Golovnitemu.com

Blog

  • Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    З січня 2024 року українці зіткнуться із новим видом платежу у квитанціях за комунальні послуги. Жителі багатоквартирних будинків, які користуються газом, отримають додаткові витрати, призначені для технічного обслуговування газових труб всередині під’їзду та квартири. Причиною введення нового платежу стала відсутність систематичного моніторингу технічного стану газових мереж всередині будинків протягом кількох років.

    До 2018 року кошти на ці роботи були включені у вартість газу, яку сплачували оператори газорозподільчих мереж. Однак цю практику відмінили, і тепер операторам необхідно оцінити вартість технічного обслуговування газових труб всередині будинків. Ця сума буде внесена в окремий рядок платіжки за газ.

    Починаючи з 2024 року, українці будуть сплачувати від 25 до 65 гривень щомісяця за технічне обслуговування газових труб всередині будинку. Ця ініціатива направлена на створення фінансового резерву для здійснення необхідних технічних робіт.

    Регулювання нового платежу за газ здійснюється за допомогою трьох документів, що були затверджені українським урядом: наказ Міністерства енергетики №292 від 2 вересня 2023 року, постанова національного регулятора (НКРЕКП) №2291 від 5 грудня 2023 року та методика розрахунку вартості технічного обслуговування, розроблена НКРЕКП.

    До кінця 2023 року українці отримають дві окремі платіжки: одну за газ (сплачувану постачальнику газу) та іншу за доставку газу (сплачувану оператору газорозподільчих мереж). Оператор газорозподільчих мереж відповідатиме за технічне обслуговування труб, які йдуть до багатоквартирного будинку, тоді як самі користувачі будуть відповідальні за труби всередині будинку.

    Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж буде різною для різних облгазів, і ці тарифи повинні бути оприлюднені на відповідних порталах облгазів. Зазначено, що платежі будуть варіюватися від 25 до 69 гривень, залежно від регіону та стану газових мереж.

    Новий платіж за газ передбачає включення вартості ряду технічних послуг, таких як візуальний огляд газопроводів, перевірка на герметичність з’єднань, перевірка герметичності під тиском та інші процедури, які забезпечують безпеку та надійність газових систем у будинках.

    Нагадаємо, що в українських новинах також з’явилась інформація про відкриття двох нових газових свердловин, що можуть забезпечувати до 200 тисяч кубометрів газу на добу. У той час, коли ці новини висвітлюють розвиток енергетичного сектору в Україні, російський “Газпром” продовжує отримувати прибутки від газу та використовувати їх на ведення війни в Україні.

  • Україні партнери надали додаткову фінансову допомогу

    Україні партнери надали додаткову фінансову допомогу

    Україна отримала додаткове фінансування у розмірі 1,34 мільярда доларів для часткової компенсації видатків держбюджету, що не пов’язані із сферою безпеки та оборони. Це фінансування надійшло в рамках проєкту Світового банку “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine), який реалізується з метою забезпечення стабільності та підтримки соціальних витрат.

    Фінансування складається з позики Світового банку у розмірі 1,086 мільярда доларів США через Цільовий фонд з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) під гарантії Уряду Японії. Додатково, надійшли гранти від Норвегії (190 млн доларів США), Уряду Сполучених Штатів Америки (50 млн доларів США) та Уряду Швейцарії (20 млн доларів США) через відповідні фонди підтримки та реформування України.

    Отримані кошти призначені для компенсації видатків, зокрема на пенсійні виплати та виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Міністр фінансів України Сергій Марченко підкреслив важливість міжнародної фінансової допомоги у забезпеченні фінансово-економічної стабільності країни та забезпеченні першочергових соціальних витрат під час війни.

  • Юрдепартамент Міністерства відновлення очолює людина Табачника

    Юрдепартамент Міністерства відновлення очолює людина Табачника

    На сайті Мінвідновлення є інформація про голову юридичного департаменту. Це дехто Ольга Кравченко.

