Війна

Ефективне організування черги в ТЦК: стратегії та інструменти

Міністерство оборони України оголосило про впровадження іноваційної ініціативи — електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Урядова посадовиця, заступниця міністра оборони, Катерина Черногоренко, оголосила про це. Початок цієї ініціативи відбувся 18 травня, коли Міноборони запустило додаток "Резерв+", спрямований на швидке оновлення даних військовозобов'язаних без необхідності особистого візиту до центрів. Проте, запуск додатку мав свої проблеми, оскільки тисячі користувачів повідомляли про труднощі з доступом або помилки під час оновлення. Це спричинило скептицизм щодо електронної черги в ТЦК. Проте, цього разу для вирішення технічних проблем залучилася компанія QLogic, яка має значний досвід у розробці аналогічних систем для центрів надання адміністративних послуг. Це дає певну надію на поліпшення роботи електронної черги. Наразі електронна черга працює у тестовому режимі у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Процедура запису в електронну чергу передбачає наступні кроки:

У висновках до цієї статті можна зазначити, що впровадження електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міноборони України є кроком уперед у вдосконаленні організації військової служби. Незважаючи на технічні проблеми, що виникли під час початкового запуску додатку "Резерв+", співпраця з досвідченою компанією QLogic надає певні перспективи на вирішення цих проблем. Тестовий режим роботи електронної черги дозволить виявити та усунути недоліки перед повноцінним запуском системи. Окрім того, обов'язкове оновлення даних військовозобов'язаних, резервістів та призовників згідно з новим законодавством щодо мобілізації є важливим етапом у підготовці оборонної системи країни до ефективної дії в разі потреби.

Напад “Шахедів” на Сумщині: Пошкодження енергетичних об’єктів залишили два міста у темряві

У ніч на території Сумської та Полтавської областей сталося ряд вибухів, які є результатом атаки дронів, запущених окупаційними силами. Українські Повітряні Сили успішно знищили всі 24 ударні дрони типу "Shahed-131/136", які були випущені ворогом з районів Приморсько-Ахтарська та Курська, а також тимчасово окупованого Криму. Захисні дії були успішними у шести областях: Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській та Одеській. На території Сумщини було знищено сім дронів противника. Під час атаки окупанти також вразили енергетичну інфраструктуру, що призвело до повного відключення електропостачання у місті Суми. Однак енергетикам вдалося відновити електропостачання у Сумському, Роменському та Охтирському районах. Цей стан триває вже майже три місяці, коли основними мішенями дронових атак стають енергетичні об'єкти. Російські сили намагаються послабити забезпечення української армії перед очікуваним наступом. Наступним кроком влади є введення графіку обмежень електроенергії по всій країні, який передбачає годинні відключення для промислових та побутових споживачів з 00:00 до 07:00 та з 18:00 до 24:00, за умови збільшення споживання електроенергії.

Атаки дронів, запущених окупаційними силами, стали серйозним викликом для української оборони на територіях Сумської та Полтавської областей.Українські Повітряні Сили виявили високу ефективність у знищенні ворожих дронів типу "Shahed-131/136".Після атаки було зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, що призвело до тимчасового відключення електропостачання у місті Суми.Зусилля енергетиків призвели до відновлення електропостачання в деяких районах, але загальна ситуація залишається напруженою.На тлі посилення дронових атак, влада вводить графік обмежень електроенергії для забезпечення ефективного функціонування країни та підтримки оборонної діяльності.

Несподівані рухи у командуванні армії: як це впливає на передову

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Морська спокуса: Генштаб розкрив деталі знищення російського корабля у Севастополі під час циклону

Генеральний штаб Збройних сил України підтвердив, що в ніч на 19 травня у Севастополі сили оборони України нанесли удар по російському ракетному кораблю "Циклон" проєкту 22800. Початково оголошено про знищення російського морського тральщика "Ковровець", однак подальші розслідування розкрили істину про ціль атаки. "Сили оборони України знищили морський тральщик 'Ковровець'", – повідомлялося у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ на 19 травня. Пізніше стало відомо, що цілью був інший корабель – ракетний катер "Циклон", який увійшов до складу російського флоту. Цю інформацію підтвердив Генштаб у заяві 21 травня, додавши, що корабель був поранений у Севастополі.

