Війна

У справі, що стосується незаконного виробництва сигарет, суд заарештував керівника компанії, яка афілійована до підсанкційного контрабандиста. Детективи БЕБ затримали директора компанії, який підозрюється в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, службовому підроблені, підробці марок акцизного податку, незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів. Чоловік перебував у розшуку півтора року. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Раніше детективи БЕБ встановили, що підприємство, яке має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, спільно з підконтрольними компаніями нелегально виробляли та продавали сигарети з підробленими марками акцизного податку. Під час слідства детективи вилучили понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. За висновками експертів, підроблені сигарети були виготовлені на тих же лініях, на яких вироблялась і офіційна продукція.

Також під час обшуків були вилучені майже 20 тонн тютюнової сировини, обладнання для промислового виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування тощо. На вилучені лінії суд наклав арешт, але згодом він був знятий, оскільки майно перебувало в оренді, а кінцевим власником було підконтрольне підприємство.

У результаті проведеного слідства та судового розгляду стосовно незаконного виробництва сигарет виявлено, що керівник компанії, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, був затриманий та підданий арешту за участь у нелегальних діяльностях, включаючи підроблення марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та незаконний виготовлення та збут підакцизних товарів.

Під час розслідування правоохоронні органи вилучили значну кількість контрабандних сигарет, обладнання для їх виробництва та інші матеріали, що підтверджують злочинну діяльність компанії. Експертні висновки підтвердили, що підроблені сигарети виготовлялися на тих самих лініях, де вироблялася офіційна продукція.

Суд встановив арешт на деяке майно, що було вилучено під час обшуків, хоча пізніше цей захід було скасовано через його орендну природу та власництво підконтрольної компанії. Справу розглянуто належним чином, а керівник компанії відповідатиме перед законом за свої дії в рамках встановленого законодавства.

Нещодавно відбулась конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги", організована міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури разом з виданням "Українська правда". Головною метою заходу було звернення уваги суспільства на необхідність почати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на закінчення війни. Організатори наголосили, що розмір інвестицій у відновлення складає 148 мільярдів доларів США.

В рамках конференції було обговорено важливі питання щодо спрямування коштів на відновлення інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень через обстріли. Зазначено, що ці кошти можуть бути виділені найближчим часом, щоб забезпечити безпеку та життєздатність економіки та життя громадян.

Однак, такий підхід викликав хвилю критики в соціальних мережах, особливо після руйнування Трипільської ТЕС ракетним ударом російських військ. Деякі користувачі вважають, що витрати на відновлення можуть бути неефективними, оскільки інфраструктура надалі може бути піддана обстрілам та знищена.

У свою чергу, голова Агентства інфраструктури Мустафа Найєм наголосив на важливості проектів з фізичного захисту, зокрема, на будівництві підстанцій, що будуть захищені від ракетних атак. Він переконаний, що такі заходи є необхідними для забезпечення стійкості та безпеки енергетичної системи країни в умовах війни.

Отже, дискусія про спрямування коштів на відновлення під обстрілами триває, і вирішення цього питання визначатиме подальший розвиток та безпеку України.

• Відновлення України під час війни є нагальним завданням, що потребує негайних дій з боку уряду та суспільства.

• Конференція "Відбудова України: чому не слід відкладати до перемоги" підкреслила важливість розпочати процес відновлення країни вже зараз, не чекаючи на кінець війни.

• Обговорення розміру інвестицій у відновлення на рівні 148 мільярдів доларів США свідчить про готовність спрямувати значні ресурси на цю мету.

• Хоча існують деякі супротиви та критика щодо неефективності таких витрат через можливість нових обстрілів, проте будівництво захисних споруд, як підстанцій, є важливим кроком для забезпечення безпеки та стійкості енергетичної системи.

• Необхідно продовжувати обговорення та узгодження стратегій відновлення, враховуючи поточні потреби та виклики, щоб максимально ефективно використовувати виділені кошти та забезпечити сталість розвитку країни під час війни.

За даними, що з'явилися в The New York Times і посилаються на джерела, Україна отримала таємну партію понад 100 далекобійних ракет ATACMS та використала їх у відповідь на агресію Російської Федерації. Ці ракети були використані для атаки на військовий аеродром у Джанкої та російські військові позиції у Бердянську. Це відбулося після схвалення Байденом передачі понад 100 таких ракет у середині лютого. Ця передача ввійшла до березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів, який був доставлений минулого тижня, разом із новою партією касетних модифікацій цих систем.

Попередньо тримали цю передачу в секреті, щоб росіяни не мали можливості відсунути свої об’єкти на достатню відстань. Це стратегічне рішення було прийняте після того, як США відмовилися від продажу цих ракет іншим країнам. На цей раз вони вирішили залишити більшу частину собі, передавши лише частину Україні. Це виправдалося необхідністю підтримати обороноздатність України у світлі російської агресії.

Ця допомога стала реакцією на російські удари по українській енергосистемі. Щодо обсягу американського арсеналу ATACMS, то він відносно невеликий. За даними від виробника системи Lockheed Martin, з моменту розроблення ракети в 1980-х роках було виготовлено лише близько 4000 одиниць ATACMS.

Раніше США офіційно підтвердили, що продовжать поставки ATACMS у новому пакеті військової допомоги Україні, що свідчить про рішучість підтримувати обороноздатність країни в умовах російської загрози.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна отримала таємну партію далекобійних ракет ATACMS від Сполучених Штатів Америки та успішно використала їх у відповідь на агресію з боку Російської Федерації. Це сталося після схвалення передачі ракет президентом Байденом у середині лютого. Передача ракет відбулася в рамках березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів.

