Війна

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку. Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише "Інститут вивчення війни" у зведенні від 28 березня.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі. Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів. Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року. Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту. Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури. Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу. Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми. Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Своєчасна військова допомога від США та розв'язання кадрових проблем з особовим складом є критично важливими для України в умовах можливого нового наступу Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

• Ротація та відпочинок передових підрозділів, оптимізація військової структури та інші заходи стають важливими факторами для зміцнення обороноздатності України.

• Постачання ключових західних систем, зокрема від США, може вирішально вплинути на подальший розвиток конфлікту і перспективи Збройних Сил РФ.

• Україна повинна активно працювати над вирішенням кадрових проблем та залученням підтримки з боку своїх партнерів для забезпечення стійкості та безпеки в регіоні.

• Подальший розвиток ситуації в Україні залежить від рішень та дій, які будуть прийняті у Вашингтоні, Києві та інших містах, а також від ефективності їхнього впровадження на польових умовах.

Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський оголосив про наміри ЗСУ розпочати наступну фазу операції після завершення російської кампанії. "Наша мета — захистити територію, виснажити противника та готувати резерви для майбутніх наступальних дій", — заявив він. Він також розкрив цілі Російської Федерації, вказавши на її наміри вийти на кордони Донецької та Луганської областей і змусити ЗСУ відступити на лівий берег Дніпра в Запорізькій області. Сирський також надав загальну оцінку ситуації на фронті:

• На деяких напрямках обстановка залишається напруженою, але під контролем. Росія продовжує тактику масованих штурмів, але її перемоги мають лише тактичне значення.

• Російська Федерація має перевагу в живій силі, артилерії та мінометних снарядах. Співвідношення випущених боєприпасів складає 6:1. Незважаючи на це, ЗСУ вдалося вирівняти ситуацію з артилерією на деяких ділянках.

• Російська авіація стала активнішою, використовуючи керовані авіабомби для атак на українські позиції.

• ЗСУ відомі своєю точністю у веденні бою, активно використовуючи дрони, хоча росіяни намагаються зрівняти цю перевагу.

Головнокомандувач Сирський також заявив про кількість українських військовослужбовців, які потрапили в полон під час відступу з Авдіївки. "Під час боїв 25 наших солдатів стали полоненими. Це війна", — наголосив він. Сирський пояснив, що відступ став необхідним через перевагу противника в живій силі та озброєнні, а також через постійні бомбардування керованими авіабомбами, які руйнували українські позиції. Недостатній запас боєприпасів для артилерії ускладнив контрбатарейну боротьбу. "Отже, щоб уникнути оточення та врятувати життя наших вояків, я прийняв рішення вийти з Авдіївки", — пояснив Сирський.

Щодо повідомлень ЗМІ про можливий наступ на Харків, Головнокомандувач Сирський заявив: "Ми не можемо ігнорувати будь-яку інформацію про готовність ворога до наступальних дій. Тому ми вживаємо всіх заходів для адекватного реагування. Наразі ми зосереджуємося на підготовці фортифікаційних робіт, встановленні загороджень та плануванні використання наших військ у разі таких дій".

Останніми днями було виявлено, що кілька західних видань активно розглядають питання підготовки Російською Федерацією можливого великого наступу. Ця інформація викликала серйозну тривогу та обурення серед громадськості. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння стосовно можливого недостатку сил Збройних Сил України для ефективного стримування нового наступу Російської Федерації, який, за його словами, може відбутися у травні-червні.

Ці турботи набули особливого значення в контексті загострення ситуації на сході України та загрози нових воєнних дій. За останні місяці Російська Федерація підвищила активність на Донбасі, що спровокувало серію порушень режиму припинення вогню та загострення військово-політичної ситуації в регіоні. Ця агресивна поведінка викликала серйозні обурення не лише української громадськості, а й міжнародної спільноти, що закликає Росію дотримуватися міжнародних норм та зупинити воєнні дії на території України.

У зв'язку з цим, Україна розглядає різноманітні стратегії та заходи для забезпечення безпеки своїх громадян і територіальної цілісності. Влада активно працює над зміцненням обороноздатності країни, розвитком військово-технічного співробітництва з партнерами, а також міжнародної дипломатії для врегулювання конфлікту на дипломатичному рівні.

Зеленський і його уряд висловлюють впевненість у здатності країни відстояти свою незалежність та вирішити всі виклики, що стоять перед нею. Однак, наголошується, що для досягнення успіху в цьому питанні потрібна не лише активна підтримка міжнародного співтовариства, а й максимальна об'єднаність та мобілізація всіх суспільних сил України.

