Golovnitemu.com

Позначка: АОЗ

  • Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Відставка Жумаділова може обернутися аудитом, розслідуванням і можливим виїздом з України

    Арсен Жумаділов сьогодні офіційно підтвердив дострокове розірвання контракту і звільнення з посади генерального директора Агенції оборонних закупівель. Останній робочий день — 31 серпня. Рішення він назвав особистим і виваженим, наголосивши, що ніхто його не звільняв і не усував.

    За даними антикорупційних активістів і народних депутатів, прострочена дебіторська заборгованість за контрактами АОЗ на початок 2026 року сягнула 45,8 млрд грн. Це кошти, які держава вже сплатила, але поставки озброєння за ними або не відбулися, або суттєво затрималися. Лише за один рік керівництва Жумаділова ця сума, за оцінками Центру протидії корупції, зросла приблизно втричі порівняно з попереднім періодом. Близько тридцяти великих контрактів, за публічними заявами, зірвали строки.

    Паралельно тягнеться історія з якістю окремих поставок і процедурами. У травні 2026-го Жумаділов давав свідчення у тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради в рамках справи «Мідас». Він підтвердив факт зустрічі навесні 2025 року з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим і бізнесменом Тімуром Міндічем, де обговорювався контракт на бронежилети. За словами самого Жумаділова, він заявив, що прийме лише якісну продукцію. Незалежні перевірки згодом виявили проблеми з частиною партій, а Громадська антикорупційна рада при Міноборони передавала матеріали до правоохоронних органів.

    Є й інші сліди. Звільнення заступника Артема Ситника (колишнього директора НАБУ) навесні 2025-го з формулюванням про скорочення штату. Ліквідація створеної ним системи внутрішнього контролю, яка, за оцінкою Центру протидії корупції, заважала закупівлям в обхід агентства. Конфлікти з командою Михайла Федорова щодо переходу на тендери за тактико-технічними характеристиками. Сімейний контекст — брат в окупованому Криму, який раніше фігурував у розслідуваннях про бізнес на окупованих територіях, — теж періодично спливав у публічному просторі, хоча сам Жумаділов пояснював поїздки на півострів до 2022 року сімейними обставинами, а СБУ закрилавідповідне провадження.

    Усі ці елементи досі залишалися в зоні публічної критики та внутрішніх розглядів. Після відходу керівника картина змінюється. За інформацією, отриманою редакцією, після звільнення Жумаділова планується аудит його діяльності в АОЗ. За результатами аудиту з високою ймовірністю послідує повноцінне розслідування. У цих умовах джерело, обізнане із ситуацією, допускає, що Жумаділов може виїхати з України.

    Формально нічого не заважає йому залишитися. Він не оголошений у розшук, не має статусу підозрюваного за відомими справами, пов’язаними із закупівлями. Однак практика останніх років показує, що коли великі суми дебіторки, питання до якості та процедур починають перетворюватися з політичного тиску на процесуальні, простір для маневру різко звужується. Особливо якщо новий міністр оборони і оновлена команда Міноборони вирішать, що їм вигідніше продемонструвати «чистку» попереднього періоду, ніж захищати спадкоємність.

    Поки офіційних заяв про початок аудиту немає. Жумаділов сам сьогодні підкресливдобровільність уходу. Але логіка подій уже вибудувалася. Агентство, через яке проходять мільярди на критичні поставки для фронту, не може залишатися в зоні напівпрозорості після зміни керівника. Аудит — мінімальний обов’язковий крок. Усе, що за ним піде, залежатиме від того, наскільки глибоко перевіряючі захочуть копати і які саме контракти та рішення опиняться у фокусі.

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    Понад 100 тисяч оптоволоконних дронів не дійшли до військових

    В Україні виник резонанс довкола можливого зриву постачання понад 100 тисяч FPV-дронів на оптоволокні, які мали бути передані військовим ще місяць тому. Про це заявив журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.

    За його словами, один із українських виробників безпілотників не виконав контракт у визначені строки, попри отриману передоплату. Журналіст припустив, що причиною затримки могло стати різке зростання цін на оптоволокно з Китаю, через що виробник нібито не зміг виконати зобов’язання за старими умовами.

    Йдеться про значний обсяг — понад 100 тисяч дронів, що мали покрити потреби фронту на кілька місяців. Зокрема, називається орієнтир у 30 тисяч одиниць на місяць — саме стільки, за оцінками, необхідно для стримування противника.

