Війна

Останні новини з України викликають значний інтерес у міжнародній спільноті, особливо у контексті відносин з Міжнародним валютним фондом (МВФ). У поточному році Україна зробила суттєві кроки для виконання своїх зобов’язань перед МВФ, зокрема, ухваливши закон про перезавантаження банківського сектору. Це дозволяє сподіватися на отримання чергового траншу фінансування від МВФ у розмірі 2,2 мільярдів доларів.

Закон про перезавантаження банківського сектору (БЕБ)

Прийняття закону про перезавантаження банківського сектору стало важливим кроком для стабілізації фінансової системи України. Цей закон покликаний забезпечити прозорість і надійність банківського сектору, зміцнити контроль за банківськими операціями та підвищити рівень довіри громадян до фінансових установ. Ухвалення цього закону було однією з ключових вимог МВФ для продовження співпраці з Україною.

Очікування фінансування

Отримання чергового траншу фінансування від МВФ є критично важливим для економічної стабільності України. Ці кошти планується використати для підтримки макроекономічної стабільності, зниження інфляції та забезпечення сталого економічного зростання. Окрім того, фінансування від МВФ допоможе покрити бюджетний дефіцит і підвищити резерви Національного банку України.

Міжнародна підтримка та перспективи

Позитивні зміни в банківському секторі України та виконання вимог МВФ також сприяють підвищенню довіри з боку інших міжнародних фінансових інституцій і потенційних інвесторів. Це відкриває нові можливості для залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором для економічного розвитку країни.

Висновок

Україна продовжує демонструвати свою здатність виконувати міжнародні зобов’язання та реформувати критично важливі сектори економіки. Ухвалення закону про перезавантаження банківського сектору та очікування отримання чергового траншу фінансування від МВФ є свідченням рішучості української влади продовжувати шлях реформ і забезпечувати економічну стабільність країни. Міжнародна спільнота, в свою чергу, уважно стежить за розвитком подій в Україні, підтримуючи її зусилля на шляху до процвітання.

Цей закон був структурним маяком на кінець червня.

А також, має бути оприлюднено новий меморандум із новими структурними маяками. Очікується, що за тим самим сценарієм, який вже обкатаний на БЕБ, буде очищено митницю.

За останні десять років в Україні закріпився стереотип про те, що західні партнери, вимагаючи від нас реформ, пріоритетну увагу приділяють посиленню антикорупційних структур, таких як НАЗК, НАБУ, САП, ВАКС. Однак це пріоритет учорашнього дня. Зараз Захід має новий пріоритет: перезавантаження фіскальних органів, тобто структур, які “доять” бізнес.

Ця зміна пріоритетів відбулася б незалежно від прізвищ президента, спікера парламенту та прем’єр-міністра. Вона має цілком об’єктивні причини:

Але, крім об’єктивних, схоже, є й суб’єктивні причини. Якби Банкова забезпечила правильне функціонування фіскальної сфери, то західні партнери, напевно, не вимагали б її негайного реформування.

Перезапуск фіскальних органів розпочнеться з БЕБ. Його приклад чітко показує, яка технологія використовується задля досягнення бажаного. Вона складається із трьох кроків.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки — це дітище нинішньої влади. Воно було створене три роки тому замість податкової міліції Державної фіскальної служби. Законопроект про БЕБ було внесено головою фінансового комітету Верховної Ради “слугою народу” Данилом Гетманцевим у липні 2020 р. та прийнято у січні 2021 р.

Банкова разом із Гетманцевим відмовили G7, Євросоюзу та МВФ, які хотіли бачити конкурс на посаду директора БЕБ із вирішальним голосом міжнародних експертів. Було сформовано конкурсну комісію із трьох членів, призначених РНБО (тобто Володимиром Зеленським), та трьох членів, призначених парламентом (тобто “слугами народу”, читай — Зеленським). Не дивно, що до трійки фіналістів конкурсу увійшов голова Державної фіскальної служби Вадим Мельник. Саме його у серпні 2021 р. Кабмін і призначив директором ВЕБ. Звичайно, було б наївно очікувати, що таке БЕБ буде непідконтрольним Банковій.