У світлі останніх подій і заяв президента України Володимира Зеленського та західних видань стає очевидним, що Україна стоїть перед серйозною загрозою нового наступу Російської Федерації. Заяви про можливий недостаток сил для стримування цього наступу підкреслюють необхідність посилення обороноздатності країни та вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки нації.

Наслідки подальшого загострення конфлікту на сході України можуть бути надзвичайно серйозними, тому важливо, щоб влада та громадяни країни були готові до рішучих дій для захисту територіальної цілісності та суверенітету. Об'єднаність українського суспільства, максимальна підтримка союзників та ефективна дипломатична робота на міжнародному рівні є ключовими чинниками для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми.

Україна має всі необхідні ресурси та потенціал для подолання цих викликів, але лише при умові спільних зусиль та розумного керівництва.

Російський Удар: 99 Ракет та Дронів Нічною Порою

У ніч на 29 березня Україну вразили новим комбінованим ударом "шахедами" і "кинджалами", які зазнавали масовану атаку російських сил. Випущено було 99 ракет різних типів і дронів, які спрямовувалися на об’єкти енергетики. За даними Повітряних сил, збито 58 "шахедів" і 26 ракет. Удари призвели до пошкоджень на енергетичних об'єктах в різних регіонах, включаючи Дніпропетровщину, Черкащину, Кіровоградщину та Івано-Франківщину. Цілі атаки охопили теплові та гідроелектростанції, призвівши до аварійних відключень в деяких областях.

Поширені ракетні атаки викликали тривогу у сусідній Польщі, яка підняла свою авіацію для захисту. Удари розпочалися опівночі і тривали протягом ночі, ініційовані "шахедами", які атакували центральні та західні області. Пізніше до атаки долучилися крилаті ракети з Ту-95МС та "кинджали" з Міг-31. Російська агресія спрямовувалася на розвідку систем протиповітряної оборони, а також на енергетичні об'єкти.

За інформацією Повітряних сил, "кинджали" ударили по Львівщині біля міста Стрия. Крім того, були зафіксовані ракетні атаки у напрямках Кременчука, Дніпра, Миргорода та інших регіонів. Наприкінці ночі ракети досягли південних і центральних областей, включаючи Хмельниччину, Житомирщину та Вінниччину, а також Івано-Франківщину.

Слід зазначити, що попередні атаки російських сил також спрямовувалися на ці регіони, що свідчить про тривалий характер конфлікту. Удари нанесли серйозні збитки енергетичній інфраструктурі, а також призвели до поранень та руйнувань на місцях. Ця остання агресія стала ще одним нагадуванням про непримиренність та небезпеку, які висять над Україною в умовах російської агресії.

Жорстокі Наслідки Російської Агресії: Жертви та Зруйновання по всій Україні

Російський ворожий удар, який стався 29 березня, відзначився жахливими наслідками для безпеки та інфраструктури України. У Кам’янському були поранені п'ятеро людей, серед яких важко постраждала п'ятирічна дівчинка. Зазнали пошкоджень дачні будинки та автомобілі.

Компанія ДТЕК повідомила про серйозні пошкодження триєї теплоелектростанцій, а влада Черкащини також підтвердила ракетні влучання у критичні інфраструктурні об'єкти. У ніч на 29 березня було збито 6 "шахедів" і одну крилату ракету, згідно з повідомленням начальника обласної адміністрації Ігоря Табурецька.

У Харківській області за попередню добу внаслідок обстрілів загинули дві людини, а дев'ять отримали поранення, повідомив керівник ОВА Олег Синєгубов.

21 березня, після місячної перерви, Росія здійснила масштабний удар, спрямований на Київ та область. Ракети заблоковано, але руйнування та пошкодження житлових будинків, дитячих садків та промислових об'єктів залишились.

Наймасштабніша атака на енергетичну систему України сталася 22 березня, коли російські ракети пошкодили об'єкти генерації електроенергії по всій країні. Руйнування залишили ДніпроГЕС у Запоріжжі та призвели до повного відключення електропостачання у Харкові.

Тривалий Шлях Російської Агресії: Нові Руйнування та Відновлення

Ракетний удар, що стався 24 березня, став наступною хвилею насильства, яке зазнала Україна. Російські ракети не лише вдарили по Києву, але також досягли Львівщини, а одна з них навіть залетіла на 39 секунд до території Польщі. Жахливі наслідки відчутні в багатьох регіонах країни, особливо в Стрию, де більшість ракет спрямували на газові об'єкти.