    Водночас журналіст визнає, що ситуація не має повної публічної картини. За його словами, частина військових підрозділів вже має відставання у постачанні, однак офіційних узагальнених даних немає. Агентство оборонних закупівель заперечує інформацію про масштабні затримки та наголошує на відсутності рекламацій від військових частин.

    Сам виробник, за словами Ніколова, вважає скандал елементом конкурентної боротьби та інформаційної атаки. У свою чергу журналіст підкреслює, що проблема полягає у відсутності відкритих даних, які могли б стати арбітром у суперечці між сторонами.

    Також пролунала критика на адресу системи закупівель, зокрема щодо функціонування «дот-чейн», яку впроваджувала команда керівництва Агентства оборонних закупівель. Водночас офіційних підтверджень про структурні збої в роботі системи наразі немає.

    Ситуація залишається предметом публічної дискусії. Учасники процесу висловлюють взаємно протилежні оцінки — від тверджень про суттєве відставання в постачанні до запевнень, що контрактні зобов’язання виконуються в межах домовленостей.

  • Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Поки українські військові змушені власними силами та через волонтерів збирати кошти на дрони, щоб утримувати позиції на фронті, державна система оборонних закупівель дедалі більше нагадує закриту фінансову корпорацію. Формально вона оперує мільярдами гривень у межах термінових потреб війни, однак фактично армія часто отримує техніку за залишковим принципом.

    Навіть кадрові зміни у керівництві оборонного відомства не призвели до зламу старої моделі. Призначення Дениса Шмигаля замість Рустема Умєрова не змінило логіку процесів: контракти й надалі концентруються в обмеженому колі постачальників, а системного контролю за цінами та економічною доцільністю закупівель фактично не існує.

    Ключовим оператором цього ринку залишається Агентство оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова. Саме на цьому рівні формуються технічні вимоги до продукції та визначається коло компаній, допущених до процедур. За відсутності незалежного фінансового аудиту та реального ринкового аналізу державний орган де-факто перетворюється на інструмент розподілу бюджетних потоків.

    Особливо показовою є ситуація на ринку безпілотних літальних апаратів. Тут синхронно діють кілька компаній — «Євро ТаннеЛс», «Арес», «Коляда КА», «Ге Технолоджі» та «ФлайТех Україна». Формально йдеться про різних виробників, однак на практиці вони заходять у закупівлі без реальної конкуренції, створюючи лише ілюзію вибору для держави.

    Фактичний центр управління цією групою зосереджений навколо Сєяра Куршутова. Через номінальних керівників і пов’язані структури він координує фінансові потоки та стратегічні рішення, залишаючись поза публічною відповідальністю. Така модель дозволяє контролювати ринок, не фігуруючи безпосередньо у контрактах.

    Штучне розмежування продукції на різні «комплекси» — зокрема ARES A1 або «Коляда K4» — лише маскує спільну логіку ціноутворення. Найбільш кричущим залишається питання вартості: один комплект ARES A1 закуповується державою за 3,09 млн гривень, хоча його основою є цивільні агродрони, ринкова ціна яких у рази нижча.

    Масштаби діяльності підтверджуються митною статистикою. Лише компанія «Євро ТаннеЛс» упродовж 2024–2025 років ввезла на територію України близько 24 тонн продукції. За оцінками джерел, загальні втрати державного бюджету від таких схем можуть сягати щонайменше 300 млн гривень.

    На тлі цих цифр особливо цинічно виглядає ситуація, коли військові підрозділи змушені самостійно закривати базові потреби у дронах і комплектуючих. Система, яка мала б забезпечувати фронт швидко, ефективно і за ринковими цінами, дедалі більше працює в інтересах вузького кола бенефіціарів, а не обороноздатності країни.

  • Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель (АОЗ), яке відіграє ключову роль у забезпеченні української армії під час війни, стало об’єктом посиленої уваги з боку партії “Голос”. Причиною цього є завершення контракту керівниці Марини Безрукової наприкінці січня.

    Спочатку нардепка від партії «Голос» Олександра Устінова у своєму блозі на «УП» звинуватила АОЗ у тому, що на його рахунках «десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь «губляться», а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки — прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток».

    «Гроші «освоювали», як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може

    закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні — це не компанії виробники, це посередники», — пише нардепка.

    «Чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність», — задається питанням О.Устінова. І нагадує, що нинішня очільниця АОЗ була призначена саме за пропозицією «антикорупційної громадськості». А далі вже М.Безрукова відпрацьовувала довіру: розробляла структуру та формувала свою команду.

