язки з Артемом Культенком, народним депутатом від партії “Слуга народу”. Обидва утрималися від голосування за заборону російської церкви на першому читанні та публічно висловлюють підтримку російського патріархату в Україні.

Варто відзначити, що Дмитрук має досить скандальну репутацію, його вже називали одним із "антивакцинаторів" та виключили з фракції "Слуга народу" у 2021 році. Останнім часом він також знаходиться під увагою правоохоронних органів у зв'язку з наданням застави за монаха Києво-Печерської Лаври Павла Музичука, затриманого за підозрою у виправданні агресії РФ проти України.

12 березня 2024 року Служба безпеки України успішно провела спецоперацію з припинення діяльності злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, що активно поширювала пропаганду релігійної ворожнечі. За зіставленням інформації виявилося, що керівництво цією організацією здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Відповідно до наданої УПЦ інформації, серед осіб, які причетні до цього, було згадано ім'я Чертиліна.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України здійснила ліквідацію злочинної організації, відомої як медійний блок УПЦ МП, яка пропагувала релігійну ворожнечу. Особливо важливо відзначити, що очолювання цієї організації здійснював представник агентурного апарату російських спецслужб. Ця операція підкреслює важливість виявлення та припинення деструктивних дій, спрямованих на поширення негативних впливів на суспільство та загрозу національній безпеці. Результати цієї дії свідчать про важливість спільної роботи правоохоронних органів та церковних установ для запобігання інформаційним загрозам та захисту свободи віросповідання в Україні.

У парламент внесено три законопроєкти з військової сфери: огляд та обговорення наближається

У руслі національної безпеки та оборони важливі зміни. Ірина Фріз, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, узагальнила рекомендації для парламенту щодо трипроєктного пакету. Один з них — законопроєкт №11092, спрямований на удосконалення системи початкової військової підготовки. Відтепер ця підготовка відбуватиметься на рівні повної загальної середньої освіти, із застосуванням передових методик та залученням до неї навчальних закладів з відповідною ліцензією. Крім того, введено вивчення предмету "Захист України" та проведення військово-патріотичних заходів, що сприятиме формуванню відповідального ставлення до обороноздатності країни серед молоді.

Щодо військового обліку, проект №11143 передбачає повернення до Реєстру особистих даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були вилучені попереднім законопроєктом. Також враховано інформацію про адміністративну відповідальність за порушення правопорядку. Нова версія реєстра передбачає внесення детальної інформації про осіб та їхніх родичів, що може бути корисною для забезпечення належного контролю та координації у сфері оборони.

Законопроєкт №11144 важливий крок у зміцненні обороноздатності країни. Він передбачає розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, дозволяючи їй проводити закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої необхідної військової та спеціальної техніки для сектору оборони. Це значущий крок у забезпеченні армії сучасними засобами та технологіями, необхідними для ефективного ведення оборонних операцій та забезпечення національної безпеки. Завдяки цьому законопроєкту українська армія матиме можливість вдосконалити свої можливості та бути готовою до викликів сучасного військового простору, забезпечуючи безпеку та захист наших громадян і території країни.

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Запропоновані законопроєкти відображають важливість зміцнення обороноздатності України та підвищення її здатності до ефективного захисту національних інтересів.

• Розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації щодо проведення закупівель військової техніки важливо для забезпечення армії сучасними засобами та технологіями.

• Покращення початкової загальновійськової підготовки та ведення військового обліку є ключовими аспектами в забезпеченні високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.

• Впровадження нових стандартів та підходів у сфері військової діяльності сприятиме підвищенню ефективності та професіоналізму української армії.

• Ці ініціативи є кроком вперед у забезпеченні національної безпеки та стабільності країни, а також у підвищенні військового потенціалу України на міжнародній арені.

Актуальні новини