    Журналісти Телебачення Торонто отримали від джерел в правоохоронних органах України архів листування Дмитра Табачника в Telegram у період із 2019 до кінця 2022 року з різними діячами на окупованих територіях України, а також зі співрозмовниками, які живуть і працюють на вільних територіях України. OSINT-розслідування Телебачення Торонто показало, що Табачник зберігає дружні і робочі зв’язки з людьми, з якими він активно взаємодіяв на посаді міністра освіти, а також впливає на кадрові призначення.

    Якщо новини про можливі контакти Табачника з колаборантами Царьовим, Балицьким, Сальдо а також ватажком кадирівців на окупованих територіях Мурадом Саідовим отримали багато уваги від медіа, то один із впливових контактів Табачника в уряді не отримав належної уваги. Тому давайте це виправляти.

    Мова йде про чинну керівницю юридичного департаменту Міністерства відновлення Ольгу Кравченко. Це укрупнене міністерство утворено шляхом приєднання до Міністерства інфраструктури Міністерства розвитку громад та територій України.

    Наскільки впливова і важлива ця посада – важко переоцінити. Без уваги і візи керівника юридичного департаменту не пройде жоден критично важливий документ цього міністерства.

    Ольга Кравченко за часів Табачника керувала юридичним департаментом Міністерства освіти. У 2023 очолила юридичний департамент в Міністерстві відновлення, де і працює зараз.

    Також вона керувала департаментом з питань судоустрою та статусу суддів в Адміністрації президента Порошенка. Після цього працювала заступницею голови Державної судової адміністрації. Згодом перейшла в Офіс Генпрокурора, де працювала з Рябошапкою та Венедіктовою.

    Екс-заступник Табачника Євген Суліма на прохання Табачника зв’язувався з Ольгою Кравченко, коли вона проходила конкурс на посаду в Мінекономіки. Табачник просив Суліму обговорити з нею майбутню співпрацю.

    Крім того, Кравченко та Табачник бачилися особисто на відпочинку в Об’єднаних Еміратах в 2021 році. Фото зі спільного відпочинку Табачник пересилав Кравченко в особистих повідомленнях.

    Цього ж року Табачник просив дати їй роботу.

    Ну і у переписці були меми з президентом Зеленським.

    І Кравченко не написала, що для неї це неприйнятно.

    Варто додати, що Шмигаль видавав розпорядження і Кравченко виконувала обов’язки дрежсекретаря Мінрегіону. Це було в травні 2023 року.

    Цікаво, до яких документів в уряді має доступ фсб через друзів Кравченко.

    Інформація щодо зв’язків Кравченко і Табачника вже в публічному доступі кілька днів. Цікаво, яка ж реакція пана Кубракова?

    Ну, і тут треба додати дещо про проєкт скандальної урядової постанови, який є клоном містобудівної “реформи” 5655, яку лобіює Кубраков і голова назви партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Навряд чи цей документ міг з’явитися без візи голови юрдепартаменту профільного міністерства.

    Як я з’ясувала, авторкою цього документу є особа, яка близька до нардепа з ексОПЗЖ Дмитра Ісаєнка. Того самого, який досі є секретарем у комітеті, який очолює Олена Шуляк. Вона ж головна авторка законопроєкту 5655, який розкритикували наші міжнародні партнери і який Шуляк лобіює разом з Олександром Кубраковим та Миколою Федоровим.

    Треба бачити список всіх віз на проєкті постанови 5655 і розуміти, хто її ініціював. Це постанова мала бути прийнята 13 грудня – напередодні знакової євроінтеграційної події у Брюсселі. Тобто хтось ну дуже хотів нас зіпсувати інформаційно картинку і дати шанс опонентам кивати на корупційну складову в діях центральної влади.

    То якщо у нас в уряді люди, пов’язані з ексОПЗЖ готують постанови від Мінрегіону, а юридичний департамент Мінрегіону очолює подружка Табачника, то де зрада я розумію. А от:

    хто там зрадник, що дозволяє цьому всьому відбуватися?