Наступного дня, 25 березня, Київ відчув ще один удар, цього разу ракетами "Циркон". Щасливо, жертв у цих атаках не було, проте були руйнування академії мистецтв.

Попередній період агресії, що тривав зимою, був відзначений масованими комбінованими ракетними ударами, але з 15 лютого відбулася пауза у масштабних обстрілах. Тим не менш, точкові атаки продовжувалися, призводячи до руйнувань і втрат у житті на сході та півдні України.

Ці нові руйнування та загрози нагадують про труднощі, з якими стикається Україна у боротьбі з агресією. Незважаючи на це, український народ продовжує виявляти стійкість та солідарність, готуючись до відновлення після цих випробувань.

Україна залишається на передовій боротьби з агресією з боку Росії, що маніфестується через масовані ракетні атаки та стрімке знищення енергетичних об'єктів. Хоча країна зазнає важких втрат і руйнувань, український народ продовжує виявляти рішучість та солідарність у захисті своєї державності. Важливо зосередити увагу на міжнародній підтримці та зусиллях для забезпечення безпеки України. Тільки через спільні зусилля та рішучі дії спільнота зможе зупинити агресію та відновити мир у регіоні.

У результаті масових вилітів російської авіації з бомбами, Авдіївка стала свідком значних зруйнувань та втрат. Російські бомбардувальники вперше з початку конфлікту змогли організувати одночасні прольоти десятків літаків, що супроводжувалися масовими випадами коригованих бомб на українські позиції, наносячи значні матеріальні та людські втрати. Російські авіабомби, хоч і не досягли точності західного аналога JDAM, демонстрували ефективність у руйнуванні будівель та перешкод на шляху логістики ЗСУ та постачання на "останньому кілометрі". Українські Повітряні Сили, в свою чергу, заявили про збиття 13 російських бойових літаків, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35.

Після відходу українських військ з Авдіївки, Росія перейшла до позиційних боїв, але продовжила нарощування своїх військових потужностей. Російський Міноборони відзвітував про відвідування Сергієм Шойгу одного зі своїх військових підприємств у Нижньогородській області, де виробляються та модернізуються авіаційні бомби, включаючи ФАБ-1500 та ФАБ-3000. Останні є серйозними засобами ураження, які використовувалися радянською армією в Афганістані, а нині в російській армії модернізовані до рівня керованих авіабомб. Введення таких бомб у виробництво є частиною стратегії нарощування військового потенціалу Росії та відповіддю на українські та західні заходи щодо зміцнення обороноздатності.

Бомба ФАБ-3000, здатна зруйнувати об'єкти на відстані 35 метрів від місця падіння та викликати важкі контузії та руйнування в радіусі 150 метрів, представляє значну небезпеку для військових та цивільних об'єктів. Російські війська використовують ці важкі авіабомби, але їх основний носій, літак Ту-22М3, обмежений з точки зору маневреності та застосування у складних умовах бойових дій через великі розміри бомболюка. Інші потенційні носії, такі як Су-34 та Ту-16, також мають обмеження щодо маневреності та ефективності.

Виробництво та застосування бомб ФАБ-3000 може виявитися неефективним та дорогим, що може призвести до виведення частини літаків з експлуатації. Замість цього, російські війська можуть вирішити застосовувати легші бомби, такі як ФАБ-500, які, хоч і менш потужні, проте дозволяють зберегти маневреність та ефективність носіїв. Такі висновки робить "військовий блогер" Fighterbomber.

Хоча ФАБ-3000 має вражаючу потужність, точність є критичним фактором в її застосуванні. Навіть одиночна бомба, яка впаде не належним чином, може завдати такі ж пошкодження, як і легші вибухові пристрої. ФАБ-3000 були розроблені ще у 1940-х роках, та їхнє використання в сучасних умовах потребує вдосконалення та пристосування до сучасних реалій.

Бомби ФАБ-3000, які використовуються російськими військами, направлені на руйнування та знищення стратегічно важливих об'єктів. Дрібніші бомби зазнаходяться у цілях, що можуть бути легко знищені, таких як кораблі, тоді як важкі бомби використовуються проти виробничих підприємств, гребель та бетонних укриттів.

