Golovnitemu.com

Позначка: Андрій Сибіга

  • Україна скликає Радбез ООН після масованої атаки РФ: Київ вимагає жорсткої міжнародної реакції

    Україна скликає Радбез ООН після масованої атаки РФ: Київ вимагає жорсткої міжнародної реакції

    Україна ініціює термінове засідання Рада Безпеки ООН після нової хвилі масованих російських обстрілів, які призвели до загибелі цивільних та значних руйнувань у кількох містах країни. Засідання заплановане на 20 квітня і має стати важливим дипломатичним кроком Києва у відповідь на ескалацію атак. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, наголосивши, що Україна вимагатиме від міжнародної спільноти рішучої реакції на удари по цивільній інфраструктурі. За його словами, під вогнем опинилися Київ, Одеса та Дніпро, де зафіксовано найбільші руйнування та людські втрати.

    За офіційними даними, внаслідок атак загинули щонайменше 15 осіб, серед них дитина, а понад 100 людей по всій країні отримали поранення. У Міністерстві закордонних справ підкреслюють, що ці удари мають системний характер і є частиною воєнної стратегії Росії, спрямованої на ураження цивільних об’єктів і критичної інфраструктури. За словами Сибіги, атаки не є випадковими — вони плануються заздалегідь і санкціонуються на найвищому рівні російського керівництва, що свідчить про цілеспрямовану тактику ведення війни проти мирного населення.

    Україна має намір використати засідання Радбезу як платформу для представлення доказів руйнувань, свідчень постраждалих та інформації про масштаби застосування ракет і безпілотників. Київ наполягатиме на посиленні санкційного тиску на Росію, збільшенні військової допомоги, зокрема систем протиповітряної оборони, а також на міжнародному визнанні таких атак воєнними злочинами. Водночас українська дипломатія акцентує на необхідності ширшої консолідації партнерів для протидії російській агресії та притягнення винних до відповідальності.

    Попри важливість такого кроку, ефективність рішень ООН у подібних ситуаціях залишається обмеженою через право вето постійних членів Ради Безпеки, серед яких є Росія. Це ускладнює ухвалення обов’язкових до виконання рішень або запровадження нових санкцій у межах цього органу. Водночас засідання Радбезу відіграють важливу роль у фіксації фактів воєнних злочинів, формуванні міжнародної позиції та посиленні політичного й дипломатичного тиску на державу-агресора.

    Останні атаки стали частиною серії інтенсивних обстрілів, які Росія здійснює по українських містах упродовж останнього часу. За даними української сторони, під час цих ударів застосовувалися різні типи ракет і безпілотників, частину з яких вдалося збити силам протиповітряної оборони, однак значна кількість досягла своїх цілей. У Києві пошкоджено житлові будинки, транспортну та комерційну інфраструктуру, в Одесі зафіксовано масштабні пожежі та руйнування житла, а в Дніпрі — ураження підприємств і адміністративних будівель.

    Міжнародна реакція на ці події вже формується: низка держав і міжнародних організацій засудили удари по цивільних об’єктах і закликали до посилення підтримки України. Очікується, що засідання Ради Безпеки ООН стане важливим майданчиком для координації подальших дій партнерів і обговорення нових кроків у відповідь на агресію.

    Таким чином, ініціатива України щодо скликання засідання Радбезу є не лише реакцією на конкретну атаку, а й частиною ширшої дипломатичної стратегії. Київ прагне не тільки зафіксувати злочини Росії на міжнародному рівні, а й домогтися реальних рішень — від посилення санкцій до збільшення військової допомоги. У нинішніх умовах це один із ключових інструментів, який

  • Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Спецтрибунал для РФ вже на фінішній прямій — угоду можуть схвалити у травні

    Україна разом із міжнародними партнерами наблизилася до запуску спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Схвалення ключової угоди може відбутися вже 14–15 травня під час засідання Комітету міністрів Рада Європи у Кишинів. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, вирішальним кроком стало приєднання до угоди Польща та Ісландія. Завдяки цьому кількість держав, які підтримали ініціативу, досягла 17 — це мінімальний юридичний поріг, необхідний для винесення документа на голосування в межах Ради Європи. Таким чином, країни-учасниці зобов’язані перейти до наступного етапу — офіційного розгляду та ухвалення рішення.

    Йдеться про так звану розширену часткову угоду (Expanded Partial Agreement), яка передбачає створення керівного комітету майбутнього трибуналу. Саме цей орган відповідатиме за практичну організацію роботи інституції, включно з формуванням структури, процедур та кадрового складу. У разі схвалення угоди в травні процес створення трибуналу може перейти в практичну фазу вже найближчими місяцями.