    Треба, щоб дуже серйозну молебень провели на Службі Божій.

  • Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Саміт Євросоюзу, що відбувся 14-15 грудня, став історичним для України, надаючи можливість розпочати переговори про вступ до ЄС. Однак радісну атмосферу темніє нове вето Віктора Орбана. Після дипломатичної перемоги України, Угорщина ветувала фінансовий пакет, який включав допомогу Україні на суму 50 млрд євро.

    Угорський лідер, підкорившись тиску колег, погодився на позитивне рішення для України, але відмовився від підтримки фінансового пакета. Це породило питання про те, чи можна вважати цей саміт переможним для України, і наскільки серйозним є вето Орбана з фінансового пакета. Багато людей стурбовані, оскільки це стосується зовнішнього фінансування, яке є ключовим для українського бюджету під час війни. Однак не дивлячись на це, тимчасова блокада Угорщини вважається несприятливою обставиною, і гроші для України є. ЄС розглядає різні варіанти надання фінансової допомоги Києву, і фінансовий пакет має бути затверджений 1 лютого, і цього разу планується подолати вето Орбана, якщо воно виникне знову.

    Фінансування з ЕС

    Зовнішнє фінансування, що становить життєво важливий ресурс для України в час війни, опинилося під питанням через політичні турбуленції у США, призупинивши потік коштів. До цього часу головними донорами були Євросоюз та США. Проте, з початку 2024 року може настати фінансова пустка, оскільки гроші від ЄС закінчуються, а нова програма, Ukraine Facility, на сьогодні не отримала остаточного затвердження.

    Ця програма, оцінена в 50 млрд євро, не лише надзвичайно велика за своїми обсягами, але й передбачає довгострокове фінансування на чотири роки. Важливим є те, що це може надати Україні стійкість у фінансовому плані без необхідності постійно вибивати нові транші, долаючи опір окремих країн-членів ЄС, зокрема, Угорщини.

    Хоча остаточне затвердження програми відбудеться на позачерговому саміті 1 лютого, вже є попереднє погодження щодо обсягів фінансування, і Україна отримає ці кошти, навіть якщо єдиний протиборчий голос при настанні угорського вето. Щоправда, залишається питанням, чи вдасться переконати Угорщину в підтримці програми, але її лідер Віктор Орбан намітив можливість “переконатися”.

    Переговори з середини 

    Освітлюючи внутрішні куліси недавнього Євросаміту, на якому обговорювалося питання про Україну та вагомий фінансовий пакет, варто звернутися до висловлювань європейських політиків, які брали участь у цих переговорах.

    Один із ключових учасників, Віктор Орбан, розкрив численні деталі обговорень під час інтерв’ю на підконтрольному йому радіо “Кошут”. Це інтерв’ю повністю присвячено було саміту ЄС та України, і в ньому звучало чимало подробиць, зокрема, щодо обговорюваної суми 50 млрд євро.

    Важливим аспектом є відсутність технічного угорського вето. Вирішення щодо Ukraine Facility не піддавалося голосуванню, оскільки було відомо, що Орбан виразить свою непідтримку. У період дискусії відразу було відзначено, що він не підтримає це рішення. Спроби переконати його тривали годинами та завершилися невдачею.

    Якщо на попередньому засіданні Орбан залишив зал, дозволяючи іншим лідерам ухвалити рішення про розширення ЄС, то цього разу він цього не зробив. Він аргументував це тим, що процес вступу України наразі не становить загрози для Угорщини, та що розподіл коштів означає витрати угорських грошей.

    Важливим моментом є те, що Орбан прагнув повернутися додому із якою-небудь перемогою. Він обіцяв своїм виборцям, що не розпочне переговори з Україною і навіть провів екстрене засідання парламенту, закріпивши свою відмову. Виявившись у складних обставинах, він не міг повернутися без жодної перемоги, яку б зміг “продати” своїм виборцям як прояв своєї сили. Таким чином, він відмовився голосувати за рішення про 50 млрд євро.

