Golovnitemu.com

Позначка: Андрій Єрмак

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    Масштабна чистка в столиці: у Зеленського планують змінити керівників РДА

    За інформацією наших джерел, 1-4 травня в Офісі Президента планують масштабну чистку серед керівників столичних РДА.

    “В першу чергу “на вихід” має підготуватись голова КМВА Тимур Ткаченко. А за ним на біржу праці підуть і частина голів районів.

    В першу чергу своєї посади позбудеться голова печерської РДА Наталія Кондрашова, яка трималась завдяки зв’язкам з Андрієм Єрмаком.

    Наступним кандидатом на вихід є голова Подільської РДА Володимир Наконечний, у якого досягнень – нуль, і він повністю “ліг” під куратора Подільського району і зама мера Києва Валентина Мондриївського.

    Наконечний навіть не зміг замінити голову керуючої компанії в районі, хоча той є фігурантом декількох кримінальних справ та керівником партії Удар в Подільському районі і за бюджетний кошт продовжує робити видимість “партійної роботи”.

    Крім Наталії Кондрашової та Володимира Наконечного можуть залишитись без посад голови Солом’янського і Дніпровського районів столиці.

    В Офісі Президента до них не мають особливих претензій, але ці райони не виконують головну функцію: вони не допомагають “збивати Кличка”. Тому заміна їм потрібна.

    Водночас, частина голів районів збереже свої посади та присягне на вірність новому голові КМВА і обнулить співпрацю з Кличко. Для Офісу Президента битва за Київ,  це не просто битва за столицю,  а і за чергові понад 100 мільярдів гривень бюджетних коштів” – зазначає джерело.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Єрмак після відставки залишається впливовим: як працює його неформальна роль у владі — дані ЗМІ

    Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, попри формальну відставку наприкінці 2025 року, продовжує відігравати важливу роль у внутрішніх процесах влади та зберігає значний неформальний вплив. Про це свідчать матеріали журналістських розслідувань, зокрема Українська правда, які базуються на коментарях джерел у політичних і бізнесових колах.

    За даними журналістів, після звільнення Єрмак справді відійшов від публічної діяльності, однак не втратив контроль над ключовими процесами. Йдеться передусім про кадрову вертикаль, сформовану під час його перебування на посаді. Саме через неї, як зазначають співрозмовники, він і надалі може впливати на ухвалення рішень.

    Зокрема, джерела стверджують, що Єрмак має «повне уявлення про внутрішні процеси» в Офісі президента та зберігає вплив на більшість призначенців, які з’явилися там за його керівництва. Це фактично означає, що навіть без формальної посади він залишається важливим елементом системи управління.

    Журналісти описують ситуацію як «тіньову присутність»: Єрмак більше не є офіційною фігурою, але його роль відчутна через неформальні канали комунікації. Один із співрозмовників видання влучно сформулював це так: «його немає — але він є».

    Окремо звертається увага на те, що після відставки Єрмак не припинив активні контакти з представниками влади. За даними розслідувань, він продовжує зустрічатися з високопосадовцями, зокрема з представниками Ради національної безпеки і оборони та радниками президента. Це підтверджує, що його участь у політичних процесах не обмежується лише непрямим впливом.

    Ключовим фактором збереження такого впливу експерти називають позицію президента Володимир Зеленський. За словами джерел, саме від політичної волі глави держави залежить, чи продовжить діяти ця неформальна система. Один із інсайдерів зазначив, що достатньо одного сигналу президента — і всі канали впливу Єрмака можуть бути миттєво обмежені. Водночас наразі такого сигналу немає.

    Після відставки Єрмака новим керівником Офісу президента став Кирило Буданов. Однак, за оцінками джерел, його кадрова автономія може бути обмеженою. Частина управлінської команди в ОП залишилася ще з часів попереднього керівництва, що ускладнює повноцінне перезавантаження структури.

    Журналісти також підкреслюють, що система управління, сформована Єрмаком за кілька років роботи, не могла зникнути миттєво після його звільнення. Вона базується на особистих зв’язках, лояльності та інституційних механізмах, які продовжують функціонувати навіть без його формальної участі.