Офіційно Росія не інформувала про знищення жодного з цих двох кораблів. Проте окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв повідомляв про ракетну атаку на Крим, яку, за його словами, змогла відбити протиповітряна оборона. Відомості від Развожаєва свідчать про те, що Севастополь атакували касетними боєприпасами. Цю інформацію підтвердило також міністерство оборони РФ, зазначивши, що для захисту використовувались засоби протиповітряної оборони.

"Циклон" – це ракетний корабель проєкту 22800 (відомий також за шифром "Каракурт"). Цей новий корабель був переданий Військово-Морським Флотом Росії тільки у липні 2023 року. Його технічні характеристики включають водотоннажність у 800 тонн, довжину 65 метрів, ширину 10 метрів і осадку 4 метри. Максимальна швидкість досягає 30 вузлів, а дальність ходу – 2500 миль за швидкості 12 вузлів. Автономність складає 15 діб. На озброєнні судна є установка вертикального пуску ракет "Онікс" і "Калібр-НК", а також модернізована артустановка калібру 76,2 мм АК-176МА та ЗРАК "Палаш".

Експерти вважають, що останні події, пов'язані з знищенням ракетного корабля "Циклон", є істотною перемогою для Українських Збройних Сил. Росія часто використовує такі ракети як "Онікс" та "Калібр" у своїх атаках на Україну. "Циклон" може бути останнім надводним кораблем ракетного класу у складі Чорноморського флоту, хоча залишаються ще підводні човни.

Українські військові експерти стверджують, що знищення такого сучасного ракетного корабля є значним досягненням для Збройних Сил України, порівняно з затопленням тральщика "Ковровець", про що повідомлялося раніше. "Ковровець" – це морський тральщик, який входив до складу Чорноморського флоту рівно 50 років тому.

Він був активно задіяний у різноманітних завданнях, включаючи проведення тралів за кораблями та суднами, розвідувальне та контрольне тралення, прокладання фарватерів у мінних полях та участь у постановці мін у віддалених районах. "Ковровець" мав вражаючу історію служби, включаючи участь у міжнародних операціях та забезпечення безпеки в регіоні Перської затоки під час ірано-іракської війни.

За часів конфлікту у Сирії "Ковровець" також відзначився своєю активною участю у траленні районів берегової зони від мін, що встановлювали бойовики ІДІЛ. Цей тральщик заслужено вважається одним із найефективніших у своєму класі, а його внесок у забезпечення безпеки на морі визнаний багатьма експертами.

В зв'язку з важливістю завдань, які вирішувалися "Ковровцем", його тривале перебування на бойовій службі у дальній морській зоні було високо оцінено військовими та політичними кілами Росії. Цей корабель визнаний символом морської сили та дисципліни, а його екіпаж – прикладом професіоналізму та відданості своїй країні.

Цей корабель також зазнав удару від української атаки. У жовтні 2022 року морські дрони Збройних Сил України атакували тральщик "Іван Голубець" у бухті Севастополя. Міністерство оборони Російської Федерації підтвердило пошкодження корабля. Проте стосовно можливого ураження тральщика "Ковровець" російська влада утримувалася від надання коментарів.

Цей інцидент свідчить про інтенсивність конфлікту в Чорноморському регіоні та високу готовність Українських Збройних Сил до відстоювання своїх позицій. Використання морських дронів у військових операціях підтверджує сучасний підхід до ведення бойових дій і свідчить про високий рівень технологічної розвиненості та бойової підготовленості українських військових.

Пошкодження "Івана Голубця" підкреслює необхідність посилення заходів з безпеки та захисту морських об'єктів в умовах непростої політичної та воєнної ситуації в регіоні. Українська сторона продовжує демонструвати свою готовність до відстоювання своїх територіальних інтересів і захисту вітчизни від будь-яких загроз.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків. По-перше, конфлікт між Україною та Росією продовжує активно розвиватися, зокрема в Чорноморському регіоні. Постійні напади та контратаки з боку обох сторін свідчать про високий рівень напруженості та готовності до військових дій.