    Як гроші передадуть Україні без згоди Угорщини

    Очікувана відмова Віктора Орбана не вразила нікого. Проте, є певні моменти, на які рахували, особливо після того, як Угорщині було обіцяно фінансову винагороду за цей відмовний голос (це не перебільшення, про це детальніше нижче).

    Проте відмова голови угорського уряду була врахована в планах. За інформацією “ЄвроПравди”, після твердого “ні” Орбана інші країни розглянули варіант “спільного фінансування від 26 країн”. Ідея полягала в створенні окремого фонду, до якого всі держави-члени ЄС мали б внести свій внесок. Проте це пропозиція не отримала достатньо підтримки.

    Є кілька обґрунтувань проти такого спрощеного підходу.

    По-перше, це дозволило б Орбану виглядати як однозначний переможець. Він міг би похвалитися перед своїми виборцями, наголошуючи, що він єдиний, хто зберігає бюджетні гроші для свого народу, тим часом інші країни витрачають їх на Україну. Деякі політики це могло б сприйняти як підтримку популістів або прихильників Путіна з аналогічними вимогами.

    По-друге, цей шлях вимагав би значного часу, оскільки в багатьох країнах бюджети вже схвалені парламентами. Внесення змін у бюджети – це процес часом спроможний викликати блокаду через популістів або прихильників Путіна.

    Попри це, принципова згода щодо надання допомоги Україні існує, хоча вибір шляху фінансування залишається відкритим.

    Це, мабуть, головна новина у фінансовому аспекті саміту.

    Отже, усі 26 держав-членів ЄС, за винятком Угорщини, не лише загалом погодились щодо необхідності допомагати Україні, але й детально узгодили, що вони нададуть Україні 50 млрд євро, пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС. Щобільше, вони домовились, що це станеться незалежно від згоди Орбана.

    Також варто відзначити, що лідери держав-членів доручили Єврокомісії розробити рішення, яке обійшло б угорське вето так, щоб це не призводило до зміцнення авторитарного лідера. Це було оголошено офіційно і публічно, хоча зазвичай такі доручення залишаються конфіденційними. “Потрібно мати робочий план, якщо на саміті 1 лютого не буде можливою одноголосна угода”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після завершення саміту.

    У відомстві зовнішніх справ України також офіційно повідомили про те, що рішення ЄС про виділення 50 млрд євро Україні було принципово прийняте. Водночас у неофіційних розмовах представники влади підтверджують, що дискусії про можливість фінансування завершено. Обговорення зараз спрямоване на те, як саме буде оформлено це рішення з боку ЄС.

    Діалог з угорським прем’єром щодо цього питання також триває.

    Домовленості

    Як вже зазначалося, затримка європейського фінансування, яке мало розпочатися з січня для забезпечення макрофінансової стабільності України, очевидно, не стане критичною.

    Чи є важливою для Києва затримка рішення до лютневого саміту? Однозначна відповідь – ні. Уряд наразі має достатньо резервів у бюджеті.

    “Ми вже отримали 0,9 млрд доларів від МВФ, а останній транш макрофінансової допомоги від ЄС, 1,5 млрд євро, має надійти найближчим часом. Крім того, очікується фінансування від Японії. Якщо Україна повністю отримає це фінансування, то уряд увійде в наступний рік з запасом ліквідності приблизно в 5 млрд доларів. Цього буде достатньо, щоб затримка першого траншу Ukraine Facility на 1-1,5 місяця не стала критичною. У разі необхідності уряд зможе затримати частину видатків або тимчасово використовувати кошти місцевих бюджетів, що накопичилися на казначейських рахунках за роки профіциту”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

    Головне наразі – це впевненість, що рішення буде прийняте найближчим часом. І така впевненість існує.