    Як наголосив Сибіга, підготовка трибуналу відбувалася у прискореному темпі. Менше ніж рік тому — 9 травня 2025 року — під час зустрічі міністрів закордонних справ у Львів було ухвалено політичне рішення про необхідність створення такого механізму. Відтоді Україна разом із партнерами працювала над формуванням правової бази, узгодженням формату трибуналу та залученням необхідної кількості держав.

    До процесу вже долучилися або заявили про готовність долучитися низка європейських країн, зокрема Німеччина, Велика Британія, Швеція, Латвія та інші держави. Водночас триває робота із залучення ширшої міжнародної підтримки — Україна прагне, щоб до трибуналу приєдналися країни не лише Європи, а й інших регіонів світу. Це має забезпечити глобальну легітимність майбутнього органу.

    Окрему роль у процесі відіграє Європейський Союз, який розглядає можливість участі у створенні трибуналу як інституційний партнер. Крім того, ЄС уже надав фінансову підтримку для підготовчого етапу, що дозволило прискорити роботу над юридичними та організаційними аспектами.

    Створення спеціального трибуналу має на меті притягнення до відповідальності вищого політичного та військового керівництва Російської Федерації за злочин агресії проти України. Це окрема категорія міжнародного злочину, яка не повною мірою охоплюється юрисдикцією Міжнародний кримінальний суд. Саме тому Україна та її партнери ініціювали створення окремого механізму, який зможе розглядати такі справи.

    Водночас експерти звертають увагу, що навіть після створення трибуналу процес притягнення до відповідальності може бути складним і тривалим. Зокрема, питання імунітету чинних посадових осіб, таких як Володимир Путін, залишається юридично чутливим. За чинною міжнародною практикою, винесення вироку щодо глави держави можливе лише після втрати ним посади або за наявності спеціальних міжнародно-правових механізмів.

    Попри це, українська сторона розглядає створення трибуналу як принципово важливий крок у забезпеченні міжнародної відповідальності та відновленні справедливості. За словами Сибіги, це також стане сигналом для всього світу про невідворотність покарання за агресію.

    Очікується, що у разі позитивного рішення у травні країни-учасниці зможуть оперативно перейти до запуску інституційної структури трибуналу. Водночас Україна продовжить дипломатичну роботу для розширення кола держав, які підтримають ініціативу, що має зміцнити її політичну вагу та ефективність у майбутньому.

  • В Україні оновили дипломатичні номерні знаки: вони стали оливковими

    В Україні оновили дипломатичні номерні знаки: вони стали оливковими

    В Україні з 8 квітня запровадили новий стандарт номерних знаків для дипломатичних автомобілів. Відтепер вони мають оливковий колір. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

    За його словами, зміни стосуються не лише дизайну, а й підходу до формування дипломатичних номерів. Зокрема, з них прибрали прив’язку до держави-агресора Росії.

    «Це більше, ніж технічна зміна. Раніше перший дипломатичний номер належав Росії. Сьогодні це виправлено — тепер його отримують дипломати нашого ключового партнера», — зазначив Сибіга.

    У МЗС підкреслюють, що оновлення відображає сучасні міжнародні реалії та рівень підтримки України з боку партнерів.

    Оливковий колір обрали як символ дипломатії, миру та взаєморозуміння. Водночас, за словами міністра, для України це також колір стійкості, пов’язаний із військовою формою захисників.

    Крім того, новий дизайн має ускладнити неправомірне використання дипломатичних номерних знаків.

    Перші оновлені номери вже видали представникам іноземного дипломатичного корпусу.

  • Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Сибіга привітав припинення вогню на Близькому Сході: “Американська рішучість працює”

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив переконання, що після досягнення припинення вогню на Близькому Сході – настав час “проявити достатню рішучість” для примусу РФ зробити те саме у війні в Україні.

    Глава українського МЗС привітав досягнення щодо припинення вогню між Іраном та США, а також розблокування Ормузької протоки.

    Він вважає, що “американська рішучість працює”.

    “Переконані, що настав час проявити достатню рішучість для примусу Москви до припинення вогню та завершення війни проти України”, – акцентував Сибіга.

    Як відомо, Сполучені Штати та Іран прийняли пропозицію Пакистану щодо припинення вогню на два тижні для підготовки мирної угоди.

    Іран погодився відкрити Ормузьку протоку для судноплавства на два тижні, поки діятиме припинення вогню зі США. А президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати допоможуть у збільшенні обсягів судноплавства в Ормузькій протоці.