    Окрім політичного впливу, Єрмак після відставки намагається зміцнити свої позиції в інших сферах. Зокрема, він відновив адвокатську діяльність і долучився до роботи в професійних юридичних структурах. Це може свідчити про прагнення зберегти статус впливового гравця не лише у політичній, а й у правовій площині.

    Водночас його відставка відбулася на тлі гучних антикорупційних розслідувань. У листопаді 2025 року детективи НАБУ та САП провели обшуки, після чого Єрмак подав у відставку. Хоча він не отримав підозри у справі, цей епізод суттєво вплинув на його публічний статус.

    Попри це, аналітики наголошують: подібні ситуації є типовими для політичних систем, де значну роль відіграють неформальні зв’язки. Вплив не завжди залежить від посади — часто він зберігається через мережу контактів, доступ до інформації та лояльність кадрів.

    У ширшому контексті історія з Єрмаком демонструє, як функціонує сучасна українська політика — із поєднанням формальних інститутів і неформальних механізмів впливу. Вона також піднімає питання прозорості процесів ухвалення рішень і ролі окремих політичних фігур поза межами офіційних посад.

    Таким чином, за даними журналістських розслідувань, Андрій Єрмак після відставки не зник із політичної сцени, а трансформував свою роль. Він більше не є публічним керівником, але залишається впливовим гравцем, який діє через неформальні канали та зберігає зв’язки в центрі влади. Це робить його однією з ключових фігур української політики навіть поза межами офіційних повноважень.

  • У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У Національному антикорупційному бюро України виник внутрішній розкол щодо можливого оголошення підозри керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про наявність різних груп усередині відомства з протилежними підходами до розвитку справи.

    За словами співрозмовників, частина представників НАБУ виступає за необхідність оголошення підозри. Вони аргументують це тим, що відсутність процесуального рішення може поставити під сумнів доцільність проведених слідчих дій, зокрема обшуків, а також створити враження політичної мотивації розслідування.

    Водночас інша частина правоохоронців переконана, що поспішні кроки можуть призвести до серйозних наслідків для внутрішньополітичної ситуації. На їхню думку, оголошення підозри високопосадовцю такого рівня здатне розбалансувати систему влади та загострити політичну напругу.

    У політичних колах також звертають увагу на складність розслідування подібних справ. Зокрема, голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна раніше зазначала, що питання щодо можливого оголошення підозри є обґрунтованими, однак розслідування складних корупційних схем потребує часу.

    Наразі офіційної позиції НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливого вручення підозри не оприлюднено. Ситуація навколо справи залишається предметом активного обговорення як у правоохоронних органах, так і в політичному середовищі.

  • «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    «Міндічгейт» продовжується: як живуть фігуранти гучного корупційного скандалу

    Гучний корупційний скандал, відомий як «Міндічгейт», після перших затримань так і не призвів до підозр для ключових фігурантів. За даними журналістських розслідувань, частина людей, яких пов’язують із цією справою, продовжує працювати у впливових структурах або зберігати політичний і бізнесовий вплив.

    Йдеться про мережу, яку правоохоронці викривали у зв’язку з можливим розкраданням мільярдів гривень у стратегічних галузях, зокрема в енергетиці. Попри це, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі не оголосили підозру колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку, який фігурує на оприлюднених записах під псевдонімом «Алі-Баба».

    Після звільнення з посади у листопаді 2025 року Єрмак заявляв, що планує вирушити на фронт і готовий до будь-яких політичних наслідків. Проте згодом стало відомо, що він почав працювати у юридичній сфері. Зокрема, ексчиновник очолив один із комітетів Національної асоціації адвокатів, де займається питаннями формування державної політики щодо захисту постраждалих від війни та нормативного забезпечення відбудови країни.

    Водночас журналіст «Української правди» Михайло Ткач у своєму розслідуванні повідомив, що навіть після відставки Єрмак продовжує користуватися державними ресурсами. За його даними, колишній керівник Офісу президента пересувається з кортежем і має охорону.