    Здається, у ЄС вважають, що найбільш ймовірним сценарієм на новому саміті буде те, що Орбан може висловити своє обурення, трохи пожвавити обстановку, але все ж надати “зелене світло” фінансуванню України за стандартною процедурою.

    Це вигідний варіант для України, оскільки це дозволить отримати кошти якнайшвидше – і це є нагальною потребою.

    Також важливо зазначити, що це буде найбільш вигідним варіантом для ЄС, оскільки це уникне створення зайвого прецеденту обхіду існуючих процедур, що не завжди приймається в Брюсселі.

    Додатково, це може виявитися вигідним і для Угорщини, оскільки уникнення другого за рахунком обходу її вето буде сприяти уникненню напруги. Оскільки Єврокомісія отримала завдання розробити юридичний механізм обходу можливого вето на саміті 1 лютого, можна стверджувати, що всі сторони будуть готові до такого кроку юридично.

  • Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри все економіка України розпочала своє відновлення

    Попри негативні впливи блокування польськими перевізниками кордонів з Україною, економіка країни продемонструвала стійкість та позитивні тенденції у листопаді.

    За даними Міністерства економіки, валовий внутрішній продукт зріс на 4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

    Навіть при майже місячному обмеженні автотранспорту, український морський коридор частково компенсував втрати, що було особливо важливо для виробників аграрної та металургійної продукції.

    Перша віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко наголосила на позитивних аспектах і підкреслила, що поточний інфляційний тренд свідчить про стабільність та ефективність української економіки в умовах викликів.

    “За нашими оцінками, позитивні фактори у листопаді дещо переважили баланс впливу на ВВП і  у підсумку за попередніми оперативними оцінками Мінекономіки спостерігалося зростання ВВП на рівні 4%”, – зазначила вона.

    У листопаді спостерігалося сповільнення темпів зростання споживчих цін, яке склало 0,5% за даними Держстату, порівняно з 0,8% у попередньому місяці. Річні темпи інфляції також знизилися з 5,3% до 5,1%, що навіть менше, ніж у деяких країнах ЄС.

    Перший віце-прем’єр-міністр та міністр економіки України Юлія Свириденко вказала, що помірна динаміка зростання споживчих цін є аналогічною до рівня інфляції у країнах Європи, які не стикаються із воєнними труднощами. Вона визначила це як додаткове підтвердження цілісності та стабільності функціонування української економіки, а поточний інфляційний тренд свідчить про виправданість очікувань стосовно низького рівня інфляції.

  • Криза на фронті: Як влада забуває про потреби на передовій

    Криза на фронті: Як влада забуває про потреби на передовій

    Воєнний кореспондент Юрій Бутусов висловлює обурення та занепокоєння щодо відсутності розв’язання питання з ротацією, вказуючи, що така ситуація може невдовзі вийти з-під контролю. Водночас залишається невизначеним, якому з генералів доручено видачу відповідного наказу, що ускладнює розподілення сил та засобів для ефективного опору на передовій.

    Тривалий час в Авдіївку не присилають маршове поповнення та свіжі батальйони. Піхота сточується, люди просто хворіють, списуються по стану здоров’я, поранені, контужені, загиблі. Росіяни зазнають втрати у рази більше, але вони поповнюють свої штурмові батальйони постійно, у нас поповнення у багато разів менші, і дуже давно взагалі було.

    Авдіївка зараз — основний напрямок наступу російської армії в Україні. Ворог кидає сюди резерви, хоче нас продавити. І ми могли б скористатись цим, щоб перемолоти тут усі російські резерви та захистити місто та зручні позиції. Але…

    Питаєш людей Залужного та Тарнавського — кажуть, у нас нема людей, бо розподілом займається командувач сухопутних військ Сирський та підпорядкована йому систему ТЦК та ТРО.

    Питаєш оточення Сирського — у Залужного є підпорядковані йому частини, у Тарнавського теж, хай маневрують та посилюють.