Розпорядження Кабміну про початок діяльності БЕБ вийшло 24 листопада 2021 р. Проте за три місяці почалася велика війна. Залежність України від західних партнерів та їхніх грошей різко зросла. І до кінця 2022 р. Банкова стала демонструвати готовність провести перезавантаження БЕБ із урахуванням побажань Заходу.

13 грудня 2022 р. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ. Очолив ТСК перший заступник Гетманцева на посаді голови парламентського комітету Ярослав Железняк (фракція партії “Голос”). 20 лютого 2023 р. комітет Гетманцева визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною. А 3 березня Гетманцев та Железняк із співавторами внесли до Ради законопроект №9080 про перезавантаження БЕБ. Він віддавав контроль за конкурсом західним партнерам.

Усе це було зроблено в розрахунку на гроші МВФ. 24 березня 2023 р. президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Нацбанку підписали та направили МВФ меморандум про економічну та фінансову політику. Серед зобов’язань України там було записано внесення змін до закону про БЕБ та реорганізацію БЕБ.

31 березня 2023 р. виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) для України у розмірі близько $15,6 млрд. Незабаром Україна отримала перший транш у розмірі $2,7 млрд.

11 квітня 2023 р. було звільнено директора БЕБ Мельника, і необхідність у новому конкурсі за новим законом зросла. Проте замість швидкої реформи вийшло змагання між Банковою та західними партнерами.

Спершу українська влада банально затягувала процес. 19 червня 2023 р. вона направила МВФ новий меморандум, у якому повідомила про створення робочої групи для перегляду правової бази діяльності БЕБ. Цього вистачило, щоб виконавча рада МВФ виділила новий транш у розмірі майже $900 млн.

За три місяці з’явилися результати діяльності робочої групи. 21 вересня законопроект №9080 був відкликаний, а замість нього 25 вересня Железняк та Гетманцев із співавторами внесли проект №10080. Потім 10 жовтня Гетманцев вніс доопрацьований проект №10080-1, і він 13 жовтня був рекомендований комітетом для прийняття у першому читанні.

Цей проект влаштовував західних партнерів, і вони пояснили Києву, що настав час приступати до виконання обіцянки. 1 грудня українська влада направила МВФ новий меморандум, в якому ухвалення закону про реформування БЕБ було записано вже як структурний маяк на кінець червня 2024 р. Після цього виконавча рада МВФ виділила черговий транш у розмірі майже $900 млн.

Тепер уже затягувати процес було не можна, і Банкова змінила тактику. 29 грудня Кабмін схвалив новий законопроект про перезавантаження БЕБ, який означав, що офіс Зеленського забажав провести реформу за своїм сценарієм.

29 січня 2024 р. урядовий законопроект був зареєстрований за №10439. Проти нього виступили посли G7 у листі до голови Ради Руслана Стефанчука, прем’єра Дениса Шмигаля та керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Проте Банкова домоглася, щоб 23 лютого проект №10439 було винесено на голосування у Раді. Втім, він набрав лише 222 голоси (за мінімально необхідних 226) і був відправлений на повторне перше читання.

11 березня українська влада направила МВФ новий меморандум з тією ж обіцянкою реформування БЕБ. Оскільки дедлайн ще не настав, виконавча рада МВФ знову виділила транш у розмірі майже $900 млн.

Щоб отримати наступний транш, потрібно було виконати обіцянку та ухвалити закон, причому у такому вигляді, який влаштовує західних партнерів. 11 квітня проект №10439 був прийнятий у першому читанні, після чого настав час вирішальних торгів між усіма зацікавленими сторонами.