    Під час розслідування журналісти зафіксували, що Єрмак працює з офісу на вулиці Городецького у центрі Києва поблизу урядового кварталу. Крім того, він користується приміщеннями у будівлі столичного Палацу спорту, де, за даними джерел, проводить зустрічі.

    Окрему увагу розслідувачі звернули на його маршрути до санаторію «Конча-Заспа», який розташований поруч із державними дачами. За інформацією джерел у політичних колах, саме там можуть відбуватися зустрічі колишнього керівника Офісу президента з представниками влади.

    Питання також викликало те, хто забезпечує охорону Єрмака після його звільнення з державної служби.

    Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що спочатку припускалося, що його супроводжують співробітники Управління державної охорони, які працювали з ним під час перебування на посаді. Однак після запитів до державних органів в УДО офіційно заявили, що їхні працівники не охороняють колишнього посадовця.

    За словами депутата, пізніше з’ясувалося, що троє охоронців, які раніше працювали в УДО, були переведені до спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Саме вони, за його даними, зараз супроводжують Єрмака.

    Железняк зазначив, що експосадовець пересувається броньованим автомобілем Mercedes S-класу у супроводі двох автомобілів Škoda, у яких перебувають охоронці. Вони контролюють безпеку під час його переміщень та супроводжують відвідувачів до офісу.

    Депутат висловив сумніви щодо доцільності використання державних ресурсів для охорони колишнього чиновника, особливо з огляду на те, що СБУ має обмежені можливості для забезпечення безпеки інших осіб, яким можуть загрожувати диверсії або замахи.

    Ще одним можливим учасником бізнесових зв’язків, які пов’язують із «імперією» бізнесмена Тимура Міндіча, називають Ігоря Червоненка — співвласника мережі «Аптека Доброго дня». Він також очолює правління Аптечної професійної асоціації України.

    За даними журналістських джерел, бізнес Міндіча має тісні зв’язки з фармацевтичними структурами Червоненка, які управляються через компанії, пов’язані з ТОВ «Фармастор». Сам Червоненко є братом колишнього міністра транспорту та зв’язку Євгена Червоненка.

    На початку 2026 року мережа «Аптека Доброго дня» згадувалася у масштабному розслідуванні щодо виведення коштів з українського фармацевтичного ринку. За даними Офісу генерального прокурора, йдеться про схему, за допомогою якої понад 2 млрд гривень могли бути виведені за кордон під виглядом виплат за «інтелектуальну власність».

    Слідство встановило, що організатор схеми створив в Україні представництво іноземної компанії та зареєстрував на нього патенти на так звані технології дезінфекції та обробки приміщень. Надалі аптечні мережі перераховували кошти як роялті за використання цих «технологій», що дозволяло занижувати податок на прибуток.

    За даними правоохоронців, у схемі могли брати участь близько десяти аптечних мереж, які об’єднують понад 180 підприємств по всій Україні. Частина виконавців уже отримала підозри у службовому підробленні, а організатору інкримінують легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

    Втім, як зазначають автори розслідування, наразі відповідальність несуть здебільшого виконавці, тоді як ключові бенефіціари ймовірних схем залишаються поза статусом підозрюваних.

  • Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрій Єрмак продовжує користуватися державною охороною, однак тепер її забезпечують не співробітники Управління державної охорони, а Служба безпеки України. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, поки Єрмак очолював Офіс президента, його охороняли співробітники УДО. Після звільнення він формально втратив право на таку охорону, однак не захотів змінювати звичну команду людей поруч із собою.

    Як стверджує депутат, кількох охоронців — Владислава, Максима та Дениса — перевели до спецпідрозділу «Альфа» СБУ. Після цього охорону колишнього керівника Офісу президента нібито оформили як контррозвідувальні заходи.

    Железняк зазначає, що подібні рішення зазвичай не потребують окремого указу президента та можуть залишатися непублічними. За його словами, такі заходи рідко документуються у відкритих джерелах, а інформація про них належить до закритої.