  • G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    G7 посилює тиск на Росію: Україна отримала нові гарантії військової підтримки

    Під час саміту міністрів закордонних справ країн G7 у Франції 26–27 березня партнери обговорили можливість посилення санкцій проти так званого тіньового флоту Росії. Йдеться, зокрема, про заборону на надання таким танкерам морських послуг.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, попри нестабільність на енергетичних ринках, спричинену ситуацією навколо Ормузької протоки, питання запровадження додаткового тиску на Росію залишається актуальним.

    У Європейському Союзі наразі розглядають варіанти посилення обмежень саме в частині обслуговування російських танкерів, які використовуються для обходу санкцій.

    Окремо Сибіга наголосив на важливих сигналах від Сполучених Штатів щодо військової допомоги Україні. За його словами, під час зустрічі пролунали чіткі запевнення, що зброя, передбачена в межах відповідних програм підтримки, не була і не буде переадресована в інші країни.

    Міністр уточнив, що такі гарантії були озвучені на рівні державного секретаря США у присутності інших очільників зовнішньополітичних відомств. Йдеться про те, що ресурси, виділені для України, використовуються виключно за призначенням.

    Крім того, Україна отримала додаткові позитивні сигнали щодо подальшого наповнення програми підтримки. Зокрема, очікується внесок від ще однієї нової країни-партнера.

    Обговорення в межах G7 свідчить про намір союзників і надалі посилювати економічний та військово-політичний тиск на Росію, а також зберігати стабільну підтримку України в умовах триваючої війни.

  • Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    Рубіо їде до Європи: Україна стане головною темою переговорів

    У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні.

    До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю буде повністю присвячена українському питанню.

    Очікується, що сторони обговорять подальшу підтримку України в енергетичній, економічній та військовій сферах, а також можливості посилення санкційного тиску на Росію. Окремим блоком стане питання відновлення Нового безпечного конфайнменту над зруйнованим реактором Чорнобильської атомної електростанції.

    Йдеться про об’єкт, який зазнав пошкоджень у лютому 2026 року внаслідок російського удару. Франція планує представити детальну оцінку вартості відновлювальних робіт, яка, за попередніми даними, становитиме щонайменше кілька сотень мільйонів євро.

    У Парижі розраховують, що під час зустрічі вдасться мобілізувати міжнародне фінансування для реалізації цього проєкту.

    Саміт у Серне-ла-Віль стане продовженням попередніх консультацій міністрів на полях Мюнхенської безпекової конференції. Європейські дипломати висловлюють сподівання, що вдасться зберегти конструктивний формат співпраці зі США, зокрема у питаннях санкцій та підтримки України.

    За словами співрозмовників, у європейських столицях розглядають Марко Рубіо як одного з союзників у нинішній американській адміністрації, який підтримує жорстку позицію щодо Росії.

    Водночас у ЄС наполягають, що саме війна в Україні має стати головною темою переговорів за участі США, попри інші глобальні виклики.

    Державний департамент США підтвердив, що під час візиту Рубіо до Європи обговорюватимуться ключові питання безпеки, включно з війною Росії проти України, ситуацією на Близькому Сході та загрозами глобальній стабільності.

    Західні медіа також зазначають, що окремою метою візиту Рубіо є спроба переконати союзників США переглянути підходи до політики щодо Ірану, яка вже призвела до зростання світових цін на енергоносії.

    Втім, позиція європейських країн залишається стриманою. За словами одного з дипломатів, Європа не вважає війну з Іраном своєю відповідальністю.

    Таким чином, зустріч у Франції може стати ключовою для узгодження позицій Заходу щодо подальшої підтримки України на тлі глобальних безпекових викликів.

    Детальніше про вплив міжнародних партнерів на внутрішньополітичні процеси в Україні та обговорення виборчого питання під час контактів зі США — читайте в нашому попередньому матеріалі.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку та сімох співробітників банку. Про інцидент повідомили в самому фінансовому установі.

    За інформацією банку, подія сталася під час перевезення валюти та банківських металів між Райффайзен Банком в Австрії та Ощадбанком. Інкасацію супроводжувала бригада із семи співробітників.

    За попередніми даними, інкасатори перевозили значні цінності — близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів золота.

    Згідно з даними GPS-моніторингу, інкасаторські автомобілі наразі перебувають у центрі Будапешта поблизу одного з силових відомств. Українські медіа припускають, що йдеться про місцевий антитерористичний центр. Водночас місцеперебування самих співробітників банку наразі залишається невідомим.