Торги тривали до 20 червня, коли проект №10439 було винесено на друге читання. Комітет Гетманцева 19 червня проголосував за редакцію, яка не сподобалася західним партнерам, і вони, схоже, поставили офіс Зеленського перед загрозою припинення співпраці з МВФ. Загроза подіяла. Вранці 20 червня, перед самим голосуванням, комітет Гетманцева переглянув своє рішення та ухвалив редакцію, яка відповідає зобов’язанням України.

Після цього Рада прийняла проект №10439 у другому читанні та в цілому. Його остаточна редакція отримала позитивний відгук послів G7. Вони в той же день повідомили, що “вітають ухвалення закону про реформування БЕБ, який дозволить провести повну реструктуризацію та перезавантаження Бюро та його керівництва за участю міжнародних партнерів”.

Наступний транш МВФ очікується у розмірі $2,2 млрд. За словами Железняка, виконавча рада МВФ може ухвалити рішення 28 червня. Тоді ж буде оприлюднено новий меморандум.

Реформування БЕБ — це лише частина фіскальних структурних реформ, які зобов’язалася реалізувати Україна. Березневий меморандум містить великі абзаци про реформування податкової та митної служб, але без дедлайну. Железняк прогнозує, що у червневому меморандумі “буде суттєве оновлення структурних маяків, серед них ви побачите появу реформи митниці”.

І це ще не кінець історії. Західні партнери вже готують наступні реформи, на які на Банковій чекають, скажімо так, без великої радості.

Нещодавно The Washington Post розповіла деякі подробиці візиту до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена 14 травня. “Зустріч Зеленського та Блінкена була напруженою: український лідер висловив свою вдячність за військову допомогу США, але, схоже, був розчарований увагою Блінкена до корупції “, — повідомила газета, цитуючи “людей, знайомих із дискусією, які говорили на умовах анонімності через делікатність теми”.

Минуло трохи більше місяця — і 21 червня до Києва приїхав заступник Блінкена з політичних питань Джон Басс. Він мав багато зустрічей (зокрема з антикорупційними активістами, керівником офісу Зеленського Андрієм Єрмаком, міністром оборони Рустемом Умеровим, міністром закордонних справ Дмитром Кулебою), але нашої теми стосуються дві зустрічі.

У Верховній Раді Басс зустрівся з головою фракції “слуг народу” Давидом Арахамією, головою антикорупційного комітету парламенту “слугою народу” Анастасією Радіною, головою євроінтеграційного комітету парламенту Іванною Клімпуш-Цинцадзе (фракція “Європейської солідарності”) та Ярославом Железняком. За словами Железняка, це була “зустріч про реформи”: Басс привітав із ухваленням закону про перезавантаження БЕБ і “просив трохи допомогти з реформою митниці, Рахункової палати та АРМА”.

А потім, за повідомленням американського посольства, Басс зустрівся з прем’єром Денисом Шмигалем, “щоб обговорити підтримку економіки України з боку США та реформи, які повернуть надходження до бюджету для підтримки захисників на передовій та сприятимуть залученню приватних інвестицій, необхідних для відновлення України”. Можна припустити, що також йшлося насамперед про реформу митниці. Вона — перша у черзі після БЕБ.

Підприємець Віктор Звягін, який уже багато років проживає в Україні, опинився в центрі скандалу, пов’язаного з насильством і вимаганням. Протягом останніх кількох місяців він став жертвою побиття та знущань з боку невідомих осіб, які також вимагали у нього значні суми грошей. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві та привернув увагу правоохоронних органів.

Віктор Звягін відомий як успішний підприємець, який активно займається розвитком свого бізнесу в Україні. Однак, його успіх і фінансовий добробут, очевидно, привернули увагу зловмисників. Підприємець неодноразово звертався до поліції, повідомляючи про випадки насильства та вимагання. В одному з інцидентів Віктор зазнав серйозних тілесних ушкоджень, після чого йому довелося пройти тривале лікування.