    «У такому випадку не потрібне жодне рішення президента. Такі історії майже ніде не документуються. Це досить закриті справи, тому якщо депутати або журналісти запитуватимуть про наявність таких заходів щодо Єрмака, найімовірніше, відповіді не буде», — пояснив депутат.

    Також, за словами Железняка, Андрій Єрмак пересувається на власному броньованому автомобілі Mercedes S-класу, на який, ймовірно, встановлено номери прикриття за рішенням СБУ.

    Охоронці колишнього чиновника, як стверджує депутат, використовують два автомобілі Skoda, що належать правоохоронним органам.

    Офіційних коментарів від Служби безпеки України або інших державних органів щодо цієї інформації наразі не оприлюднювали.

  • Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки Єрмака: як змінюється баланс влади навколо Зеленського

    Після відставки колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака система влади в Україні почала поступово змінюватися. Новий баланс впливів формується навколо президента Володимира Зеленського, а уряд Юлії Свириденко отримав більше простору для самостійних рішень, хоча ключова роль у системі управління залишається за главою держави.

    Про це йдеться в аналізі “Української правди”, яка дослідила, як змінилася конфігурація влади після корупційного скандалу, відомого як “Міндічґейт”.

    Нова конфігурація влади на Банковій

    2 березня у президентському кабінеті відбулася нарада за участі Володимира Зеленського, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Формально зустріч була присвячена підбиттю підсумків складної зими та підготовці до наступного опалювального сезону.

    Однак сам склад учасників зустрічі демонструє зміни у владній системі. Ще кілька місяців тому подібні наради практично неможливо було уявити без обов’язкової участі керівника Офісу президента. У період керівництва Єрмака політичні рішення проходили через його апарат, а доступ до президента фактично контролювався ОП.

    Після його відставки президент почав проводити більше прямих зустрічей із урядовцями, політиками та громадськими діячами.

    Корупційний скандал у сфері енергетики, який отримав назву “Міндічґейт”, став найбільшим політичним ударом по команді Зеленського за час його президентства. Він призвів до кадрових ротацій у владі та фактичного усунення Єрмака від системи управління.

    Після цього у владній вертикалі виник вакуум впливу, який почали заповнювати різні групи у команді президента.

    Частину функцій колишнього керівника ОП перебрали заступники глави Офісу, частину — силовий блок, а частину — сам президент через прямі доручення чиновникам.

    Роль Юлії Свириденко

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко очолила уряд у липні 2025 року. Її призначення відбулося за активної підтримки Єрмака, який ще у 2024 році намагався провести зміну прем’єра.

    У той період уряд фактично виконував роль виконавчого органу при Офісі президента. Основні рішення формувалися на Банковій, а Кабмін їх реалізовував.

    Після відставки Єрмака ситуація змінилася. За словами співрозмовників видання у владі, Свириденко спочатку виглядала дезорієнтованою, однак поступово почала працювати з президентом напряму та посилювати свою роль у системі управління.

    В уряді зазначають, що прем’єрка почала жорсткіше контролювати міністрів та вимагати результатів від членів Кабміну.

    Одним із внутрішніх конфліктів у Кабміні залишається напруженість між Свириденко та віцепрем’єром з відновлення Олексієм Кулебою.

    Його вважають людиною, пов’язаною з колишнім керівником ОП. У владних колах обговорюється можливість його заміни.

    Серед потенційних кандидатів на посаду називають голову Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, який має підтримку частини фракції “Слуга народу” та позитивне ставлення президента.

    Попри відставку, джерела видання стверджують, що Єрмак продовжує підтримувати контакти з представниками влади, дипломатами та окремими міністрами.

    Однак характер його впливу змінився. Якщо раніше він мав постійний доступ до президента і міг впливати на ухвалення рішень безпосередньо, то тепер його участь у політичних процесах значно обмежена.

    Ключові фігури в новій системі

    Після кадрових змін у владі зросла роль кількох ключових чиновників.