    До речі, за даними О.Устінової, наразі в АОЗ працює майже 300 людей, а річний бюджет на цю команду сягає 450 млн грн., тобто в середньому по 1,5 млн грн. на кожного. Звісно, у керівництва й доходи вищі: М.Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. грн. Що це, як не мародерство під час війни?!

    З огляду на такі цифри, не важко здогадатися, чому антикорупційне оточення накинулося на такі викриття у непрофесійності своєї протеже.

    «Бажаюча заняти її крісло однофракційка Умєрова випустила абсолютно помийний текст», — обурюється у своєму пості ще один борець за «Наші гроші» Юрій Ніколов. Мовляв, бреше пані Устінова, що «відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ… Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником — дасть вам 90% контрактів з виробниками».

    «Я спитав у «Агенції» і отримав просту відповідь: «Це брехня». Бо рахували саме в грошах… Розумні люди таку фігню не роблять. І не розуміють, як інші розумні люди можуть публікувати такий брєд від себе. Жодного критичного мислення», — нищить Ю.Ніколов колишню колегу по антикорупційній боротьбі, а тепер, як виявилося — конкурентку.

    «І ця «спеціалістка» реально хотіла очолити АОЗ з подачі міністра Умєрова, який перейшов в уряд саме з фракції «Голос». Яку Офіс президента через Окружний суд зберіг від тотального розпаду і її очолила саме Устінова. Попомніть моє слово, коли цю команду гнатимуть, то у неї не буде навіть такої підтримки як у Резнікова», — пророкує журналіст долю якоїсь команди, хоча і не до кінця зрозуміло, якої саме.

    Прикметно, що серед підписників Ю.Ніколова такий наїзд на «своїх» викликав певний подив. Адже, як зазначалося, О.Устінова є вихідцем із команди «ЦПК», яке очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи таку метаморфозу, Ю.Ніколов зазначає: «Ті, що самі заробили, можливо… а ті, що дорвалися до кормушки… самі бачите, що з ними робиться». Хоча й мовчить про те, на яку «кормушку» сам присів.

    Невдовзі свій голос проти колишньої співробітниці подала і ще одна співзасвновниця «ЦПК» Дар’я Каленюк. Вона пригадала, що ще у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умєров «оголосив нам своє рішення звільнити і Марину Безрукову, і свого заступника Дмитра Кліменкова, бо «погано справляються». Натомість, він запропонував призначити директором АОЗ Устінову».

    «Для мене така пропозиція від міністра (якого, до речі, в «ЦПК» нахвалювали як кандидата на посаду й просили призначити. — Прим. авт.) і готовність Саші, моєї ексколеги, її прийняти, були шоком», — ділиться враженнями про ту зустріч Д.Каленюк. Тобто шоком, як слідує із поста, стала сама готовність ексколеги зайняти посаду замість людини, яка, на думку міністра, не порається зі своїми обов’язками?! Тобто нехай фронт недополучить дрони, озброєння чи снаряди через тяганину в ОАЗ із закупівлями, але на посаді залишиться «своя людина?!

    Не дивно, що, як пригадує Д.Каленюк, «така наша позиція Олександру сильно засмутила». Проте навряд чи здивує тепер така інформаційна атака з боку колишніх колег на її викриття щодо результатів роботи АОЗ під керівництвом М.Безрукої.

    До речі, це не один такий кадровий провал у роботі «ЦПК» та антикорупційного середовища. Адже не так давно ще один виходець із числа активістів — засновник StateWatch Гліб Каневський — також був викритий на непрофесіоналізмі. І знову, за дивним збігом — на воєнних закупівлях.

    Нагадаємо у двох словах: після тривалого ухилення від військової служби він працевлаштувався в Міністерство оборони, в підрозділ, що займається закупівлями. Але з його приходом Департамент політики закупівель Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

    Зокрема, через халатне ставлення Г.Каневського до своїх обов’язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту були придбані армійські фляги за ціною, що втричі вища, за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування.

    Прикметно, що Г.Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував її та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про наявну проблему з документацією він заявив лише після викриття журналістами-розслідувачами.

    Та й взагалі не все добре в «антикорупційному домі». Бо дедалі частіше там лунають скандали із взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі чи протекціонізмі. То закони колишні співробітники «ЦПК» Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають неправильні, то поправки протягують на догоду корупціонерів… А потім викривачів же — як-от бойового медика В.Шабуніна — й викривають у брехні…

    Своєрідний підсумок зробив Олексій Фролов у коменті під постом Д.Каленюк: «Оце паноктипум у «ЦПК». То Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені що ви там з корупцією боретеся?».

    Краще і не скажеш.