По-друге, використання новітніх технологій, таких як морські дрони, відображає сучасні тенденції у веденні війни. Українські Збройні Сили демонструють свою технологічну підготовку та готовність до використання новітніх засобів для захисту своїх територіальних інтересів.

І нарешті, зазначення про пошкодження тральщика "Іван Голубець" та можливе ураження "Ковровця" свідчать про значущість морських операцій у рамках конфлікту та необхідність посилення заходів з безпеки морських об'єктів.

У цілому, стаття підкреслює необхідність посилення міжнародного співробітництва та пошуку мирного вирішення конфлікту між Україною та Росією для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні.

Заручництво та блокада: Окупанти в Вовчанську тримають цивільне населення в полоні

На території Вовчанська, яка перебуває під контролем російських окупантів, залишається близько ста мирних жителів, яких загарбники тримають у заручниках, не надаючи можливості врятуватися. Таку інформацію повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військово-цивільної адміністрації, у ході телемарафону. Він зазначив: "Ми продовжуємо проводити евакуаційні операції, загалом вже успішно врятували 10 700 осіб з Липецького та Вовчанського напрямків, включаючи місто Вовчанськ. Проте, за нашою інформацією, ще близько ста осіб перебувають у заручниках російських силовиків і перебувають у великій небезпеці, оскільки їх утримують під загрозою розстрілів і не дозволяють виїхати на евакуацію". Голова ОВА також наголосив, що на окупованій території міста перебуває від 50 до 100 мирних мешканців, проте точна кількість їх важко визначити через постійні бойові дії. "Лінія фронту проходить через річку Вовча, розділяючи практично місто навпіл. Але навіть намагатися зрозуміти точне співвідношення буде марно, оскільки ситуація там змінюється з кожною хвилиною, і наші військові ведуть боротьбу за визволення кожного будинку окремо", — додав голова ОВА.

Висновки до цієї статті надзвичайно важливі. Вони підкреслюють не лише серйозність ситуації в Вовчанську, де мирні мешканці перебувають у полоні російських окупантів, але й важливість подальших дій для їх врятування. Надзвичайно важливою є евакуація цих людей з місць конфлікту та надання їм захисту. Також висновки підкреслюють величезні зусилля влади та військових у проведенні евакуаційних операцій та рятуванні мирного населення. Однак, важливо продовжувати міжнародний тиск на окупантів для негайного припинення порушень прав людини та ведення активних дій з визволення всіх заручників.

Розквіт готельно-ресторанної імперії: успішна кар’єра нардепа Крулька від Батьківщини

Журналісти Bihus.Info розкрили заплутану мережу зв'язків народного депутата Івана Крулька з партією "Батьківщина", його братом, місцевим депутатом, та готельно-ресторанним бізнесом Apartel. Ця інформація відкрила глибокі переплетення між політикою та підприємництвом, що стосуються навіть періоду повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Після обрання Івана Крулька до Верховної Ради розпочався розмах розвитку готельно-ресторанного бізнесу, несмотря на складні політичні умови. Жоден з братів Крульків не вказав цей бізнес у своїх деклараціях, хоча брат народного депутата згадується серед партнерів у цій справі.

Іван Крулько, що є народним депутатом з 2014 року, відмовився підтримати відкриття реєстру електронних майнових декларацій, посилаючись на міркування з питань безпеки під час війни. На додаток, журналісти зафіксували його присутність на відкритті приватних готельно-ресторанних комплексів Apartel в різні періоди часу.

Теща Василя Крулька, Оксана Сабадош, також зв'язана з цим бізнесом, володіючи кількома фірмами, що управляють землею під майбутніми готельними комплексами Apartel. Права на товарний знак Apartel належать тещі Крулька-молодшого.