Ці події викликали неабиякий резонанс у бізнес-колах та серед громадськості. Колеги Віктора по бізнесу висловлюють стурбованість щодо зростання рівня злочинності та недостатньої захищеності підприємців в Україні. Вони закликають владу до рішучих дій для забезпечення безпеки та правопорядку.

Правоохоронні органи, у свою чергу, заявили про початок розслідування цього випадку. Вони запевнили, що докладуть усіх зусиль для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до побиття та вимагання. Ситуація з Віктором Звягіним стала сигналом для багатьох підприємців про необхідність підвищеної уваги до власної безпеки та співпраці з правоохоронними органами.

Наразі Віктор Звягін продовжує свою підприємницьку діяльність, проте він вживає додаткових заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки своїх близьких. Він також активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи всі необхідні свідчення та докази для розслідування.

Ця історія підкреслює важливість забезпечення правопорядку та захисту підприємців в Україні, що є необхідною умовою для стабільного економічного розвитку країни.

В 2019му році він отримав статус біженця, адже маючи російське громадянство, заявив про тиск з боку російської правоохоронної системи.

Про це повідомляє 360UA NEWS

Тоді Державна міграційна служба України надала йому такий статус. З тих пір Звягін жив та працював в Україні, допомагав українській армії та за власні кошти купував машини, інший транспорт та прилади нічного бачення для ЗСУ.

Та на початку цього року ДМС скасувала власне рішення – Віктора Звягіна затримали прямо під час його відпустки в горах та відправили до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно знаходяться в Україні. Від початку лютого Звягінцев почав оскаржувати рішення міграційної служби в суді. Пройшов всі інстанції і врешті у червні отримав ухвалу Верховного суду, який задовільнив його касаційну скаргу та повернув статус біженця. «Випустити мене на волю мали ще два місяці тому, після рішення апеляційної інстанції. Але я досі в ПТПІ. Тут я зазнаю знущань з боку адміністрації. Мене регулярно б’ють, вимагають гроші та погрожують.», – розповів Віктор Звягін. За його словами, багато тижнів його продовжують утримувати незаконно.

«Десять тисяч доларів погрозами та знущаннями вимагає директор установи Сергій Чеб, ще три тисячі доларів – начальник охорони. Я виграв всі суди та маю законні підстави жити та працювати в Україні. Але ці люди фактично тримають мене в заручниках, підбурюють нелегалів з інших країн застосовувати до мене фізичне насилля. Я в розпачі та хочу повернутися до своєї родини», – заявляє Звягін.

В Україні у нього є дружина двоє дітей. Протягом останніх років він побудував прозорий бізнес в сфері нерухомості та торгівлі автомобілями. Тепер каже – після політичного переслідування з боку рф, зіштовхнувся з катуваннями.

Звягін вже готує відповідні скарги до всіх інстанцій та вимагатиме покарання для всіх посадовців, які винні в його незаконному утриманні в ПТПІ.

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Україна знову опинилася під серйозною загрозою на Донецькій області через активні дії російських військ, які посилили свої позиції та ведуть наступ на захід. За даними впливового видання The Times, міста Курахове та Покровськ тепер знаходяться на передовій лінії і ризикують зазнати аналогічної долі, як Бахмут та Авдіївка.

Останніми місяцями російські війська значно зміцнили свої позиції на сході України. Це посилення стало можливим завдяки перекиданню додаткових сил та ресурсів, а також активній підтримці з боку проросійських бойовиків. Наслідки цього зміцнення вже відчувають жителі багатьох прифронтових міст і селищ.

Нові цілі: Курахове та Покровськ

Згідно з інформацією The Times, російські війська активно просуваються в напрямку західних міст Донецької області. Курахове та Покровськ опинилися в епіцентрі нових військових дій і можуть стати наступними великими ціллю. Ці міста, як і багато інших на сході України, перебувають під постійною загрозою артилерійських обстрілів та інших бойових дій.