    Питаєш, а хто може розібратись та ухвалити рішення, щоб посилити оборону великого українського міста Авдіївка людьми? Міністр оборони — ні, у нього кажуть, що він в таке не може втручатись. Верховний головнокомандувач та його Ставка? Ні, він теж не може, це військові, хай розбираються.

    В мене питання — як долучити увагу до Авдіївки вищого керівництва, щоб дали маршове поповнення у 110-ту та хоча б пару свіжих батальйонів?

    Хто ж за це відповідає? Чи знов з мерів питати та біля мерій мітинги робити?

    Мова не йде про те, щоб в Авдіївку дали усі сили, зоб змінювати стратегічні плани військового командування. Мова йде, щоб поповнити поточні втрати за два з половиною місяці штурмів. Щоб завести пару свіжих батальйонів і дати трохи виспатись хоча б парі батальйонів в обороні міста. І такі сили у нас є.

    Поповнення людьми гарнізону Авдіївки на цей момент — це першочергова відповідальність Валерія Залужного. Так, також це і Ставка Верховного головнокомандувача і міністра оборони, які взяли на себе політичну відповідальність за оборону країни. Але якщо не буде поповнення людьми та резерви не надійдуть, і ситуація з напружено-контрольованої перейде до стадії напружено-неконтрольованої, то питання будуть не тільки до політичного керівництва, але і чому саме головком не ухвалив критично необхідні рішення.

  • Джулія Робертс гадає про майбутнє Вівіан Ворд з “Красуні”: її інтерпретація подальшої долі персонажа

    Джулія Робертс гадає про майбутнє Вівіан Ворд з “Красуні”: її інтерпретація подальшої долі персонажа

    Акторка Джулія Робертс, 56 років, висловила кілька гіпотетичних сценаріїв щодо того, як розвивалися б події з її персонажем, Вівіан Ворд, з фільму “Красуня”, якби вони відбувалися в сучасності. Знаменитість набула широкої популярності завдяки романтичній комедії 1990 року разом із Річардом Гіром.

    У центрі сюжету картини режисера Гаррі Маршалла – Вівіан Ворд, повія, яка зустрічається з бізнесменом Едвардом Льюїсом (Річард Гір), якому потрібна супутниця для різноманітних світських заходів. Проте пара згодом закохалася одне в одного.

    Щодо можливого долі Вівіан Ворд та її коханця Едварда Льюїса, Робертс має різні версії. Вона уявляє, що Льюїс може спокійно померти уві сні від серцевого нападу, посміхаючись, і залишити свій бізнес під управлінням Вівіан.

    Після успіху “Красуні”, акторка продовжила свою кар’єру з участю у таких фільмах, як “Одинадцять друзів Оушена”, “У ліжку з ворогом”, “Їсти, молитися, кохати” та інші.

  • Посилення мобілізації та військовий облік для жінок. Чи правда, що всі підпадуть під призов

    Посилення мобілізації та військовий облік для жінок. Чи правда, що всі підпадуть під призов

    Уряд розглядає можливості посилення мобілізації, і однією з важливих тем стало питання військового обліку для жінок. Ця ідея викликала значний обурення серед українок, настільки, що деякі були готові відмовитися від громадянства через незадоволення пропозиціями політиків. Які кроки готова зробити влада та які можуть бути наслідки цих рішень.

    Представники українського естеблішменту сигналізують, що уникнути посилення мобілізації не вдасться. Зокрема, порушена дискусія про військовий облік для жінок, що викликає різноманітні реакції в суспільстві. Наприклад, нардепка СН Мар’яна Безугла висловлювала ідею розглянути можливість розширення переліку спеціальностей для обов’язкового військового обліку для жінок, включаючи широкий спектр професій.

    Проте велика частина жінок та представників Генштабу ЗСУ не підтримала цю ініціативу. В обговореннях з’явилося питання про те, чи має влада право змінювати статус військового обліку для жінок, а також чи зможе система територіального комплектування ефективно впоратися з таким завданням.