Додатково, з'явилися відомості про зв'язки Івана Крулька та його родини з особами, які є співзасновниками мережі Apartel. Серед них відзначаються Сергій Максименко, Михайло Мадярчик та Артем Орел. Навіть транспортний засіб, на якому Іван Крулько прибував до Верховної Ради, пов'язаний з Сергієм Максименком, що стався через орендування автобуса від нього за рахунок коштів партії "Батьківщина".

У 2023 році дружина народного депутата Івана Крулька стала користуватися кросовером Lexus NX200, який належав Сергію Максименку. Проте, Іван Крулько пояснив журналістам, що авто орендує його дружина у Максименка. Це лише один із зв'язків між політиком та бізнесменом.

У 2017 році Сергій Максименко придбав земельну ділянку на Київщині у дружини Івана Крулька. Зараз він має юридичні зв’язки як директор або власник у фірмах, що беруть участь у будівництві об’єктів мережі Apartel.

Михайло Мадярчик, також відомий як співзасновник мережі Apartel, у 2019 році придбав від Івана Крулька квартиру в ЖК “Британський квартал” за значно вищу ціну, ніж вона була придбана народним депутатом.

Артем Орел, директор однієї з фірм тещі Крулька-молодшого, у 2018 році також купив у народного депутата Крулька земельну ділянку на Київщині.

В коментарі для журналістів Іван Крулько запевнив, що не має жодного відношення до мережі Apartel і не отримує жодних прибутків від її діяльності. Проте на запитання про частку його брата в цьому бізнесі народний депутат не зміг відповісти.

Цікаво, що за час своєї роботи в парламенті майновий стан народного депутата Івана Крулька значно покращився. Перед обранням у 2013 році він разом з родиною володів кількома невеликими майновими активами. Однак у 2019 році його майно значно зростало: дві квартири у престижному столичному ЖК “Французький квартал 2”, паркомісце в цьому ж комплексі, бокс у гаражному кооперативі, два кросовери BMW X1 та X5 відповідно, а також частину згаданих земельних ділянок на Київщині та Херсонщині.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що існують значні підозри щодо зв'язків народного депутата Івана Крулька з бізнесом, який асоціюється з готельно-ресторанною мережею Apartel. Незважаючи на те, що сам Крулько заперечує свою причетність до цього бізнесу, виявлені факти свідчать про його можливий вплив на нього через зв'язки з особами, які є активними учасниками цієї мережі. Крім того, ріст майнового стану Крулька протягом його депутатської кар'єри викликає питання щодо джерел його доходів та можливого використання публічної служби для особистої вигоди. Такі відомості потребують подальшого розслідування та уважного аналізу з боку відповідних органів контролю та громадськості.

Європейський фонд: Україні обіцяють 3 млрд євро від російських активів до липня

Україна може сподіватися на наближення значної суми грошей до свого бюджету. Рішення, прийняте Європейською Радою, про передачу близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, може мати вирішальне значення ще до завершення липня цього року. Обговорені угоди стосовно цих коштів передбачають, що 90% надходжень будуть спрямовані до Фонду миру, що забезпечує фінансування постачання озброєнь для України, залишаючи 10% для підтримки відновлення держави після агресії Російської Федерації. Міністр закордонних справ Бельгії, Аджа Лябіб, повідомила, що перший транш цих коштів може бути перерахований вже до липня. Крім того, вона підкреслила, що процес розблокування коштів з російських активів завершено, що відкриває можливість значної фінансової допомоги для України. Варто відзначити, що починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, західні країни заморозили значні суми грошей, що належать російському Центральному банку. Ці кошти, що оцінюються приблизно у 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні. Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні, не зупиняючись перед юридичними труднощами і вважаючи цей крок справедливим.

Україна може розраховувати на значну фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки ЄС прийняв рішення передати 3 мільярди євро з російських активів. Ці кошти будуть спрямовані переважно на постачання озброєнь для України та на допомогу у відновленні країни після агресії Російської Федерації. Передача перших траншів цих коштів може відбутися навіть до завершення липня. Також важливо відзначити, що деякі країни ЄС пропонують передати всі заморожені кошти, належні російському Центральному банку, безпосередньо на допомогу Україні, що свідчить про солідарність та підтримку її в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність.