    В Ощадбанку наголосили, що перевезення здійснювалося в межах міжнародної угоди з австрійським банком і було оформлене відповідно до європейських митних правил. У фінансовій установі вимагають негайного звільнення співробітників та повернення майна.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на ситуацію. За його словами, угорська влада фактично утримує сімох громадян України без пояснення причин.

    «Угорська влада взяла в заручники сімох громадян України. Причини досі невідомі, як і їхній стан та можливість зв’язку з ними», — заявив Сибіга.

    Він уточнив, що йдеться про співробітників державного Ощадбанку, які перевозили готівку між Австрією та Україною в рамках регулярних банківських операцій.

    Міністр також різко розкритикував дії угорської сторони, назвавши інцидент проявом державного тиску.

  • Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Гарантії безпеки можливі лише після відведення військ РФ — Джон Болтон

    Безпекові гарантії для України можуть набути реального змісту лише після початку відведення російських військ з української території. Про це заявив колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон в ефірі телеканалу “Еспресо”.

    За його словами, будь-які міжнародні гарантії залишатимуться декларативними, доки Росія фактично зберігає військову присутність в Україні.

    Болтон наголосив, що ключовою проблемою є стратегічне бачення Кремля, адже президент РФ Володимир Путін розглядає війну не як тимчасову кампанію, а як частину довгострокового проєкту відновлення російського імперського впливу.

    “Єдині гарантії безпеки, які справді матимуть значення, можливі лише після того, як російські війська почнуть відступати до Росії. Навіть згода на перемир’я не означає відмови Москви від намірів знову підпорядкувати Україну”, — пояснив він.

    Політик підкреслив, що ефективність гарантій залежить насамперед від політичної волі держав, які їх надають — незалежно від того, йдеться про США, європейські країни чи НАТО.

    Окремо Болтон звернув увагу на фактор американської внутрішньої політики. На його думку, серед союзників США існують сумніви щодо того, чи буде Дональд Трамп у разі повернення до влади повністю дотримуватися нинішніх безпекових зобов’язань, зокрема положень статті 5 Північноатлантичного альянсу.

    На цьому тлі питання довгострокових гарантій безпеки для України залишається одним із центральних у переговорах із західними партнерами.

    Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що США запропонували Україні модель безпекових гарантій терміном на 15 років. Водночас Київ прагне більш тривалих зобов’язань — на 20–30 років і більше, що має забезпечити стабільність для держави та інвесторів.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також заявляв, що Сполучені Штати готові розглядати юридично зобов’язуючий формат гарантій, який передбачає не лише політичні запевнення, а й реальні механізми безпеки, включно з військовою підтримкою за участі США.

  • Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримала іранський народ на тлі масштабної ескалації на Близькому Сході

    Україна підтримує іранський народ, однак не чинний політичний режим Ісламської Республіки. Таку позицію озвучив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на тлі різкого загострення ситуації навколо Ірану після масштабних військових ударів по країні.

    За словами очільника МЗС, українська позиція залишається незмінною щодо влади в Тегерані.

    «Іранський режим десятиліттями тероризує регіон, підтримує та фінансує тероризм та бойовиків, які несуть нестабільність в інші країни, знущається зі свого народу. Тому ми завжди на стороні іранського народу», — заявив Сибіга.

    Заява пролунала після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали координованих авіаударів по військових і державних об’єктах Ірану, зокрема у Тегерані. За даними міжнародних медіа, вибухи пролунали поблизу урядових установ та об’єктів, пов’язаних із військовою інфраструктурою країни. Операцію пояснили спробою знищити ракетні та військові можливості Ірану і стримати його ядерну програму.

    Іран у відповідь розпочав ракетні та безпілотні атаки по території Ізраїлю, що спричинило запровадження надзвичайних заходів безпеки та закриття повітряного простору в низці країн регіону.

    Ескалація відбувається на тлі глибокої внутрішньої кризи в самому Ірані. Наприкінці 2025 року та на початку 2026-го країну охопили масштабні антиурядові протести, викликані економічною кризою, падінням національної валюти та зростанням цін. Акції швидко переросли у зіткнення із силовиками та стали найбільшими виступами проти влади за останні десятиліття.

    Міжнародні організації та країни Заходу раніше звинувачували іранську владу у жорстокому придушенні протестів, застосуванні бойової зброї проти демонстрантів та масових арештах.

    На цьому тлі нинішній конфлікт розглядається аналітиками як потенційний початок ширшого протистояння на Близькому Сході, яке може вплинути на глобальну безпекову ситуацію та енергетичні ринки.