    На фоні цього видається неоднозначним інтерес громадськості до можливих змін. Жінки, які вже є частиною Збройних сил України, становлять певний відсоток від загальної чисельності військовослужбовців, і вони вже мають свій внесок у оборону країни. Однак ідея обов’язкового військового обліку для більшого кола жіночих спеціальностей викликає обурення та сумніви серед громадськості.

    Під час пресконференції 19 грудня президент України Володимир Зеленський рішуче відкинув ідею мобілізації жінок, стверджуючи: “Мобілізацію жінок — не підпишу”. Це рішення відзначається його рішучістю та уважністю до гендерних аспектів військової мобілізації.

    На думку ветерана АТО та військового експерта Євгена Дикого, ініціатива щодо мобілізації жінок наразі є виключно особистою думкою Мар’яни Безуглої та не знаходить підтримки в середовищі військових. Він підкреслює, що в армії не розглядають альтернативні сценарії та що жоден документ чи законопроєкт на цей рахунок не розробляється на рівні парламенту чи комітетів.

    Дикий також зауважив, що мобілізація жінок в умовах введення військового обліку та обмеження їхнього виїзду за кордон може суттєво вплинути на моральний дух військових, які вже перебувають на передовій, адже це може вплинути на їхню впевненість у безпеці своїх сімей. Такий крок, за його словами, може сильно вдарити по моральному становищу захисників та порушити внутрішню спокійність тих, хто бореться за безпеку своєї країни.

  • «Київстар» відновлює роботу після хакерської атаки: ситуація на сьогодні

    «Київстар» відновлює роботу після хакерської атаки: ситуація на сьогодні

    Оператор зв’язку «Київстар», який став жертвою хакерської атаки 12 грудня, повідомив про поступове відновлення своїх мереж та сервісів. За інформацією компанії, станом на сьогодні, мережа “Домашнього інтернету” відновлена на 93%.

    У повідомленні на сторінці компанії у Facebook зазначено, що у деяких населених пунктах можуть виникати короткочасні складнощі зі зв’язком, але фахівці працюють над їх вирішенням. Компанія приносить вибачення за можливі незручності та висловлює вдячність за терпіння користувачів.

    “Київстар” також зазначив, що разом із відновленням мережі планує надати компенсації абонентам, які були вимушені тимчасово залишитися без зв’язку.

    Хоча причини атаки поки не повністю визначені, служба безпеки України вже відкрила кримінальне провадження та розглядає версію про можливий російський слід у цьому інциденті.

    За словами представників “Київстар”, цей інцидент є складним та вимагає співпраці зі службами безпеки та іншими органами влади для повного вияснення обставин. Компанія зобов’язується продовжити сприяти розслідуванню та вживати заходів для подальшого підвищення кібербезпеки.

  • НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як повідомлено на брифінгу НБУ. Рішення було прийнято в контексті сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.

    Глава Нацбанку, Андрій Пишний, пояснив, що зниження облікової ставки сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень. Інфляція в листопаді зменшилася до 5,1%, що виявилося швидше, ніж очікувалося.

    Причинами сповільнення інфляції були розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю та покращення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Нацбанк зауважив, що ризики пришвидшення інфляції залишаються через логістичні труднощі на західних кордонах та можливе вичерпання ефектів від урожаїв.

    Прогнозується, що показники інфляції в грудні залишатимуться стабільними, але існують ризики пришвидшення через зазначені фактори. Голова НБУ підкреслив, що зниження облікової ставки не створить ризиків для привабливості заощаджень у гривні, і, ураховуючи позитивні тенденції, НБУ продовжить цикл пом’якшення процентної політики.

    З 15 грудня 2023 року ставка обліку та інші ключові ставки будуть знижені, що може вплинути на різноманітні сектори фінансового ринку, такі як депозити та кредитування.