Колишній президент Польщі Александр Квасневський висловив серйозне занепокоєння щодо нещодавнього рішення Володимира Зеленського про присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Він вважає, що цей крок загострив і так чутливі історичні питання у відносинах між Україною та Польщею, надавши аргументи для антиукраїнських настроїв у польській політиці. Відповідні коментарі Квасневський зробив в інтерв’ю для «Європейської правди» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.
Квасневський підкреслив важливість системної підтримки України та вказав на те, що її інтеграція в Європейський Союз вигідна не лише Києву, але й Варшаві. Однак, експрезидент зауважив, що польсько-українські стосунки наразі переживають критичний момент, в якому радикали можуть отримати контроль над їхньою динамікою. «Не можна передавати відносини між Польщею та Україною в руки радикальних сил», – наголосив він.
Квасневський також зазначив, що якщо радикальні елементи почнуть формувати політичний дискурс, це може призвести до серйозної кризи. Це особливо актуально на фоні парламентських виборів у Польщі, що заплановані на 2027 рік, де українська тематика може стати центральною. Він розкритикував рішення про підрозділ ССО імені Героїв УПА, назвавши його «неправильно прорахованим» і таким, що негативно вплинуло на сприйняття України в польському суспільстві. Квасневський визнав, що тепер Зеленський не здатний скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може змінити свою жорстку позицію.
У розмові він також згадав про візит керівника ГУР Кирила Буданова до Варшави, мета якого полягала у вирішенні кризи, але безрезультатно. Особливу увагу Квасневський приділив новому президенту Польщі, підкреслюючи його жорстку позицію щодо історичних питань, що можуть суттєво вплинути на відносини з Україною.
Експрезидент вказав на ризики, якщо праві політичні сили отримають більшість на виборах, оскільки це може негативно позначитися на відносинах між державами. Хоча антиукраїнські настрої в Польщі існують, Квасневський підкреслив, що вони не відображають думки більшості. Більшість українців у Польщі працюють і дотримуються законодавства, а окремі негативні випадки використовуються політиками для розпалювання напруженості.
У прикладі з Польщею після її вступу до ЄС, Квасневський відзначив, як кримінальні інциденти з поляками у Великій Британії не відображали загальну картину. Він закликав застосовувати аналогічний підхід до українців у Польщі, акцентуючи на їхньому внеску в економіку.
Експрезидент також нагадав про формулу «пробачаємо і просимо пробачення», яку він узгодив з Леонідом Кучмою у 1997 році, зазначивши, що діалог між сторонами з часом слабшав. Однак новий шанс на зближення з’явився під час війни, коли поляки активно підтримали українських біженців. Попри це, з часом політичні маніпуляції та втома від війни знову загострили ситуацію.
Квасневський впевнений у перспективі членства України в ЄС, підкреслюючи, що хоча шлях буде складним, Україна вже зробила значні кроки вперед. Він вказав на важливі питання, такі як сільське господарство, сфера послуг, боротьба з корупцією та судова незалежність, які потребують уваги.
Щодо НАТО, Квасневський був обережним, зазначивши, що членство України в Альянсі було б оптимальним варіантом безпеки, але за нинішньої ситуації в США це виглядає малоймовірним. Наразі він вважає членство в ЄС більш досяжною метою.
На закінчення Квасневський висловив сподівання на можливі позитивні зміни у війні в найближчі місяці, хоч і не очікує стабільного миру через поточну політичну ситуацію в Росії. Проте, зазначив він, перемир’я могло б відкрити нові можливості для України та Європи.