Порівняння з Бахмутом та Авдіївкою

Ситуація в Кураховому та Покровську вже порівнюється з трагічною долею Бахмута та Авдіївки. Ці міста зазнали значних руйнувань та втрат через інтенсивні бойові дії. Військові експерти та місцева влада побоюються, що аналогічний сценарій може повторитися і в Кураховому та Покровську, якщо не вжити негайних заходів для зміцнення оборони.

Українська влада та міжнародна спільнота повинні об'єднати зусилля для запобігання подальшій ескалації конфлікту на сході України. Необхідно забезпечити додаткову підтримку українським військовим та провести активну дипломатичну роботу для стримування агресії.

Висновок

Ситуація в Донецькій області залишається вкрай напруженою. Курахове та Покровськ опинилися на передовій лінії конфлікту і потребують негайної уваги та підтримки. Україна має зробити все можливе для захисту своїх громадян та територій від подальших агресивних дій з боку російських військ.

Автори матеріалу зазначають, що Росія впевнено просувається в Донецькій області, але її успіхи вимірюються тепер ярдами, а не милями. Проте жителі Курахова та Покровська стурбовані тим, що невдовзі вони можуть розділити долю прилеглих міст, таких як Часів Яр, Авдіївка та Бахмут, які були спалені вщент кремлівською військовою машиною.

Обидва міста є важливими транспортними та логістичними вузлами, і їхнє захоплення наблизить війська Володимира Путіна до їхньої мети – окупації всього Донбасу.

Журналісти зазначають, українським захисникам поки що вдається запобігти масштабному прориву російських військ у регіоні. Але західна зброя не може вирішити всі проблеми України на полі бою: армія зазнає відчайдушної нестачі кадрів, а її війська на фронті виснажені.

The Times наводить слова майора ЗСУ Івана Скуратовського, який песимістично оцінює довгострокові перспективи України, якщо Захід не активізує свою участь у війні. “Телебаченням нам кажуть, що ситуація під контролем, але я розумію, що нічого не під контролем. Ворог повзе вперед. Поки ми зупинили його тут, але повністю зупинити його ми не можемо, це неможливо”, — сказав військовий.

Він наголошує, що Росія дуже сильна, і досі зберігає свою перевагу. “Нам зараз потрібна колосальна допомога. Я не розумію, на що чекає Організація Об’єднаних Націй. Чому вона не вводить миротворчий контингент? Якщо цей контингент буде атакований росіянами, тоді слід направити війська НАТО”, — сказав військовий.

Важливою частиною нашого життя є музика. Вона надихає нас, розслабляє, допомагає виражати почуття та емоції. Але щоб справжньою любов'ю до музики наситити, потрібно мати вірного наставника, який допоможе розвинути ваш потенціал та навчити правильно використовувати ваш голос. Наташа, викладач вокалу з багатим досвідом і страстю до музики, готова поділитися своїми знаннями з вами. Її уроки вокалу — це можливість не лише вивчити техніку співу, а й відкрити для себе нові музичні горизонти. Вона пропонує індивідуальний підхід до кожного учня, створює комфортну атмосферу для навчання і дозволяє кожному розвиватися власним темпом. Запишіться на уроки вокалу до Наташі, і разом ви зможете відкрити у собі справжню магію музики.

Як розповів журналістам один із політиків, власнику “Джокера” 29-річному Роману Кравцю “активно сприяли і сприяють окремі чинні та колишні політики і співробітники спецслужб”.

“МОТИВИ У КОЖНОГО З НИХ, ОЧЕВИДНО, РІЗНІ. В ОДНИХ БАНАЛЬНІ – ЩОБ НЕ ЧІПАЛИ ЇХ, В ІНШИХ СУТО МЕРКАНТИЛЬНІ. АДЖЕ ТАК КОШМАРИТИ БІЗНЕС З ОЧЕВИДНОЮ МЕТОЮ СТВОРЕННЯ МЕДІЙНИХ ПРОБЛЕМ І ДОПОМОГОЮ В ЇХ ВИРІШЕННІ”, – РОЗПОВІВ СПІВРОЗМОВНИК.

