Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відреагував на критику, що виникла навколо нового терміна «доброзвичайність», введеного в проєкті оновленого Цивільного кодексу України. Спікер парламенту дав детальне пояснення його значення і походження. За його словами, це не випадкова термінація, а цілеспрямований крок до модернізації юридичної лексики у відповідності з європейськими стандартами.
Стефанчук пояснив, що «доброзвичайність» є українським еквівалентом латинського терміна boni mores, який активно вживається в правових системах Європи. У перекладі це означає «добрі звичаї» або «моральні норми суспільства». Однак в українському законодавстві раніше використовувалися інші формулювання, які мали радянське коріння, зокрема «моральні засади суспільства». На думку спікера, новий термін дозволяє відмовитися від застарілої термінології і запровадити більш точний і автентичний варіант.
Термін «доброзвичайність» утворений від слів «добро» і «звичай» та має на меті відображати європейський правовий підхід без запозичення чужих конструкцій. Спікер також підкреслив, що над текстом нового кодексу працює спеціальна філологічна команда на чолі з правником і мовознавцем Сергієм Головатим. Її мета — знайти точні українські відповідники для термінів, які раніше не мали чітких аналогів або використовувалися у формі запозичень.
Стефанчук звернув увагу на те, що в українському праві вже існують подібні терміни, такі як «добросовісність», «доброчесність» і «добропорядність», які ніколи не викликали запитань. У той же час, він різко прокоментував критику нової термінології, зазначивши, що спроби висміяти або дискредитувати термін «доброзвичайність» свідчать про поверхневе розуміння його юридичної суті. Заперечення такого поняття, за його словами, може підривати основи вже закріплених норм антикорупційного законодавства.
Спікер наголосив, що атакуючи термін «доброзвичайність», критикують також основи антикорупційного законодавства. Він підкреслив готовність парламенту до конструктивної критики і професійного обговорення всіх пропозицій. На даний момент проєкт Цивільного кодексу готується до другого читання, і всі зацікавлені сторони можуть вносити свої коментарі та пропозиції.
Дискусія про «доброзвичайність» відображає більш широкий процес оновлення українського законодавства у відповідності до європейських правових стандартів. Це не лише зміна термінів, а й трансформація правової культури, що відкидає радянські підходи на користь сучасної європейської моделі. Експерти підкреслюють, що ці зміни є необхідними, оскільки право — це не лише норми, але й мова, яка їх формулює. Точність термінів має суттєве значення для їх тлумачення в судах і загального сприйняття громадянами.
Таким чином, історія терміна «доброзвичайність» виходить за межі простого слова, демонструючи процес формування нової юридичної мови України, яка є і більш незалежною, і точною, і водночас інтегрованою в європейський правовий контекст.