Тінь співробітництва: Чи стали руйнування українських ТЕС наслідком угоди з Кремлем?

Ми вже розкривали схеми підлого злочину, коли владу інтереси підпорядковували особистим користям. Від кримінальних співробітників Кубракова та Кличка, які використовували війну як вигідну можливість захопити прибуткові київські метрополітени, до ФПГ Ахметова, який продовжує плести свою мережу за допомогою Кремля. Це вже не просто злочин, а система грабіжницьких дій, що підірвала економіку та безпеку країни.

Змушуючи виділяти гроші на розвиток застарілої теплової енергетики, Ахметов та його союзники продовжують виводити Україну на берега енергетичного кризу. Чому відмовляється країна від атомної енергетики, вибираючи застарілі технології ТЕС, які є фактично їхньою власністю? Відповідь проста – власність. Олігархічні структури, контролюючи енергетику, витягують з українців перевищені ціни, завдяки чому поглиблюється бідність населення та втрачається конкурентоспроможність країни.

Не беручи до уваги ефективність та вигідність, олігархи та політики продовжують діяти на користь власних кишень. Схема "Амстердам плюс", що озолотила Ахметова та Порошенка, поклали початок економічному занепаду, що загрожує навіть обороноздатності країни.

Та тепер, коли агресія Путіна принесла руйнівні наслідки, Ахметов намагається перефарбувати себе жертвою. Проте, це лише ще один хід у його багаторівневій грі на руйнування України. Збільшення імпорту електроенергії з Європи не вирішить проблему, поки управління енергетикою залишається в руках тих, хто бачить лише власний карман, а не добробут та безпеку країни.

Це вже не просто обман. Це нагло обман. Україна кожного дня викидає електроенергію, яку АЕС виробляють у надлишку. Це робиться для того, щоб в країні зберігався енергетичний дефіцит. А чому? Щоб Ахметов та державні компанії отримували ще більше компенсацій від України та західних донорів. Але найбільш вражає історія з Трипільською ТЕС.

11 квітня, країна-агресор РФ знову напала на Україну ракетами та дронами, переважно на об'єкти енергетичної інфраструктури. В результаті цього нападу була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, що розташована у Київській області. Нещодавно Уряд виділив 1,5 мільярда гривень на відновлення зруйнованих ТЕС. 726 мільйонів були виділені з резервного фонду державного бюджету, ще 826 мільйонів з фонду ліквідації наслідків агресії. Але це лише краплина у морі, порівняно з 9,7 мільярдами гривень, які були витрачені на захист ТЕС від російських атак. Про те, що сталося з цими коштами, навіть не згадують. Чому? Можливо, тому що ці кошти були розподілені людиною, яка підконтрольна Ахметову, Прем'єр-міністром Шмигалем, а розподілом займалися Кубраков та Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури імені Найєма?

Проте вкрадення грошей з бюджету — це ще не все, що стосується воюючої України. Найцікавіше те, що за два дні до атаки на Трипільську ТЕС була евакуйована вся документація та частина цінного обладнання. І першими, хто повідомив про цю атаку, були російські пропагандисти, які миттєво опублікували відео. Як це сталося? Чи можливо, що Трипільську ТЕС було атаковано за домовленістю з агресором?

У вищезгаданій статті висвітлюються складні аспекти енергетичної політики України, включаючи проблеми з виробництвом, розподілом та використанням електроенергії. Особлива увага приділяється ролі олігархів, зокрема Ахметова, в енергетичній сфері країни, а також можливому впливу Росії на ці процеси.

Стаття показує, як зруйновання енергетичної інфраструктури, зокрема Трипільської ТЕС, внаслідок ворожого нападу, та після цього виділення коштів на відновлення стають об'єктом глибокої політичної та економічної дискусії. Також виносяться на загал свідчення про можливі корупційні схеми в управлінні коштами та загальна недостатність прозорості у вирішенні енергетичних проблем країни.

Отже, стаття спонукає до подальшого дослідження та обговорення проблем енергетичного сектору України з метою забезпечення стійкого та ефективного розвитку країни.

Актуальні новини