Хоча наразі не ведеться повномасштабне виробництво нових бомб ФАБ-3000, старі радянські бомби проходять процес розконсервування, випробувань та модернізації. Ці бомби мають великі розміри та важку конструкцію, виготовлені з чавуну з товстими стінками. Їх висока ефективність полягає у можливості скидати їх по дві бомби одночасно з одного літака, що забезпечує швидке та масштабне ураження.

Хоча російські війська спочатку використовували ці бомби без точного коригування в облозі Маріуполя, зараз вони збираються модернізувати їх для забезпечення більш точних ударів. Однак важкі стратегічні бомбардувальники, такі як Ту-22М3, мають обмежену маневреність та стають легкою мішенню для протиповітряної оборони. Тому росіяни можуть перейти до використання легших бомб у разі обмеження можливостей їхніх важких літаків.

Російська авіація вже використовує керовані авіабомби на прифронтових ділянках, особливо в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок та Куп'янського напрямку. Вони також активно застосовуються в прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Для українських міст і регіонів, що перебувають у зоні конфлікту, це становить серйозну загрозу, особливо у випадку недостатньої протиповітряної оборони.

У Кринках виникла складна ситуація, особливо щодо евакуації, оскільки потрібно вивозити людей під удари фронтового вогню та артилерії. Проте завдяки маневрам, мережі спостережних пунктів та розсіренню складів з постачання на "останньому кілометрі", Збройні сили України здійснюють успішну оборону.

За загальною статистикою, з початку 2024 року російські літаки випустили понад 3500 авіабомб на позиції українських Сил оборони, що у 16 разів більше, ніж у попередньому році. Це становить в середньому 40 бомб щодня, проте можливі і дні, коли було скинуто навіть 150 бомб.

Українські оборонці виявляють високу маневреність та ефективність у реагуванні на авіаційні атаки. Росіянам важко прорвати оборонні лінії українських військ, оскільки при кожному успішному прилеті українські сили здійснюють контрнаступ.

Російські авіабомби, незважаючи на їхню велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, оскільки обмежені можливостями носіїв та відсутністю ефективного прикриття від протиповітряної оборони. Україна здатна вирівняти цю ситуацію завдяки поставкам військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM. Такі заходи дозволять збалансувати силові можливості на полі бою, перешкоджаючи масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Українські Сили оборони активно відстоюють свої позиції в умовах російської агресії, незважаючи на значне збільшення кількості авіабомб, які скидають російські літаки. Важливою складовою успішної оборони є маневреність, мережа спостережних пунктів та розсірення складів з постачання на "останньому кілометрі". Російські авіабомби, хоч і мають велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, особливо з огляду на обмежені можливості носіїв та відсутність ефективного захисту від протиповітряної оборони. Поставки нової військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM, забезпечать Україну засобами для балансування силових можливостей на полі бою та перешкодять масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

У зв'язку зі загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва, на терміновому засіданні Ради оборони столиці прийнято рішення "невідкладно опрацювати питання про проведення заходів, які передбачають залучення численної кількості людей". Таке рішення було ухвалено внаслідок посилення обстрілів та заяв Російської Федерації щодо намірів збільшити кількість ракетних атак. Влада також підкреслює, що існує загроза спроб проникнення на територію міста ДРГ противника, а також можливе залучення агентів російських спецслужб та інших ворожих елементів для дестабілізації ситуації в столиці.

У зв'язку з цим Рада Оборони Києва прийняла ряд заходів, зокрема:

невідкладне опрацювання питання щодо проведення масових заходів у місті, на яких мають бути залучені багато людей;перегляд роботи громадського транспорту та проведення заходів у місцях скупчення людей для забезпечення їх безпеки;посилення уваги силових і військових структур міста до місць скупчення людей;забезпечення постійного доступу населення до укриттів та готовності пунктів незламності до використання.Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці в умовах загострення ситуації на сході України.

• На терміновому засіданні Ради оборони столиці ухвалено рішення щодо невідкладного опрацювання заходів у зв'язку з загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва.

• Причиною прийняття цього рішення стали часті обстріли та заяви РФ про збільшення кількості ракетних атак, а також можлива загроза проникнення ДРГ на територію міста та залучення агентів російських спецслужб.

• У рамках цього рішення планується проведення масових заходів у місті, залучення багатьох людей для забезпечення безпеки, перегляд роботи громадського транспорту та посилення уваги до місць скупчення людей з боку силових і військових структур.

• Заходи, прийняті Радою Оборони Києва, спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці та готовність до ефективного реагування на можливі загрози з боку російських ДРГ.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.