За словами політика, Кравець називає одним із найближчих своїх друзів Арахамію. Також він дружить із кількома керівниками обласних державних адміністрацій.

Однак у коментарі виданню прессекретарка фракції “Слуга народу” Юлія Палійчук сказала, що “не володіє інформацією про контакти людини з ім’ям Роман Кравець із керівництвом”.

У коментарі hromadske Роман Кравець підтвердив, що володів “Джокером”, але два роки тому продав канал за 2 мільйони доларів у криптовалюті. Однак, за кілька годин листування, він не надіслав жодного документа, який би підтверджував продаж Telegram-каналу.

Крім того, журналісти також виявили, що Роман Кравець має чотирьох охоронців. Джерела видання стверджують, що Кравець пояснював наявність охорони “подарунком Малюка”. Під час спілкування журналістів із “Джокером” він повідомив, що це приватна охорона, однак не надав договору з компанією, який би підтверджував його слова.

Також розслідувачі з’ясували, що чоловік, якого називають власником Telegram-каналу “Джокер”, мешкає в орендованій квартирі в елітному житловому комплексі та їздить на дорогих автомобілях.

За даними видання, він володіє автомобілями Mercedes-Benz S 550 і Lexus LX 600, які використовує для поїздок у Києві. Їхня загальна вартість становить 200 тисяч доларів.

Попри критику бізнесменів, які виїжджають за кордон під час повномасштабного вторгнення, “Джокер”, за даними журналістів, сам був за кордоном п’ять разів і загалом пробув там два місяці. Свої поїздки Роман Кравець прокоментував наявністю “білого квитка”.

Для виїздів за кордон, за даними журналістів, він використовував шість різних машин: власний Mercedes-Benz S 550, орендовані Mercedes-Benz S 250 CDI, Mercedes-Benz S-Klasse, Mercedes-Benz V220, Nissan Rogue і Mercedes-Benz MAYBACH GLS 600.

Як вдалося з’ясувати журналістам, сам Роман Кравець в орендованій квартирі на 100 квадратних метрів у житловому комплексі “Чикаго”, де має квартиру ексголова ОП Андрій Богдан. Оренда такої нерухомості коштує на місяць орієнтовно 2 тисячі доларів.

Наше джерело повідомляє, що через дії народного депутата Миколи Тищенка скандал продовжує набирати обертів. Голова Офісу президента Андрій Єрмак виступив з різкою критикою на адресу Тищенка, наголошуючи на неприйнятності його поведінки. Проте ця ситуація викликала ще більший резонанс серед військових, які служать на передовій.

Військовослужбовці з лінії фронту висловили своє обурення діями Тищенка та закликали до більш рішучих заходів. Вони вимагають позбавити Тищенка депутатського мандата, аргументуючи це тим, що його поведінка підриває довіру до влади та дискредитує державні інституції.

Єрмак, реагуючи на ситуацію, наголосив на важливості відповідальності та етики у діях народних депутатів. Він підкреслив, що представники влади повинні служити прикладом для суспільства, демонструючи високі стандарти поведінки та моральності. Єрмак також зазначив, що подібні інциденти шкодять репутації країни та підривають зусилля, спрямовані на зміцнення єдності в умовах війни.

Заклики військових підтримали також деякі громадські організації та активісти, які вважають, що позбавлення мандата Тищенка стане важливим кроком до очищення влади від осіб, які не відповідають вимогам часу та не здатні гідно представляти інтереси громадян.

Цей випадок підкреслює необхідність суворого контролю за діями державних службовців та народних депутатів, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має велике значення для суспільства. Громадськість очікує, що влада вживатиме рішучих заходів для забезпечення відповідальності та дотримання високих етичних стандартів серед представників усіх рівнів державної влади.