    Колишній прем’єр Денис Шмигаль повернувся до роботи в енергетичному секторі та отримав завдання стабілізувати ситуацію в галузі після енергетичних скандалів.

    Михайло Федоров, який перейшов до Міністерства оборони, активно просуває технологічні зміни у війську. Зокрема, розвиток систем перехоплення російських дронів.

    За даними військового керівництва, ефективність перехоплення “Шахедів” за допомогою дронів-перехоплювачів за останні місяці зросла з приблизно 30% до понад 70% у Києві.

    Попри кадрові зміни, уряд стикається з низкою системних проблем.

    Однією з головних є нестача сильних управлінців на ключових напрямах. Частина міністрів, за словами співрозмовників у владі, є ефективними менеджерами середнього рівня, але не мають достатнього політичного впливу для масштабних реформ.

    Крім того, складною залишається ситуація у Верховній Раді. У монобільшості дедалі важче знаходити голоси навіть для виконання міжнародних зобов’язань України перед МВФ або Європейським Союзом.

    Показовою є ситуація з призначенням міністра юстиції — посада залишається вакантною вже кілька місяців, хоча кандидатура узгоджена.

    Наразі в Україні фактично зберігається модель, у якій президент відіграє ключову роль у прийнятті рішень, тоді як уряд виступає координатором між Банковою, Кабміном та парламентом.

    У владних колах визнають, що без появи кількох сильних управлінців на критичних напрямах — інфраструктурі, енергетиці та відновленні — уряду буде складно забезпечити помітні результати.

  • The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    The Guardian: перед вторгненням Зеленський переконував європейців, що страх війни перебільшений

    Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії президент Володимир Зеленський намагався запевнити європейських лідерів, що страх великої війни є перебільшеним. Про це йдеться у матеріалі британського видання The Guardian, яке реконструює події осені 2021 року.

    За даними видання, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес прибув до Києва і повідомив українському керівництву, що Лондон вважає російське вторгнення питанням «коли», а не «якщо». Він закликав розпочати активну підготовку до масштабної війни.

    Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

    У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

    The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

    Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

    Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

    Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

  • Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    Закрита соціологія зафіксувала падіння рейтингу президента в Україні

    В Офісі Президента зафіксували тривожні зміни в суспільних настроях. За інформацією джерел, нещодавно було проведене закрите соціологічне дослідження президентських рейтингів, результати якого викликали серйозне занепокоєння у керівництва держави.

    Згідно з внутрішніми даними, за короткий період суттєво зріс рівень підтримки Кирила Буданова — з приблизно 12% до 19%. У соціології його дедалі частіше сприймають як фігуру, пов’язану з можливим альтернативним підходом до завершення війни. Саме асоціація з потенційним «мирним треком» забезпечує йому позитивну динаміку, особливо серед виборців, які втомилися від затяжного протистояння та невизначеності.

    На цьому тлі рейтинг Володимира Зеленського продовжує знижуватися. За оцінками джерел, реальна підтримка президента просідає, а в суспільстві наростає розчарування і відчуття втоми від чинної моделі управління в умовах війни. Все частіше звучать претензії щодо відсутності зрозумілої перспективи та замкненості влади у власному інформаційному колі.

    Особливе занепокоєння в ОП викликає те, що зростання підтримки Буданова відбувається без активної політичної кампанії. Це свідчить про стихійний запит на альтернативне лідерство, який формується не зусиллями штабів, а як реакція на загальне падіння довіри до чинної влади.

    У владних кулуарах зазначають, що результати цього опитування стали неприємним сигналом і для президентського оточення, і для керівництва ОП. Соціологія демонструє, що Банкова поступово втрачає монополію на формування політичного порядку денного, а суспільство шукає нові символи надії та змін.

    За словами співрозмовників, зараз в Офісі Президента аналізують різні сценарії реагування — від корекції комунікаційної політики до перегляду ключових меседжів щодо війни, мобілізації та можливих шляхів її завершення. Ігнорування цих тенденцій, попереджають джерела, може лише поглибити розрив між владою та суспільством.