Зазначено, що цю передачу тримали в секреті, щоб росіяни не могли вчасно реагувати на нові можливості України. Це стратегічне рішення свідчить про готовність США підтримувати обороноздатність України та реагувати на російську агресію. Також наголошується на тому, що американський арсенал ATACMS є обмеженим, що робить передачу ракет Україні ще більш значущою.

Ці висновки підтверджують стратегічне партнерство між Україною та США в контексті забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах російської загрози.

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Міністр оборони і віцепрем’єр-міністр Польщі, Владислав Косиняк-Каміш, висловив готовність Варшави до надання допомоги Україні у поверненні чоловіків призовного віку додому. Ця ініціатива відкриває нові можливості для співпраці між Польщею та Україною в усуненні проблеми з обмеженням виїзду за кордон чоловіків, які досягли військового віку в Україні. Якщо Київ звернеться до Варшави за підтримкою, поляки готові на будь-які заходи, щоб допомогти у пошуку та поверненні тих, хто може стати об’єктом обмежень щодо перебування в Польщі після закінчення терміну дії їхніх паспортів.

У реакції на ці новини жителі Польщі висловлюють своє обурення відносно ситуації з молодими українськими чоловіками, яких часто бачать в готелях та кафе. Вони відзначають великі зусилля, які необхідно прикласти, щоб допомогти Україні в цій ситуації.

У той же час, українські біженці активно купують квитки за напрямками до країн Південно-Східної Азії, таких як Індонезія, Індія, Таїланд, Лаос, В’єтнам та Камбоджа. Спалах ажіотажу на авіаквитки зафіксований сервісом Booking 23 квітня, коли квитки були повністю викуплені українцями чоловіками. Правозахисниця Макарена Саєс вважає, що це свідчить про спробу втекти в країни з низьким рівнем вартості життя з метою відсидіти деякий час, доки не завершиться війна.

У висновку можна сказати, що готовність Польщі надати допомогу Україні у поверненні чоловіків призовного віку є важливим кроком у зміцненні співпраці між двома країнами. Ця ініціатива відкриває нові перспективи для спільних зусиль у вирішенні складностей, пов'язаних з обмеженням виїзду для цієї категорії громадян України.

Обурення жителів Польщі відносно ситуації з українськими чоловіками та активний попит українських біженців на квитки до країн Південно-Східної Азії свідчать про необхідність подальшого діалогу та співпраці для ефективного вирішення гуманітарних викликів, що виникають у зв'язку з конфліктом в Україні.

За даними військового пабліку Deep State, російські війська відзначилися значними переміщеннями в місті Красногорівка, що розташоване на території Донецької області. За останні звіти, вони успішно зайняли певні ділянки південних районів міста, рухаючись на захід від Донецька. Згідно з отриманою інформацією, бойові дії активно відбуваються в безпосередній близькості від стратегічно важливого вогнетривкого заводу, який є основним джерелом економічного розвитку району. Експерт з військових питань, Костянтин Машовець, відзначив, що ситуація в Красногорівці набуває надзвичайно напруженого характеру, адже противник активно використовує свою артилерію та зближується до самого міста. У ранковому зведенні Генштабу зазначено, що Красногорівка стала гарячою точкою, де українські Збройні Сили здійснюють спротив спробам Російської Федерації прорвати оборонні лінії та вступити в місто.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозне загострення ситуації на сході України, зокрема в місті Красногорівка. Російські війська активно просуваються в цьому районі, підіймаючи загрозу для мирного населення та економічних об'єктів. Бої, які відбуваються поблизу вогнетривкого заводу, свідчать про наміри противника здобути контроль над важливими стратегічними точками. Українські війська демонструють активний спротив, спрямовуючи всі зусилля на стримування агресивних дій РФ та захист мирного населення. Однак ця ситуація потребує негайних заходів для забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Під час дебатів у Раді Безпеки ООН, що приділені проблемі сексуального насильства в умовах конфлікту, Праміла Паттен, Спеціальний представник генсека ООН з питань сексуального насильства, оголосила зростання кількості випадків такого насильства на 50% у 2023 році порівняно з попереднім. Доповідь містила окремий розділ, присвячений ситуації в Україні. Протягом минулого року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні зафіксувала 85 випадків сексуального насильства, пов’язаних із конфліктом. Серед постраждалих були як цивільні особи, так і військовополонені. Згідно з даними доповіді, серед жертв були 52 чоловіки, 31 жінка, одна дівчина та один хлопчик. Більшість випадків сексуального насильства проти дорослих чоловіків були зафіксовані в російському полоні, де це використовувалося як метод тортур.

• Сексуальне насильство в умовах конфлікту залишається серйозною проблемою, яка потребує негайного уваги та дії з боку міжнародної спільноти.

• Зростання кількості випадків сексуального насильства відображає необхідність зміцнення заходів захисту та попередження цього явища під час конфліктів.

• Звіт ООН підкреслює необхідність удосконалення механізмів моніторингу та реагування на випадки сексуального насильства в рамках конфліктів.

• Ситуація в Україні є лише однією із багатьох, які потребують негайного уваги та дії міжнародного співтовариства для захисту прав людини та запобігання подібним подіям у майбутньому.

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.