І ось тут найцікавіше. Хоч Єрмак і виступив проти Тищенка, але “добро” на зняття з нього мандата депутатському корпусу не дав, а отже, він його кришує, а пост у соцмережах спрямований на те, щоб зняти з себе публічний негатив і загасити невдоволення. Завдання замовчати негативний кейс. Колі сказали залягти на дно і нічого не писати, поки тема не вляжеться.

Звідси висновок. Якщо Тищенка не позбавлять мандата, значить Єрмак знову всіх злісно “обдурив” і таки Колю відмазав як свого кума.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на конфлікт за участю народного депутата Миколи Тищенка та ексвійськового у Дніпрі: назвав його поведінку ганебною.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Голова ОП також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що КОЖЕН повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.

Володимир Гавриленко, більш відомий як "Гаврило", колишній заступник начальника управління Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, став об'єктом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Розслідування щодо нього було ініційоване після виявлення ознак можливого незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Журналіст Тарас Середич повідомив, що НАЗК виявило невідповідності в деклараціях Гавриленка, які свідчать про можливі незаконні доходи на суму 25 мільйонів гривень. Це викликало серйозне занепокоєння серед громадськості та стало предметом активного обговорення в медіа.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало ретельне розслідування, щоб з'ясувати всі обставини справи та визначити джерела походження зазначених коштів. Представники агентства наголосили на важливості дотримання законодавства всіма державними службовцями, особливо в контексті боротьби з корупцією, яка є однією з головних проблем країни.

Сам Володимир Гавриленко поки що утримується від публічних коментарів, однак його адвокати вже заявили про готовність співпрацювати з НАЗК і надати всі необхідні документи для підтвердження законності отриманих доходів. Вони також підкреслили, що вважають звинувачення необґрунтованими і впевнені у правомірності дій їхнього клієнта.

Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та ще раз підкреслила необхідність посилення контролю за діяльністю державних службовців. Громадські активісти закликають до прозорості та відкритості у розслідуванні, щоб забезпечити справедливість і неупередженість.

Розслідування НАЗК триває, і його результати можуть мати значний вплив на подальшу кар'єру Володимира Гавриленка та на довіру громадськості до антикорупційних органів. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені нові деталі справи, які допоможуть пролити світло на всі обставини цього інциденту.

Цей випадок є ще одним нагадуванням про важливість неухильного дотримання законодавства всіма без винятку державними службовцями та про необхідність ефективної боротьби з корупцією для побудови справедливого та прозорого суспільства в Україні.

У своїй декларації за 2021 рік Гавриленко заявив, що використовував квартиру та два паркомісця у Печерському районі Києва разом із дружиною, не вказавши їхньої вартості. Однак перевірка показала, що ці об’єкти були набуті його тестем і тещею за понад 16 мільйонів гривень, хоча їхній дохід з 1998 року склав трохи більше як 1,7 мільйона гривень. Укладання договорів від імені тещі відбувалось за довіреністю, що видавала його дружина.

Під час розслідування Гавриленко пояснив, що квартира та паркомісця були придбані тестем і тещею за кошти, що їм подарував їхній 88-річний дідусь на суму понад 20 мільйонів гривень. Додатково, дідусь, як стверджується, подарував дружині Гавриленка 5 мільйонів гривень, які також були включені до декларації як готівка (175 тисяч доларів США).

Джерелами походження цих коштів, згідно з Гавриленком, є заощадження від доходів, отриманих заробітною платою, продажу нерухомості, рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Проте він не представив жодних документів, що підтверджували б ці операції.

Володимир Гавриленко обіймав посаду заступника начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві у 2023 році. Попередньо у 2021 році він очолював Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області.

Після звільнення з посади у 2023 році Володимир Гавриленко виїхав до США, де з листопада 2023 року проживає, орендуючи житло, вартість та площу якого він також не вказав.